Рішення

від 22.09.2020 по справі 645/772/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/772/20

Провадження № 2/645/885/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Шарка О.П

секретаря судових засідань - Христенко А.В., Проневича Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНРАЙТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків, про зняття арештів з майна та виключення записів про обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНРАЙТ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків, в якому просить суд скасувати арешт нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною

площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою:

АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 22.04.2009 року по справі № 2-298/09; Скасувати арешт нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови від 31.03.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 528393 Старшого державного виконавця Виставної З.Є. Фрунзенського відділу державної

виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про

обтяження № 32480654 від 06.05.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8694581. Підставою виникнення

обтяження зазначено: ухвала суду, серія та номер: 2-298/09, виданий 22.04.2009,

видавник Фрунзенський районний суд м. Харкова, Суддя В.С. Трофімов; Вид

обтяження: арешт нерухомого майна. Обтяжувач: Фрунзенський районний суд м.

Харкова, код ЄДРПОУ: 02893723, країна реєстрації: Україна. Відомості про

суб`єктів обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються:

ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019

16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський

нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013

р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний

номер обтяження:8694581, 06.05.2009 12:41:59, реєстратор Дванадцята Харківська

державна нотаріальна контора, Харківський міський нотаріальний округ. Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про

обтяження № 32480647 від 31.03.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8595745. Підставою виникнення

обтяження зазначено: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№528393 виданий 31.03.2009 року видавник Старший державний виконавець Виставна З.Є.; Вид обтяження: арешт

нерухомого майна. Заявник: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби

Харківського міського управління юстиції, код: 34952422: Відомості про суб`єктів

обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються: ОСОБА_3 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з

відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019 16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8695745, 31.03.2009 13:39:14, реєстратор Харківська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції.

В обгрунтування позову зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством Кредитпромбанк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК ) та ОСОБА_3 12 березня 2007 року було укладено Договір про іпотечний кредит № 27.3/000022/07-НВД з наступними змінами та доповненнями відповідно до умов якого банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 255 000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп. на придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а Позичальник зобов`язався на умовах, визначених Кредитним договором, повернути

отримані грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними в строки та розмірах, передбачених п 1.1. Кредитного договору. У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між

банком та Відповідачем 12 березня 2007 року було укладено Іпотечний договір №27.3/000022/І01/07-НВД, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Людмилою Антонівною, зареєстрований у реєстрі за №706, відповідно до умов якого Іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ 26 березня 2018 року та Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк було укладено Договір № 349/К купівлі-продажу майнових прав, за яким Первісний кредитор 26 березня 2018 року відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги позивачу - права вимоги до Позичальника за Кредитним договором № 27.3/000022/07-НВД від 12.03.2007 року; - права вимоги до Позичальника за Іпотечним договором № 27.3/000022/101/07-НВД, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706; 26 березня 2018 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ та Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в реєстрі за № 312, за яким Первісний кредитор відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги за Іпотечним договором №27.3/000022/І01/07-НВД, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706. До Позивача перейшли права вимоги до Відповідача у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст.512 Цивільного Кодексу України ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ стало Новим кредитором та

Іпотекодержателем у зобов`язаннях, які виникли із вищезазначених угод. У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором кредиту Позивачем було звернуто стягнення на Майно, відповідно до вимог статті 37 Закону України Про іпотеку та пунктів третього та п`ятого частини другої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінрайт , яке є зареєстрованою та діючою відповідно до чинного законодавства України фінансовою установою, у зв`язку із реалізацією прав іпотекодержателя за Іпотечним договором №27.3/000022/101/07-НВД, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706, набуло право власності на

Майно: двокімнатна квартира, загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . З отриманої згодом Позивачем інформаційної довідки № 197518798 від 24.01.2020 року

випливає, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться наступні записи, а саме: № 32480654 від 06.05.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8694581. Підставою виникнення

обтяження зазначено: ухвала суду, серія та номер: 2-298/09, виданий 22.04.2009,

видавник Фрунзенський районний суд м. Харкова, Суддя В.С. Трофімов; Вид

обтяження: арешт нерухомого майна. Обтяжувач: Фрунзенський районний суд м.

Харкова, код ЄДРПОУ: 02893723, країна реєстрації: Україна. Відомості про

суб`єктів обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються:

ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019

16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський

нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013

р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний

номер обтяження:8694581, 06.05.2009 12:41:59, реєстратор Дванадцята Харківська

державна нотаріальна контора, Харківський міський нотаріальний округ.

2) № 32480647 від 31.03.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8595745. Підставою виникнення

обтяження зазначено: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№528393 виданий 31.03.2009 року видавник Старший державний виконавець Виставна З.Є.; Вид обтяження: арешт

нерухомого майна. Заявник: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби

Харківського міського управління юстиції, код: 34952422: Відомості про суб`єктів

обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються: ОСОБА_3 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з

відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019 16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8695745, 31.03.2009 13:39:14, реєстратор Харківська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції. Позивач зазначає, що власник квартири АДРЕСА_3

- Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінрайт не є особою,

права якої обмежені вищевказаними судовими актами. Проте наявність у Державному

реєстрі речових прав вищевказаного запису. про встановлення обтяження у вигляді

арештів на нерухоме майно порушує права власника щодо законного володіння та

розпорядження належним йому майном, гарантовані Конституцією та Законами України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у ході судового розгляду позовні вимоги не визнали у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими і безпідставними, такими, що порушують їх права та інтереси.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18.12.2003 року Про судове рішення у цивільній справі вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством Кредитпромбанк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК ) та ОСОБА_3 12 березня 2007 року було укладено Договір про іпотечний кредит № 27.3/000022/07-НВД з наступними змінами та доповненнями відповідно до умов якого банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 255 000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп. на придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а Позичальник зобов`язався на умовах, визначених Кредитним договором, повернути

отримані грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними в строки та розмірах, передбачених п 1.1. Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між

банком та Відповідачем 12 березня 2007 року було укладено Іпотечний договір №27.3/000022/І01/07-НВД, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Людмилою Антонівною, зареєстрований у реєстрі за №706, відповідно до умов якого Іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ 26 березня 2018 року та Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк було укладено Договір № 349/К купівлі-продажу майнових прав, за яким Первісний кредитор 26 березня 2018 року відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги позивачу - права вимоги до Позичальника за Кредитним договором № 27.3/000022/07-НВД від 12.03.2007 року; - права вимоги до Позичальника за Іпотечним договором № 27.3/000022/101/07-НВД, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706; 26 березня 2018 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ та Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в реєстрі за № 312, за яким Первісний кредитор відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги за Іпотечним договором №27.3/000022/І01/07-НВД, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706. До Позивача перейшли права вимоги до Відповідача у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст.512 Цивільного Кодексу України ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНРАЙТ стало Новим кредитором та

Іпотекодержателем у зобов`язаннях, які виникли із вищезазначених угод.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором кредиту Позивачем було звернуто стягнення на Майно, відповідно до вимог статті 37 Закону України Про іпотеку та пунктів третього та п`ятого частини другої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінрайт , яке є зареєстрованою та діючою відповідно до чинного законодавства України фінансовою установою, у зв`язку із реалізацією прав іпотекодержателя за Іпотечним договором №27.3/000022/101/07-НВД, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А., в реєстрі за № 706, набуло право власності на

Майно: двокімнатна квартира, загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки № 197518798 від 24.01.2020 року

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться наступні записи, а саме: 1) № 32480654 від 06.05.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8694581. Підставою виникнення

обтяження зазначено: ухвала суду, серія та номер: 2-298/09, виданий 22.04.2009,

видавник Фрунзенський районний суд м. Харкова, Суддя В.С. Трофімов; Вид

обтяження: арешт нерухомого майна. Обтяжувач: Фрунзенський районний суд м.

Харкова, код ЄДРПОУ: 02893723, країна реєстрації: Україна. Відомості про

суб`єктів обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються:

ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019

16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський

нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013

р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний

номер обтяження:8694581, 06.05.2009 12:41:59, реєстратор Дванадцята Харківська

державна нотаріальна контора, Харківський міський нотаріальний округ.

2) № 32480647 від 31.03.2009 року про обтяження двокімнатної квартири,

загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., розташовану за

адресою: АДРЕСА_1

(предмет обтяження), який перенесено із запису 8595745. Підставою виникнення

обтяження зазначено: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№528393 виданий 31.03.2009 року видавник Старший державний виконавець Виставна З.Є.; Вид обтяження: арешт

нерухомого майна. Заявник: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби

Харківського міського управління юстиції, код: 34952422: Відомості про суб`єктів

обтяження: особа, майно права, якої обтяжуються: ОСОБА_3 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з

відкриттям розділу), індексний номер: 47873915 від 20.07.2019 16:07:33, приватний нотаріус Цигіпова Олена Георгіївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківської області. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8695745, 31.03.2009 13:39:14, реєстратор Харківська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ч. 1 Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена законом або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 серпня 2020 року витребувано з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області інформацію про стадію виконавчого провадження АА528383, розпочатого на підставі виконавчого листа у справі 2-298/09.

На момент розгляду справи, інформація до суду не надійшла, в матеріалах справи відсутні відомості про закінчення виконавчого провадження (фактичне повне виконання рішення суду), однак, представник позивача наполягала на закінченні розгляду справи без витребуваної судом інформації.

Крім того, вимога про скасування арешту нерухомого майна стосується як обтяження, накладеного ухвалою Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 22.04.2009 року по справі № 2-298/09 і постанови від 31.03.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 528393 Старшого державного виконавця Виставної З.Є. Фрунзенського відділу державної

виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, взагалі не доведено в судовому засіданні жодним доказом відсутність підстав для подальшого обтяження.

Враховуючи відсутність підстав для зняття арешту з нерухомого майна - а саме квартири АДРЕСА_3

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням правової позиції Верховного суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відсутнє порушення визначеним відповідачем прав позивача та останній обрав неефективний спосіб захисту прав.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, суд вважає за необхідне покласти їх на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНРАЙТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків, про зняття арештів з майна та виключення записів про обтяження, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 1 жовтня 2020 року

Головуючий-суддя: