Рішення

від 25.09.2020 по справі 461/5042/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5042/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

з участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна (адреса місцезнаходження:79000, м. Львів, вул. Коперніка, 16, офіс 17, код ЄДРПОУ: 36152500), за участю третіх осіб: учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_2 ( адреса: АДРЕСА_5), учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна Сейдака Марціна (адреса: 96-500, Республіка Польща, м. Сохачев, вул. Міцкевича, 4, кв.14) про припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом доТзОВ Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна , за участю третіх осіб: учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_2 , учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_3 про припинення трудових відносин. Свої вимоги мотивує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна та ОСОБА_1 - директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна , було укладено трудовий контракт. Підставою для призначення позивача на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальні стю Сіті Сек`юріті Україна був протокол № 1 від 01 липня 2008 року установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна . Учасниками (засновниками) товариства є: громадян Польщі ОСОБА_2 , закордонний паспорт НОМЕР_1 виданий ОСОБА_4 /1/ 20.03.2007 року, який проживає в Республіці Польша за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчення особи-громадянина Польщі - НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в Україні № НОМЕР_3 . Розмір частки в Статутному капіталі -50 % ; громадянин Польщі ОСОБА_3 , закордонний паспорт НОМЕР_4 , який проживає в Республіці Польша за адресою АДРЕСА_3 ., посвідчення особи - громадянина Польщі - НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер в Україні № НОМЕР_6 .Розмір частки в Статутному капіталі -50 % ; Відповідно до п.7.1. Трудового контакту термін його дії починається з 01 серпня 2008 року і діє без терміново. Згідно п. 1.4. Трудового контракту цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові правовідносини між Керівником та Вищим органом Товариства. Між позивачем та відповідачем виникли трудові правовідносини. Позивач працює на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна з моменту укладення трудового контракту і по даний час, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2020 р. На даний час Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна не здійснює діяльність та не функціонує, а учасники (засновники) не прий мають жодної участі в управлінні товариством, не отримують інформації про діяльність, не виконують жодних обов`язків, передбачених статутом, не цікавляться діяльністю товариства, та взагалі припи нили будь-яку комунікацію щодо товариства. В зв`язку із необхідністю зміни місця роботи, ОСОБА_1 , як директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна , було написано та надіслано заяву від 30.04.2020 року адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна та учасни кам (засновникам) Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна громадянину Польщі ОСОБА_2 , громадянину Польщі ОСОБА_3 , в якій було повідомлено про дострокове розірвання трудового контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідаль ністю Сіті Сек`юріті Україна та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_1 , з 22 червня 2020 року, та про звільнення позивача з роботи із посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна за власним бажанням з 22 червня 2020 року, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України. Проте, станом на 24 червня 2020 року жодних дій щодо припинення трудового договору, щодо звіль нення позивача з посади директора ТОВ Сіті Сек`юріті Україна та щодо скликання Загальних Зборів учасників ТОВ Сіті Сек`юріті Україна учасниками Товариства не вчинено.Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.06.2020 року позовну заяву залишено без руху для усунення позивачем недоліків.

13.08.2020 року позивачем усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 26.06.2020 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2020 року відкрито загальне судове провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву прос лухання справи у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі третіх осіб до суду не надходило.

За згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна (далі - Відповідач) та мною, директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_1 (далі - Позивач), було укладено трудовий контракт /а.с.11-13/.

Підставою для призначення позивача на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальні стю Сіті Сек`юріті Україна є протокол № 1 від 01 липня 2008 року установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна /а.с.14/.

ОСОБА_1 працює на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна з моменту укладення трудового контракту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2020 року /а.с.9-10/.

В зв`язку із необхідністю зміни місця роботи, ОСОБА_1 було написано та надіслано заяву від 30.04.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна та учасни кам (засновникам) Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна в якій було повідомлено про дострокове розірвання трудового контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідаль ністю Сіті Сек`юріті Україна та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_1 , з 22 червня 2020 року, та про звільнення позивача з роботи із посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна за власним бажанням з 22 червня 2020 року, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України /а.с.15/.

Однак відповіді на заяву позивач не отримав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути, зокрема, безстроковим, що укладається на невизначений строк (п. 1 ч. 1 ст. 23 КЗпП України).

Відповідно до п.7.1. трудового контакту термін його дії починається з 01 серпня 2008 року і діє без терміново.

Згідно п. 1.4. Трудового контракту цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові правовідносини між Керівником та Вищим органом Товариства. Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін цього контракту.

Відповідно до п.7.3. трудового контакту директор може достроково розірвати контракт, повідомивши про це Товариство непізніше ніж за 30 днів.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України Про господарські товариства право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, повязані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами засновників товариства заяви про звільнення позивача з посади комерційного директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник, має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно ч.6 ст. 65 Господарського кодексу України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №61-11768св 18 недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб. Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей.

Частиною 2 статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі №758/1861/18 встановив, що керівник товариства (директор) може звернутись до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупере-джений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10. 2008 року при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх під приємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Оскільки позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку, передбаченим зазначеними законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору, у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 27, 77, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 5-1,22, 36, 38, 221 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між директором Товариства з обмеженою відповідальні стю Сіті Сек`юріті Україна ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна (ЄДРПОУ 36152500, м. Львів, вул. Коперніка, буд. 16 / офіс 17) за власним бажанням з 22 червня 2020 року, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Виключити з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), як керівника (директора) Това риства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна (ЄДРПОУ 36152500, м. Львів, вул. Коперніка, буд. 16 / офіс 17).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Сек`юріті Україна (адреса місцезнаходження:79000, м. Львів, вул. Коперніка, 16, офіс 17, код ЄДРПОУ: 36152500)на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 25.09.2020 року.

Суддя О.Р. Юрків.