Постанова

від 05.10.2020 по справі 917/1765/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа № 917/1765/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

секретар судового засідання - Соляник Н.В.,

за участю:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго", м. Гадяч, Полтавська область, (вх.№2276 П/2)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 (суддя - Тимощенко О.М., постановлену в м. Полтаві о 10:25 год., повний текст складено 12.08.2020),

за заявою Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго", м. Гадяч, Полтавська область, про відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року

у справі №917/1765/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго", м. Гадяч, Полтавська область,

про стягнення 539 777,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі № 917/1765/19 відмовлено в задоволенні заяви Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" про відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем, в порушення ст. 74, 331 ГПК України, не подано належних доказів, які б свідчили про наявність виключних об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення по даній справі.

Комунальне підприємство теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (далі за текстом - КПТГ "Гадячтеплоенерго") звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі №917/1765/19 та ухвалити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення суду до 15.11.2020.

Апелянт посилається на те, що господарським судом Полтавської області не було враховано, що сума, яка підлягає стягненню, є сумою нарахованих штрафних санкцій та інших компенсаційних витрат за прострочення розрахунків, які відбулися з незалежних від відповідача обставин. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ступінь вини відповідача у простроченні розрахунків та не врахував, що відповідач є єдиним підприємством у м. Гадячі, яке займається виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії різним категоріям споживачів, тому на нього поширюється дія ст. 19-1 Закону України Про теплопостачання .

Апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано сезонний характер виробництва та постачання теплової енергії, тобто, основна частина розрахунків за послуги теплопостачання надходить від споживачів в опалювальний період, що підтверджує наданими до матеріалів справи оборотно-сальдовими відомостями.

Вважає, що у 4 кварталі 2020 року підприємство очікує на значні надходження коштів від споживачів у зв`язку з початком опалювального сезону, а одномоментне виконання судового рішення у справі може призвести до стійкої неплатоспроможності або до можливого банкрутства.

На думку апелянта, отримання коштів від споживачів на початку опалювального сезону дозволить відповідачу виконати судове рішення у справі у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що шляхом відстрочення рішення суду, він не має на меті уникнення боргу, а навпаки, обставини, які змусили його звертатися з вказаною заявою до суду, є соціально значимими та носять винятковий характер, оскільки існує нагальна необхідність здійснення робіт по підготовці до майбутнього опалювального сезону. Посилається на те, що КПТГ "Гадячтеплоенерго" є єдиним постачальником теплової енергії у місті, його діяльність зачіпає не лише майнові, а і інші інтереси, зокрема, своєчасний початок опалювального сезону, забезпечення тепловою енергією споживачів, безперебійне постачання.

Крім того, КПТГ "Гадячтеплоенерго" у своєму клопотанні наголошувало на те, що на платіжну дисципліну споживачів послуг теплопостачання негативно вплинув карантин, а не називало карантин в якості підстави для звільнення від оплати боргу, як помилково зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

З урахуванням вищенаведеного, апелянт вважає, що судом першої інстанції не було досліджено наданих заявником доказів та не надано належної оцінки вказаним у заяві обставинам.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі №917/1765/19, розгляд справи призначено на 05.10.2020.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 271 цього Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню у сумі 125 063,60 грн., три проценти річних у сумі 83 484,06 грн., інфляційні втрати у сумі 206 165,76 грн. та 8 096,66 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено в задоволенні позовних вимог. У розстроченні виконання рішення відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 року рішення Господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19 залишено без змін.

25.05.2020 року на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року судом першої інстанції видано відповідний наказ.

Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 року і рішення Господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19.

11.06.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" про відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року по справі №917/1765/19 до 15 листопада 2020 року.

За результатами розгляду вказаного клопотання судом першої інстанції 10.08.2020 постановлено ухвалу, що оскаржується.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, враховується ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Господарський суд під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.

При цьому, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення

Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003р. у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання - вісім місяців).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

В ході апеляційного перегляду колегією суддів встановлено наступне.

В обґрунтування клопотання про відстрочку виконання судового рішення відповідач посилався на те, що КПТГ "Гадячтеплоенерго" єдине у місті підприємство, яке забезпечує населення і соціальну сферу послугами з теплопостачання та працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджетні установи, госпрозрахункові підприємства.

КПТГ "Гадячтеплоенерго" є суб`єктом природних монополій з постачання теплової енергії у м. Гадяч, тарифи на теплову енергію є регульованими та затверджуються Гадяцькою міською радою.

Вищенаведене свідчить про те, що КПТГ "Гадячтеплоенерго" не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають реальним витратам за надані послуги.

Однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов`язаний з хронічними неплатежами, в основному - з боку населення, за спожиті послуги. Зокрема, заборгованість населення за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії станом на 31.05.2020 становить 8395,9 тис. грн. (оборотно-сальдова відомість додається до клопотання). При цьому, кредиторська заборгованість станом на 31.05.2020 за поставлений природний газ становить 35084,7 тис. грн.

Зазначає, що орієнтовний обсяг заборгованості з різниці в тарифах за надані послуги з теплопостачання складає 23847,4 тис. грн., яку держава повинна компенсувати відповідачу шляхом надання відповідних субвенцій. Однак на даний час узгоджено, але не профінансовано обсяг заборгованості з різниці у тарифах, яка утворилася станом на 01.01.2016 у сумі 580,2 тис. грн. (розрахунок додається до клопотання).

Заявник також посилається на те, що у населення перед відповідачем існує заборгованість. При цьому, відповідачем вживаються заходи щодо погашення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. В підтвердження вищенаведеного до матеріалів справи додано звіт про стан виконання судових наказів станом на 30.04.2020 (63 виконавчих провадження про стягнення боргу на загальну суму 512,4 тис. грн.).

Заявник посилається також на те, що введення на території України карантину негативно позначилося на фінансово-економічному стані підприємства та вплинуло на зниження рівня оплати за спожиті комунальні послуги з теплопостачання. При цьому, на законодавчому рівні не передбачено жодних фінансових інструментів для мінімізації збитків таких підприємств, як підприємство-відповідач.

Відповідно до представлених до матеріалах справи звітів про фінансові результати збитки підприємства за 2019 рік становлять 6111,0 тис. грн., за 1 квартал 2020 - 2152,0 тис. грн. Розмір непокритого збитку станом на 31.03.2020 складає 20914 тис. грн. (копії звітів про фінансові результати за відповідні періоди додані відповідачем до матеріалів справи).

Відповідач посилається на те, що рострочка з оплати отриманого відповідачем природного газу виникала з огляду на наявність різниці у тарифах на теплову енергію, несвоєчасного відшкодування державою коштів (субвенцій), несвоєчасності оплати споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, довготривалості процедури затвердження тарифів, і, як наслідок, відсутністю достатніх коштів для забезпечення своєчасних розрахунків за отримані енергоносії, а також в зв`язку з наявністю різниці у тарифах на теплову енергію, яка невідшкодована. В зв`язку з цим відповідач (боржник) знаходиться у важкому фінансовому стані та несе збитки від реалізації послуг по теплопостачанню.

Відповідач просить відстрочити виконання судового рішення у справі до 15.11.2020, посилаючись на те, що у 4 кварталі 2020 року підприємство очікує на значні надходження коштів від споживачів у зв`язку з початком опалювального сезону, а одномоментне виконання судового рішення у справі може призвести до стійкої неплатоспроможності або до можливого банкрутства.

На думку КПТГ "Гадячтеплоенерго", отримання коштів від споживачів на початку опалювального сезону дозволить відповідачу виконати судове рішення у справі у повному обсязі.

КПТГ "Гадячтеплоенерго" зазначає, що шляхом відстрочення рішення суду, воно не має на меті уникнення боргу, а навпаки, обставини, які змусили його звертатися з вказаною заявою до суду, є соціально значимими та носять винятковий характер, оскільки існує нагальна необхідність здійснення робіт по підготовці до майбутнього опалювального сезону. Посилається на те, що КПТГ "Гадячтеплоенерго" є єдиним постачальником теплової енергії у місті, його діяльність зачіпає не лише майнові, а і інші інтереси, зокрема, своєчасний початок опалювального сезону, забезпечення тепловою енергією споживачів, безперебійне постачання.

Відповідач посилається на те, що примусове виконання рішення у вказаній справі призведе до накладення арешту на рахунки юридичної особи, що може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення, бюджетних установ та інших споживачів.

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач є підприємством комунальної форми власності і надає послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для населення, бюджетних установ і організацій.

Відповідач використовував придбаний за договором №8301/1718-БО-24 газ виключно для вироблення теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій.

При цьому, джерелом розрахунків за спожитий відповідачем природний газ є розрахунки споживачів за надані відповідачем послуги та субвенції з бюджетів різних рівнів на погашення різниці у тарифах на теплову енергію.

Згідно ст. 31 Закону України № 1875-ІV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Отже, відповідач не є фактичним та кінцевим споживачем природного газу, а оплата вартості отриманого природного газу залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів послуг теплопостачання.

Таким чином, оплата вартості отриманого природного газу залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів послуг теплопостачання.

За результатами дослідження документів, доданих до заяви про відстрочення виконання рішення, встановлено, що збиткова господарська діяльність боржника (тяжкий фінансовий стан підприємства) значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань з боку споживачів за отримані послуги теплопостачання, а наявність такої заборгованості значною мірою не залежить від заявника, тобто свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні такої заборгованості.

Сторонами у справі не заперечується, що відповідач повністю погасив основну заборгованість, яка виникала у нього перед Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за отриманий газ за договором №8301/1718-БО-24.

Разом з тим, за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 125063,60 грн. - пені, три проценти річних у сумі - 83484,06 грн., інфляційні втрати у сумі - 206165,76 грн.

Тобто присуджені до стягнення у справі № 917/1765/19 суми, за своєю правовою природою, є мірою відповідальності КПТГ "Гадячтеплоенерго" внаслідок порушення строків оплати основного боргу, тобто носять компенсаційний характер.

При цьому, сума основного боргу, наявність якої стала підставою для здійснення вказаних нарахувань, відповідачем сплачена.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме по собі скрутне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною, за наявності якої може бути надано відстрочку виконання рішення.

Однак винятковими обставинами у справі №917/1765/19 судова колегія вважає наслідки, до яких може призвести примусове виконання судового рішення (зокрема арешт, накладений на кошти боржника) для боржника і його споживачів (населення, бюджетних організації тощо), на які посилався у своїй заяві відповідач.

Зупинення або обмеження теплопостачання під час опалювального сезону вкрай негативно позначиться перш за все на споживачах теплової енергії, в тому числі й тих, які вчасно сплачують за теплову енергію.

Винятковою є й та обставина, що не зважаючи на те, що відповідач є господарюючим суб`єктом, він позбавлений права відмовити у наданні послуг певним категоріям споживачів, які несвоєчасно та не у повному обсязі сплачують за надані послуги.

До того ж відповідач, який займає монопольне становище на відповідному ринку, самостійно не має права встановлювати тарифи на свої послуги.

Крім того, враховуючи періодичний (сезонний) характер надання послуг КПТГ "Гадячтеплоенерго", а саме: тільки протягом опалювального періоду, то сплата споживачами грошових коштів у опалювальному періоді, який, як зазначає заявник, зазвичай розпочинається з листопада місяця, забезпечить надходження додаткових коштів підприємству боржника та у подальшому, як наслідок, дозволить виконати рішення суду.

Тобто, фінансування заявника (боржника) з початком опалювального періоду повинно покращитися у зв`язку з надходженням оплат за надані послуги.

Отже, відстрочення виконання рішення суду у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму та самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на господарську діяльність та фінансовий стан підприємства.

Судова колегія апеляційної інстанції, дослідивши додані до клопотання про відстрочення виконання судового рішення документи, дійшла висновку, що заявником надані достатні докази, які свідчать про те, що його фінансовий стан, а також інші зазначені у заяві обставини у їх сукупності, суттєво ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому.

Варто зазначити, що передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду.

Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання своїх зобов`язань як перед стягувачем, так і перед боржником.

В даному випадку судом апеляційної інстанції враховуються інтереси обох сторін, адже відстрочення виконання рішення надасть боржнику можливість належним чином виконати рішення суду на користь позивача після початку опалювального сезону.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відмову у відстроченні виконання судового рішення послався на те, що введення на території України карантину не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Сам факт введення карантину не є достатнім для автоматичного відстрочення виконання рішення суду, як про це зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, однак режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), неможливість здійснення господарської діяльності, є також винятковою (особливою) і непереборною обставиною, у зв`язку з якими істотно ускладнюється виконання судового рішення боржником, оскільки на території України запроваджене певне коло обмежень та заборон.

Заперечення стягувача про те, що відстрочка виконання рішення суду призведе до порушення його "права на суд" та його прав як кредитора, зачіпає його інтереси і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди, відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Посилання суду першої інстанції на те, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» способів виконання рішення суду, є припущеннями, а відтак, не є підставою для відмови у відстроченні судового рішення.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан відповідача, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 у справі №917/1765/19.

Вказане вище узгоджується з практикою Верховного суду, викладеною у постанові від 15.06.2018 у справі №917/138/16.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому, відповідно до ст. 277 ГПК України, наявні підстави для її скасування.

Апеляційна скарга Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі №917/1765/19 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі №917/1765/19 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.08.2020 у справі №917/1765/19 скасувати.

Клопотання Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" про відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2020 року у справі №917/1765/19 до 15.11.2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов