Постанова

від 16.09.2020 по справі 904/1247/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1247/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

представники сторін:

від відповідача: Луценко Сергій Олександрович, ордер серії АЕ №1033086 від 21.08.2020 р., адвокат;

від позивача: Шпакова Ольга Сергіївна, ордер серії ДП №1273/048 від 16.06.2020 р., адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області області від 20.05.2020 року (повний текст складено 25.05.2020 року) у справі №904/1247/20 (суддя Кеся Н.Б. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас", м.Дніпро

про розірвання договору та стягнення 425 606,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року у справі № 904/1247/20 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" про розірвання договору поставки №080615 від 08 червня 2015 року та стягнення 425606,83 грн. відмовлено у повному обсязі.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 року у справі № 904/1247/20 додатково стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" (49021, м.Дніпро, вул.Чайковського, 52, код ЄДРПОУ 39274890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" (49000, м.Дніпро, вул.Винокурова, буд.5, офіс 401, код ЄДРПОУ 21940919) понесені останнім судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11000,00 (одинадцять тисяч грн 00 коп.) грн. В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що:

- позивач не надав суду докази порушення відповідачем строків поставки товару;

- правові підстави для повернення передоплати відсутні;

- позовні вимоги про розірвання договору, стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню, оскільки безпосередньо пов`язуються позивачем із його твердженням про порушення строків поставки з боку відповідача, що не доводиться матеріалами справи.

Додаткове рішення мотивовано тим, що на підставі наданих доказів заявлені вимоги відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу частково підтверджуються.

Суд встановив, що:

- відповідач, відповідно до актів приймання-передачі наданої правової допомоги, поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.;

- статус адвоката відповідача, договір між адвокатом та відповідачем, підтверджують підстави ухвалення додаткового рішення.

Не погодившись з доводами суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" подало апеляційну скаргу на рішення суду.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що:

- згідно рахунку №237 від 02.09.2019 року позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 384 000,00 грн.; у цей момент у відповідача виник обов`язок поставити товар;

- 04.10.2019 року позивачем було направлено повідомлення на електронну адресу відповідача щодо недопоставки товару та вимогу повернути грошові кошти;

- аналогічний лист було відправлено 04.11.2019 року на електронну адресу відповідача та шляхом направлення листа ДП "Укрпошта";

- 24.12.2019 року позивач отримав від відповідача лист за №110, де містилось повідомлення про розірвання договору №080615 від 08.06.2015 року з 01.01.2020 року, і цей лист свідчить про небажання відповідача виконувати умови договору щодо поставки товару;

- суд не врахував вказаний вище лист відповідача, неналежним чином оцінив докази по справі, що є підставою для скасування рішення.

Позивач просить суд задовольнити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" спростовує доводи апелянта, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що до відповідача заявлено наступні вимоги:

- розірвати договір поставки №080615 від 08 червня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" основний борг в розмірі 384 000,00 грн., пеню у розмірі 35 645,14 грн. на підставі статей 536, 625 Цивільного кодексу України, 3% річних у розмірі 3 661,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 300,54 грн. та судовий збір в розмірі 8507,86 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №080615 від 08 червня 2015 року в частині поставки товару на суму 384 000,00 грн., яку він отримав як попередню оплату, та положеннями ст.ст.693, 536 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд" (далі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" (далі-постачальник) укладено договір поставки №080615 (далі-договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується постачати покупцю продукцію, у кількості, комплектності, асортименті, та у терміни, узгоджені сторонами, а покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах розділу 4 даного договору (п.1.1.).

Предметом поставки є тренажери (п.1.2.).

Згідно п.2.1. договору покупець оплачує поставлену постачальником продукцію за ціною, яка вказана у накладній, рахунку або товаро-транспортній накладній.

Встановлено і сторонами підтверджено, що на виконання умов договору покупець здійснив 100% оплату вартості товару в сумі 384000,00 грн., згідно виставленого постачальником рахунку №237 від 02.09.2019 року ( том 1 а.с. 57), що підтверджується платіжним дорученням №5487 від 06.09.2019 року ( том 1 а.с. 56).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 2, 5 статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Абзацем 3 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України унормовано, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту п.3.1 договору та наявних у справі доказів, слід дійти висновку, що строк поставки сторонами не було погоджено.

Матеріали справи свідчать, сторонами підтверджено, що відповідно до договору поставки №080615 від 08.06.2015 року відповідач неодноразово здійснював поставку позивачу продукції.

Згідно пояснень сторін відповідач виготовляв на замовлення позивача тренажери, поставка відбувалась за усною домовленістю сторін і жодним чином не прив`язувалась до конкретних числових термінів поставки.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2015 року по 12.03.2020 року, відвантаження товару відбувалось як через 3 дні після оплати, так і через 3 місяці після оплати (том 1 а.с.101-102).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що строк поставки слід відраховувати на наступний день з дня отримання попередньої оплати, є необґрунтованими. Умови договору не містять положень, які б свідчили про те, що строк поставки починається з дати перерахування попередньої оплати чи з будь-якої іншої дати та становить один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції належним чином дослідив обставини щодо направлення позивачем вимоги відповідачу і дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факт направлення відповідачу вимоги щодо поставки товару на визначену в договорі адресу, а також не доведено факт погодження сторонами адреси для здійснення електронного повідомлення, що виключає висновок про порушення відповідачем строків поставки товару.

Так, у розділі 10 договору сторонами визначено місцезнаходження та реквізити ТОВ фірма "Ладас": 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Винокурова, буд.5 оф.401. Офіційна електронна адреса в договорі не зазначена.

Апелянт стверджував, що ним було направлено на електронну адресу відповідача повідомлення щодо недопоставки товару та вимогу щодо повернення отриманих грошових коштів.

Враховуючи умови договору суд першої інстанції правомірно вважав таке повідомлення неналежним.

Твердження апелянта про те, що відповідач сам позиціонує електронні адреси як офіційні для переписки з контрагентами, посилання скаржника на відомості інтернет-сторінок відповідача в контексті обставин даної справи і положень ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України безпідставні.

Щодо вимоги, направленої через відділення АТ "Укрпошти", слід зазначити наступне:

Позивачем до матеріалів позовної заяви надано претензію без номеру і дати, яка, за твердженням позивача, 04.11.2019 року направлена відповідно до поштового повідомлення та опису вкладення у цінний лист (том 1 а.с.58-60) та отримана представником відповідача Микитенко.

Щодо даної обставини, належними та допустимими доказами скаржник не спростував висновки суду про недоведеність факту належного повідомлення відповідача.

Так, матеріалами справи підтверджується, судом першої інстанції досліджено та апелянтом не спростовано та обставина, що підтвердити факт вручення зазначеного поштового відправлення не є можливим, оскільки на запит адвоката відповідача Дніпропетровська дирекція AT Укрпошта повідомила про те, що відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого листа зроблена працівником поштового зв`язку № 51 м. Дніпро.

Позивач надав суду лист відповідача від 27.12.2019 року №112, в якому ТОВ фірма "Ладас" повідомляє про необхідність отримати продукцію, виготовлену для ТОВ "Торент-Трейд" за попереднім замовленням згідно платіжного доручення №5487 від 06.09.2019 року на загальну суму 384 000,00 грн. ( том 1 а.с. 65).

Отже, зобов`язання відповідачем станом на 27.12.2919 року виконано. За відсутності погодженого в договорі строку виконання зобов`язання та за відсутності вимоги позивача відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про безпідставність доводів апелянта про порушення відповідачем умов договору.

Щодо доводів позивача про неналежну оцінку судом першої інстанції листа відповідача за №110, де містилось повідомлення про розірвання договору №080615 від 08.06.2015 року з 01.01.2020 року, необхідно зазначити наступне:

Частинами першою та третьою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п.8.4 договору поставки №080615 від 08 червня 2015 року умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з бов`язковим складанням письмового документа.

Враховуючи, що докази взаємної та належно оформленої згоди сторін про розірвання договору відсутні, право на односторонню відмову будь-якої сторони від договору не передбачено, доводи скаржника про розірвання договору відповідачем безпідставні.

Отже, виходячи з досліджених доказів, апелянт не спростував висновок оскаржуваного рішення про те, що строк виконання зобов`язання для відповідача не настав. Відповідно, порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ладас" умов договору не доведено. Вимоги позивача щодо стягнення сплаченої за товар суми попередньої оплати, пені, 3% річних та інфляційних втрат відхилені судом правомірно.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апелянтом висновки оскаржуваного рішення не спростовано. Апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року у справі № 904/1247/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торент-Трейд".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Підписано в повному обсязі 07.10.2020 року.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков