Рішення

від 29.09.2020 по справі 911/1506/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1506/19

за заявою ліквідатора ТОВ Приватель арбітражного керуючого Демчана О.І.

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на керівника Боржника

у справі № 911/1506/19

за заявою Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Приватель (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 48; код ЄДРПОУ 31425530)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників учасників у справі:

від ГУ ДПС у м. Києві: Шадріна Д.О.;

від ТОВ Приватель : адвокат Різник О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1506/19 за заявою ГУ ДПС у м. Києві про банкрутство ТОВ Приватель , провадження в якій відкрите згідно ухвали суду від 23.07.2019.

Постановою Господарського суду Київської області від 01.10.2019 визнано банкрутом ТОВ Приватель та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.; вирішено інші процедурні питання у справі.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

22.04.2020 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 21.04.2020 № 02-67/59 (вх. № 7782/20) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на колишнього керівника Боржника Беліменка О.Г. у сумі 1428712,17 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2020 вказану заяву прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 911/1506/19 про банкрутство ТОВ Приватель за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.06.2020; встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечень; зобов`язано Сектор з питань банкрутства у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції підготувати та надати Господарському суду Київської області, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства ТОВ Приватель та причин і передумов доведення (у разі встановлення).

15.06.2020 до суду надійшов лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.06.2020 № 12574/7.1-20 (вх. № 11800/20) про неможливість надання висновку щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства ТОВ Приватель .

В судовому засіданні 23.06.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання суду на 04.08.2020.

29.07.2020 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ліквідатора ТОВ Приватель від 28.07.2020 № 02-67/67 (вх. № 15825/20) до поданої заяви про субсидіарну відповідальність.

В судовому засіданні 04.08.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання суду на 02.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 29.09.2020.

29.09.2020 до суду надійшло клопотання Відповідача від 29.09.2020 б/№ (вх. № 20774/20) про зупинення провадження у справі.

Крім цього, 29.09.2020 до суду надійшла заява Відповідача від 29.09.2020 б/№ (вх. № 20775/20) про відкладення розгляду справи.

29.09.2020 в судове засідання з`явились представники кредитора ГУ ДПС у м. Києві та Банкрута. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Розглянувши заяву Відповідача про відкладення розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування заяви Відповідач зазначає про неможливість забезпечити участь представника в судовому засіданні у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

В той же час судом встановлено, що протягом підготовчого провадження представник Відповідача адвокат Татунець В.В. жодного разу не забезпечив своєї участі в судових засіданнях (23.06.2020, 04.08.2020, 02.09.2020), обмежуючись лише поданням заяв про відкладення розгляду справи з різних підстав. Отже, враховуючи, що Відповідач не був позбавлений права забезпечити в судовому засіданні участь іншого повноважного представника, суд вважає необґрунтованою подану заяву про відкладення розгляду справи.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, про що в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

Розглянувши клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у справі судом встановлено, що заявник просить суд зупинити провадження у справі № 911/1506/19 про банкрутство ТОВ Приватель та щодо розгляду поданої заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника Боржника до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 759/11884/20 за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської РДА Київської області про скасування рішення державного реєстратора.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_1 у відповідному провадженні оскаржується рішення Києво-Святошинської РДА Київської області в частині внесення відомостей про орган управління ТОВ Приватель в особі ОСОБА_1 .

Згідно ч. 17 ст. 39 КУзПБ, провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Крім цього, заявником не доведено обставин, що свідчать про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 759/11884/20.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у даній справі, про що в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач протягом підготовчого провадження не скористався правом на подачу відзиву на заяву ліквідатора про покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів заяви ліквідатора від 21.04.2020 № 02-67/59 про покладення субсидіарної відповідальності та додаткових письмових пояснень ліквідатора від 28.07.2020 № 02-67/67.

Представники ГУ ДПС у м. Києві та ТОВ Приватель в судовому засіданні заявлені вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на керівника Боржника підтримали і під час судових дебатів просили суд задовольнити заяву повністю.

Зокрема в заяві ліквідатор Банкрута просить суд покласти на Відповідача субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ Приватель у розмірі 1428712,17 грн у зв`язку з доведенням Боржника до банкрутства; стягнути вказані кошти з ОСОБА_1 на користь ТОВ Приватель .

Узагальнені доводи Заявника є наступними.

В період з 05.06.2006 по 01.10.2019 директором ТОВ Приватель значився ОСОБА_1 , відтак в силу статуту Боржника він мав вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень товариства.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що Банкрут заборгував до бюджету 1411144,49 грн збитків, завданих внаслідок нестачі товарно-матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання посадовим особам ТОВ Приватель , які були виявлені при проведенні щоквартальних інвентаризацій ТМЦ. Вказані обставини підтверджуються низкою судових рішень про стягнення з Боржника збитків на користь Держави та встановлені в ухвалі підготовчого засідання від 23.07.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Крім цього, керівник Боржника не вжив своєчасних заходів щодо запобігання банкрутства, повідомлення учасників товариства про наявність ознак банкрутства, звернення до суду із заявою про банкрутство Боржника у зв`язку з загрозою неплатоспроможності.

Крім цього, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ч. 6 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в ред., чинній до 20.10.2019) та ч. 2 ст. 59 КУзПБ, оскільки не передав ліквідатору Банкрута бухгалтерські та інші документи, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ Приватель .

Таким чином ліквідатор вважає наявними підстави для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності в порядку ст. 61 КУзПБ у зв`язку з доведенням Боржника до банкрутства.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У судовому засіданні 29.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників Кредитора та Боржника суд встановив наступне.

Відповідно до п. 11.1. статуту ТОВ Приватель , органами управління товариства є: вищий орган - збори учасників; виконавчий орган - директор; контролюючий орган - ревізійна комісія (ревізор). Пунктом 11.2. статуту визначено, що посадовими особами товариства є: директор; голова ревізійної комісії (ревізор).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в період з 05.06.2006 по 01.10.2019 директором ТОВ Приватель значився Відповідач - ОСОБА_1 .

Під час провадження у справі про банкрутство встановлено, що Боржник заборгував до бюджету 1411144,49 грн збитків, завданих внаслідок нестачі ТМЦ переданих на відповідальне зберігання, які виявлені при проведенні щоквартальних інвентаризацій ТМЦ. Згідно судових рішень позови до Боржника щодо відшкодування вартості встановлених нестач, задоволені на користь ДПІ у районах Києва у повному обсязі.

Зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2007 у справі № 11/23 вирішено стягнути з Боржника до Державного бюджету суму нестачі в результаті проведеної інвентаризації в розмірі 45095,03 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.04.2007 у справі № 34/79, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2007, вирішено стягнути з Боржника до Державного бюджету вартість нестачі майна, що перейшло у власність держави у сумі 139453,50 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2009 у справі № 20/151-07/09 вирішено стягнути з Боржника на користь держави в особі ДПІ у Печерському районі м. Києва 654635,56 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2006 у справі № 352/12-06 вирішено стягнути з Боржника на користь держави в особі ДПІ у Печерському районі м. Києва 62157,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 у справі № 46/441-А вирішено стягнути з Боржника на користь Державного бюджету України 230112,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 02.04.2007 у справі № 46/86-А вирішено стягнути з Боржника на користь Державного бюджету України 63198,25 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2007 у справі № 18/082-07 (з урахуванням ухвали від 05.06.2007 про виправлення арифметичної помилки) вирішено стягнути з Боржника в доход державного бюджету 189322,50 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2007 у справі № 490/12-06/6-07 вирішено стягнути з Боржника на користь держави в особі ДПІ в Оболонському районі м. Києва 28773,10 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2007 у справі № 4/233-07 (з урахуванням ухвали від 29.05.2009 про виправлення описки) вирішено стягнути з Боржника в доход місцевого бюджету 1966,00 грн вартості майна, переданого на відповідальне зберігання.

На підставі вказаних рішень було видано відповідні виконавчі документи, які направлені до виконання до органів ДВС. В ході проведених виконавчих дій Боржник та належне йому на праві власності майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлені, грошові кошти на рахунках Боржника відсутні. Оскільки розшук належного Боржнику майна виявився безрезультатним, виконавчі документи повернуто стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження .

Наявність вказаної вище заборгованості Боржника перед бюджетом стала підставою для відкриття провадження у справі № 911/1506/19 про банкрутство ТОВ Приватель .

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи .

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Ліквідатор в заяві зазначив, що вказані вище рішення господарських судів про стягнення з ТОВ Приватель на користь контролюючих органів збитків внаслідок нестачі ТМЦ, переданих на відповідальне зберігання посадовим особам товариства, є преюдиціальним фактом, який підтверджує наявність вини посадових осіб ТОВ Приватель .

Суд не погоджується з вказаними доводами ліквідатора враховуючи наступне.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, у розумінні положень ч. 4 ст. 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був стороною у вказаних вище справах № 11/23, № 34/79, № 20/151-07/09, № 352/12-06, № 46/441-А, № 18/082-07, № 490/12-06/6-07, № 4/233-07, та в зазначених справах не приймалось жодного рішення стосовно ОСОБА_1 .

Відтак у суду відсутні підстави для висновку про те, що судовими рішеннями у справах № 11/23, № 34/79, № 20/151-07/09, № 352/12-06, № 46/441-А, № 18/082-07, № 490/12-06/6-07, № 4/233-07 підтверджується вина ОСОБА_1 в доведенні ТОВ Приватель до банкрутства.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Як вже вказано вище, на підтвердження складових об`єктивної сторони правопорушення щодо доведення ТОВ Приватель до банкрутства керівником Беліменком О.Г. ліквідатор посилається на судові рішення у справах № 11/23, № 34/79, № 20/151-07/09, № 352/12-06, № 46/441-А, № 18/082-07, № 490/12-06/6-07, № 4/233-07 про стягнення з Боржника збитків на користь контролюючих органів; невжиття керівником заходів щодо запобігання банкрутству, не ініціювання звернення до суду із заявою про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності; непередання ліквідатору бухгалтерської та іншої документації Боржника.

В той же час матеріали справи не містять доказів та ліквідатором не доведено існування обставин щодо вчинення ОСОБА_1 , за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; прийняття ОСОБА_1 рішення, вказівки на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника; прийняття ОСОБА_1 рішення, вказівки на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника.

Крім цього, як вбачається з листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.06.2020 № 12574/7.1-20, державним органом з питань банкрутства встановлено відсутність можливості надання висновку щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства ТОВ Приватель , у зв`язку з недостатністю матеріалів, необхідних для аналізу.

Отже фактично в ході розгляду справи доведено, що у ТОВ Приватель протягом 2007-2009 років сформувалась кредиторська заборгованість перед контролюючими органами та те, що у вказаний період часу керівником ТОВ Приватель значився ОСОБА_1 .

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав встановити вину у діях/бездіяльності ОСОБА_1 щодо доведення Боржника до банкрутства та як наслідок покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ Приватель від 21.04.2020 № 02-67/59 (вх. № 7782/20) про покладення на колишнього керівника ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ Приватель від 21.04.2020 № 02-67/59 (вх. № 7782/20) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника Боржника.

2. Копію рішення надіслати учасникам у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 07.10.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний