Ухвала

від 07.10.2020 по справі 922/3216/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" жовтня 2020 р.Справа № 922/3216/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" про забезпечення позову (вх. № 3216/20 від 05.10.2020) у справі

за позовом Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22; код ЄДРПОУ 01241579) до Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (місцезнаходження: 61023, місто Харків, вулиця Мироносицька, будинок 99 А-3; код ЄДРПОУ 31236795) про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про визнання недійсним Рішення загальних зборів учасників Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", оформленого Протоколом № 158 від 02 жовтня 2020 року.

До позовної заяви також подано заяву про забезпечення позову, згідно якої Колективне підприємство проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" просить суд застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони ТДВ "Міжнародна СК" в особі голови Правління Кірічка Вадима Івановича надавати інформацію, що містить комерційну таємницю та становить конфіденційну інформацію (в тому числі, довідки та виписки з банківських рахунків) на запит Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 01.10.2020 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, заявник вказує на те, що 07.09.2020 Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до Голови Правління ТДВ "Міжнародна МСК" Кірічка Вадима Івановича з листом № 9-02/250060 про надання довідок (виписки) банківських установ щодо наявних грошових коштів на поточних та депозитних рахунках ТДВ "Міжнародна МСК" станом на кінець робочого дня 20.07.2020, 14.08.2020 та 02.09.2020. Листом від 23.09.2020 за № 4313 Голова Правління ТДВ "Міжнародна МСК" повідомив МТСБУ про відмову у наданні вищезазначених документів, у зв`язку з чим, 01.10.2020 МТСБУ звернулось до ТДВ "Міжнародна МСК" вдруге з листом № 9-02/28219, в якому просило невідкладно, до 06.10.2020 засобами корпоративної електронної пошти надати довідки (виписки) банківських установ щодо наявних грошових коштів на поточних та депозитних рахунках ТДВ "Міжнародна МСК" станом на кінець робочого дня 20.07.2020, 14.08.2020 та 02.09.2020, а також надіслати оригінали відповідних документів засобами поштового зв`язку.

02 жовтня 2020 року відбулись позачергові загальні збори учасників ТДВ "Міжнародна СК", які були оформлені протоколом від 02.10.2020 року № 158. За наслідками розгляду другого та третього питань порядку денного зборів більшістю голосів було прийнято рішення надати Правлінню дозвіл розглянути по суті запит Президії МТСБУ щодо надання інформації, що містить комерційну таємницю та становить конфіденційну інформацію (в тому числі, довідки та виписки з банківських рахунків Товариства) та уповноважити Голову правління Кірічка Вадима Івановича передати такі відомості та документи в адресу МТСБУ.

Оскільки заявник вважає Протокол № 158 від 02.10.2020 таким, що суперечить його корпоративним інтересам, а загальні збори такими, що проведені з порушенням процедури їхнього скликання, виникла необхідність у судовому оскарженні даного рішення. Також у даному випадку, на думку заявника інформація, що містить комерційну таємницю, внаслідок її розголошення, може використана в порушення антимонопольного законодавства, оскільки стане відома іншим членам МТСБУ, які є конкурентами Товариства на ринку страхових послуг. Дане розголошення інформації значною мірою порушує права Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект", як учасника Товариства, який має значну частку у Статутному капіталі.

Розглянувши заяву Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Водночас суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності відповідних вимог, суд зазначає, що у даному випадку Колективним підприємством проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" не подано до суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність відповідного забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що обраний заявником вид забезпечення позову - шляхом заборони ТДВ "Міжнародна СК" в особі голови Правління Кірічка Вадима Івановича надавати інформацію, що містить комерційну таємницю та становить конфіденційну інформацію (в тому числі, довідки та виписки з банківських рахунків) на запит Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 01.10.2020 до набрання законної сили рішенням у даній справі, є таким, що не забезпечує збалансованості інтересів сторін, оскільки стосується не тільки оскаржуваного Рішення загальних зборів учасників Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", оформленого Протоколом № 158 від 02 жовтня 2020 року. Також на переконання суду, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, порушуватиме права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що є недопустимим.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" заяви про забезпечення позову.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Колективного підприємства проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут "Сєвєродонецький будпроект" про забезпечення позову (вх. № 3216/20 від 05.10.2020) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 07.10.2020.

Суддя В.В. Рильова