Ухвала

від 02.10.2020 по справі 916/2597/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2597/19

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного підприємства "Полтавабудцентр" - Васильєва П.П.,

відповідача - Служби автомобільних доріг в Одеській області: Воронкова В.О.; Рибалки Д.І.

розглянув касаційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області (далі - Служба, Відповідач)

на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2019

(суддя Шаратов Ю.А.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020

(головуючий суддя Лавриненко Л.В., судді Аленін О.Ю. і Філінюк І.Г.),

зі справи № 916/2597/19

за позовом приватного підприємства "Полтавабудцентр" (далі - Підприємство, Позивач)

до Служби

про стягнення 40 995 969,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Служби про стягнення заборгованості за договорами підряду від 25.06.2018 № 79П/18, № 85П/18, № 88П/18, № 89П/18, № 90П/18 у загальному розмірі 40 995 969,14 грн., з якої 19 668 702,00 грн. - сума основного боргу за договорами, 1 785 876,25 грн. - "інфляційні втрати", 682 737,83 грн. - 3% річних, 18 818 653,06 грн. - збитки.

Позов з посиланням на статті 611, 612, 623, 625, 650, 837, 853, 882, 886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193, 218, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтований невиконанням Відповідачем умов договорів підряду від 25.06.2018 № 79П/18, № 85П/18, № 88П/18, № 89П/18, № 90П/18 щодо оплати виконаних робіт, що завдало збитки Підприємству у зв`язку із затримкою розрахунків Позивача з постачальниками матеріалів та послуг, а також застосування штрафних санкцій до Підприємства за договорами постачання та надання послуг.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020: позов задоволено частково; зі Служби стягнуто на користь Підприємства: 19 656 934 грн. основного боргу; 403 148,39 грн. "інфляційних втрат"; 329 280,89 грн. - 3% річних; 18 778 653,17 грн. збитків та витрати зі сплати судового збору в сумі 586 940,01 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, врахувавши правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.12.2018 у справі №924/70/18, виходили з такого.

На підставі укладених Позивачем (підрядник) та Відповідачем (замовник) договорів підряду від 25.06.2018 № 79П/18, № 85П/18, № 88П/18, № 89П/18 та № 90П/18 Підприємством надані послуги з поточного середнього ремонту обумовлених у цих договорах ділянок дороги загального користування державного значення М - 15 Одеса - Рені (на м. Бухарест).

За умовами цих договорів розрахунки проводяться Службою шляхом поетапної оплати за надані послуги, при надходженні коштів з місцевого бюджету або інших джерел фінансування. Підставою для здійснення розрахунків є підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма КБ-3). Після здійснення приймання наданих послуг замовник проводить оплату за фактично надані послуги. Оплата наданих послуг здійснюється протягом не пізніше 5 робочих днів після отримання відповідного фінансування замовником.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів Підприємством складено та направлено Відповідачу з супровідним листом від 29.01.2019 № 14/П акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, протоколи випробувань та акти обстежень об`єктів на загальну суму 100 596 764 грн.

Відповідно до Плану використання бюджетних коштів на 2019 рік, 21.03.2019 Служба отримала фінансування на покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені, а тому 28.03.2019 у Відповідача, в силу умов пункту 4.4 договорів підряду від 25.06.2018 № 79П/18, № 85П/18, № 88П/18, № 89П/18 та № 90П/18, виник обов`язок сплатити вартість виконаних позивачем робіт.

Супровідним листом від 04.04.2019 № 42/П Підприємство повторно направило Службі акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, протоколи випробувань та акти обстеження об`єктів за договорами підряду.

У квітні 2019 року Відповідачем частково оплачено вартість виконаних робіт за названими договорами підряду на суму 80 939 830 грн. Залишок заборгованості за цими договорами складає 17 106 851 грн.

Заборгованість за договором підряду від 25.06.2018 № 79П/18 залишилася не сплаченою і склала 2 550 083 грн.

Пославшись на приписи статей 853, 882, 625 ЦК України, а також на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.12.2018 у справі № 924/70/18, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договорами підряду в сумі 19 656 934 грн., "інфляційних втрат" у сумі 403 148,39 грн. та 3 % річних в сумі 329 280,89 грн.

Відмова у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 11 768 грн., "інфляційних втрат" у сумі 1 382 727,86 грн. та 3 % річних у сумі 353 456,94 грн. обумовлена арифметичними та методологічними помилками при визначенні ціни позову.

Задовольнивши позов Підприємства в частині стягнення збитків у сумі 18 778 653,17 грн., суди послалися на статті 224, 225 ГК України, статті 22, 623 ЦК України, а також на положення договорів поставки товарів та договорів про надання послуг дорожньо - будівельних машин та механізмів, укладених Позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Дорлідер" та товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-17".

З огляду на арифметичні помилки у розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми збитків, суди у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 39 999,89 грн. відмовили.

Служба, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить суд Касаційний господарський суд оскаржувані судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішенням, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За доводами скаржника:

- суд апеляційної інстанції в ухваленій постанові не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.08.2018 у справі № 916/43/18, на який, зокрема, послався в окремій думці суддя Південно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 916/2597/19, та яка, в свою чергу, не була врахована іншими членами колегії суддів у розгляді цієї справи;

- рішення суду апеляційної інстанції суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.12.2019 в аналогічній справі №909/574/18;

- суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі та клопотання про призначення економічної експертизи, яке заявлялось разом із поданням апеляційної скарги. В результаті цього суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Крім того, Служба 03.06.2020 направила до Касаційного господарського суду додаткові пояснення до касаційної скарги разом з додатковими доказами у справі.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Підприємством надало до суду додаткові пояснення, в яких послалось на практику застосування Верховним Судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема у справах № 910/2184/18, № 921/254/18, № 921/262/18.

Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Служби та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2020 справу №916/2597/19 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована тим, що існують різні підходи щодо застосування норм матеріального права (статей 853, 882 ЦК України у контексті зі статтями 3, 626- 629 ЦК України) у розгляді питання про можливість чи відсутність можливості у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору підряду, в якому був встановлений особливий порядок приймання виконаних робіт та/чи підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), щодо оплати виконаних робіт у разі непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також враховуючи те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики.

Так, Касаційний господарський суд у постанові від 03.12.2019 у справі №909/574/18, предметом розгляду в якій були вимоги дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості зі Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду від 24.03.2017 №12, погодився (за винятком окремої думки судді Студенця В.І.) з висновками суду апеляційної інстанції про те, що необхідною умовою розрахунку замовника з підрядником є наявність, підписаних уповноваженими представниками сторін, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3). При цьому враховано, що судом апеляційної інстанції встановлено, що в умовах договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання підрядних робіт, та, відповідно, підставою для їх оплати є акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).

А в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16 Суд виходив з такого.

Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є, відповідно, порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Малашенкова Т.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б. вважають за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, а саме статей 853, 882 ЦК України, викладеного у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у справах №910/2184/18, №921/254/18, №921/262/18, №910/16804/17, №908/3519/16 у подібних правовідносинах.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2020: прийнято справу №916/2597/19 до розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 17 липня 2020 року о 12:30.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги (з додатковими поясненнями) Служби, доводи відзиву (з додатковими поясненнями) Підприємства на касаційну скаргу, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи об`єднаною палатою, з огляду на таке.

Частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовані договорами підряду від 25.06.2018 № 79П/18, № 85П/18, № 88П/18, № 89П/18 та № 90П/18, за якими замовник доручає підряднику та зобов`язується прийняти і оплатити якісне надання послуг з поточного середнього ремонту обумовлених у цих договорах ділянок дороги загального користування державного значення М - 15 Одеса - Рені (на м. Бухарест), і спір між сторонами виник з приводу умов договору щодо обов`язку замовника провести розрахунок за надані послуги,

Тому під час розгляду справи № 916/2597/19 за касаційною скаргою Служби на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 при визначенні обов`язку з оплати за надані підрядником послуги та відповідальності за несвоєчасну таку оплату підлягають розгляду та оцінці судом, поряд з іншим, саме умови договорів, укладених між сторонами.

Разом з тим, судові рішення у справах №910/2184/18, №921/254/18, №921/262/18, №910/16804/17, №908/3519/16 прийняті Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах, що врегульовані договором підряду, з урахуванням фактичних обставин у кожній із зазначених справ, виходячи з умов відповідних окремих договорів, і не місять різного застосування норм права.

У справі, що розглядається, та у зазначених справах суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення. У зв`язку з цим об`єднана палата Касаційного господарського суду зауважує таке.

Як зазначалося, частиною другою статті 302 ГПК України передбачається можливість відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, саме у подібних правовідносинах.

Разом з тим судові рішення у вказаних справах (№№910/2184/18, 921/254/18, 921/262/18, 910/16804/17, 908/3519/16) і в даній справі прийняті хоча й за подібного правового регулювання, але за різної фактично-доказової бази (встановлених судами обставин кожної справи і з`ясованих та досліджених у них доказах), у тому числі стосовно обставин, з якими пов`язуються: виникнення (настання) у відповідачів обов`язку з оплати послуг/робіт (включаючи обов`язок здійснити остаточний розрахунок), здійснення фіксування обсягів послуг/робіт, зміст укладених сторонами договорів з урахуванням їх волевиявлення, обсяг і зміст доказів у кожній конкретній справі тощо.

Отже, слід дійти висновку, що зазначені в попередньому абзаці цієї постанови справи, в яких прийнято рішення Верховного Суду, і справа, яка розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у вказаних справах, з одного боку, і в даній справі - з іншого.

До того ж, у вирішенні питання про передачу справи № 916/2597/19 разом із касаційною скаргою Служби на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегією суддів не наведено мотивів, з яких необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Наведена в ухвалі від 11.06.2020 мотивація стосується, швидше, потреби у передачі даної справи на новий судовий розгляд, - що може бути здійснено, за наявності підстав, колегією суддів у складі Верховного Суду, - та не підтверджує необхідності у відступленні від попередніх правових висновків Верховного Суду в інших справах.

Таким чином, на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у цій справі передане питання, яке може бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що була визначена автоматизованою системою документообігу суду.

З огляду на зазначене об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 302 ГПК України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, а відтак справа № 916/2597/19 разом з касаційною скаргою Служби на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати

УХВАЛИВ:

Справу № 916/2597/19 за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг в Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Селіваненко

Судді О. Баранець

І. Булгакова

Т. Дроботова

Л. Катеринчук

Б. Львов

І. Ткач

Н. Ткаченко