Рішення

від 05.10.2020 по справі 280/4615/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Справа № 280/4615/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач, ЗОВ ФСЗІ) до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (далі - відповідач, Бердянське УВП УТОС), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму нецільового використання бюджетних коштів у розмірі 37463,00 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що директором Бердянського УВП УТОС за погодженням з директором ЗОВ ФСЗІ затверджено План використання бюджетних коштів на 2018 та 2019 роки, відповідно до яких на напрямок Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у т.ч. м`який інвентар та обмундирування передбачено на 2018 рік - 37616,00 грн., а на 2019 рік - 18161,00 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що Бердянським УВП УТОС у 2018 та 2019 роках здійснено витрати, що не відповідають переліку напрямків використання коштів, визначених постановою Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських. Позивач зазначає, що відповідачу у встановленому порядку було надіслано вимогу про повернення коштів використаних за нецільовим призначенням, проте, у добровільному порядку кошти відповідачем не відшкодовано, що зумовило звернення з позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до пп.5 п.6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських, бюджетні кошти, надані громадським об`єднанням, спрямовуються ними на: проведення: підтримку невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємств, організацій та об`єднань зазначених товариств, які спрямовують бюджетні кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів, у тому числі на матеріальне заохочення (винагороду) працівників, в обсязі, що не перевищує разом з нарахуваннями 80 відсотків загального обсягу бюджетних коштів, передбачених зазначеним товариствам. Відповідач зазначає, що йому належить гуртожиток, який розташований за адресою: м.Бердянськ, вул.Свободи, 92/5, а всі товари придбанні на загальну суму 37463,00 грн. використані саме на утримання гуртожитку, як соціального об`єкту. Відповідач вважає, що з його боку не було нецільового використання бюджетних коштів, у зв`язку з чим вимогу про повернення коштів вважає безпідставною. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.05.2018 між ЗОВ ФСЗІ та Бердянським УВП УТОС погоджено План використання бюджетних коштів на 2018, серед яких погоджено використання коштів в розмірі 37616,00 грн. на показники Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м`який інвентар та обмундирування .

Крім того, між ЗОВ ФСЗІ та Бердянським УВП УТОС погоджено План використання бюджетних коштів на 2019, серед яких погоджено використання коштів в розмірі 18616,00 грн. на показники Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м`який інвентар та обмундирування .

Судом встановлено, що з метою перевірки цільового використання коштів позивачем проведено перевірку Бердянського УВП УТОС.

Перевіркою напрямків фактичного використання бюджетних коштів шляхом співставлення платіжних доручень, актів надання послуг з даними планів виростання бюджетних коштів та Постановою №183 встановлено що фактичне використання бюджетних коштів (оплата послуг (крім комунальних) має відхилення (невідповідність витратам передбачених Постановою №183).

Перевіркою встановлено, що Бердянським УВП УТОС сплачені витрати у 2018 та 2019 роках, що не відповідають переліку напрямків використання коштів, визначених Постановою 183, на загальну суму 37463,00 грн.:

5065,00 грн. - платіжне доручення №72 від 14.12.2018 на підставі Договору купівлі - продажу товарів за бюджетні кошти від 14.12.2018 №1 (придбання електротоварів);

9200,00 грн. - платіжне доручення №29 від 14.08.2018 на підставі Договору про закупівлю товару для потреб Бердянського УВП УТОС від 08.08.2018 №1 (придбання метало пластикових вікон);

3270,00 грн. - платіжне доручення №58 від 14.11.2018 на підставі договору про закупівлю товару для потреб Бердянського УВП УТОС від 14.11.2018 №1 (придбання дверей вхідних металевих);

7337,00 грн. - платіжне доручення №63 від 21.11.2018 на підставі Договору поставки від 21.11.2018 №TEN-3201 (придбання метало пластикових конструкцій);

2153,00 грн. - платіжне доручення №31 від 25.06.2019 на підставі Договору купівлі- продажу товарів за бюджетні кошти від 21.06.2019 №1 (господарські товари);

2332,00 грн. - платіжне доручення №52 від 12.10.2018 на підставі договору поставки від 11.10.2018 №1004-1 (придбання будівельних матеріалів);

3930,00 грн. - платіжне доручення №57 від 26.10.2018 на підставі Договору купівлі- продажу товарів за бюджетні кошти від 26.10.2018 №2 (придбання лічильника);

2550,00грн. - платіжне доручення №34 від 17.08.2018 на підставі Договору купівлі- продажу від 17.08.2018 №! (придбання порохотягу);

1526,00 грн. - платіжне доручення №24 від 13.07.2018 на підставі Договору купівлі - продажу товарів за бюджетні кошти від 13.07.2018 №1 (придбання електротоварів).

26.11.2019 позивачем направлено відповідачу лист-вимогу №04-552/1973, в якому відповідачу запропоновано вжити заходів для повернення до державного бюджету суму нецільового використання бюджетних коштів у загальному розмірі 37463,00 грн.

У зв`язку із неповернення коштів у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 БК України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських (далі - Порядок №183), який визначає механізм використання коштів, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті за програмою Фінансова підтримка громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських (далі - бюджетні кошти).

Відповідно до пункту 2 Порядку №183, одержувачами бюджетних коштів є всеукраїнські громадські об`єднання осіб з інвалідністю, їх спілки, які внесені до Реєстру громадських об`єднань, утворені з метою, визначеною статтею 12 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , мають місцеві осередки (відокремлені підрозділи) у більшості областей України (для всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю), не менш як одне всеукраїнське громадське об`єднання осіб з інвалідністю у своєму складі (для спілок громадських об`єднань осіб з інвалідністю), місцеві (обласні) осередки (відокремлені підрозділи) всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю, а також підприємства та організації невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємства та об`єднання зазначених товариств, які спрямовують такі кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів (далі - громадські об`єднання).

Згідно пп.5 п.6 Порядку №183, бюджетні кошти, надані громадським об`єднанням, спрямовуються ними на: проведення: підтримку невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємств, організацій та об`єднань зазначених товариств, які спрямовують бюджетні кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів, у тому числі на матеріальне заохочення (винагороду) працівників, в обсязі, що не перевищує разом з нарахуваннями 80 відсотків загального обсягу бюджетних коштів, передбачених зазначеним товариствам.

Так, судом встановлено, що за кошти визначені у Планах використання бюджетних коштів на 2018 - 2019 роки за призначенням - Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м`який інвентар та обмундирування , відповідачем придбано електротовари, металопластикові вікна, двері вхідні металеві, металопластикові конструкції, господарські товари, будівельні матеріали, лічильник, порохотяг, які використано для утримання гуртожитку за адресою: м.Бердянськ, вул.Своюоди, 92/5, належного Бердянському УВП УТОС.

Разом з тим, позивач вказує на те, що кошти на придбання електротоварів, металопластикових вікон, дверей вхідних металевих, металопластикових конструкцій, господарських товарів, будівельних матеріалів, лічильника, порохотягу, використані в супереч вимогам Порядку №183, оскільки придбано товари, які не відносяться до класифікації - Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м`який інвентар та обмундирування .

Відповідно до ч.1 ст.10 БК України, видатки та кредитування бюджету класифікуються за: 1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету); 3) функціями, з виконанням яких пов`язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Частиною 5 статті 10 БК України передбачено, що видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Відповідно до ч.1 ст.119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);

бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Судом встановлено, що кошти відповідачу виділялись по КПКВК 2507020 Фінансова підтримка громадських об`єднань інвалідів , а тому мали використовуватись на цілі передбачені Порядком №183.

В свою чергу, суд не погоджується з тим, що відповідачем кошти витрачено в супереч вимог Порядку №183, оскільки пп.5 п.6 Порядку №183 передбачено, що бюджетні кошти можуть витрачатись на підтримку невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємств, організацій та об`єднань зазначених товариств, які спрямовують бюджетні кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів.

Відповідно до підпункту 7 пункту 6 Порядку №183, перелік професій (посад) працівників підприємств та організацій невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, соціально-культурних підрозділів та об`єднань зазначених товариств затверджується Мінсоцполітики.

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 11 червня 2018 року №861 затверджено Перелік професій (посад) працівників підприємств і організацій невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, соціально-культурних підрозділів та об`єднань зазначених товариств, матеріальне заохочення яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, серед яких виокремлено гуртожитки.

Тобто, гуртожиток за адресою: м.Бердянськ, вул.Свободи, 92/5, що належить Бердянському УВП УТОС є підрозділом УТОСу на який можуть спрямовуватись кошти державного бюджету для його утримання.

Крім того, відповідно до пункту 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція №333), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 №754), поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).

При цьому, код 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар , який входить до складу коду 2000 Поточні видатки , відповідно до Інструкції №333, передбачає віднесення до нього операцій з:

5) придбання матеріалів, будівельних матеріалів, обладнання, інвентарю та інструментів для господарської діяльності, а також для благоустрою території;

6) придбання малоцінних предметів (фізкультурного та спортивного інвентарю, велосипедів, калькуляторів, іграшок для дитячих установ тощо);

7) придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзі, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків тощо;

8) придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп`ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з`єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); пасивного мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз`єднувачів, шаф тощо).

Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб`єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №11, до малоцінних необоротних матеріальних активів, зокрема включаються: знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо), бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень); предмети виробничого значення вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість - робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо); предмети, призначені для видачі напрокат; господарський інвентар вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість; інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість, - сценічно-постановочні засоби, - телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо.

Тобто, товари вартість за одиницю яких не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість є малоцінними необоротними предметами та обліковуються за КЕКВ 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар .

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем за бюджетні кошти не придбавався товар, вартість якого перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість, а відповідно такі товари відносяться до КЕКВ 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар .

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем за бюджетні кошти придбавались товари, які спрямовувались на поліпшення гуртожитку, як соціально-культурного підрозділу та об`єднання УТОСу, то відповідно висновок позивача про нецільове використання коштів спростовується матеріалами справи.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на порушення допущені позивачем у процедурі, що передує судовому стягненню коштів.

Так, позивач, в якості підстави звернення до суду з даним позовом посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1163.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1163 затверджено Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, який визначає механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів (далі - Порядок №1163).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1163, підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять такого документу, як Акт ревізії, а містить Акт документальної невиїзної перевірки використання коштів по КПКВ 2507020.

Згідно пункту 3 Порядку №1163, протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі - вимога). Форми вимоги затверджуються Мінфіном.

У вимозі до розпорядника бюджетних коштів обов`язково зазначається його реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок, з якого мають бути перераховані кошти, та бюджетний рахунок, на який повинні бути повернені кошти субвенції, використані не за цільовим призначенням. У вимозі до одержувача бюджетних коштів зазначається його рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби. Вимога підписується керівником або заступником керівника контролюючого органу.

До вимоги додається засвідчений в установленому порядку витяг з акта ревізії, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

В свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2011 №996, на виконання положень Порядку №1163, затверджено форму вимоги до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.

Суд зазначає, що наданий до матеріалів справи лист ЗОВ ФСЗІ від 26.11.2019 №04-552/1973, адресований керівнику Бердянському УВП УТОС, не відповідає ані за формою, а ні за змістом, положенням Порядку №1163 та наказу Міністерства фінансів України від 05.08.2011 №996, а відповідно не може вважатися вимогою про повернення коштів.

Проте, відповідно до пункту 10 Порядку №1163, у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Разом з тим, оскільки відповідачу належним чином не вручалась саме Вимога про повернення коштів, яка оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, то відповідно і відсутні підстави для стягнення коштів у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, 147, код ЄДРПОУ 20508338) до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Свободи, 92/5, код ЄДРПОУ 03967659) про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова