Рішення

від 06.10.2020 по справі 300/1445/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. справа № 300/1445/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Нафтогазмаш до Галицької митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA209000/2020/100062/2, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Нафтогазмаш (надалі, також - позивач, ПП Нафтогазмаш ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Державної митної служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA209000/2020/100062/2.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржені картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 за №UA209000/2020/100062/2 прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 21.07.2020 (а.с.33-62). У відзиві представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив та в обґрунтування своїх заперечень відмічає, що під час здійснення митного контролю за МД UA209250/2020/010125 від 15.06.2020 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товарно-супровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне, що подане платіжне доручення засвідчує переказ суми 2500,00 євро. Однак, відповідно до виставленою інвойсу, вартість партії складає 2593,75 євро. Банківські платіжні документи, які засвідчували б сплату повної вартості партії товару до митного оформлення не подавалися. Крім того, контракт №1/2020 від 04.05.2020, який було подано до митного оформлення не був підписаний стороною, отже такий контракт не чинний. Також відповідач вказує, що сума по специфікації до контракту №1 до контракту №1/2020 від 04/05/2020 з не співпадає із сумою, яка зазначена яка в фактурі 2/2020. Представник відповідача зазначає також, що документи, які б підтверджували наявність договірних (транспортних) відносин між ПП Нафтогазмаш та ПП Лугукртранс , до митного оформлення не подавалися. З урахуванням наведеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Від позивача 29.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Зазначив, що із запереченнями відповідача у відзиві не погоджується. Так, відмітив, що відповідачем не оспорювалась сума, яка засвідчує вартість партії товару, оскільки перед розмитненням товару, ПП Нафтогазмаш було надано митному органу уточнену специфікацію товару та рахунок-фактуру. Крім того, вказав, що підтвердженням подання уточнених документів є електронні відмітки митного органу (форми МД-6), які подані ними до відзиву на позов. Представник позивача також зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару, керуючись п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України, декларантом було надано копію цінової довідки №В-372 від 16.06.2020, виготовлену Торгово-промисловою палатою України на замовлення ПП Нафтогазмаш , в якій зазначається, що вартість виробів які поставляються згідно договору №1/2020 від 04.05.2020, укладеного між ПП Нафтогазмаш та Ecotrader SP.ZO.O. входить в граничні межі вартостей на подібний товар досліджуваний в країні Польща станом на 16.06.2020 та може відповідати їх вартості зазначеній в рахунку. Окрім цього, наголошено, що контракт №1/2020 від 04.05.2020 при митному оформленні надано підписаний двома сторонами. Таким чином, позивач вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 за №UA209000/2020/100062/2 є протиправними та підлягають скасуванню (а.с. 64-66).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

04.05.2020 між позивачем та Ecotrader SP.ZO.O. укладено контракт №1/2020 на придбання товару згідно специфікацій до даного договору (а.с. 11-12).

Згідно специфікації №1 до контракту №1/2020 від 04.05.2020, позивач придбав у Ecotrader SP.ZO.O. вироби з АБС-пластику, форми під бетонні конструкції на загальну вартість 2 500,00 євро (а.с. 14).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 08.06.2020 загальна сума придбаного товару ПП Нафтогазмаш складає 2 593,75 євро.

З метою митного оформлення товару, позивач 15.06.2020 подав до Галицької митниці ДМС України електронну митну декларацію, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною контракту №1/2020 (далі - Контракт), укладеного між позивачем (далі - покупець) та Ecotrader SP.ZO.O. (далі - продавець).

До даної декларації були додані документи, що підтверджували митну вартість товарів, а саме: копію контракту №1/2020 від 04.05.2020; копію специфікації №1 до контракту №2/2020 від 04.05.2020; копію рахунку-фактури №2/2020 від 08.06.2020; копію платіжного доручення №0410001 від 27.05.2020; копію довідки про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Галицькою митницею ДМС України не визнано заявлену декларантом митну вартість товару та 15.06.2020 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/100062/2 від 16.06.2020, яким збільшено митну вартість товару.

Того ж дня, після винесення рішення про коригування митної вартості, враховуючи зауваження, директором ПП Нафтогазмаш подано відповідачу цінову довідку Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати №В-372 від 16.06.2020, в якій зазначено, що станом на 16.06.2020, враховуючи дослідження ринкової вартості товару на момент ввезення на митну територію України, вартість товару входить в граничні межі вартостей на подібні вироби з АБС пластику та можуть відповідати величині зазначеній по переліку в рахунку-інвойс.

Також позивачем надано відповідачу довідку про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020, згідно якої ПП ЛугУкрТранс надає послуги по перевезенню вантажу ПП Нафтогазмаш , загальні вартість яких складає 15086,00 грн.

Однак, у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2020/l00062/2 від 16.06.2020 Галицькою митницею ДМС України, митну вартість товару (за одиницю товару) необгрунтовано збільшено з 0,25 євро до 1,77 євро.

Вважаючи, що оскаржені рішення прийнято відповідачем із порушенням вимог митного законодавства, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено, що декларантом в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: копію контракту №1/2020 від 04.05.2020; копію специфікації №1 до контракту №2/2020 від 04.05.2020; копію рахунку-фактури №2/2020 від 08.06.2020; копію платіжного доручення №0410001 від 27.05.2020; копію довідки про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020.

Також додатково позивачем надано відповідачу цінову довідку Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати №В-372 від 16.06.2020 та довідку про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020.

Зміст вказаних документів підтверджує заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору - контракту №1/2020 від 04.05.2020.

Тобто, судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості, контракт №1/2020 від 04.05.2020, платіжне доручення №0410001 від 27.05.2020 в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що певна розбіжність у рахунку-фактурі №2/2020 від 08.06.2020 та платіжному дорученні №0410001 від 27.05.2020 не є обставиною для коригування вартості товару. Така розбіжність, на думку суду, може бути зумовлена порядком ведення господарської діяльності позивача та особливостями оплати товару (попередня оплата, післяплата і т.д.).

Крім того, як уже відмічено судом, згідно положень частини 3 статті 53 МК України, якщо документи містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження вартості товару.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020.

Надалі як слідує із матеріалів справи, відповідачем 15.06.2020 було розпочато митну консультацію із проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Однак, жодних конкретних документів, передбачених в статті 53 МК України, які б мали підтвердити вартість товарів, відповідачем не зазначено.

Крім того, позивачем надано митному органу цінову довідку Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати №В-372 від 16.06.2020, в якій зазначено, що станом на 16.06.2020, враховуючи дослідження ринкової вартості товару на момент ввезення на митну територію України, вартість товару входить в граничні межі вартостей на подібні вироби з АБС пластику та можуть відповідати величині зазначеній по переліку в рахунку-інвойс. Також позивачем надано відповідачу довідку про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020, згідно якої ПП ЛугУкрТранс надає послуги по перевезенню вантажу ПП Нафтогазмаш , загальні вартість яких складає 15 086,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 вказаної статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Як судом встановлено, відповідачем 15.06.2020 розпочато митну консультацію із проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, що позивачем і зроблено та надано додаткові документи, однак митний орган виніс оскаржене рішення.

Суд також погоджується із позивачем про хибність доводів відповідача про те, що контракт №1/2020 від 04.05.2020 є нечинним, оскільки останній не підписаний обома сторонами.

Так, суд встановив, що при митному оформленні позивачем подано відповідачу контракт №1/2020 від 04.05.2020, який підписаний позивачем та Ecotrader SP.ZO.O. (продавцем), що підтверджується копією вказаного контракту, долученого позивачем до позову. Протилежного відповідачем не доведено.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 вказаної статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість виробів з АБС-пластику, форм під бетонні конструкції, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, в тому числі копію контракту №1/2020 від 04.05.2020; копію специфікації №1 до контракту №2/2020 від 04.05.2020; копію рахунку-фактури №2/2020 від 08.06.2020; копію платіжного доручення №0410001 від 27.05.2020; копію довідки про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020, а також додатково долучено в процесі митних консультацій цінову довідку Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати №В-372 від 16.06.2020 і довідку про транспортні витрати №1206 від 12.06.2020, згідно якої ПП ЛугУкрТранс .

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору (контракту), та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованого товару за ціною, вказаною в специфікації №1 до контракту №2/2020 від 04.05.2020, а також в рахунку-фактурі №2/2020 від 08.06.2020, а саме вартість товару (за одну одиницю) - виробу з АБС-пластику, форми під бетонні конструкції - 0,25 євро.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару - виробу з АБС-пластику, форми під бетонні конструкції за ціною, вказаною в специфікації №1 до контракту №2/2020 від 04.05.2020, а також в рахунку-фактурі №2/2020 від 08.06.2020, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення в даному випадку відповідачем митної вартості товару відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП Нафтогазмаш є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 за №UA209000/2020/100062/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 842,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства Нафтогазмаш (вул. Старицького, 11/3, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 23802050) до Галицької митниці Державної митної служби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39420875) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA209000/2020/100062/2 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00239 від 15.06.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 за №UA209000/2020/100062/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Державної митної служби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39420875) на користь приватного підприємства Нафтогазмаш (вул. Старицького, 11/3, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 23802050) сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.