Рішення

від 05.10.2020 по справі 420/5680/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5680/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0043931401, №0043951401, №0043941401 від 13.09.2019 року

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0043931401, №0043951401, №0043941401 від 13.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. За результатами даної перевірки складено акт №1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року. На підставі акту перевірки №1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року №0043931401, яким ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 270 015,00 грн., в тому числі 2 616 012,00 грн. основного платежу та 654 003,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1 ст.44., п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. Податкового кодексу України; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 13 вересня 2019 р. №0043951401, яким ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 3 658 288 грн. 00 коп., в тому числі 2 926 630 грн. 00 коп. основного платежу та 731 658 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1 ст.44., п. 188.1 ст. 188, п. 198.1., 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 13 вересня 2019 року №0043941401, яким застосовано штраф у розмірі 9975,00 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120.1 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС України в Одеській області, а саме: №0043931401 від 13.09.2019 року, №0043951401 від 13.09.2019 року, №0043941401 від 13.09.2019 року, а також з висновками викладеними в акті перевірки№1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, невірного дослідження первинної документації, яка була надана Товариством перевіряючим та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення та акт перевірки є незаконними та необґрунтованими, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача зазначає, що висновки про наявність порушень, зазначених в акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області ґрунтуються виключно на податковій інформації із баз даних: Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів , ІС Податковий блок , Єдиного реєстру податкових накладних , Архів електронної звітності та податковій інформації (даних з актів інших податкових органів: актів про не знаходження за адресою контрагентів та третіх осіб та таке інше), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді та не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку. Всі обставини на які посилається відповідач в акті перевірки у якості доказів про нібито нереальність господарських операцій ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ з ТОВ ГРЕК ЕКСПО , ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА , ТОВ НОРДВІНС , ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , просто декларативно наведені в акті перевірки без усякого зазначення того, яким саме чином вони роблять неможливим здійснення реальних господарських операцій саме між Товариством та його контрагентами.

Представник позивача вказує на те, що зауваження перевіряючих до документів наданих Товариством під час перевірки, такі як: 1) декларації виробника (посвідчення про якість) не містять відомостей щодо: дати та номеру експлуатаційного дозволу для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, виданий посадовою особою державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; реєстраційного номеру потужностей; дати та номеру експертного висновку державної лабораторії ветеринарної медицини; відомостей щодо вмісту за результатами досліджень токсичних елементів, мікротоксинів, радіологічних показників, пестицидів, антибіотиків; товарно-транспортні накладні не містять: ідентифікаційного коду перевізника; адреси вантажовідправника; номеру посвідчення водія; відомостей щодо вантажно-розвантажувальних операцій та такі інші, не можуть являтися підставою вважати такі документи недійсними та/або такими що оформлені з порушеннями вимог законодавства, адже всі документи надані перевіряючим під час перевірки оформленні у відповідності до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та інших норм діючого законодавства.

Також представник позивача зазначає, що пояснення (протоколи допиту), отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, та до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту та/або пояснення свідків чи інші дані отримані в процесі досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Верховний суд у своїй постанові від 27.02.2018.р. у справі № /9901/4639/17 дійшов висновку, що сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Таким чином, неприйнятними є доводи податкового органу в частині посилання на матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень.

Представник позивача зазначає, що ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ є добросовісним платником податків та не зобов`язаний нести жодної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язку щодо їх сплати іншими платниками податків.

З огляду на вищезазначене позивач вважає, що податкові органи, довільно трактують встановлені норми цивільного та господарського права України, а також фіскальні закони. Встановлені під час перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ і відображені у висновках акту перевірки №1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року, порушення та зобов`язання вчинити певні дії, а саме сплатити за податковими повідомленнями-рішеннями №0043931401 від 13.09.2019 року, №0043951401 від 13.09.2019 року, №0043941401 від 13.09.2019 року на бюджетний рахунок сум нарахованих грошових зобов`язань, податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкції, не ґрунтуються на Законі і не підлягають задоволенню з боку Товариства. Висновки та вимоги відповідача є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, ґрунтуються та витікають з начебто ряду мнимості/нереальності/ недійсності укладених правочинів на думку лише податкового органу та нічим не доказані і не мають під собою правового підґрунтя.

Представником відповідача 24.10.2019 року до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.1-7 т.2), згідно якого відповідач зазначає, що позов не визнає та категорично не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що в ході документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ : п.44.1, ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу У країни від 02.12.2010 № 275 5-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 2 616 012 грн. (застосовано штрафну санкцію 654 003 грн.); п.44.1 ст. 44, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 2 926 630 грн. (застосовано штрафну санкцію 731 658 грн.); п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 19950 грн. (Застосовано штраф розмірі 9975,00 грн.

Представник відповідача в обґрунтування встановлених під час перевірки порушень посилається на те, що товарно-матеріальні цінності не могли бути поставлені по ланцюгу від: ТОВ ГРЕК ЕКСПО , код за ЄДРПОУ 42275852, ТОВ НОРДВІНС , код за ЄДРПОУ 41632532, ТОВ МЕТА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , код за ЄДРПОУ 38894646, ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (раніше ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА ), код за ЄДРПОУ 40806594 на адресу ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 в загальній сумі 14533398 грн., без урахування ПДВ. Однак підприємством здійснено їх оприбуткування за дебетом рахунків бухгалтерського обліку 201 Сировина й матеріали , 202 Купівельні напівфабрикати та комплектуючи вироби в загальній сумі 14533398 грн. (за відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по вищезазначеним контрагентам, наданих ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , вони (товарно-матеріальні цінності на загальну суму 14533398 грн.) вважаються отриманим від невстановлених осіб безоплатно та, відповідно, підлягають відображенню у складі інших доходів підприємства. Таким чином, на порушення пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ занижено інші доходи всього в сумі 14533398 грн., у тому числі за 2017 рік на 7000001 грн., за 2018 рік на 7533397 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 2616012 грн., в тому числі за 2017 рік на 1260000 грн., за 2018 рік на 1356012 грн. в тому числі в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пп.3.1.2.2 розділу 3 акта перевірки. Також на порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ГРЕК ЕКСПО , код за ЄДРПОУ 42275852, ТОВ НОРДВІНС , код за ЄДРПОУ 41632532, ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , код за ЄДРПОУ 38894646, ТОВ ДАТРЕКС ЛТД , (попередня назва - ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА ) код за ЄДРПОУ 40806594, на загальну суму 2906680 грн.

Також представник відповідача зазначає, що перевіркою встановлено, що в листопаді 2018 року ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ реалізовувало Блоки із знежилованого м`яса яловичини другого ґатунку загальною кількістю 21000 кг., на загальну суму 1134000 грн., у т.ч. ПДВ - 189000 грн., по ціні 45 грн. за кілограм без ПДВ, (податкові накладні №8 та №9 від 29.11.2018), в той час коли придбання м`яса яловичини другого ґатунку протягом червня-липня 2018 року проводилось за вищими цінами, середня ціна придбання склала 49,75 грн., за кілограм без ПДВ.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ повинно було нарахувати податкові зобов`язання, за вищезазначеними податковими накладними, не нижче звичайних цін, тобто не нижче ціни придбання, а саме: за листопад 2018 року в сумі 208950 грн. (21000 кг * 49,75 грн. = 1044750 грн., та ПДВ 208950 грн.). Таким чином різниця між сумою, яку повинно було нарахувати ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ склала 19950 грн., у т.ч. за листопад 2018 року - 19950 грн. На порушення п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ занижено суму податкових зобов`язань всього на суму 19950 грн., у т.ч. за листопад 2018 року на суму 19950 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодекс України ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ не зареєстровано податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 19950 грн.

Представником позивача 13.11.2019 року (а.с.106-112 т. 2), надано до суду відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що в своєму відзиві відповідач повністю дублює інформацію зазначену в акті перевірки №1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року. Представник позивача зауважує, що зазначені відповідачем в акті перевірки недоліки декларації виробника та ТТН не можуть являтися підставою вважати такі документи недійсними а/або такими, що оформлені з порушеннями вимог законодавства, адже всі документи надані перевіряючим під час перевірки оформленні у відповідності до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та інших норм діючого законодавства.

Також представник позивача, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.03 2018 (№ К/9901/1514/18 (2а-14508/11/2670) жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правовими і дані вказані платником податків в податкових деклараціях. Верховний Суд вважає, що визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання. Зазначена позиція є усталеною, наведена постановою Верховною Суду України від 06 листопада 2009 року №9 .

Ухвалою суду від 02.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року поновлено судовий розгляд, залучено другого відповідача та розгляд справи розпочато спочатку.

02.03.2020 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.03.2020 зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового, від 24.09.2020 поновлено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2020 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заявив клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 06.07.2017 року за №1 5381020000016860, основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний) роботи (код 46.32).

На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №5448, в період з 29 липня 2019 року по 16 серпня 2019 року проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ М`ЯСО УКРАЇНИ (далі по тексту - Товариство ) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. За результатами даної перевірки складено акт №1688/15-32-14-01/41441674 від 23 серпня 2019 року. (а.с. 18-95 т.1)

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ :

- п.44.1, ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу У країни від 02.12.2010 № 275 5-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 2 616 012 грн. (застосовано штрафну санкцію 654 003 грн);

- п.44.1 ст. 44, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 2 926 630 грн. (застосовано штрафну санкцію 731 658 грн.);

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 19950 грн. (Застосовано штраф в розмірі 9975,00 грн.).

За результатами перевірки на підставі акту перевірки №1688/15-32-14-01/41441674 від 23.08.2019 року. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 13 вересня 2019 р. №0043931401, яким ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 270 015,00 грн., в тому числі 2 616 012,00 грн. основного платежу та 654 003,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1 ст.44., п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 13 вересня 2019 р. №0043951401, яким ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 3 658 288 грн. 00 коп., в тому числі 2 926 630 грн. 00 коп. основного платежу та 731 658 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1 ст.44., п. 188.1 ст. 188, п. 198.1., 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 13 вересня 2019 р. №0043941401, яким застосовано штраф у розмірі 9975,00 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120.1 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені у акті перевірки, базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ і відповідно, донарахування податку на прибуток, податкових зобов`язань з податку на додану вартість, та штрафних санкцій є протиправними, безпідставними, не доведеними та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ господарської діяльності, первинним документам, які перебувають у позивача та вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 134.1.1. ст.134.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. (п.135.1. ст.135 ПК України).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідач ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код ЄДРПОУ42275852), ТОВ НОРДВІНС (код ЄДРПОУ 41632532), ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38894646), ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА (код ЄДРПОУ 40806594) зокрема щодо придбання контрагентів-постачальників товарів, послуг, тощо через відсутність у них: достатньої кількості трудових ресурсів; основних фондів; придбання різноманітних послуг, надання яких потребує наявності відповідних матеріальних та трудових ресурсів; продаж придбаних послуг різним покупцям, що свідчить про те, що фактично, має місце документальне оформлення господарських операцій з надання послуг без їх фактичного здійснення власним/орендованим матеріальним та трудовим ресурсом; створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності; легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, минаючи при цьому систему оподаткування, шляхом документального оформлення, безтоварних операцій з купівлі-продажу товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

Судом досліджено надані позивачем докази та первинні документи, а саме.

Так, перевіркою встановлено, що відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів , а також згідно з документами, наданими під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 у періоді, що перевірявся мало взаємовідносини з:

ТОВ ГРЕК ЕКСПО , код за ЄДРПОУ 42275852 на загальну суму 1900080,00 грн., в тому числі ПДВ - 316680,00 грн.;

ТОВ НОРДВІНС , код за ЄДРПОУ 41632532 на загальну суму 9090000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1515000,00 грн.;

ТОВ МЕТА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , код за ЄДРПОУ 38894646 на загальну суму 5782713 грн., в тому числі ПДВ - 963786 грн.;

ДАТРЕКС ЛТД , (попередня назва - ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА ), код за ЄДРПОУ 40806594 на загальну суму 667284 грн., в тому числі ПДВ - 111214 грн.;

Під час перевірки, проведеним аналізом встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 з зазначеними контрагентами-постачальниками.

Під час перевірки згідно з наданими договорами встановлено, що вказані договори підписані директорами та скріплено печатками, але місце складання договорів - не зазначено. Сторонами у даному договорі не визначені умови, термін, дата та місце поставки товару, якими партіями та яким видом транспорту, тощо. Також, надані до перевірки директором ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 - ОСОБА_1 декларації виробників не містить відомостей щодо: дати та номеру експлуатаційного дозволу для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, виданий посадовою особою державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; реєстраційного номеру потужностей; дати та номеру експертного висновку державної лабораторії ветеринарної медицини; відомостей щодо вмісту за результатами досліджень токсичних елементів, мікротоксинів, радіологічних показників, пестицидів, антибіотиків. Також, декларації виробників (посвідчення про якість) не містять відбитків печаток (штампів) органу державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відповідності продукції ветеринарно-санітарним вимогам та особистого підпису посадової особи вказаного органу. Крім того, надані до перевірки товарно-транспортні накладні від не містять: ідентифікаційного коду перевізника; номеру посвідчення водія; відомостей щодо вантажно-розвантажувальних операцій.

Перевіркою встановлено, що надані до перевірки первинні документи, а саме накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей, на підставі яких сформовані витрати періоду, що підлягає перевірці не містять всіх обов`язкових, а також додаткових реквізитів, передбачених діючим законодавством, а саме: відсутні відомості щодо покупця товарів (адреса, код ЄДРПОУ, реквізити банківського рахунку), адреси складу з якого здійснюється відвантаження продукції, також відсутня інформація щодо довіреностей на підставі яких отримувався товар тощо.

Крім того, відповідно умов договорів вартість тари та пакування входить до ціни Товару, але на підставі наданих документів не можливо визначити яким чином упакована та/або розфасована продукція.

За висновками податкового органу ТОВ ГРЕК ЕКСПО (код за ЄДРПОУ 42275852), ТОВ НОРДВІНС (код ЄДРПОУ 41632532), ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38894646), ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА (код ЄДРПОУ 40806594) не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного тощо. Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 господарських операцій з ТОВ ГРЕК ЕКСПО , (код за ЄДРПОУ 42275852), ТОВ НОРДВІНС (код ЄДРПОУ 41632532), ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38894646), ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА (код ЄДРПОУ 40806594) свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В акті перевірки зазначено, що посадовими особами ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 до перевірки не надано журналу обліку виданих довіреностей.

Таким чином, договори, видаткові накладні та інші первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Отже, на порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ГРЕК ЕКСПО , код за ЄДРПОУ 42275852, ТОВ НОРДВІНС , код за ЄДРПОУ 41632532, ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , код за ЄДРПОУ 38894646, ТОВ ДАТРЕКС ЛТД , (попередня назва - ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА ) код за ЄДРПОУ 40806594, на загальну суму 2906680 грн.

Також, на порушення пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ занижено інші доходи всього в сумі 14533398 грн., у тому числі за 2017 рік на 7000001 грн., за 2018 рік на 7533397 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 2616012 грн., в тому числі за 2017 рік на 1260000 грн., за 2018 рік на 1356012 грн. в тому числі в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Стосовно ТОВ ГРЕК ЕКСПО позивачем надано до суду укладений між позивачем та ТОВ ГРЕК ЕКСПО договір №24/09-2018 від 24.09.2018 року, предметом якого є постачання товару м`ясо яловичини охолоджене . (а.с. 116 т. 1)

Відповідно до п.5.1, 5.2 Договору постачання товару за умовами договору (транспортування, завантажувально-розвантажувальні роботи, тощо) здійснюється власним транспортом та за власний рахунок постачальника на склад покупця. Передача товару здійснюється в пункті поставки товару відповідно до заявки покупця на умовах, передбачених цим договором та специфікаціями. Одночасно з товаром постачальник передає покупцеві наступний пакет документів: сертифікат якості, рахунок-фактуру, видаткову накладну.

Пунктом 6.1 договору визначено, що товар повинен бути затарений і спакований таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару покупцем.

На підтвердження виконання договору, позивачем надано рахунок на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, декларацію виробника, податкові накладні, платіжні доручення (а.с. 109-115 т.1, а.с. 26-33 т.2, а.с. 132-135 т.3).

Також між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ НОВА ЛОГІСТИКА (нова назва - ТОВ ДАТРЕКС ЛТД ) укладено договір №24/09-2018 від 24.09.2018 року, предметом якого є постачання товару, детальне найменування, кількість та ціна якого вказується в накладних. (а.с. 127 т. 1).

На підтвердження виконання договору, позивачем надано рахунок на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, декларацію виробника, податкові накладні, платіжні доручення, договір про переведення боргу (а.с. 117-126 т.1, а.с. 26-33 т.2, а.с. 136-137 т.3).

01.11.2017 між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ Нордвінс укладено договір №НВ0111, предметом якого є постачання товару, детальне найменування, кількість та ціна якого вказується в накладних. (а.с. 199 т. 1).

На підтвердження виконання договору, позивачем надано рахунок на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, декларації виробника, податкові накладні, платіжні доручення, договір про переведення боргу (а.с. 129-198 т.1, а.с. 26-33 т.2, а.с. 136-137 т.3).

02.10.2017 між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ укладено договір №02/10/2017-2, предметом якого є постачання товару, детальне найменування, кількість та ціна якого вказується в накладних. (а.с. 278 т. 1).

На підтвердження виконання договору, позивачем надано рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, декларації виробника, податкові накладні, платіжні доручення, договір про переведення боргу (а.с. 201-277 т.1, а.с. 79-89 т.2, а.с. 142-155 т.3).

На підтвердження використання придбаної у ТОВ ГРЕК ЕКСПО , (код за ЄДРПОУ 42275852), ТОВ НОРДВІНС (код ЄДРПОУ 41632532), ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38894646), ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА (код ЄДРПОУ 40806594) сировини у власній господарській діяльності, позивачем надано до суду наступні документи (а.с. 3-131 т.3):

- договір оренди приміщень №4 від 06.07.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , відповідно до пп. 1.2.1 якого предметом оренди є частина тваринницького комплексу, що знаходиться: АДРЕСА_1 , а саме приміщення №6, загальною площею 40 кв.м.;

- акт приймання-передачі до договору оренди приміщення;

- договір про надання послуг №МУ-02/10 від 02.10.2017, укладений між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ МІТ ЛІДЕР , предметом якого є надання послуг з обвалювання, жилування, сортування м`ясної продукції, замороження м`ясної продукції, можливість зберігання м`ясної продукції в холодильних камерах виконавця по мірі необхідності замовника. Послуга замороження м`ясної продукції також включає в себе процес фасування, який входить в ціну послуги;

- податкові накладні, видаткові накладні (на переробку), накладні на передачу готової продукції, звіти про продукцію, що вироблена з сировини замовника; акти надання послуг з переробки.

Як встановлено судом з наявних у матеріалах справи документів, між позивачем та вищезазначеними підприємствами укладено ряд договорів на придбання та переробку м`ясної продукції .

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, п.14.1.27 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та засвідчують мету та факт подальшого використання придбаних ним товарів. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а саме: договори та акти виконаних робіт до них, договори відступлення права вимоги, податкові накладні, видаткові накладні,платіжні доручення на оплату наданих послуг, оборотно-сальдову відомість по рахунку №63 Постачальник за 2016-2018 роки.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів,які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 07.11.2019 року по справі №2а-5959/12/1470.

Стосовно посилань відповідача на порушення кримінального провадження відносно невстановлених осіб, які надавали незаконні послуги суб`єктам реального сектору економіки від імені, в тому числі, ТОВ НОРДВІНС (код ЄДРПОУ 41632532), ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38894646), ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА (код ЄДРПОУ 40806594), як на підставу визнання фіктивними господарських операцій позивача з даним контрагентом та, як результат, неможливість включення фінансових витрат за здійсненими господарськими операціями з даним контрагентом, суд зазначає, що за наявності всіх необхідних підтверджуючих документів, сама по собі наявність кримінального провадження не може бути свідченням нереальності конкретних господарських операцій, особливо враховуючи, що відповідно до чинного процесуального законодавства кримінальне провадження за результатами податкової перевірки відкривається фактично автоматично.

Наявність кримінального провадження може свідчити лише про можливі порушення законодавства постачальником контрагента позивача, але, в будь-якому випадку, така кримінальна справа не може стосуватися податкових зобов`язань позивача і тим більше слугувати доказом фіктивності господарських операцій.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що податкова інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої ст.73 КАС України.

Суд зазначає, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному КПК України. В силу положеньст.95 КПК України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 25.09.2019 року у справі №817/992/15.

Також, суд зазначає, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду висловив аналогічну правову позицію в постанові від 19.11.2019 року по справі №826/16304/17.

Щодо зауважень податкового органу стосовно відсутності в ТТН інформації про ідентифікаційний код перевізника (ФОП ОСОБА_3 ); номер посвідчення водія; вантажно-розвантажувальні операції, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, визначальною ознакою не підтвердження реальності господарських операцій позивача та його контрагентів є відсутність необхідних виробничих, потужностей, транспорту (вантажного та спеціального призначення), трудових ресурсів, посадових осіб та неможливість встановлення місця складання первинних документів, які стали підставою для оприбуткування товару в зв`язку з відсутністю посадових осіб постачальників та місце складання документів не відповідає фактично місцю здійснення господарської операції (дефектність документів).

Крім того, податковим органом в акті перевірки висловлені зауваження щодо заповнення товарно - транспортних накладних, які складались постачальниками контрагентами та їх контрагентами в межах виконання договорів транспортування, стороною в яких позивач не був.

Слід зазначити, що товарно-транспортні накладні по-перше не є первинними документами для ведення бухгалтерського обліку позивача, по-друге товарно-транспортні накладні складались контрагентом-продавцем соняшника та його контрагентом в межах їх господарських відносин, які не стосуються позивача. Таким чином суд вважає неспроможними зауваження відповідача щодо оформлення товарно-транспортних накладних в даному випадку, а отже і безпідставні доводи щодо порушення позивачем порядку ведення бухгалтерського обліку з підстав неналежного, на думку відповідача, оформлення товарно-транспортних накладних.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування невиконання сторонами укладених між ними угод на дефектність товарно-транспортних документів.

Крім цього, суд вважає не доведеними посилання відповідача в акті перевірки на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача та їх контрагентів, оскільки відповідачем не надано рішень суду про недійсність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, слід зазначити, щодо неодноразовості перевірки взаємовідносин ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ з ТОВ НОРДВІНС .

Так, відповідно до довідок ГУ ДФС в Одеській області від 14.06.2018 №000473/15-32-14-14/41441674 та від 29.12.2017 №000850/15-32-14-14/41441674 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРПОУ 41441674 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ЄРМАК ГОЛД , код ЄДРПОУ 36166843 їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад-грудень 2017 року та січень-лютий 2018 року та за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 , відповідачем були досліджені взаємовідносини між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ НОРДВІНС . За результатом здійснення зустрічної звірки жодних зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів від податкового органу висловлено не було. При цьому, податковим органом також досліджувались всі ті ж самі первинні документи що і під час перевірки, в тому числі і товарно-транспортні накладні. Так, у висновках податковим органом вказано, що звіркою ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ , код за ЄДРППОУ 41441674 документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ ЄРМАК ГОЛД , код ЄДРПОУ 36166843, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Суд також вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що укладені між ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ та ТОВ НОРДВІНС , ТОВ МЕГА ЕКСІМ РІТЕЙЛ , ТОВ ДАТРЕКС ЛТД (попередня назва - НОВА ЛОГІСТІКА не містять істотних умов, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, не зазначення в деклараціях виробника певної інформації може свідчити про порушення виробником Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів , а не про нереальність господарської операції.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Стосовно встановленого відповідачем порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме що ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ не зареєстровано податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 19950 грн., в т.ч. в листопаді 2018 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки (арк.7 акту) перевіркою відображених у рядку 1 (1.1) декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у загальній сумі 5193391 грн, встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізація м`яса яловичини, кісток.

Також в акті перевірки вказано, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в сумі 5193391 грн на підставі документів та регістрів бухгалтерського обліку, наведених у Додатку 3 до акту перевірки, встановлено заниження, задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1 (1.1) декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів па митну територію України , на загальну суму 19950 грн, в тому числі за листопад 2018 в сумі 19950 грн. Перевіркою встановлено, що в листопаді 2018 року ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ реалізовувало Блоки із знежилованого м`яса яловичини другого ґатунку загальною кількістю 21000 кг, па загальну суму 1134000 грн, у т.ч. ПДВ 189000 грн., по ціні 45 грн за кілограм без ПДВ, (податкові накладні №8 та №9 від 29.11.2018), в той час коли придбання м`яса яловичини другого ґатунку протягом червня-липня 2018 року проводилось за вищими цінами, середня ціна придбання склала 49,75 грн за кілограм без ПДВ.

Посилаючись на приписи ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1, із змінами та доповненнями, відповідач вважає, що ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ повинно було зареєструвати податкові зобов`язання, за вищезазначеними податковими накладними, не нижче звичайних цін, тобто не нижче ціни придбання, а саме:

за листопад 2018 року в сумі 208950 грн. (21000 кг * 49,75 грн. = 1044750 грн, та ПДВ 208950 грн).

Таким чином різниця між сумою, яку повинно було нарахувати ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ склала 19950 грн., у т.ч. за листопад 2018 року 19950 грн.

Таким чином, за твердженнями представника відповідача, в порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ занижено суму податкових зобов`язань всього на суму 19950 грн, у т.ч. за листопад 2018 року на суму 19950 грн, та як наслідок не зареєстровано податкові накладні на зазначену суму.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до розрахунків бухгалтера підприємства вказана сума є меншою ніж встановлено відповідачем під час здійснення перевірки, а саме 18186,00 грн. відповідний розрахунок наведений в адміністративному позові.

Отже позивач не заперечує наявності встановленого під час перевірки порушення, проте заперечує стосовно суми, на яку ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ занижено суму податкових зобов`язань.

Так, відповідно до ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Як встановлено відповідачем та не заперечується позивачем, ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ придбало товар-м`ясо яловичини другого ґатунку в період червень-липень 2018 року за ціною вищою, ніж реалізувало перероблену продукцію у вигляді Блоки із знежилованого м`яса яловичини другого ґатунку .

Отже, в даному випадку базою оподаткування є вартість товару - м`ясо яловичини другого ґатунку за ціною його придбання.

Так, за твердженням відповідача сума заниження податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виниклою різницею складає 19950,00 грн., а за розрахунками позивача - 18186,00 грн.

В свою чергу, у суду відсутня можливість розрахувати середньозважену вартість придбання продукції та достеменно встановити вартість реалізованої продукції оскільки відповідач в акті перевірки не наводить конкретного переліку документів, на підставі яких встановлена зазначена сума. При цьому, позивач заперечуючи порушення у визначеній відповідачем сумі, окрім розрахунку в позовній заяві, інших доказів на підтвердження власного розрахунку до суду не надав.

Між тим, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2020 року, позивача було зобов`язано надати усі документи та докази на підтвердження обставин викладених в адміністративному позові.

В судовому засіданні 24.09.2020 представником позивача зазначено, що до суду подані всі наявні докази.

На підставі викладеного, з урахуванням кількості часу, який був наданий страм для подання доказів в обґрунтування власних правових позицій, суд вирішує справу на підставі доказів, які містяться в матеріалах даної справи.

Отже, зважаючи на те, що позивач визнає наявність порушення, а саме заниження податкових зобов`язань в розмірі 18186,00 грн, а відповідачем не доведено заниження позивачем податкових зобов`язань в іншому розмірі, а саме 19950,00 грн, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість позивачем в розмірі 18186,00 грн.

Так, відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 4 п. 201.10 ст. 210 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час перевірки встановлено, що позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін податкову накладну на суму 18186,60 грн, у зв`язку з чим застосовано до позивача штрафні санкції передбачені ст. 120№ ПК України.

Відповідно до п.120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0043941401 від 13.09.2019, яким застосовано до позивача штрафну фінансову санкцію в розмірі 9975,00 грн. (50% від суми 19950,00 грн).

Так, з урахуванням вищевикладених висновків суду, податкове повідомлення-рішення №0043941401 від 13.09.2019 підлягає частковому скасуванню, а саме на суму 882 грн. (50%*(19950-18186)).

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ при поданні позову сплачений судовий збір в розмірі 20070,00 грн. за платіжним доручення №541 від 26.09.2019 року. (а.с. 13)

В свою чергу, розмір судового збору який підлягав сплаті складає 19210,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ М`ЯСО УКРАЇНИ задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0043931401, №0043951401, №0043941401 від 13.09.2019 року - задовольнити частково.

Визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0043931401, №0043951401 від 13.09.2019 року.

Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0043941401 від 13.09.2019 року на суму 882 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на корить Товариства з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 41441674, 67571, Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул.. Олександрівська дорога, 12-А, каб. 6) сплачений судовий збір у розмірі 19210 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю М`ЯСО УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 41441674, 67571, Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул.. Олександрівська дорога, 12-А, каб. 6);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.