Ухвала

від 29.09.2020 по справі 291/768/20

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/768/20

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шахрай Н.П.,

представника позивача - Афійчука Ю.М.,

представника відповідача, третьої особи - Вірьовкіна О.І.,

представника відповідача - Ющука І.А.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача - адвоката Вірьовкіна О.І. про закриття провадження по справі

за позовом

Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави

до Вчорайшенської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Селянсько-фермерське господарство Вега , Державний реєстратор Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Назімова Катерина Сергіївна

про визнання незаконними та скасування рішень сесії, скасування запису про проведення державної реєстрації права спільної сумісної власності,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

Відповідачкою ОСОБА_1 було подано письмове клопотання про закриття провадження по справі, так як даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В підготовчому судовому засіданні представник відповідача, та третьої особи ОСОБА_17 підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовільнити, посилаючись на те, що даний спір підвідомчий господарському судочинству.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення вищевказаного клопотання мотивуючи тим, що спірна земельна ділянка відведена у спільну сумісну власність фізичним особам для ведення фермерського господарства на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято в порушення вимог земельного законодавства, та вважє, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В даному випадку не проводилась приватизація земельної ділянки, що перебуває в користуванні фермерського господарства між його членами, а фізичні особи використали своє право на отримання у власність земельну ділянку. На час прийняття спірного рішення земельна ділянка під кадастровим номером 1825281200:04:000:0145 площею 46,8018 га перебувала в комунальній власності Вчорайшенської сільської ради, а не в користуванні СФГ Вега (код ЄДРПОУ 31826002). Після прийняття спірного рішення, за вищевказаними особами зареєстровано право спільної сумісної власності на земельну ділянку. Крім того, слід зазначити, що на час прийняття спірного рішення про відведення вищевказаним особам у спільну сумісну власність спірну земельну ділянку, СФГ Вега вже було створене.

Представник відповідача Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області, адвокат Ющук І.А. в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо даного клопотання.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнають.

Третя особа - державний реєстратор Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області - Назімова К.С. в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена.

Суд заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання встановив наступне.

Ч.І ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільног судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлови та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншої судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Ст.20 ЦПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Надання в оренду земельної ділянки потенційному засновнику фермерського господарства можливо за умови доведення ним наявності бажання створити відповідне фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 1, 3, 15 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Положеннями ст. 2 та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Статтею 1 ГПК України було визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

Положеннями ст.13 ЦПК України, зокрема визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями ст.11 ЦПК України було визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема, впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову, право позивача заявити клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Відповідно до ст. 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом ст. 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами або органами державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Тобто, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною чи іншою особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Проте, якщо на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є фізична особа, якій надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, земельна ділянка кадастровий номер 1825281200:04:000:0145 площею 46,8018 га для ведення фермерського господарства, яка була передана у спільну сумісну власність відповідачів за рішенням №768 Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 20.12.2019р., в даний час, використовується за цільовим призначенням селянсько-фермерським господарством Вега (13600, Житомирська область, смт Ружин, вул.Леніна, 8, ЄДРПОУ 31826002). Доказами такого використання є відомості (документи) статистичної та податкової звітності селянсько-фермерського господарства Вега за 2020р, копії яких додано.

Як вбачається з позовних вимог, викладених у позовній заяві позивачем, наслідком порушення інтересів держави є те, що на підставі оскаржуваного рішення відповідачі набули право спільної сумісної власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, здійснили державну реєстрацію такого права спільної сумісної власності. При цьому позивачем, в позові заявлено, в якості третьої особи, селянсько-фермерське господарство Вега , яке, як зазначає і не заперечує сам позивач, використовує цю земельну ділянку в своїй господарській діяльності, передану у власність відповідачів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦГІК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.255, ст. ст.258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача - адвоката Вірьовкіна О.І. про закриття провадження по справі - задовольнити.

Провадження по цивільній справі за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Вчорайшенської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Селянсько-фермерське господарство Вега , Державний реєстратор Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Назімова Катерина Сергіївна про визнання незаконними та скасування рішень сесії, скасування запису про проведення державної реєстрації права спільної сумісної власності - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя О. В. Митюк.