Постанова

від 01.10.2020 по справі 160/8426/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8426/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техномаш

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (головуючий суддя - Горбалінський В.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техномаш

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техномаш (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023021401 від 06.08.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023031401 від 06.08.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023041401 від 06.08.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023051401 від 06.08.2019 року.

В обґрунтування позову Позивачем зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ Техномаш контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість із контрагентом-постачальником за періоди, що перевірялись. Окрім цього, Позивач зазначає, що господарські операції між ТОВ Техномаш та ТОВ Юридичні технології захист інформації , ТОВ Хайпрайм , ТОВ Бен Невіс , ТОВ КАПРОС ПЛЮС , ТОВ Артспектр , ТОВ Панпія , ТОВ Прайм стоун мали реальний характер, діяльність Позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства, ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого останні є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню та визнанню протиправними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі №160/8426/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Техномаш до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023041401 від 06.08.2019 року.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023021401 від 06.08.2019 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023031401 від 06.08.2019 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023051401 від 06.08.2019 року - відмовлено (т. 4, а.с. 157-165).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Техномаш , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку (т. 4, а.с. 180-191).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0023021401 від 06.08.2019 року, №0023031401 від 06.08.2019, №0023051401 від 06.08.2019 року.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що перевіряючі жодним чином не обґрунтували мотиви неврахування первинних документів, при цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості в документах є недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про нікчемність правочинів. Крім того, Позивач вказав і про те, що під час перевірки Відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між Позивачем та контрагентами.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

23 вересня 2020 року від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 23 вересня 2020 року колегія суддів, порадившись на місці ухвалила відкласти розгляд справи на 01.10.2020 року о 10:00.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Техномаш знаходиться на податковому обліку з 11.09.2003 року за №4950 в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережному управлінні, Амур-Нижньодніпровської ДПІ.

На підставі плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 24.04.2019 року №2517-п та направлень №3229, 3230, 3231, 3232, 3233, 3234 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Техномаш (код ЄДРПОУ 32640621) з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

02.07.2019 року за результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 36259/04-36-14-01/32640621.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ Техномаш :

- порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4200623,28 гри., а саме 2-4 кв. 2016 року у сумі 876076,08 грн., 2017 рік у сумі 1337232,71 грн., 2018 рік у сумі 1985316,43 грн., 1 кв. 2019 року у сумі 1698,06 грн.

- п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, п. 198.1 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 ПКУ, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2019 р. на загальну суму 1285843,00 гри. та заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 34378773,61 грн., а саме за 2-3 кв. 2016 ріку на суму 578847,80 грн., за 2018 рік на суму 2829753,66 грн., за 1 кв. 2019 ріку на суму 29272,17 грн.

- згідно п.1201.2 ст.1201 ПКУ (у редакції з 01.01.2017 року), до ТОВ Техномаш передбачено застосування штрафної санкції у розмірі 50% від суми ПДВ за 2017р. (227482,50 грн.), за 2018 р. (143656,48 грн.), за 1 кв. 2019р. (25810,33 грн.) за відсутність реєстрації податкових накладних.

- пп. б п. 176.2 ст.176 ПК України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 за IV кв. 2018р. з недостовірними відомостями, а саме без основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, за ознакою доходів фізичних осіб 153 .

- ч.2 ст.6 та ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в частіші несвоєчасної сплати суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 18,70 грн.

- порушення п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464 від 08.07.2010р., п.1 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині несвоєчасного подання звітності по єдиному внеску за 04.2016р.

На підставі акта від 02.07.2019 року № 36259/04-36-14-01/32640621 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0023021401 від 06.08.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення №0023031401 від 06.08.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення №0023041401 від 06.08.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення №0023051401 від 06.08.2019 року.

Правомірність прийняття Відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій Позивачем із його контрагентами є формально складеними, а господарські операції між Позивачем та вказаними вище підприємствами не є реальними, оскільки судом не встановленого факту здійснення господарських операцій

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст . 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 185 1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

З матеріалів справи встановлено, що в перевіряємий період ТОВ Техномаш здійснювало господарські операції з ТОВ Юридичні технології захист інформації , ТОВ Хайпрайм , ТОВ Бен Невіс , ТОВ КАПРОС ПЛЮС , ТОВ Артспектр , ТОВ Панпія , ТОВ Прайм стоун .

Так, ТОВ Техномаш декларувало взаємовідносини із TOB "Юридичні технології та захист інформації" (код за ЄДРПОУ 41182521) на підставі договору послуг № б/н від 10.01.2018 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору Позивачем надано акти приймання-передачі за 2018 рік.

Так, Позивачем до суду першої інстанції було надано: акт приймання-передачі №1 від 26.12.2018 року, акт приймання-передачі №4 від 26.12.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 26.12.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 26.12.2018 року, акт приймання-передачі №6 від 30.11.2018 року, акт приймання-передачі №7 від 30.11.2018 року, акт приймання-передачі №8 від 30.11.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 31.10.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 31.10.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 28.09.2018 року, акт приймання-передачі №4 від 28.09.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 30.09.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 28.09.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 30.08.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 31.08.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 31.08.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 31.07.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 31.07.2018 року, акт приймання-передачі №4 від 30.06.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 29.06.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 29.06.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 29.06.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 31.05.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 31.05.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 30.04.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 30.04.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 30.03.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 30.03.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 30.03.2018 року, акт приймання-передачі №3 від 28.02.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 28.02.2018 року, акт приймання-передачі №2 від 31.01.2018 року, акт приймання-передачі №1 від 31.01.2018 року.

Як видно з актів приймання-передачі, наявних в матеріалах справи, TOB "Юридичні технології та захист інформації" надавало на користь Позивача юридичні, консультаційні та інформаційні послуги.

Втім, як правильно зазначив суд першої інстанції, що в акті приймання-передачі №1 від 26.12.2018 року, акті приймання-передачі №4 від 26.12.2018 року, акті приймання-передачі №2 від 26.12.2018 року, акті приймання-передачі №3 від 26.12.2018 року, акті приймання-передачі №8 від 30.11.2018 року, акті приймання-передачі №2 від 31.10.2018 року, акті приймання-передачі №3 від 30.09.2018 року відсутні посилання на договір, на виконання якого вони були складені.

Крім того, в акті приймання-передачі №2 від 26.12.2018 року, акті приймання-передачі №8 від 30.11.2018 року, акті приймання-передачі №3 від 30.09.2018 року відсутній період в якому надавалися послуги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Позивачем додатково надано додатки до актів приймання-передачі послуг, однак у зазначених додатках до актів приймання-передачі відсутні посилання на самі акти приймання-передачі, на виконання яких вони були складені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що не всі первинні документи, надані Позивачем, містять повну інформацію про надані послуги, а саме додаток до акту №3 за рахунком №30033 від 30.03.2018 року, додаток до акту №3 за рахунком №30063 від 30.06.2018 року, додаток до акту №4 за рахунком №30064 від 30.03.2018 року, додаток до акту №3 за рахунком №30083 від 30.08.2018 року, додаток до акту №3 за рахунком №30093 від 30.09.2018 року, додаток до акту №8 за рахунком №30118 від 30.11.2018 року, додаток до акту №2 за рахунком №26122 від 26.12.2018 року не містять інформацію щодо фактичної кількості наданих робіт (послуг), а зазначено лише загальні найменування робіт, виконання яких також не підтверджуються первинними документами.

Вказане свідчить про те, що з наданих Позивачем первинних документів не можливо встановити опис наданих послуг, обсяг послуг, кількість відпрацьованих годин та кількість використаних ресурсів, яка була включена до вартості виконаних робіт (послуг).

Більш того, як зазначалось вище складенні первинні документи (окремі (визначені) акти приймання-передачі) на підтвердження виконання умов укладеного договору, не містять посилання на виконання якого договору вони складені, а тому не можуть вважатися достатнім та необхідним доказом отримання конкретної послуги.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність вказаних обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердженості фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між Позивачем та TOB "Юридичні технології та захист інформації" на підставі договору послуг № б/н від 10.01.2018 року.

Між Позивачем та ТОВ Хайпрайм (код ЄДРПОУ 40392553) було укладено договори постачання від 27.06.2016 року №11Л, від 09.09.2016 року №151, від 01.09.2016 року №14М, від 08.06.2016 року №12К та від 27.06.2016 року №14М.

Встановлено, що ТОВ Хайпрайм реалізовувало на адресу ТОВ Техномаш виробничий інструмент в асортименті.

На підтвердження виконання зазначених договорів Позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації, акти прийому-передачі.

Втім, під час дослідження наданих первинних документів, суд першої інстанції правильно встановив, що на виконання договору від 08.06.2016 року №12К надано видаткову накладну №Т-011 та ТТН №11, проте відсутня специфікація на вказану накладну та специфікація на товар.

На виконання договору від 01.09.2016 року №14М Позивачем надано видаткову накладну №Т-023, проте не надано товарно-транспортну накладну.

На виконання договору від 27.06.2016 року №11Л Позивачем надано видаткову накладну №Т-027 та товарно-транспортну накладну №27, втім не надано специфікацію.

На виконання договору від 27.06.2016 року №11Л Позивачем надано видаткову накладну №Т-028 та товарно-транспортну накладну №28, втім не надано специфікацію.

Крім того, під час дослідження товарно-транспортних накладних №27 та №28, встановлено, що перевезення товару здійснювалось одним і тим самим транспортом DAFT XF 105.460 із держаними номерами НОМЕР_1 , в один день (дату).

З матеріалів справи встановлено, що перевезення товару здійснювалось на значну відстань (м. Рубіжне - м. Дніпро), одним і тим самим транспортним засобом за один день, при цьому враховуючи відстань між пунктами та строк виконання перевезення товару, вказане ставить під сумнів фактичне здійснення такого перевезення.

На виконання договору від 27.06.2016 року №11Л Позивачем надано видаткову накладну №Т-029 та товарно-транспортну накладну №29, втім також не надано специфікацію.

На виконання договору від 01.09.2016 року №14М Позивачем надано видаткову накладну №Т-024, втім не надано специфікацію та не надано товарно-транспортну накладну.

На виконання договору від 08.06.2016 року №12К Позивачем надано видаткову накладну №Т-026 та товарно-транспортну накладну №26, втім не надано специфікацію.

На виконання договору від 27.06.2016 року №11Л Позивачем надано видаткову накладну №Т-032 та товарно-транспортну накладну №32, втім також не надано специфікацію.

На виконання договору від 27.06.2016 року №11Л Позивачем надано видаткову накладну №Т-030 та товарно-транспортну накладну №30, втім також не надано специфікацію.

Суд апеляційної інстанції, також, бере до уваги те, що ТОВ Хайпрайм з 2017 року податкова звітність не надавалась, свідоцтво платника ПДВ анульовано, що не спростовано Позивачем.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ТОВ Хайпрайм придбавало такі товари, як емаль, арматура, кава в зернах, плитка, а продавало такі товари, як підшипник, механізми, редуктор, що вказує на неможливість реалізації товарів вказаних у договорах постачання на адресу ТОВ Техномаш .

Зазначене свідчить про те, що у ТОВ Хайпрайм відповідно до даних ЄРПН встановлено невідповідність придбаних товарів та реалізованої продукції (товарів) на користь ТОВ Техномаш , що також підтверджується матеріалами проведеної перевірки та не спростовується поясненнями та доводами представника Позивача.

З матеріалів справи, також, не можливо встановити виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ Хайпрайм здійснювало господарську діяльність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність вказаних обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердженості фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між Позивачем та ТОВ Хайпрайм у перевіряємий період.

Між Позивачем та ТОВ Бен Невіс (код ЄДРПОУ 40037413) було укладено: договір постачання №6 від 23.02.2018 року, договір постачання №7 від 23.02.2018 року, договір поставки №27Л від 30.10.2015 року, договір поставки №26 І від 30.10.2015 року, договір поставки №10-МП від 25.11.2015 року, договір поставки №8к від 28.01.2016 року, договір поставки №7-М від 25.01.2016 року, договір поставки №9К від 02.03.2016 року.

Встановлено, що ТОВ Бен Невіс реалізовувало на адресу ТОВ Техномаш втулку перехідну, електропаяльник, зенковку кутову.

На підтвердження виконання зазначених договорів Позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації та акти приймання-передачі.

Однак, під час дослідження судом наданих первинних документів, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання договору поставки №27Л від 30.10.2015 року надано специфікацію №10 та специфікацію №11, акт прийому-передачі модельної оснастки №1 від 05.08.2016 року та акт прийому-передачі модельної оснастки №2 від 24.08.2016 року.

Втім, у специфікації №11 зазначено загальну кількість товару у розмірі 125 штук, проте як видно з акту прийому-передачі модельної оснастки №2 від 24.08.2016 року кількість товару складає 8 штук, що є невідповідністю та суперечністю при складенні первинних документів, яка ставить під сумнів виконання господарської операції.

Також, в специфікації №10 зазначено загальну кількість товару у розмірі 16 штук, проте як видно з акту прийому-передачі модельної оснастки №1 від 05.08.2016 року кількість товару складає 8 штук, що є невідповідністю та суперечністю при складенні первинних документів, яка ставить під сумнів виконання господарської операції.

Крім того, на виконання договору №27Л від 30.10.2015 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-008 та товарно-транспортну накладну №8, однак не надано специфікацію до товару у накладній.

На виконання договору №27Л від 30.10.2015 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-010 та товарно-транспортну накладну №10, втім не надано специфікацію до товару у накладній.

На виконання договору №27Л від 30.10.2015 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-012 та товарно-транспортну накладну №12, проте не надано специфікацію до товару у накладній.

На виконання договору №8к від 28.01.2016 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-019 та товарно-транспортну накладну №19, втім не надано специфікацію до товару у накладній.

На виконання договору №7-М від 25.01.2016 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-005 та специфікацію №4, однак не надано товарно-транспортну накладну.

На виконання договору №27Л від 30.10.2015 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-006 та товарно-транспортну накладну №6, втім не надано специфікацію до товару у накладній.

На виконання договору №7-М від 25.01.2016 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-003 та специфікацію №5, проте не надано товарно-транспортну накладну.

На виконання договору №7-М від 25.01.2016 року Позивачем надано видаткову накладну №Т-014 та специфікацію №6, втім не надано товарно-транспортну накладну.

Окрім цього, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ТОВ Бен Невіс придбавало такі товари, як катанка, труби поліетиленові для подачі холодної води, свині на відгодівлі, хек тушка, цукор білий та ін., а продавало такі товари, як втулка перехідна, електропаяльник, зенковка кутова, що вказує на неможливість реалізації товарів вказаних у договорах постачання на адресу ТОВ Техномаш .

З матеріалів справи встановлено, що у ТОВ Бен Невіс відповідно до даних ЄРПН встановлено невідповідність придбаних товарів та реалізованої продукції (товарів) на користь ТОВ Техномаш , що також підтверджується матеріалами проведеної перевірки та не спростовується поясненнями та доводами представника Позивача.

Крім того, з матеріалів справи, також, не можливо встановити виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ ТОВ Бен Невіс здійснювало господарську діяльність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність вказаних обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердженості фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між Позивачем та ТОВ Бен Невіс у перевіряємий період.

Між Позивачем та ТОВ Капрос Плюс (код ЄДРПОУ 414203509) було укладено договір постачання №7Т від 20.05.2018 року.

Встановлено, що ТОВ Капрос Плюс реалізовувало на адресу ТОВ Техномаш товари (втулка, редуктор, пускач, гума, електродвигун, вимикач, тощо).

На підтвердження виконання зазначеного договору Позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та специфікацію.

Так, до суду першої інстанції було надано специфікацію №1 від 20.05.2018 року до видаткової накладної №601007.

Крім того, на підтвердження виконання умов договору постачання №7Т від 20.05.2018 року до суду надано видаткову накладну №604007 та товарно-транспортну накладну №1 від 04.06.2018 року, видаткову накладну №601008 та 601009 та товарно-транспортну накладну №1 від 01.06.2018 року, втім, відсутні специфікації до видаткових накладних №601008 та 601009 або будь-які інші первинні документи, які б могли ідентифікувати видаткові накладні №604007, 601008, 601009.

Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ Капрос Плюс не є виробником товарів, які були реалізовувані від його імені на адресу ТОВ Техномаш .

Також, до перевірки та до суду першої інстанції Позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження придбання чи вироблення товарів, які були передані Позивачу за умовами договору.

З матеріалів справи, зокрема встановлено і те, що ТОВ Техномаш не надано сертифікатів якості на товари, які були придбані у ТОВ Капрос Плюс .

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив про неможливість встановити придбання ТОВ Капрос Плюс товарів чи послуг, необхідних для ведення господарської діяльності. А саме придбання таких ресурсів, як газ, електроенергія, також не встановлено придбання послуг по оренді землі чи складських приміщень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність вказаних обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердженості фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між Позивачем та ТОВ Капрос Плюс у перевіряємий період.

Між Позивачем та ТОВ Артспектр (код ЄДРПОУ 40803546) було укладено договори постачання від 12.11.2016 року №22Л та від 10.01.2017 року №1К.

Встановлено, що ТОВ Артспектр реалізовувало на адресу ТОВ Техномаш литі вироби та комплектуючі.

На підтвердження виконання зазначених договорів Позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та специфікації.

Втім, як встановлено з матеріалів справи ТОВ Артспектр з 2017 року податкова звітність не надавалась, свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ТОВ Артспектр придбавало такі товари, як кава, скумбрія, м`ясо та ін. продукти харчування, а продавало такі товари, як редуктор, підшипник, прилад регулюючий, що вказує на неможливість реалізації товарів вказаних у договорах постачання на адресу ТОВ Техномаш .

Зазначене свідчить про те, що у ТОВ Артспектр відповідно до даних ЄРПН наявна невідповідність придбаних товарів та реалізованої продукції (товарів) на користь ТОВ Техномаш , що також підтверджується матеріалами проведеної перевірки та не спростовується поясненнями та доводами представника Позивача.

Крім того, з матеріалів справи не можливо встановити виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ Артспектр здійснювало господарську діяльність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність вказаних обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердженості фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між Позивачем та ТОВ Артспектр у перевіряємий період.

Щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ Панпія (ЄДРПОУ 40808172) та ТОВ Прайм стоун (код ЄДРПОУ 41152220), колегія суддів зазначає таке.

Згідно електронної звітності, а саме Єдиного реєстру податкових накладних, відсутня можливість встановити походження товару, який було поставлено на адресу Позивача від ТОВ Панпія та ТОВ Прайм стоун .

Також, згідно податкової інформації судом першої інстанції було встановлено, що у ТОВ Панпія відсутні працівники на підприємстві, а також відсутня фінансова звітність з 2018 року.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ Прайм стоун , також, не звітує до податкового органу з 2018 року.

Так, з аналізу ланцюга постачання слідує те, що ТОВ Панпія та ТОВ Прайм стоун придбавався такі товари як, сигарети, автомобіль, продукти харчування (напій кавовий розчинний, цукор, напій), а реалізовувався на адресу Позивача такий товар як, ланка, вкладиш, буфер, куточок, опора, полумуфта, корпус, кришка.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій.

Вищевикладене, у тому числі відповідно до податкової інформації, викладеної у акті перевірки, у своїй сукупності, дає змогу стверджувати про неможливість поставки від ТОВ Панпія та ТОВ Прайм стоун на адресу ТОВ Техномаш таких товарів як, ланка, вкладиш, буфер, куточок, опора, полумуфта, корпус, кришка.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги і те, що увалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року у справі №755/1540/1 надано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до документів ТОВ Техномаш , які підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ Панпія .

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх огляд від 26.04.2018 року було прийнято рішення про вилучення документів, до яких надано тимчасовий доступ, перелік яких зазначено в описі.

Відповідно до опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 26.04.2018 року було вилучено договори, копії наказів, специфікації, видаткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні на приміщення по взаємовідносинам ТОВ Техномаш , які підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ Панпія .

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 року у справі №757/754/18-к надано тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення оригіналів документів, які перебувають у володінні ТОВ Техномаш , які відображають фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ Прайм стоун (код ЄДРПОУ 41152220).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.01.2018 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.01.2018 року було вилучено договори, копії наказів, специфікації, видаткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, подорожні листи, накази, оборотно-сальдові відомості по рахунку, платіжні доручення, посадові інструкції по взаємовідносинам ТОВ Техномаш , які підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ Прайм стоун .

Відповідно до п. 85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що відсутність у Позивача необхідних первинних документів під час проведення перевірки Позивач обґрунтовує вилученням таких документів правоохоронними органами, копії яких містяться у матеріалах справи, та про що Позивач письмово повідомив контролюючий орган до початку проведення перевірки та під час самої перевірки.

Проте, контролюючий орган вжив відповідних заходів для отримання доступу до таких документів, а саме контролюючим органом направлялися листи (від 07.06.2019 №66730/04-36-14-01-13 та від 11.06.2019 №68088/04-36-14-01-13) за для отримання доступу до вилучених первинних документів. Втім, під час перевірки, представники Позивача не заперечували наявність цих документів та обґрунтовували свою позицію не на їх безпосередній відсутності, а вказували на те, що характер складених первинних документів, які були вилучені, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій із вказаними вище контрагентами.

Відтак, висновки про неможливість здійснення господарських операцій Позивача з його контрагентами контролюючим органом здійснено за наслідками дослідження податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу, оскільки доступу до первинних документів не було забезпечено відповідними органами.

Зазначене свідчить про те, що контролюючий орган за наслідками перевірки дійшов обґрунтованих висновків про завищення сум податкового кредиту та завищення витрат по взаємовідносинами ТОВ Техномаш із ТОВ Панпія та ТОВ Прайм стоун .

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Відповідачем належним чином доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо реальності здійснених операцій між Позивачем та його контрагентами у перевіряємий період, що свідчить про правомірність прийнятих Відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техномаш - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі №160/8426/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 07 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов