Ухвала

від 06.10.2020 по справі 320/6293/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6293/18

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Ганечко О.М. та Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтакт до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАН О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтакт звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не подано заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою разом з докази, що їх підтверджують та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня закінчення дії карантину.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 15 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким змінено підхід до обчислення процесуальних строків під час карантину.

За змістом п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Водночас абз. 2 п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України передбачає, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 06 жовтня 2020 року закінчився десятиденний строк для усунення недоліків, обчислений з дня вручення скаржнику копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а також двадцятиденний строк, установлений п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

На виконання вимог ухвали суду від 08 квітня 2020 року відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вказує на те, що апеляційну скаргу вдруге було подано невідкладно після сплати судового збору. Також звертає увагу, що первинна апеляційна скарга була подана до суду у строк, що передбачений ст. 295 КАС України, однак скаргу було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Перевіривши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, у постанові суду від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

Та обставина, що відповідач звернувся з первинною апеляційною скаргою 04 червня 2019 року (яку було залишено без руху 12 липня 2019 року та в подальшому повернуто з підстав несплати судового збору 30 липня 2019 року) у строк, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 року у справі № 814/1646/16 та в ухвалі від 03.02.2020 року у справі №340/661/19.

У постанові суду від 24 вересня 2020 року у справі №200/6725/19-а Верховний Суд наголосив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Також суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через сім місяців після постановлення 30 липня 2019 року ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що вказує на не вчинення відповідачем дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду. Про це, також, свідчить платіжне доручення про сплату судового збору, яке складене відповідачем лише 26 грудня 2019 року, тоді як ухвала суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, прийнята 30 липня 2019 року.

Сплата судового збору при повторній подачі апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не спростовує невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення без руху первинної апеляційної скарги.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Згідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтакт до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.