Постанова

від 07.10.2020 по справі 240/8773/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8773/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

07 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський елеватор" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2019 року позивач Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Бердичівський елеватор" про стягнення з ТОВ "Бердичівський елеватор" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 130 731 грн. 33 коп.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський елеватор" про стягнення коштів скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський елеватор" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 130 731 грн. 33 коп.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 Житомирським окружним адміністративним судом представнику позивача 15.11.2019 видано виконавчий лист №3223/2019.

28.07.2020 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 повернуто заяву Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів №04-85/554 від 24.07.2020 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції міг залишити дану заяву без руху, та надати строк для усунення недоліків.

Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, разом з тим був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, разом з тим був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Всупереч зазначеним вимогам заявником не додано до заяви доказів вручення або направлення іншим учасникам справи заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яка подана на стадії виконання судового рішення.

Отже, заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України, що у свою чергу позбавляє інших учасників справи права реалізувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені КАС України, а тому така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1-3 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.1, 2 ст.12 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч.1, 2 ст.376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

28.07.2020 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В свою чергу, ч.2 ,3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ст.167 КАС України передбачаються загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення .

Згідно з ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі, до відповідної заяви не було надано доказів надіслання (надання) цієї заяви іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказане суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо повернення заяви позивача без розгляду.

Щодо доводів апелянта в частині ненадання судом першої інстанції строку на усунення недоліків, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами статті 169 КАС України залишається без руху лише позовна заява. В свою чергу, спірне питання виникло щодо заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, КАС України не передбачає підстав для залишення такої заяви без руху.

Крім того, колегія суддів зазначає, що повернення заяви не позбавляє права особи повторно звернутись з відповідною заявою після усунення усіх недоліків.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо повернення заяви без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.