Постанова

від 07.10.2020 по справі 812/1586/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 812/1586/15

адміністративне провадження № К/9901/40070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (суддя Тихонов І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (судді: Геращенко І.В. (головуючий), Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі №812/1586/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тандем Торг ТК до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Тандем Торг ТК (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 листопада 2015 року № 0000041501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 269 547,00 грн та зобов`язання заборонити розміщувати в АІС Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про непідтвердження належними документами господарських операцій, за якою позивачем сформовано податковий кредит, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на наявність первинних документів та реальності здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Також суд зазначив, що висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а тому вимоги позивача щодо заборони розміщувати в АІС Податковий Блок інформацію про результати перевірки, внесеної на підставі акта, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

4. Суд апеляційної інстанції визнав нечинною постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення у зазначеній справі, проте 19 вересня 2016 року відбулась ліквідація Товариства з обмеженою відповідальністю Тандем Торг ТК , яке було позивачем у справі, що є підставою для визнання постанови нечинною із закриттям провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5 Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 26.10.2015 № 900/12-14-22-05/39069452, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 та правильності нарахування, обчислення та сплати судового збору за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема, абз. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1 269 547,00 грн, у т.ч. числі: грудень 2014 року - 63 199,00 грн, січень 2015 року - 439 392,00 грн, лютий 2015 року - 111 037,00 грн, березень 2015 року - 655 919,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами (ТОВ Побужський феронікелевий комбінат , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського , ТОВ Гарантія , ПП Камерон , ТОВ ДВ Нафтогаговидобувна компанія , ТОВ Дніпровський завод будівельних матеріалів , ТОВ Укрднепротрейд , ТОВ Наукове - виробниче підприємство Заря , ТОВ Хозпаливо , ТОВ Гуд-Лайн , ТОВ Квінт-А , ТОВ НПФ Суперпринт , ПП Континент ) не мали реального характеру, оскільки згідно інформації, що міститься в інформаційних базах даних ДФС, Товариство та його контрагенти фактично не мають трудових, матеріальних ресурсів, господарські операції між ТОВ Тандем Торг ТК та його контрагентів (постачальник, покупець) не підтверджуються стосовно врахування реального часу в здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.

На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що основним видом економічної діяльності позивача є вид за КВЕД 05.10 - Добування кам`яного вугілля. 46.12. Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами…. 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом… 49.41 вантажний автомобільний транспорт. 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Відповідно до положень Додатку Пояснення до класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010) до Методологічних основ та-пояснень до Класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010) , затверджених Наказом Держкомстату від 23 грудня 2011 року № 396, клас економічної діяльності 05.10 Добування кам`яного вугілля. Цей клас включає: добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання; одержування кам`яного вугілля з відвалів... .

З матеріалів справи вбачається, що фактично позивачем здійснювалось перероблення та збагачення кам`яного вугілля шляхом як перероблення/збагачення рядового вугілля, так й шляхом переробки відходів вуглездобичі з породних відвалів.

Судами встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентами, за наслідками яких сформував податковий кредит з ПДВ.

В підтвердження реальності господарських операцій щодо придбання та постачання товару (вугілля) позивачем було надано копії первинних документів, зокрема, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, залізничні накладні, акти приймання, акти приймання - передачі вугільної продукції, посвідчення якості, рахунки на оплату, товарно - транспортні накладні, акти надання послуг, акти виконаних послуг, акти списання товару, звіт експедитора про обсяг виконаних послуг.

Судами також встановлено, що всі необхідні для здійснення виробничої діяльності основні засоби (обладнання, будівлі та споруди, транспортні засоби, тощо) позивач брав в оренду, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач посилається на висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності доказів реальності господарських операцій позивача з контрагентами. Зазначає, що у позивача та контрагента відсутні матеріальні ресурси для проведення господарської діяльності, а також вказує, що фактично діяльність проводилась на території АТО. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.3. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

17. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Так, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки позивачем до перевірки було надано необхідні первинні документи, зауважень щодо їх оформлення та наявності всіх необхідних реквізитів у контролюючого органу не було. Акт перевірки не містить посилань щодо відсутності у позивача первинних документів по спірних операціях.

20. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, проведення робіт (надання послуг) обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

21. Суди також обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не були отримані дозволи на переміщення вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей є необґрунтованими, оскільки Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було затверджено 12.06.2015 наказом №415ог першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей), тобто після правовідносин, які виникли між позивачем та його контрагентами за спірними договорами.

22. Доказів на спростування встановлених судами обставин контролюючим органом не надано.

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені, зокрема і в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, оскільки позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Тандем Торг ТК 19 вересня 2016 року було ліквідовано (номер запису: 12701170015005648, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 06.09.2016 № 905/1868/16), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання нечинною постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі № 812/1586/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова