Ухвала

від 24.09.2020 по справі 203/2938/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2938/20

Провадження № 4-с/0203/23/2020

УХВАЛА

24 вересня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

з участі секретаря судового засідання - Дьоміної А.Д.,

за участі:

представника заявника - Борейко А.О.,

заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на дії начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича, боржник: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (далі - заявник) на дії начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича, боржник: ОСОБА_2 , в якій заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії/бездіяльність начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича щодо винесення по виконавчому провадженню № 51892406 постанови від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу;

- скасувати як незаконну постанову від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену начальником відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданян А.Т. по виконавчому провадженню № 51892406.

В обґрунтування своєї скарги заявник зазначив, що у провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді цивільна справа № 203/4509/15-ц, за результатами судового розгляду якої судом було ухвалено рішення від 29.09.2015 року, яким позов Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Юмін , Товариства з обмеженою відповідальністю Проско ресурси , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмаш , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Мінералс про стягнення заборгованості був задоволений та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Юмін , Товариства з обмеженою відповідальністю Проско ресурси , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмаш , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Мінералс на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро заборгованість за кредитним договором № 190810-КЛТМ від 19.08.2010 року, в тому числі судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 3564,00 грн. На виконання вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист, в тому числі в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро судових витрат за сплачений судовий збір в розмірі 3564,00 грн, який був поданий стягувачем на виконання до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), на підставі чого було відкрито виконавче провадження № 51892406.

За поясненнями заявника, 05.08.2020 року ним було отримано постанову державного виконавця від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , з огляду на невиявлення майна боржника, яке належить боржнику та на яке за законом можливо звернути стягнення. Проте, не погодившись зі вказаною постановою державного виконавця та вважаючи її такою, що є незаконною та прийнята передчасно, заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Як зазначив заявник, внаслідок незаконних дій/бездіяльності державного виконавця, порушується його право як стягувача щодо примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 року справу № 203/2938/20, провадження № 4-с/0203/23/2020, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року було відкрито провадження у цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання з`явились представник заявника та заінтересована особа.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала скаргу та просила суд її задовольнити. Також представник заявника в судовому засіданні пояснила, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних виконавчих дій щодо розшуку майна боржника в рамках виконавчого провадження. На підтвердження своєї позиції про те, що боржник - ОСОБА_2 має майно та інші кошти для погашення заборгованості представник заявника надала суду копії позовної заяви та квитанції про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн, пояснюючи, що боржник звертається до суду та сплачує судовий збір. У ході судового засідання представник заявника уточнила, що оскаржує саме бездіяльність державного виконавця щодо невчинення всіх необхідних дій з приводу розшуку майна боржника для виконання рішення суду, а також звернула увагу суду на ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження .

Заінтересована особа - начальник відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданян Аркадій Тігранович - в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги та просив суд відмовити у її задоволенні. На підтвердження своєї позиції щодо правомірності прийнятої ним постанови про повернення виконавчого документа та на підтвердження вчинення всіх необхідних дій для розшуку майна боржника заінтересована особа надав суду на виконання вимог ухвали суду від 18.08.2020 року належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, а також інші письмові докази, що долучені судом до матеріалів справи. Державний виконавець зазначив, що в рамках зведеного виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_2 були вчинені всі необхідні виконавчі дії щодо розшуку майна боржника. Також заінтересована особа зазначив, що боржник не виключається з реєстру боржників навіть після прийняття постанови про повернення виконавчого документа, а заявник має право повторного звернення до органів державної виконавчої служби до 26.06.2023 року щодо примусового виконання виконавчого документа, про що зазначено і в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд, заслухавши думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист від 29.09.2015 року, справа № 203/4509/15-ц, провадження № 2/0203/1244/2015, яким згідно з рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро судові витрати за сплачений судовий збір - 3564,00 грн, рішення набрало законної сили станом на 24.05.2016 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 24.05.2017 року (а.с.4).

02.08.2016 року ПАТ Банк Кредит Дніпро звернулось до начальника Кіровського ВДВС м. Дніпро ГТУ у Дніпропетровській області з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 18.07.2016 року по справі № 203/4509/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро судових витрат за сплачений судовий збір - 3564,00 грн (а.с.40-41).

10.08.2016 року державним виконавцем Кіровського ВДВС м. Дніпро ГТУ у Дніпропетровській області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № 51892406 (а.с.42).

22.12.2018 року державним виконавцем Кіровського ВДВС м. Дніпро ГТУ у Дніпропетровській області було прийнято постанову про передачу виконавчого провадження, відповідно до якої встановлено, що у відповіді відділу адресно-довідкової роботи УПР ГРФО ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , від 03.09.2015 року. З огляду на це, державним виконавцем було постановлено передати виконавчий документ до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у строк до 22.12.2018 року (а.с.50-51).

17.01.2019 року державним виконавцем Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 51892406 з примусового виконання виконавчого листа № 203/4509/15-ц, виданого 18.07.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро судових витрат за сплачений судовий збір - 3564,00 грн (а.с.57).

В рамках виконавчого провадження № 51892406 державним виконавцем вчинялись виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого листа, зокрема, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була встановлена наявність державної реєстрації обтяжень майна боржника ОСОБА_2 : арешт нерухомого майна боржника, внесений на підставі постанов державних виконавців про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, опис предмета обтяження: все нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 в межах суми боргу (а.с.52-55, 63-66).

Крім того, у відповідь на запити державного виконавця щодо наявності у власності боржника транспортних засобів надійшла відповідь про відсутність таких, а також відповідні запити було зроблено державним виконавцем до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовим договорами, про останнє місце роботи щодо боржника ОСОБА_2 (а.с.43-47, 58-62).

30 квітня 2020 року державним виконавцем Варданян А.Т. був складений акт, відповідно до якого при виїзді за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник ОСОБА_2 постійно не мешкає за вказаною адресою, будь-яке майно, яке належить боржнику не виявлено. Акт складено та підписано в присутності двох понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.67).

В ході судового розгляду скарги представник заявника зазначила, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій для розшуку майна боржника та перевірки його майнового стану, бо зокрема постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича при примусовому виконанні виконавчого листа № 203/4457/15-ц, виданого 05.07.2017 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 29.05.2019 року, ВП № 56797672, приватним виконавцем було виявлено майно, а саме: мисливські нарізні карабіни, за переліком, вказаним у постанові. Також представник заявника зазначила, що під час заповнення анкети поручителя ОСОБА_2 вказав, що він є власником майна: акції прості іменні, інвестиційні сертифікати іменні 68% (відсотків) в ТОВ ДВС Компанії.ЛТД . Вказані письмові докази містяться в матеріалах цивільної справи (а.с.8, 9).

Під час судового засідання заінтересована особа надав суду відповідь від 24.09.2020 року №346 на його запит № 18536/13.39-47 від 17.09.2020 року до виконавчого комітету Покровської селищної ради щодо надання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про наявність існуючих заборон (арештів) корпоративних прав ТОВ ДВС Компані.ЛТД (код ЄДРПОУ 20290141), відповідно до якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаної юридичної особи наявні такі записи: згідно з постановою ВП №47055311 від 30.03.2015 року, накладено арешт на частку, яка належить боржнику ОСОБА_2 ; згідно з постановою Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 04.12.2017 року про арешт майна боржника по ВП № 55289493, що належить ТОВ ДВС Компані.ЛТД ; арешт на майнові (корпоративні) права, а саме: 68 % у статутному капіталі у розмірі внеску 14960000,00 грн у межах суми звернення стягнення 8575854,35 грн; згідно з постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.09.2019 року ВП № 58989586 про арешт майна боржника, накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: частку в статутному капіталі ТОВ ДВС Компані.ЛТД , що складає 14960000,00 грн та пов`язані з нею корпоративні права (а.с.37).

26.06.2020 року начальником відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданян Аркадієм Тіграновичем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, ВП № 51892406, відповідно до якої встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого документу з`ясувалось, що боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою, вказаною у виконавчому документі постійно мешкає, але майно, яке належить боржнику та на яке за законом можливо звернути стягнення у власності боржника - не виявлено, відсутня інформація про працевлаштування та інші джерела доходу боржника, державним виконавцем вжиті всі заходи щодо примусового виконання виконавчого документа. З урахуванням викладеного, державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження було постановлено повернути виконавчий лист № 203/4509/15-ц, що виданий 18.07.2016 року стягувачу та вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26.06.2023 року (а.с.5, 69-17).

Заявник, вважаючи, що державний виконавець допустив неправомірну бездіяльність щодо винесення по виконавчому провадженню № 51892406 постанови від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, звернувся до суду зі скаргою.

Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Законом України Про виконавче провадження врегульовані питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній станом на момент вчинення виконавчих дій), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частин 5, 7 статті 9 Закону України Про виконавче провадження , відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з частиною 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 5 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку та спосіб, встановленому виконавчим документом і Законом Про виконавче провадження .

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року, справа № 520/17779/14-ц, провадження № 61-1082св17.

В рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року визначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року).

При цьому, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17.04.2019 року, справа № 342/158/17, провадження № К/9901/24644/18, який береться судом до уваги.

Крім того, висновок державного виконавця щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року по справі № 910/25970/14, яка на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України береться судом до уваги.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що під час здійснення державним виконавцем виконавчих дій в рамках виконавчого провадження ВП № 51892406 ним було виявлено, що майно боржника ОСОБА_2 , на яке може бути звернено стягнення, обтяжене в рамках здійснення інших виконавчих проваджень, що підтверджується матеріалами справи та про що зазначалось судом вище. Також судом було встановлено, що органом державної виконавчої служби під час перебування у нього на виконанні ВП № 51892406 були вжиті всі необхідні та можливі заходи для належного примусового виконання рішення суду, з урахуванням наявності інших виконавчих проваджень, на підтвердження чого надані письмові докази. Суд враховує і те, що боржник не виключається з Єдиного реєстру боржників, з огляду на прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження та заявник не позбавлений права повторного пред`явлення виконавчого документа для виконання в строк до 26.06.2023 року, про що зазначено в постанові державного виконавця від 26.06.2020 року. Тим самим доводи заявника щодо неправомірності постанови державного виконавця від 26.06.2020 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином, державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосувавши усі можливі передбачені законом заходи для виконання рішення суду, з огляду на що суд дійшов висновку, що він не допустив протиправної бездіяльності під час виконання виконавчого документа в рамках виконавчого провадження ВП № 51892406.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича щодо винесення по виконавчому провадженню № 51892406 постанови від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу та скасування як незаконної постанови від 26.06.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену начальником відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданян А.Т. по виконавчому провадженню № 51892406. Тому, у задоволенні скарги Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на дії начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича, боржник: ОСОБА_2 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 263, 353, 447-452 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на дії начальника відділу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Варданяна Аркадія Тіграновича, боржник: ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У відповідності до підпункту 15.5 частини 1 Розділу VII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали суду складений 29.09.2020 року.

Суддя Ф.М. Ханієва