Ухвала

від 14.09.2020 по справі 405/2710/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2710/20

Провадження № 2-з/405/46/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді: Іванової Л.А.

при секретарі: Гершкул М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Йовенка О.В. про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2710/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Йовенко О.В. (діє на підставі ордеру серії СВ № 1003491 від 28.04.2020 року) в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача ОСОБА_1 борг за договором позики від 21.02.2017 року в розмірі 1 235 000,00 грн., а також 9 880,00 грн. втрат від інфляції та 6 902,47 грн. процентів від простроченої суми.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

При цьому, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Йовенком О.В. подана заява, яка зареєстрована в суді 07 вересня 2020 року за вх. № 19995 про забезпечення позову, в якій представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

на квартиру, загальною площею 46,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 774908735101 та належить на праві власності ОСОБА_2 ;

на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 287,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 418831235101, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;

на частку в статутному капіталі приватного підприємства Інет Авто (ЄДРПОУ 36793698) вартістю 100 грн. (100% статутного капіталу), що належить на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що він в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості за договором позики в розмірі 1 235 000,00 грн., а також 9 880,00 грн. втрат від інфляції та 6 902,47 грн. процентів від простроченої суми. При цьому, за даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу на праві приватної власності належать наступні об`єкти нерухомого майна, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Також, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 належить частка у статутному капіталі приватного підприємства Інет Авто (ЄДРПОУ 36793698) вартістю 100 грн. (100% статутного капіталу). Враховуючи, що ціна позову є значною, а саме: 1 251 662,38 грн., забезпечення позову є необхідним для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Також, у позивача є об`єктивні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, в разі його задоволення, оскільки останній протягом більше трьох років не вживав жодних заходів щодо повернення позивачеві коштів, погашення заборгованості хоча б частково, а також відповідач виїхав до Сполучених Штатів Америки, невідомо коли повернеться, а також, останній наразі налагоджує бізнес за кордоном і нібито не може зараз повернути суму боргу. Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що накладення арешту на зазначені вище об`єкти нерухомого майна та корпоративні права є належним заходом забезпечення позову та є співмірними з заявленою ціною позову.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Зваживши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши докази, додані до заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 4, 10 роз`яснень пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження в ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, при цьому забезпечення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, при цьому зазначені обставини та докази їм повинні бути викладені заявником в заяві про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, при цьому, згідно з ч. 3 зазначеної статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Судом встановлено, що предметом позову позивача ОСОБА_1 є вимога майнового характеру: стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її (позивача) користь заборгованість за договором позики від 21.02.2017 року в розмірі 1 235 000,00 грн., а також нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 9 880,00 грн. втрат від інфляції та 6 902,47 грн. процентів від простроченої суми.

Підставою позову позивач ОСОБА_1 вказала на те, що згідно з умовами договору позики від 21.02.2017 відповідач ОСОБА_2 отримав у неї (позивача ОСОБА_1 ) грошові кошти в розмірі 1 235 000,00 грн., які зобов`язався повернути в строк до 21.02.2020 року, однак, у зазначений термін, відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за договором позики не виконав, кошти не повернув.

При цьому, з заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Йовенка О.В. про забезпечення позову, вбачається, що позивачем обрано вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . , а також накладення арешту на частку в статутному капіталі приватного підприємства Інет Авто (ЄДРПОУ 36793698) вартістю 100 грн. (100% статутного капіталу), які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Необхідність вжиття заходу забезпечення позову обраним вище способом, в заяві представник позивача зазначив про те, що відповідач ОСОБА_2 відмовляється повертати позичені в борг кошти, крім того, виїхав до Сполучених Штатів Америки та невідомо, коли повертається, , а тому є достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, яке може бути прийняте на користь позивача.

З огляду на зазначене, судом відзначається, що з аналізу положень статті 150 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

При цьому, з наданих представником позивача до заяви про забезпечення позову матеріалів судом встановлено, що відповідно до інформації № 206965864, № 206968727 (сформованої 16.04.2020 року) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за відповідачем зареєстровано право приватної власності на квартиру, загальною площею 46,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 774908735101 та житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 287,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 418831235101.

Крім того, згідно з отриманою судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України інформацією судом також встановлено, що відповідно до інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 15 травня 2020 року за вх. № 11121, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.08.1996 року, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на даний час перебуває за межами території України, а саме у США, про що останній повідомив суд у поданому до суду в липні, 2020 року клопотанні.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно чи продати його.

Окрім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, приймаючи також до уваги, що між сторонами існує спір майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики від 21.02.2017 року у загальному розмірі 1 251 782,47 грн., враховуючи також, що до вирішення спору в суді відповідач має об`єктивну можливість відчужити об`єкти нерухомого майна на користь третіх осіб, що, в свою чергу, може свідчити про можливе порушення законних прав та інтересів позивача та відповідно вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від можливого виконання рішення суду, та є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, враховуючи також, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, не порушує прав останнього як власника майна щодо його володіння та користування, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: квартиру, загальною площею 46,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 774908735101 та житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 287,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 418831235101, що належать на праві власності ОСОБА_2 , в межах заявленої позивачем ціни позову, яка становить 1 251 782,47 грн.

При цьому, обставин передбачених ч. ч. 4-10 ст. 150 ЦПК України, які б перешкоджали застосуванню такого виду забезпечення позову, чи обставин, які б свідчили про порушення прав інших осіб, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, - судом не встановлено.

В частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі приватного підприємства Інет Авто (ЄДРПОУ 36793698) вартістю 100 грн. (100% статутного капіталу), що належить на праві власності ОСОБА_2 , слід відмовити, з тих підстав, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 6, ч. 11 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Йовенка О.В. про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2710/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,- задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/2710/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна:

квартиру, загальною площею 46,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 774908735101;

житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 287,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 418831235101, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми позову, яка становить 1 251 782,47 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата постановлення ухвали 14.09.2020 року.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова