Ухвала

від 01.10.2020 по справі 179/777/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3026/20 Справа № 179/777/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження № 12020040470000218 за апеляційною скаргою заступникапрокурора Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_7 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2020 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 20 квітня 2018 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 витрати з проведення експертизи в розмірі 600,00 грн. (судовий експерт ОСОБА_10 , вул. Центральна, 86/85 м. Павлоград, 51400, розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_1 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ).

Вирішено долю речових доказів.

Вказаним вироком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні наступного.

Близько 02 години 00 хвилин 25 квітня 2020 року, в с. Євдокіївка Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , проникли на огороджену та перебуваючу під відео спостереженням територію нежитлової будівлі, що належить селянському (фермерському) господарству «Дружинка», яка розташована по вул. Ленінська, 8а/5, звідки повторно таємно викрали майно, що належить селянському (фермерському) господарству «Дружинка», а саме 280 кг зерна ячменю урожаю 2019 року.

Заволодівши викраденим, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, присвоївши майно та розпорядившись ним на власний розсуд в корисливих цілях.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили потерпілій юридичній особа селянському (фермерському) господарству «Дружинка» матеріальний збиток на загальну суму 1 470 грн. 00 коп.

Потім, близько 15 години 00 хвилин 26 квітня 2020 року, в с. Євдокіївка Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , шляхом пошкодження стіни, проникли до складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_5 , звідки повторно таємно викрали майно, що належить ТОВ Агрофірмі «Відродження», а саме 20 мішків добрив BelFert вагою 50 кг кожен.

Заволодівши викраденим, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, присвоївши майно та розпорядившись ним на власний розсуд в корисливих цілях.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили потерпілій юридичній особі ТОВ Агрофірмі «Відродження» матеріальний збиток на загальну суму 15 800 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі:

- прокурор просить вказаний вирок змінити в частині розподілу процесуальних витрат, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначити в резолютивній частині вироку, що процесуальні витрати за проведення судової експертизи стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 300 грн. з кожного.

На думку прокурора, судом першої інстанції в порушення вимог КПК України ухвалено щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувальний вирок та не визначено розмір процесуальних витрат, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних частинах, а лише вказано у резолютивній частині вироку, про необхідність солідарного стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 витрат за проведення експертизи у розмірі 600 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації їх дій за ч. 3 ст. 185 КК України, - вірні та ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації скоєного ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого.

Відповідно до ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у вироку, який підлягає обов`язковому виконанню, зокрема в частині їх стягнення.

При цьому солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо процесуальних витрат.

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат № 11 від 7 липня 1995 року, у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з рахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Таким чином, відповідно до положень глави 8 КПК України, встановлено принцип дольової відповідальності при стягненні процесуальних витрат. У тому разі, якщо винуватими буде визнано декілька осіб, суд зобов`язаний визначити, в якому розмірі повинні бути стягнені ці витрати з кожного, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

В порушення зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції ухвалюючи щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 оскаржуваний вирок, не визначив розмір процесуальних витрат, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних долях, вказавши у резолютивній частині вироку, що витрати з проведення експертизи в розмірі 600,00 грн. слід стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення в частині стягнення процесуальних витрат, суд першої інстанції належним чином не врахував, що солідарне стягнення витрат на проведення експертизи процесуальним законом не передбачене, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність стягнення процесуальних витрат з кожного обвинуваченого окремо, колегія суддів вважає слушними, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне вирок в цій частині змінити та зазначити в резолютивній частині вироку, що процесуальні витрати на проведеннясудової експертизи у розмірі 600 грн. слід стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - по 300 грн. з кожного.

В іншій частині вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_7 , - задовольнити.

Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2020 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в частині стягнення процесуальних витрат, змінити.

Зазначити в резолютивній частині вироку, що процесуальні витрати на проведення судової експертизи (судовий експерт ОСОБА_10 , вул. Центральна, 86/85 м. Павлоград, 51400, розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_1 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) у розмірі 600 грн. стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - по 300 грн. з кожного.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4