Постанова

від 22.06.2020 по справі 357/7892/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/7892/18 Головуючий у суді першої інстанції: Кошель Б.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/508/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Семенюк Т.А., Мостової Г.І.

Секретаря судового засідання Гасюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 23 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрофірма "Матюші" договір оренди землі № б/н, за яким передав в оренду позивачу свою земельну ділянку строком на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди. 04 січні 2016 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 27745096. Наприкінці березня 2018 року позивачу з відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 02 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. розпочав 02 березня 2018 року державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод і 15 березня 2018 року прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" за індексним номером 40138724.

Позивач зазначав, що на дату укладення оспорюваного договору оренди землі від 02 березня 2018 року договір оренди, укладений між позивачем та ОСОБА_1 від 23 вересня 2014 року, був дійсним та право оренди ТОВ Агрофірма Матюші на вказану земельну ділянку було зареєстроване в державному реєстрі. Договір оренди від 23 вересня 2014 року сторонами не оспорювався в судовому порядку, не був припиненим або розірваний з підстав, визначених статтею 31 Закону України Про оренду землі або самим договором, а відтак укладення орендодавцем ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

В свою чергу, державний реєстратор Мироненко Ю.Ю. під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку у порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень залишив поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку за ТОВ Агрофірма Матюші , що є підставою для відмови у державній реєстраційних дій, та прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТДВ Шамраївський цукровий завод , до того ж, з порушенням строку проведення реєстраційних дій, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Посилаючись на те, що внаслідок передачі земельної ділянки в оренду іншому орендарю ТДВ "Шамраївський цукровий завод" відбулось незаконне позбавлення прав на використання земельної ділянки орендарем ТОВ Агрофірма "Матюші", позивач просив з метою відновлення прав на земельну ділянку:

визнати недійсним оспорюваний договір оренди № б/н від 02 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40138724 від 15 березня 2018 року 22:48:01.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на користь Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції від 11 листопада 2019 року та додатковим рішенням від 03 грудня 2019 року, представник позивача подав апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції від 11 листопада 2019 року, додаткового рішення від 03 грудня 2019 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на користь ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Судові витрати, пов`язані з розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанцій покласти на відповідачів.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові ТОВ Агрофірма Матюші , обмежився формальною констатацією факту наявності наказу Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірми Матюші , наголосивши на тому, що договір оренди землі набуває чинності виключно з дати його державної реєстрації та не вважав за необхідним надати правову оцінку фактичним обставинам справи.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що висновки Комісії Міністерства юстиції України, які відображені у наказі № 729/5 від 15 березня 2018 року, стосувалися технічних недоліків проведеної державної реєстрації договору оренди землі, зокрема, укладеного між ТОВ Агрофірми Матюші та ОСОБА_1 від 23 вересня 2014 року, які могли бути невідкладно виправлені державним реєстратором, та під час розгляду колективного звернення орендодавців Міністерством юстиції України не вирішувалось питання дійсності договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та ТОВ Агрофірмою Матюші .

Тоді як обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, що залишились без з`ясування судом першої інстанції, свідчать про те, що на дату підписання оспорюваного правочину від 02 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , був чинним договір оренди землі, укладений між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 від 23 вересня 2014 року, і такий договір залишається чинним на сьогоднішній день, оскільки підстави для його припинення відсутні, договір ніким у судовому порядку неоспорений та не визнаний судом недійсним, строк дії договору не закінчився. А відтак наявність чинного договору оренди від 23 вересня 2014 року та запису про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірми Матюші виключало можливість укладення іншого, у даному випадку оспорюваного договору оренди, з проведенням державної реєстрації прав на цю саму земельну ділянку.

До того ж, встановивши при розгляді справи, що в день (15 березня 2018 року) прийняття рішення № 40138232 про скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Агрофірми Матюші на земельну ділянку, того ж дня державним реєстратором Мироненко Ю.Ю. прийнято рішення індексний номер: 40138724 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод на підставі договору оренди від 02 березня 2018 року, суд першої інстанції помилково ототожнив прийняття рішення про державну реєстрацію права на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод саме 15 березня 2018 року, оскільки в силу приписів частини 9 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у даному випадку, датою державної реєстрації оспорюваного правочину буде 02 березня 2018 року, тобто дата реєстрації заяви за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Помилкові висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, а також невірне застосування норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень призвело до помилкового висновку і в частині вимог щодо скасування оскарженого рішення державного реєстратора Мироненко Ю.Ю., без надання правової оцінки доводам позивача про те, що вказана вимога не носить виключно похідного характеру від заявленої вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину оренди, а пов`язана з допущеними державним реєстратором порушеннями чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме дії державного реєстратора призвели до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права оренди на одну і ту саму земельну ділянку за різними орендарями.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги щодо ухваленого додаткового рішення зазначив про те, що суд першої інстанції, всупереч положень статей 137, 141 ЦПК України, безпідставно та неправомірно поклав на позивача обов`язок по сплаті на користь відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу вважає штучно завищеними, неспівмірними із складністю справи та виконаних робіт / наданих послуг; часом, витраченим на виконання відповідних робіт / надання послуг; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; фінансовим станом клієнта. При вирішенні даного питання судом першої інстанції не враховані заперечення представника позивача, в яких останній наголошував на відсутності доказів по судовим витратам, якими підтверджується обсяг наданих послуг (виконаних робіт) в ході надання правничої допомоги, фактично понесених витрат та сплата заявлених до стягнення судових витрат.

У визначений ухвалою суду строк, відповідачі не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційні скарги. Відсутність відзиву на апеляційні скарги не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Матюші адвокат Танцюра Юлія Борисівна повністю підтримала доводи апеляційних скарг та просила її задовольнити.

Відповідачі та представники відповідачів: ОСОБА_1 , Товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлія Юріївна в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14 том 1).

23 вересня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар ТОВ Агрофірма Матюші прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди (а.с.8-9, 10, 10-13 том 1).

04 січні 2016 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію речового права (індексний номер 27745096) - права оренди на земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за ТОВ Агрофірма Матюші , що виникло в останнього на підставі договору оренди від 23 вересня 2014 року (а.с. 16 том 1 витяг з державного реєстру речових прав).

За пунктами 6 - 11 сторони договору оренди встановили порядок та розмір нарахування, а також видачі орендарем орендної плати.

Відповідно до пункту 31 договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбавання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Шляхом розірвання дія договору припиняється: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом - пункт 32 договору.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що зобов`язання за договором оренди від 23 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 , на підставах, встановлених договором або законом не припинилось, у тому числі шляхом його розірвання, у судовому порядку договір оренди не оспорений та недійсним не визнаний.

Долучені до матеріалів справи письмові докази свідчать про те, що 27 лютого 2018 року орендодавці земельних ділянок, у тому числі, відповідач ОСОБА_1 звернулись до Міністерства юстиції України з колективною скаргою на рішення державних реєстраторів, якими здійснено державну реєстрацію права оренди, належних їм на праві власності земельних ділянок, на користь ТОВ Агрофірма Матюші , в якій просили провести перевірку правомірності оскаржуваних рішень державних реєстраторів та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав (а.с. 166-184 том 1).

В період розгляду колективної скарги ОСОБА_1 уклав з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 02 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод , що підтверджується письмовим договором оренди землі від 02 березня 2018 року та записом про державну реєстрацію іншого речового права (а.с. 20-22, 201-202 том 1).

За результатом розгляду колективної скарги комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийняла рішення, що оформлено відповідним висновком від 07 березня 2018 року, про часткове задоволення колективної скарги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 04 січні 2016 року № 27745096, за яким було проведено державну реєстрацію речового права - права оренди, що виникло у ТОВ Агрофірма Матюші на підставі укладено з ОСОБА_1 договору оренди від 23 вересня 2014 року (а.с. 185-192 том 1).

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації виявлено, що суб`єкти оскарження при прийнятті оскаржуваних рішень та розгляді відповідних заяв не встановили належним чином відповідності доданих до заяв договорів оренди землі законодавству, не зупинили розгляд поданих заяв, оскільки до заяв не додано невід`ємних частин договору, зокрема, плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акта приймання-передачі об`єкта оренди (стосується договорів, які укладені до 05 квітня 2015 року), а також до заяв не додано статуту ТОВ Агрофірма Матюші (де, зокрема, визначено повноваження директора ТОВ Агрофірма Матюші ).

На підставі висновку комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу № 729/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, рішення державного реєстратора від 04 січні 2016 року за індексним номером 27745096 та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів про інше речове право (право оренди), внесеного на підставі цього рішення. (а.с. 27 том 2).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту земельна ділянка, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, власник ОСОБА_1 підтверджується скасування державної реєстрації іншого речового права за індексним номером 27745096, що проведена Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 15 березня 2018 року о 20:05:04 годині (а.с. 20-22 том 1).

Того ж дня, 15 березня 2018 року, о 22:48:01 годині державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. прийняв рішення про державну реєстрації права оренди на земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" за індексним номером 40138724 (а.с. 20-22 том 1).

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ Агрофірма Матюші про визнання недійсним договору оренди від 02 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , із скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що на момент здійснення державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку площею 2,1051 га за ТДВ Шамраївський цукровий завод державна реєстрація права оренди цієї ж ділянки за позивачем ТОВ Агрофірма Матюші була скасована, що у свою чергу свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі статті 6 Закону України Про оренду землі ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону - частина 5 статті 6 Закону України Про оренду землі ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, яке виникає з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон № 1952-IV) - частина 1 статті 93, статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У справі, яка переглядається, встановлені факти вказують на те, що сторони: ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, та надаючи згоді встановленої форми, сторони 23 вересня 2014 року підписали договір, що і є моментом укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 .

Для набуття цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди земельної ділянки, після підписання договору оренди землі орендар ТОВ Агрофірма Матюші вчинив дії щодо проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

28 грудня 2015 року внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав на підставі договору оренди землі від 23 вересня 2014 року та 04 січні 2016 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію речового права - права оренди на земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, за ТОВ Агрофірма Матюші , строком дії на 10 років (а.с. 16 том 1 витяг з державного реєстру речових прав).

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що виникло у ТОВ Агрофірма Матюші на підставі цивільно-правової угоди від 23 вересня 2014 року, свідчить про правомірне, договірне використання позивачем ТОВ Агрофірма Матюші земельної ділянки відповідно до зазначених норм ЗК України, ЦК України, Закону № 161-XIV та Закону № 1952-IV.

Згідно з нормою статті 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Разом з тим, із досліджених доказів у справі вбачається, що 02 березня 2018 року орендодавець ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. у той же день (02 березня 2018 року) розпочав державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод , що підтверджується письмовим договором оренди землі від 02 березня 2018 року та записом про державну реєстрацію іншого речового права (а.с. 20-22, 201-202 том 1).

Встановлені фактичних обставин справи свідчать про те, що відповідачем ОСОБА_1 передано в оренду іншого орендаря - ТДВ Шамраївський цукровий завод ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, який в установленому законом порядку не припинений, ніким у судовому порядку неоспорений та не визнаний судом недійсним.

Наявність чинного договору оренди від 23 вересня 2014 року та запису про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірми Матюші виключало можливість укладення іншого договору оренди, з проведенням державної реєстрації прав на цю саму земельну ділянку.

Отже, порушено право ТОВ Агрофірма Матюші на використання у господарській діяльності, орендованої у ОСОБА_1 , земельної ділянки на підставі договору оренди від 23 вересня 2014 року.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ТОВ Агрофірма Матюші не є стороною оспорюваного договору від 02 березня 2018 року, однак позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, яка правомірно перебувала в його користуванні, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його право на використання земельної ділянки.

Установивши факт укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод від 02 березня 2018 року з порушенням вимог чинного законодавства і прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про його недійсність на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в частині вимог про скасування державної реєстрації речового права - права оренди на земельну ділянку площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , колегія суддів виходить з такого.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) - пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 вказаного Закону).

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав - частина 1 статті 19 Закону № 1952-IV.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав - частина 9 статті 18 Закону № 1952-IV.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; встановлює відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на один і той же об`єкт нерухомого майна.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

З досліджених доказів у справі, яка переглядається, колегією суддів встановлено, що 02 березня 2018 року о 14:21:22 годині державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за ТДВ Шамраївський цукровий завод на підставі договору оренди від 02 березня 2018 року, укладеного з ОСОБА_1 , що вважається датою і часом державної реєстрації прав ( частина 9 статті 18 Закону № 1952-IV).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що на момент внесення відповідного запису в Державному реєстрі містились відомості про зареєстроване речове право (право оренди) на земельну ділянку площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за ТОВ Агрофірма Матюші .

Наявність такої суперечності між заявленим ТДВ Шамраївський цукровий завод та вже зареєстрованим правом ТОВ Агрофірма Матюші у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IVє підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Однак, при прийнятті рішення про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою, площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009 за ТДВ Шамраївський цукровий завод державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. залишено поза увагою факт існування реєстрації права оренди цієї ж земельної ділянки за ТОВ Агрофірма Матюші , що призвело до подвійної державної реєстрації права.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно.

Рішення про державну реєстрацію прав, яке не відповідає законові і порушує права власника (користувача), за позовом власника (користувача) майна визнається судом незаконним, із скасуванням такого рішення про проведену державну реєстрацію прав - частина 2 статті 26 Закону статті 3 Закону № 1952-IV.

За таких обставин, вимога позивача про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40138724 від 15 березня 2018 року о 22:48:01 є доведеною та підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про те, що скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну за ТОВ Агрофірма Матюші , що відбулось 15 березня 2018 року о 22:48:01 годині на виконання рішення (наказу) Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року, свідчить про відсутність у позивача права оренди на вказану земельну ділянку і як наслідок відсутність порушення його прав є помилковим, оскільки скасування рішення про державну реєстрацію не призводить до скасування підстави її проведення, а саме договору оренди від 23 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 , який не припинений, ніким у судовому порядку неоспорений та не визнаний судом недійсним.

Крім того, скасування рішення державного реєстратора від 04 січні 2016 року за індексним номером 27745096 та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів про інше речове право (право оренди) за ТОВ Агрофірма Матюші , внесеного на підставі цього рішення, не позбавляє права останнього на звернення до державного реєстратора та розгляд цим суб`єктом владних повноважень його заяви про державну реєстрацію права з учиненням відповідних записів за відсутності передбачених для цього законом перешкод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції неправильно застосував зазначені норми матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма Матюші .

Так як колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції від 11 листопада 2019 року, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог ТОВ Агрофірма Матюші , що зумовлює зміну розподілу судових витрат, тому підлягає скасуванню і додаткове рішення цього суду від 03 грудня 2019 року, яким вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Отже, обставини на які позивач посилається в апеляційних скаргах як на підставу перегляду судового рішення від 11 листопада 2019 року та додаткового рішення від 03 грудня 2019 року знайшли своє підтвердження, а тому апеляційні скарги Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що при розгляді даної справи позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 3 524,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову - 881,00 грн., за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову - 1 921,00 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 5 286,00 грн., а всього 11 612,00 грн. (а.с. 7, 81 том 1, а.с. 66, 174 том 2 ).

Позовні вимоги та апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задоволені у повному обсязі, а тому з урахуванням вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, колегія суддів змінює розподіл судових витрат, із стягненням з відповідачів ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод сплачений та документально підтверджений судовий збір в сумі 11 612,00 грн., по 3 870,66 грн. з кожного відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 25 839,79 грн. при розгляді справи в суді першої інстанції, 7 154,27 грн. при розгляді заяви про забезпечення позову та 15 795,82 грн. при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складають з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження надання послуг з правничої допомоги позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07 серпня 2017 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням Еверлігал та позивачем ТОВ Агрофірма Матюші , дія якого продовжена до 31 грудня 2020 року на підставі додаткових угод № 2 від 03 травня 2018 року, № 09/12/19-1 від 09 грудня 2019 року ( а.с. 23 -27 том 1, а.с. 226, 227 том 2).

За умовами укладеного договору Адвокатське об`єднанням Еверлігал бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а ТОВ Агрофірма Матюші зобов`язується оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до узгоджених сторонами доручень Адвокатське об`єднання Еверлігал представляє інтереси клієнта ТОВ Агрофірма Матюші , зокрема, у судових органах України, з усіма правами, які надані законом позивачу, у тому числі з правом пред`явлення та підписання заяви, апеляційної та касаційної скарг тощо. Правова допомога надається адвокатами об`єднання, їх помічниками, а також іншими адвокатами, залученими до виконання договору - підпункти 1.1., 1.2., 1.3.1. договору.

Умовами договором № 17/08-03 від 07 серпня 2017 року передбачено, що розмір винагороди об`єднання за надання правої допомоги, порядок її оплати, а також компенсації фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначається у додатках до договору - пункт 3.1. договору.

Додатковою угодою № 50 від 02 серпня 2018 року сторони визначили, що розмір винагороди об`єднання за надання правої допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку визначено у пункті 1 цього Додатку № 50 до Договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 700,00 Євро (сімсот Євро 00 євроцентів), крім того ПДВ - суму, еквіваленту 140,00 Євро (сто сорок Євро 00 євроцентів), що разом становить грошову суму в національній валюті Україна (гривні), еквівалентній 840,00 Євро (вісімсот сорок Євро 00 євроцентів) - пункт 2. Клієнт сплачує винагороду об`єднанню, передбачену пунктом 2 цього додатку до договору, у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гриви до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку об`єднання - пункт 3 додаткової угоди.

Пунктом 4 додаткової угоди № 50 сторони передбачали, що за результатами наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку до договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги. Оформлення акта відбувається в наступному порядку: об`єднання направляє клієнту акт приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги із зазначення у ньому переліку наданих послуг/виконаних робіт та їх загальної вартості. Клієнт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги зобов`язаний підписати та повернути його об`єднанню або направити письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення акта приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги або неповідомлення про результати його розгляду у зазначений строк, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними об`єднанням належним чином та прийнятими клієнтом у повному обсязі (а.с. 32-33 том 1).

На підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості позивачем надано детальний опис робіт/послуг із зазначенням витраченого часу, акт прийому-передачі виконаних послуг № 12/10-16 від 23 травня 2019 року, що підписаний між АО Еверлігал та ТОВ Агрофірма Матюші та акт прийому-передачі виконаних послуг № 24 від 05 грудня 2019 року, що підписаний між АО Еверлігал та ТОВ Агрофірма Матюші (а.с. 60-65, 71, 215-220, 228 том 2).

Згідно опису наданих послуг вбачається, що адвокатом за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовка та подання заяв, скарг, клопотань, письмових відповідей, участь адвоката в судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції використано 32 години. Загальна вартість таких послуг оцінена адвокатом та сплачена позивачем ТОВ Агрофірма Матюші в сумі 48 789,88 грн., яку останній просить стягнути з відповідачів.

Оплата ТОВ Агрофірма Матюші наданих послуг на загальну суму 48 789,88 грн. (25 839,79 грн. + 7 154,27 грн.+15 795,82 грн.) на підставі рахунку АО Еверлігал № 100 від 12 червня 2018 року, № 226 від 25 квітня 2019 року та № 530 від 02 грудня 2019 року за призначенням платежу надання правової допомоги підтверджується платіжними дорученнями № 4921 від 19 червня 2018 року, № 226 від 25 квітня 2019 року та № 2339 від 05 грудня 2019 року (а.с. 38, 39 том 1, а.с. 69, 70, 179 том 2).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Визначаючи розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, та розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів встановлено, що до обсягу наданих послуг і виконаних робіт позивачем включена послуга у вигляді підготовки детального опису робіт (надання послуг) та здійснення витрат у процесі надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій, на яку використано 1 годину 30 хвилин.

Вказана послуга в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, а є обов`язком учасника справи, який для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подає до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат - частина 3 вказаної норми.

Таким чином, послуга у вигляді підготовки детального опису робіт (надання послуг) та здійснення витрат у процесі надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій, на яку використано 1 годину 30 хвилин, що дорівнює 2 287,02 грн. не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі пропорційно до обсягу наданих та документально підтверджених послуг в сумі 46 502,86 грн., тобто по 15 500,95 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 02 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) щодо земельної ділянки площею 2,1051 га з кадастровим номером 3220483500:03:004:0009.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40138724 від 15 березня 2018 року 22:48:01.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав (ідентифікаційний код 40453448), Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (ідентифікаційний код 03755348) по 3 870,66 грн. судового збору з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав (ідентифікаційний код 40453448), Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (ідентифікаційний код 03755348) по 10 606,52 грн. витрат на правничу допомогу з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2020 року.

Головуючий

Судді: