Постанова

від 22.08.2007 по справі 16/7472

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/7472

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 серпня 2007 р.                                                                                   № 16/7472  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Кравчука Г.А.

суддів:                                Гоголь Т.Г.

                               Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Захід"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду

від05.06.2007р.

у справі №16/7472

Господарського судуХмельницької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Захід"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Наша сфера"

простягнення матеріальних збитків

за участю представників

- позивача:

не з'явився

- відповідача:

Полянської О.А. (довіреність №118 від 02.04.2007р.), -

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007р. (суддя Магера В.В.) вказаний позов задоволено, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша сфера" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Захід" 29 220, 80 грн. матеріальних збитків, 292, 21 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Оскарженою постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого – судді Філіпової Т.Л., суддів Горшкової Н.Ф., Майора Г.І.) вказане рішення суду скасовано, в позові відмовлено.

          В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. і залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007р., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також вказує на неотримання станом на 04.07.2007р. повного тексту оскарженої постанови  апеляційного господарського суду, та зазначає, що за вказаних обставин надасть до суду касаційної інстанції додаткові обґрунтування до касаційної скарги.

          Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

          Позивач не використав наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

          Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.12.2005р. між сторонами було укладено договір про централізовану охорону об'єкта №16-12/05-66-ОП відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по наданню централізованої охорони Об'єкта в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна позивача, що в ньому знаходиться, у період знаходження об'єкта під охороною; періодом охорони вважається час з моменту прийняття Об'єкта під охорону до його зняття з охорони Позивачем у всі дні: з 2000 год. до 1000 год. наступної доби, при чому цей час фіксується автоматично центральним охоронним пунктом відповідача; відповідач зобов'язується інструктувати позивача щодо правил користування сигналізацією та порядку передачі об'єкта під охорону і зняття з охорони, вимагати від позивача суворого дотримання інструкції, приймати об'єкт під централізовану охорону і здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів, забезпечувати негайний виїзд нарядів на об'єкт у випадку спрацювання сигналізації та своєчасне прибуття нарядів; відповідач несе перед позивачем матеріальну відповідальність за збитки, вчинені сторонніми особами, які проникли на Об'єкт в період охорони; відшкодування збитків проводиться у розмірі, встановленому відповідними працівниками сторін, підтверджується документами і розрахунками вартості викраденого, звіряються з даними бухгалтерської звітності.

          01.03.2006р. між позивачем (замовник) та відповідачем (охорона) було укладено Договір про централізовану охорону об'єкта №01-03/06-08-ФО згідно умов якого відповідач прийняв на себе обов'язок по проведенню заходів по організації об'єктової служби охорони та безпеки на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34. Відповідач прийняв на себе обов'язок забезпечення охорони об'єкта з 01.03.2006р. Також згідно умов договору в робочі дні охорона об'єкта проводиться охороною шляхом здійснення контролю охорони на предмет недопущення крадіжок та збереження матеріальних цінностей, прийнятих під охорону; охорона несе матеріальну відповідальність за збитки спричинені майну замовника, що зберігалось на об'єкті, сторонніми особами внаслідок невиконання охороною своїх обов'язків за договором; факти крадіжки, грабунку а також факти знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, підтверджуються двостороннім актом інвентаризації, органами дізнання, слідством або судом; відшкодування замовнику збитків, завданих охороною внаслідок недбалого виконання своїх обов'язків, здійснюється протягом 30-ти банківських днів або після надання замовником постанови органів дізнання, слідства або судом, що встановив факт крадіжки.

          В ніч з 27.08.2006р. на 28.08.2006р. невстановлені особи шляхом вільного доступу через залишене відкритим вікно проникли в приміщення об'єкту та викрали товарно-матеріальні цінності, чим завдали позивачеві матеріальні збитки на суму 40 816, 10 грн. В ході проведення розслідування органами дізнання було виявлено та повернуто позивачеві товар на суму 11 595, 30 грн., внаслідок чого розмір збитків став складати 29 220, 80 грн. Вказані обставини підтверджуються відомістю результатів інвентаризації та актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 28.08.2006р. на загальну суму 29 220, 80 грн. Зазначені документи були складені комісією за участю представника відповідача.

          Проведеним розслідуванням було встановлено особу, яка вчинила крадіжку, і судом відносно цієї особи винесено обвинувальний вирок, згідно якого крадіжку вчинено з проникненням в приміщення шляхом вільного доступу через залишене відкритим вікно. Також вироком суду задоволено цивільний позов про стягнення 29 220, 80 грн. матеріальної шкоди, однак виконавчий лист було повернуто державною виконавчою службою стягувачеві у зв'язку з неможливістю стягнення з винної особи зазначеної суми через відсутність у вказаної особи майна чи коштів, які можливо було б стягнути.

          Позивач дійшовши до висновків про спричинення йому шкоди через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по охороні товарно-матеріальних цінностей, звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача матеріальних збитків у сумі 29 220, 80 грн.

          Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що укладеними договорами №16-12/05-66-ОП та №01-03/06-08-ФО сторони передбачили матеріальну відповідальність охорони (відповідача) за збитки, спричинені майну замовника (позивача), що зберігалось на охоронюваному об'єкті; сторонами надано вирок суду, де встановлено факт проникнення винної особи до охоронюваного приміщення з метою викрадення майна; відповідачем не доведено порушення позивачем умов договорів, в тому числі щодо порядку здачі об'єктів під охорону; відповідач не притягувався до відповідальності за спірними правовідносинами і збитки позивачеві не відшкодовані, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.174, 175, 193, 224 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 610, 611, 901, 906 Цивільного кодексу України, а також умов договору дійшов до висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

          Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду. Приймаючи оскаржену постанову про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що крадіжка сталася у зв'язку з проникненням в подальшому засудженої особи до охоронюваного приміщення через незачинене вікно, що є порушенням позивачем вимог Інструкції про порядок здавання об'єкту під охорону, якою передбачено обов'язок позивача при здачі об'єкту під охорону зачиняти всі двері, вікна, кватирки, люки, грати, інші конструкції об'єкта на защіпки і замки, яка є додатком №4 до договору і приписи якої позивач був зобов'язаний дотримуватись. Обставини, встановлені вироком суду по кримінальній справі свідчать про відсутність вини відповідача у спричиненні матеріальної шкоди позивачеві.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 цього кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст.114 вказаного кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Зазначеною нормою також визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 4.4 розділу четвертого договору на централізовану охорону об'єкта, укладеного між сторонами, передбачено випадки, за яких охорона звільняється від матеріальної відповідальності за збитки, спричинені клієнту. Зокрема підпунктом сьомим цього пункту передбачається звільнення від відповідальності за збитки, якщо буде доведено, що клієнт, або його довірені особи, порушили приписи Інструкції про порядок здавання об'єкту під охорону, якою передбачено обов'язок позивача при здачі об'єкту під охорону зачиняти всі двері, вікна, кватирки, люки, грати, інші конструкції об'єкта на защіпки і замки (додаток №4 до договору).

Отже з викладеного вбачається, що відповідач взятих на себе зобов'язань щодо охорони об'єкту не порушував і не може нести відповідальність у зв'язку з відсутністю його вини (умислу або необережності), а за умовами договору звільняється від матеріальної відповідальності за збитки, спричинені клієнту оскільки належними та допустимими доказами доведено що позивач порушив приписи Інструкції про порядок здавання об'єкту під охорону (додаток №4 до договору), якою передбачено обов'язок позивача при здачі об'єкту під охорону зачиняти всі двері, вікна, кватирки, люки, грати, інші конструкції об'єкта на защіпки і замки.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Захід" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. у справі №16/7472 Господарського суду Хмельницької області –без змін.

Головуючий суддя                                                                 Г.А. Кравчук

С у д д і                                                                                     Т.Г. Гоголь

                                                                                                                                                                                                                                            Г.М. Мачульський