ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1305/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.
секретар судового засідання: Клименко О.В.
за участю представників учасників справи :
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 , постановлену суддею Олейняш Е.М. у м. Миколаїв, повний текст якої складено 21.04.2020
у справі №915/1305/19
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел
до відповідача : Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни
про : зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів у сумі 22 319,20 грн, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2020 року Фізична особа-підприємець Коршунова Тетяна Семенівна в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою про відстрочення виконання рішення суду, у якій просила постановити ухвалу про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 до прийняття рішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування про зняття карантину.
Обґрунтовуючи свою заяву Фізична особа-підприємець Коршунова Тетяна Семенівна зазначила, що вона, як боржник за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, не може добровільно виконати рішення у строки, зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2020, що прийнята заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. у виконавчому провадженні №61546502 та виконання вищезазначеного рішення істотно ускладнюється наступними форс-мажорними обставинами та надзвичайними подіями: 1) указом Президента України №87/2020 від 13.03.2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при Миколаївській облдержадміністрації від 11.03.2020 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020, а рішенням Миколаївської міської ради №56/110 від 17.03.2020 на території міста Миколаєва. Вказаними підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, заборонено роботу суб`єктів господарювання, яке передбачає приймання відвідувачів та закладів торговельного обслуговування населення; 2) прийняття міським головою розпорядження №65 від 16.03.2020 Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Миколаєві, до яких входять ринки (крім продуктових) ; 3) розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020 Про проведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжено дію карантину на 30 днів до 24.04.2020 включно, який передбачає, у тому числі, зупинення діяльності суб`єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації та обмеження доступу населення до такої зони, режиму карантину та інше; 4) боржником на момент подачі заяви господарська діяльність на території автомобільного ринку по вул. Комсомольській, 81 у м. Миколаєві не здійснювалась, ринок був закритий та не функціонував; 5) боржник перебував за місцем свого проживання та за відсутності гострої потреби не виходив на вулицю (самоізольований), а звільнення торгового місця із вивезенням майна зайняло б тривалий час, із необхідністю залучення сторонньої допомоги.
Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел подало до Господарського суду Миколаївської області заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, де вказало, що доводи викладені Фізичною особою-підприємцем Коршуновою Тетяною Семенівною у заяві про відстрочення виконання рішення суду не містять у собі підстав, які б визначали можливість застосування положень ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, як обставини, які ускладнюють або виключають можливість виконання рішення. Окрім того, зазначено, що виходячи з резолютивної частини рішення суду по даній справі, на боржника покладений обов`язок з примусового повернення торговельного місця. Достатнім та повним підтвердженням виконання рішення суду у виконавчому провадженні є складання акту прийому-передачі торговельного місця між стягувачем та боржником. Проте боржник не звертався до стягувача для вирішення питання із встановлення певного порядку виконання рішення з повернення майна у зв`язку із запровадженням карантину, як то наприклад: вирішення питання шляхом застосування мобільного зв`язку, підписати акт приймання-передачі шляхом використання засобів поштового зв`язку, вирішити питання щодо графіку вивезення майна боржника з території ринку та інше. Виходячи із поведінки боржника можливо дійти висновку про відсутність наміру, до запровадження карантину, вчиняти дії щодо добровільного виконання рішення з повернення майна, а у подальшому штучне використання введених Кабінетом Міністрів України карантинних заходів для затягування виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 у справі №915/1305/19 заяву Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни про відстрочення виконання рішення суду задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 до припинення карантину.
Судове рішення мотивовано тим, що, в даному випадку, виконання судового рішення потребуватиме вчинення дій як з передачі об`єкта та складання відповідного акта, так і звільнення торгового місця відповідачем, тобто контактування осіб. В свою чергу, беручи до уваги рекомендації МОЗ України щодо максимального утримання від контактів осіб, рекомендації щодо дотримання режиму карантину, допоки зберігається небезпека поширення COVID-19, рекомендації Головного санітарного лікаря щодо закриття ринків, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, можуть вважатись в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України інші надзвичайні події , що істотно ускладнюють виконання рішення суду, оскільки захист здоров`я як учасників виконавчого провадження, так і населення у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строків виконання судового рішення.
При цьому судом також враховано, що заявник в заяві про відстрочення виконання рішення суду просив відстрочити виконання судового рішення до прийняття рішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування про зняття карантину. Суд стосовно цього вказав, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №211 від 11.03.2020 з наступними змінами Кабінет Міністрів України постановив установити з 12.03.2020 по 24.04.2020 на усій території України карантин. Отже, вищевказаним нормативно-правовим актом карантин в Україні введено з чітко встановленим строком, зі спливом якого вищевказані заходи автоматично (в тому числі з урахуванням можливого продовження вищевказаних заходів в майбутньому). Тобто, припинення карантину в країні пов`язано не з прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України, а зі спливом чітко визначеного строку. Вказаним нормативно-правовим актом не передбачено прийняття рішення Кабінетом Міністрів України (чи іншими органами державної влади) про припинення карантину, в тому числі рішення про зняття карантину.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відстрочка виконання рішення суду саме до моменту прийняття відповідними органами рішення може створити в майбутньому ситуацію невизначеності у правовідносинах сторін, а саме: у випадку припинення карантину у зв`язку зі спливом строку на який він встановлювався (в тому числі з урахуванням можливого продовження строку) та одночасного неприйняття органами державної влади відповідного рішення. Аналогічно стосується й відповідних рішень органів місцевого самоврядування. Правове значення в даній ситуації має сам факт припинення карантину, а не прийняття рішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування , оскільки вищевказані заходи можуть бути продовжені на певний визначений строк, можуть бути скасовані достроково шляхом прийняття відповідного рішення (в тому числі на окремих територіях), можуть припинятись автоматично після спливу визначеного відповідними органами влади строку.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу про відстрочення виконання Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020, в якій просило скасувати ухвалу про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 у справі №915/1305/19 та у задоволені заяви фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни про відстрочення виконання рішення суду від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 - відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:
- суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що обставиною настання відстрочки є саме обмежувальні заходи діяльності ринків у зв`язку з введенням карантину, однак фактично відстрочив виконання рішення суду на строк дії карантину та режиму надзвичайної ситуації в цілому, без урахування скасування певного обмежувального заходу;
- виконанню рішення з повернення майна не перешкоджало наявність тих обмежень, які були запровадженні на території України. Подання відповідачем до суду заяви про відстрочення виконання рішення було зумовлено виключно штучним використанням обставин, що склались - запровадження карантину на території держави для уникнення відповідальності за невиконання судового рішення;
- судом не було враховано, що неможливість (складність) виконання рішення пов`язана лише з однією обставиною у запровадженому карантином заходу - обмеження діяльності ринків. У даному випадку, виходячи із висновків суду, можливо було застосувати відстрочення виконання рішення суду до припинення та/або скасування вжитих обмежувальних заходів стосовно діяльності ринків;
- обмежувальні заходи на підставі яких суд обґрунтував постановлення ухвали (у тому числі щодо обмеження діяльності ринків), які були введені на підставі п. 2-13 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 були скасовані постановою Уряду №392 від 20.05.2020.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2020 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 про відстрочення виконання рішення суду у справі №915/1305/19 - залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання Миколаївській міській раді копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел (вих. №2162/20 від 04.08.2020) в якій повідомлено, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 23.07.2020 у даній справі надаються до суду докази надіслання копій апеляційної скарги третій особі - Миколаївській міській раді та додано докази надіслання копій апеляційної скарги третій особі (з описом вкладення до листа).
У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Принцевської Н.М. і Діброви Г.І., розпорядженням керівника апарату №211 від 04.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1305/19.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.08.2020 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Разюк Г.П., Колоколова С.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 про відстрочення виконання рішення суду у справі №915/1305/19 відкрито апеляційне провадження; справу призначено до розгляду на 31.08.2020, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 21.08.2020 та роз`яснено їх право в строк до 21.08.2020 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
Фізичною особою-підприємцем Коршуновою Тетяною Семенівною, в межах визначеного апеляційним судом строку, відзиву на апеляційну скаргу / заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності) подано не було.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Разюк Г.П. з 31.08.2020, судове засідання 31.08.2020 о 14:00 год. у справі №915/1305/19 не відбулось, про що складено довідку засідання від 31.08.2020.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 учасників справи повідомлено про те, що розгляд справи №915/1305/19 відбудеться 05.10.2020 о 15:00 год.
У зв`язку з перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №364 від 02.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1305/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 для розгляду справи №915/1305/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 справу №915/1305/19 прийнято до розгляду у вищезазначеному складі суду.
Представники сторін в судове засідання не з`явились.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням вимог ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю, за наявними в ній матеріалами.
За нормами ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел до відповідача - Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівна про зобов`язання повернути торгові місця та сплатити неустойку, задоволено: зобов`язано відповідача Фізичну особу-підприємця Коршунову Тетяну Семенівну повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел торгове місце №13, загальною площею 20,0 кв. м. та торгове місце №14, загальною площею 16.4 кв. м. на території ринку ГП ГО БК Корабел по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві; з відповідача - Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел стягнуто 22 319,20 грн неустойки, 3 842 грн витрат по сплаті судового збору.
25.10.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 Фізичній особі-підприємцю Коршуновій Тетяні Семенівні поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19; відкрито апеляційне провадження; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 12.12.2019; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни у справі №915/1305/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 - без змін.
Постановою заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. за наказом №915/1305/19 від 25.10.2019, виданим Господарським судом Миколаївської області, яким зобов`язано відповідача фізичну особу-підприємця Коршунову Тетяну Семенівну повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел торгове місце №13, загальною площею 20,0 кв. м. та торгове місце №14, загальною площею 16.4 кв. м. на території ринку ГП ГО БК Корабел по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві, відкрито виконавче провадження №61546502 від 13.03.2020; надано строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме до 27.03.2020 включно, стягнуто виконавчий збір у розмірі 9 446 грн та витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копія постанови направлена на адреси сторін виконавчого провадження супровідним листом № 35621/107-36/11 від 13.03.2020.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України , заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України , заява № 6962/02).
Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Зі змісту ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Тобто, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі Корнілов та інші проти України , заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
В даному випадку заява про відстрочення виконання рішення суду у даній справі обґрунтована тим, що добровільне виконання вищевказаного рішення суду у строки, визначені в постанові про відкриття виконавчого провадження є неможливим та істотно ускладнюється з урахуванням форс-мажорних обставин та надзвичайних подій, а саме: встановлення на всій території України карантину з 12.03.2020 та режиму надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту до 24.04.2020.
У світлі вказаних доводів заявника, судом враховується, що Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 ( http://www.euro.who.int/ru/ health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid 19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.
У відповідності до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06.04.2000 № 1645-III карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року на всій території України карантин:
- до 3 квітня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211);
- до 24 квітня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239);
- до 11 травня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291);
- до 22 травня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343).
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України передбачено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 до 22 червня 2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .
До вищевказаного положення Урядом вносились зміни, що стосуються строку продовження карантину до:
- 31 липня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500);
- 31 серпня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641);
- 31 жовтня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 №760).
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 пп. 2 п.2 з урахуванням внесених змін постановою Уряду від 02.04.2020 №255 заборонено до 24 квітня 2020 року, зокрема, але не виключно: з 6 квітня 2020 р. переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини (пункт 2 постанови). В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 строк до 24 квітня 2020 року змінено на до 11 травня 2020 року , а постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 строк до 11 травня 2020 року змінено на до 22 травня 2020 року .
В зв`язку з вищевказаним Миколаївською міською радою прийнято рішення Про запобігання поширенню на території міста Миколаєва гострої респіраторної хвороби COVID-19 від 17.03.2020 року № 56/110, де у п. 2.3 заборонено до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, торговельних комплексів, автосалонів, груп тимчасових споруд, бізнес центрів, з кількістю більше п`яти зареєстрованих суб`єктів господарювання, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, кормами для тварин, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, діяльності автомийок, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Відповідно до п. 5, 5.1 вказаного рішення Миколаївської міської ради підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, розташованих на території міста Миколаєва забезпечити проведення дезінфекційних заходів у місцях скупчення людей (автомобільні, залізничні вокзали, аеропорти, ринки, супермаркети, заклади роздрібної торгівлі продуктами харчування, приміщення загального користування у багатоквартирних будинках тощо).
Крім того, видано розпорядження Миколаївського міського голови Про деякі питання порядку проведення профілактичних, протиепідемічних та інших заходів щодо запобігання поширенню на території міста Миколаєва гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 № 92-р від 03.04.2020, де пунктом 2 впроваджено на період карантину проведення профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.
У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об`єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.
Постановою Головного державного санітарного лікаря України МОЗ України Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в місцях торгівлі № 5 від 30.03.2020 року визначено умови функціонування ринків.
Натомість, у зв`язку з наявними фактами порушення протиепідемічних заходів при здійсненні торгівлі на ринках постановою №9 від 13.04.2020 визнано такою, що втратила чинність постанову Головного державного санітарного лікаря України МОЗ України Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в місцях торгівлі № 5 від 30.03.2020.
В подальшому, постановою Головного державного санітарного лікаря України МОЗ України Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в місцях торгівлі № 10 від 16.04.2020 рекомендовано місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в місцях перебування масового скупчення людей, заборонити функціонування ринків (продовольчих, непродовольчих та змішаних).
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)2 від 17.03.2020 №530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами внесеними постановою Уряду від 29.04.2020 №313 в абз.6 пп.8 п.2 передбачено заборонити, серед інших, до 11 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: агропродовольчих ринків, які є операторами ринку харчових продуктів відповідно до Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів , за умови дотримання протиепідемічних вимог до діяльності агропродовольчих ринків, встановлених головним державним санітарним лікарем України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 строк до 11 травня 2020 року змінено на до 22 травня 2020 року .
Крім того, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24.04.2020.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 року у справі №915/1305/19 зобов`язано відповідача - фізичну особу-підприємця Коршунову Тетяну Семенівну повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел торгове місце №13, загальною площею 20,0 кв. м. та торгове місце №14, загальною площею 16.4 кв. м. на території ринку ГП ГО БК Корабел по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві та стягнуто з відповідача - фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел 22 319,20 грн неустойки, 3 842 грн витрат по сплаті судового збору.
Таким чином виконання судового рішення потребуватиме вчинення дій як з передачі об`єкта та складання відповідного акта, так і звільнення торгового місця відповідачем, а це має наслідком контактування осіб.
Згідно з статтею 3 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
В свою чергу, беручи до уваги рекомендації МОЗ України щодо максимального утримання від контактів осіб, рекомендації щодо дотримання режиму карантину, допоки зберігається небезпека поширення COVID-19, рекомендації Головного санітарного лікаря щодо закриття ринків, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, пов`язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, можуть вважатись в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України інші надзвичайні події , що істотно ускладнюють виконання рішення суду, та свідчать про наявність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки захист здоров`я як учасників виконавчого провадження, так і населення у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строків виконання судового рішення.
З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, колегія суддів вважає за доцільне застосувати приписи п. 3 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення судом враховано надзвичайні події, які є в Україні та в світі та які є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
З огляду на встановлене на території України певне коло обмежень у зв`язку із введенням режиму карантину, який на час постановлення оскаржуваної ухвали тривав, дотримуючись принципів справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні ст.6 Конвенції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що запроваджені заходи (у тому числі щодо обмеження діяльності ринків), які були введені на підставі п.2-13 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 були скасовані за постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, судовою колегією відхиляються, адже постановою заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. у виконавчому провадженні №61546502 від 13.03.2020 встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме у строк до 27.03.2020 включно, крім того заява Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни про відстрочення виконання рішення у даній справі подана до суду першої інстанції у період коли були певні обмеження щодо діяльності ринків.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що в силу приписів ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Цей строк встановлений законом і суд не має права встановлювати інший термін відстрочки або розстрочки рішення до певної події, наприклад, припинення карантину.
Згідно з ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до протоколу судового засідання від 24.09.2019 під час ухвалення судового рішення були відсутні відповідач, третя особа, присутнім - представник позивача.
У судовому засіданні 24.09.2019 судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну і резолютивну частини.
Отже, датою ухвалення оскаржуваного рішення є дата його проголошення, а саме 24.09.2019, тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 24.09.2020.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.07.2020 у справі №908/1884/19 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
В той же час, господарський суд відстрочив виконання рішення суду без визначення конкретної дати, що не узгоджується з приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк встановлений означеною нормою є присічним, через що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 у справі №915/1305/19 підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Корабел частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 277, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Корабел задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 у справі №915/1305/19 змінити з мотивів, що зазначені у вказаній постанові, резолютивну частину ухвали викласти в наступній редакції:
Заяву (вих. №4172/20 від 03.04.2020) Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни про відстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі №915/1305/19 до 24.09.2020.
В іншій частині заяви відмовити. .
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.10.2020.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Н.М. Принцевська
Г.П. Разюк
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 09.10.2020 |
Номер документу | 92067966 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богацька Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні