Рішення

від 08.10.2020 по справі 910/9979/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2020Справа № 910/9979/20 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майамі"

про стягнення 264907,05 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майамі" про стягнення заборгованості у сумі 264907,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник приміщень, неналежним чином виконав зобов`язання по оплаті спожитої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед ПАТ "Київенерго". Позивач зазначає, що у подальшому до нього внаслідок укладення з ПАТ "Київенерго" договору від 11.10.2018 № 602-18 перейшло право вимоги до відповідача з оплати спожитої теплової енергії. Крім того, в подальшому відповідач, як власник приміщення, продовжував споживати комунальні послуги, вартість яких не оплачував, що спричинило утворення заборгованості. Також позивачем нараховано штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання. Загальна сума позовних вимог становить 264907,05 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9979/20, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 114.

Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 01054 7432720 1, яким направлено відповідачу ухвалу від 20.07.2020 про відкриття провадження у справі не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "організація вибула".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9979/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 30.03.2006 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я та зареєстровано в реєстрі за № 224, Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, що діє від імені Голосіївської районної в м. Києві Ради, зобов`язується передати майно - нежиле приміщення у власність Закритого акціонерного товариства Майамі , а Закрите акціонерне товариство Майамі зобов`язується прийняти майно - нежилі приміщення №№ 1, 2, 3 ( групи приміщень № 329) ( в літ. А), загальною площею 25,00 кв.м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, 114. Відповідно до п. 4 договору, вказані в цьому приміщення продані за ціну - 85200,00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 14200,00 грн., які Закрите акціонерне товариство Майамі зобов`язане сплатити протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Відповідно до витягу з державного реєстру правочинів (АО № 218566), 30.03.2006 Київським міським Приватним нотаріусом Красій В.Я. було зареєстровано та нотаріально посвідчено договір купівлі - продажу нежилих приміщень №№ 1, 2, 3 ( групи приміщень № 329) ( в літ. А), загальною площею 25,00 кв.м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, 114, укладеного між Закритим акціонерним товариством Майамі та Голосіївською районною в м. Києві Радою.

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 022762 від 20.06.2006, посвідченого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, за Закритим акціонерним товариством Майамі зареєстровано на праві приватної власності нежилі приміщення №№ 1, 2, 3 ( групи приміщень № 329) ( в літ. А), загальною площею 25,00 кв.м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, 114. Дані приміщення зареєстровано на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Красієм В.Я. приватним нотаріусом Київського міського нот округу 30.03.2006 р., акту прийому передачі від 25.05.2006. Також право власності відповідача на нерухоме майно підтверджується Реєстраційним посвідченням № 022762 від 20.06.2006.

Відповідно до акту прийому - передачі нежилого приміщення № б/н від 25.05.2006, Голосіївська районна в м. Києві Рада передала, а Закрите акціонерне товариство Майамі прийняло: нежилі приміщення №№ 1, 2, 3 ( групи приміщень № 329) ( в літ. А), загальною площею 25,00 кв.м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, 114., на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого нотаріально 30.03.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красій В.Я. та зареєстрованим в реєстрі за № 224.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Майамі" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Майамі".

Також до матеріалів справи додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.04.2020 № 207157812 Товариству з обмеженою відповідальністю "Майамі" належить на праві приватної власності група приміщень №330, 333 (в літ А), об`єкт житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул Червоноармійська, 114.

13.03.2015 Публічне акціонерне товариство Київенерго (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Майамі (споживач), який є власником (орендарем) нежитлового приміщення у м. Києві, вул.. Червоноармійська, буд. 114, уклали договір № 053041513290100 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання (далі - Договір), відповідно до якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 2.2. договору, споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання є власник (орендар) нежитлового приміщання ТОВ Майамі.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. договору, опалювальну площу приміщення визначено у розмірі 25 м2. Кількість та види водорозбірних пристроїв системи гарячого водопостачання визначено в кількості: 1 кран змішувач.

Відповідно до п. 5 договору, тарифи на комунальні послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 - 7 договору, на момент укладення договору тарифи на послуг становлять: - за централізоване опалення: при наявності засобу обліку теплової енергії: 1326,46 грн/Гкал ( з ПДВ); при відсутності засобу обліку теплової енергії: 33,60 грн../м2 (з ПДВ) опалювальної площі; - за централізоване постачання гарячої води: при наявності у приміщення засобів обліку гарячої води: 69,92 грн/м3 ( з ПДВ). У разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та гаряче водопостачання споживачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 8 договору, плата за надані послуги справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п. 13 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 15 договору, за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до п.п. 1, п. 18 договору, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Відповідно до п.п. 1, 6, п. 19 договору, виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірах встановлених законодавством; при неотриманні від споживача показань засобів обліку, встановлених у приміщенні, за поточний місяць самостійно визначити обсяги споживання гарячої води як середню величину за останні два місяці. При цьому виконавець зобов`язаний провести коригування проведених нарахувань на відповідність фактичним обсягам споживання у тому місяці, в якому отримає від споживача показання засобів обліку, встановлених у приміщенні.

Відповідно до п.п. 1, п. 20 договору, виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняються шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства правил та цього договору.

Відповідно до п.п. 2, 4, п. 21 договору, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені, у розмірі, встановленому законодавством; порушення зобов`язань, установлених законодавством і цим договором.

Відповідно до п. 23 договору, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є: - централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах приміщення; - постачання гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у приміщенні споживача.

Відповідно до п. 32 - 33 договору, цей договір укладається до 15.04.2015 і набирає чинності з 01.09.2014 відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договори застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

До матеріалів справи додано додаток № 1 до договору: Звіт щодо показань засобів обліку за період .

До матеріалів справи додано додаток № 2 до договору, в якому визначено тарифи на послугу з централізованого опалення, що застосовуються до встановлення та в разі відсутності тарифів, встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

До матеріалів справи додано акт № 403 - 15/76 від 24.03.2015, складений представниками РТМ Печерськ СВП КТМ ПАТ Київенерго про обстеження систем центрального опалення та гарячого водопостачання нежитлових приміщень в житловому будинку. Було обстежено вбудоване нежитлова приміщення ТОВ Майамі за адресою вул.. Велика Васильківська 114, площею 25 кв.м. Кількість приладів водорозбору ГВМ - 1 кран - змішувач. Режим роботи - 5 днів на тиждень, 9 годин на добу.

11.10.2018 Публічне акціонерне товариство Київенерго (кредитор/постачальник) та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації Київтеплоенерго (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 (далі - Договір цесії), відповідно до якого кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача на загальну суму 1818662617,96 грн. станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Перелік договорів, споживачів та сум грошових зобов`язань, право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. З укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань, що нараховані кредитором, та/або виникли до дати укладення цього договору в зв`язку з неналежним виконанням споживачем зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у додатках № 1, 2 цього договору (п. 1.2, 1.3 договору відступлення).

Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії позивач має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у додатку № 1 та додатку № 2, сплати заборгованостей право вимоги до яких відступлене за цим договором.

Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , КП Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ Київенерго . За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до витягу з додатку № 2 Договору цесії позивач набув право вимоги до Закритого акціонерного товариства Майамі в частині заборгованості за спожиту до 01.05.2018 теплову енергію за договором № 053041501740116 у розмірі 79,81 грн.

За пунктом п. 1.3 Договору цесії кредитор відступає, а повий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень).

До матеріалів справи додано акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 053041501740116/04/2018/1 від 30.04.2018, відповідно до якого, КП Київтеплоенерго було надано Закритому акціонерному товариству Майамі послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) у квітні 2018 року вартістю 79,81 грн. Акт містить підпис та печатку КП Київтеплоенерго , підпис та печатка Закритого акціонерного товариства Майамі (правонаступником якого є ТОВ "Майамі") відсутня.

Споживач не в повному обсязі оплатив надані послуги, у зв`язку з чим у відповідача виник борг за період з березня 2015 року по квітень 2018 року у розмірі 79,81 грн.

08.04.2019 відповідачу направлено лист-повідомлення № 1/5 - 053041501740116 про відступлення права вимоги за договором цесії та обов`язок сплати заборгованості за отриману до 01.05.2018 теплову енергію,

Після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач не сплатив 79,81 грн. боргу.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 79,81 грн. боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Також до матеріалів справи додано акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води: № 053041501740116/05/2018/1 від 31.05.2018 на суму 83,33 грн.; № 053041501740116/06/2018/1 від 30.06.2018 на суму 61,72 грн.; № 053041501740116/07/2018/1 від 31.07.2018 на суму 9,26 грн.; № 053041501740116/08/2018/1 від 31.08.2018 на суму 65,11 грн.; № 053041501740116/09/2018/1 від 30.09.2018 на суму 58,60 грн.; № 053041501740116/10/2018/1 від 31.10.2018 на суму 87,90 грн.; № 053041501740116/11/2018/1 від 30.11.2018 на суму 84,65 грн.; № 053041501740116/12/2018/1 від 31.12.2018 на суму 84,65 грн.; № 053041501740116/01/2019/1 від 31.01.2019 на суму 87,38 грн.; № 053041501740116/02/2019/1 від 28.02.2019 на суму 77,68 грн.; № 053041501740116/03/2019/1 від 31.03.2019 на суму 84,14 грн.; № 053041501740116/04/2019/1 від 30.04.2019 на суму 74,44 грн.; № 053041501740116/05/2019/1 від 31.05.2019 на суму 35,60 грн. Акти містять підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача відсутні.

Крім того, до матеріалів справи додано акт № 08 - 04/2019 про порушення споживачем правил користування тепловою енергією та/або умов договору від 16.04.2019, складений представником КП Київтеплоенерго СП Енергозбут відповідно до якого, ТОВ Майамі при користуванні тепловою енергією за адресою: вул.. В. Васильківська, 114 : порушив ПКТЕ затверджене постановою КМУ України № 1198 п.п. 44 бездоговірне споживання теплової енергії ( централізоване гаряче водопостачання, ТОВ Майамі кафе - сироварня Мацоні розташоване на першому поверсі житлового будинку . Відповідно до п. 2.1. акту, у разі самовільного підключення водорозбірних пристроїв ГВП - кількість та типи цих водорозбірних пристроїв ГВП : сім водорозбірних кранів, а саме: рукомийники - 2 шт.; мийки - 4 шт; та один душ. Діаметр трубопроводів ГВП подавальний 15 мм. Графік роботи: з 11.00 до 23.00, сім днів на тиждень. Пункт 3.2. акту, визначено захід для ліквідації порушення : укласти договір з КП Київтеплоенерго . Представник відповідача від підписання акту відмовився, проте, вказані у акті обставини не опротестував.

Відповідачем не було додано до матеріалів справи доказів, які б спростовували наведені у акті № 08 - 04/2019 від 16.04.2019 обставини, або докази які б свідчили про неправомірність складання такого акту.

Суд зазначає, що відповідно до акту № 403 - 15/76 від 24.03.2015 до договору № 0530415132900100 від 13.03.2015, складеного представниками РТМ Печерськ СВП КТМ ПАТ Київенерго про обстеження систем центрального опалення та гарячого водопостачання нежитлових приміщень в житловому будинку. Було обстежено вбудоване нежитлова приміщення ТОВ Майамі за адресою вул.. Велика Васильківська 114, площею 25 кв.м. Кількість приладів водорозбору визначено ГВМ - 1 кран - змішувач. Режим роботи - 5 днів на тиждень, 9 годин на добу.

Жодних актів, укладених між сторонами, які б свідчили про те, що сторони узгодили збільшення кількості приладів водорозбору, за договором № 0530415132900100 від 13.03.2015 або на підставі інших договорів, до матеріалів справи не додано

За твердженням позивача : в червні 2019 року рішенням комісії КП Київтеплоенерго з розгляду актів порушень споживачами правил було вирішено здійснити коригування споживання ГВП за період 01.05.2018 - 31.05.2019 у зв`язку із самовільним підключенням водозабірних пристроїв на потреби ГВП. Відповідач був запрошений на засідання комісії, однак не з`явився .

Відповідач дану обставину, у передбачені чинним законодавством шляхи не опротестував, жодних заперечень щодо цієї обставини до матеріалів справи ним додано не було.

До матеріалів справи додано акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 053041501740116/06/2019/1 від 30.06.2019, яким було переховано по кількості спожиту гарячу води в період з вересня 2018 року по квітень 2019 року, відповідно до якого позивачем було надано послуг, за період перерахунку, вартістю 216017,11 грн. Відповідно до акту коефіцієнт перерахунку застосовується у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до постанови КМУ № 1082 від 24.12.2019. Крім того, за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, підставою перерахунку став акт № 08 - 04/2019 від 16.04.2019. Акт містить підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача відсутні.

До матеріалів справи додано акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води: № 053041501740116/07/2019/1 від 31.07.2019 на суму 696,73 грн.; № 053041501740116/08/2019/1 від 31.08.2019 на суму 43,55 грн.; № 053041501740116/10/2019/1 від 31.10.2019 на суму 1045,10 грн.; № 053041501740116/11/2019/1 від 30.11.2019 на суму 1262,83 грн.; № 053041501740116/12/2019/1 від 31.12.2019 на суму 1093,43 грн.; № 053041501740116/01/2020/1 від 31.01.2020 на суму 1147,43 грн.; № 053041501740116/02/2020/1 від 29.02.2020 на суму 985,01 грн.; № 053041501740116/03/2020/1 від 31.03.2020 на суму 985,44 грн.; № 053041501740116/04/2020/1 від 30.04.2020 на суму 1241,05 грн.; № 053041501740116/05/2020/1 від 01.05.2020, відповідно до якого КП Київтеплоенерго було виконано перерахунок вартості послуг з постачання гарячої води ТОВ Майамі протягом періоду січень - лютий 2020 року, згідно перерахунку, вартість послуг за даний період склала - 4535,29 грн. . Акти містять підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача відсутні. Згідно поданих до матеріалів справи актів вбачається сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 220876,85 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання гарячої води та акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період з 05.2018 - 05.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складає 220876,85 грн. Акти підписані з боку позивача, з боку відповідача підпис відсутній.

Відповідачем не спростовано вартість отриманих від позивача послуг з постачання гарячої води. Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 , користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно з частиною другою статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 8 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 , для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 , споживач теплової енергії зобов`язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Відповідно до п. 11 Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 , самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

Відповідно п. 41 Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач несе відповідальність за: самовільне переобладнання системи тепло споживання; недотримання затверджених договірних значень обсягу споживання теплової енергії та режиму тепло споживання.

Відповідно до п. 14 Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідно п. 44, 45 Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, за самовільне підключення системи теплоспоживання без укладення договору споживач сплачує штраф згідно із законодавством. Відмова споживача від підписання акта про порушення умов договору не звільняє його від плати та вирішується в установленому порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про теплопостачання постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 29 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності в порядку, передбаченому Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання підлягає ліцензуванню такий вид господарської діяльності - виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними І місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води є КП Київтеплоенерго на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та типового договору, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до ч. 6, ст. 19 Закону України Про теплопостачання , споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Відповідно до ст. 20 Закону України Про теплопостачання , тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Отже відповідач зобов`язаний сплатити вартість спожитої теплової енергії за період з травня 2018 по травень 2020 року, які він фактично спожив.

Зважаючи на додані до матеріалів справи докази, приписи чинного законодавства, а також, на відсутність доказів, які б спростовували вартість наданих позивачем та спожитих відповідачем послуг, Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості заборгованості з оплати послуг з постачання гарячої води у розмірі 220876,85 грн. обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Касаційного господарського суду Верховного суду у справах № 922/2790/17 від 10.05.2018, № 922/4239/16 від 21.05.2019, № 904/6293/17 від 24.09.2019.

Крім того, позивачем на суму заборгованості 79,81 грн. було розраховано за період з 01.10.2018 по 30.04.2020 штрафні санкції 3% річних у розмірі 3,59 грн., та втрати від інфляції у розмірі 6,15 грн., також, позивачем було розраховано на суму заборгованості 220876,85 грн. ( з урахуванням зростання суми заборгованості відображені у розрахунку заборгованості наданого позивачем) за період з 01.05.2018 по 30.04.2020 пеню у розмірі 34205,22 грн., 3% річних у розмірі 5509,91 грн., 4225,52 грн. втрат від інфляції.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати послуг з постачання гарячої води, є порушенням грошових зобов`язань, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України ).

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на припис ч. 6, ст. 19 Закону України Про теплопостачання , а також, на те, що періоди нарахування штрафних відповідачем не оскаржуються, Суд приймає періоди нарахування втрат від інфляції та 3% річних визначені позивачем у розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви.

Судом було виконано перерахунок нарахованих на суму заборгованості 79,81 грн. штрафних санкцій: 3% річних у розмірі 3,59 грн., та втрати від інфляції у розмірі 6,15 грн, за період з 01.10.2018 по 30.04.2020. Згідно перерахунку суду розміри 3% річних та втрат від інфляції є більшими ніж визначені позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції нарахованих на суму заборгованості 79,81 грн., підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем до стягнення: 3% річних у розмірі 3,59 грн., та втрати від інфляції у розмірі 6,15 грн.

Також, позивачем було позивачем було розраховано на суму заборгованості 220876,85 грн. ( з урахуванням зростання суми заборгованості відображені у розрахунку заборгованості наданого позивачем)) за період з 01.05.2018 по 30.04.2020. Згідно перерахунку суду розміри 3% річних та втрат від інфляції є більшими ніж визначені позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції нарахованих на суму заборгованості 220876,85 грн., підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем до стягнення: 3% річних у розмірі 5509,91 грн., та втрати від інфляції у розмірі 4225,52 грн.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 ГК України ).

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу . Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Частиною четвертою статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України , у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Також за статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , частиною другою статті 36 Закону України Про телекомунікації .

Суд зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки, сторонами в договірному порядку не визначено ставку нарахування пені та відсутнє нормативне визначення її розміру, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми нарахованої позивачем пені.

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 № 904/4156/18.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про відповідні наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13 , 73 , 74 , 76-80 , 86 , 129 , 232 , 236-242 , 252 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Майамі (03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, будинок 114; ідентифікаційний код 30214676) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, надані ПАТ Київенерго до 01.05.2018 у розмірі 79 (сімдесят дев`ять) грн. 81 коп.; суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, надані КП Київтеплоенерго за період з травня 2018 року по березень 2020 року включно у розмірі 220876 (двісті двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 85 коп.; втрати від інфляції у розмірі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 5509 (п`ять тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 91 коп.; втрати від інфляції у розмірі 6 ( шість) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 3 ( три) грн. 59 коп.; судовий збір у розмірі 3460 ( три тисячі чотириста шістдесят) грн. 53 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 34205,22 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Усатенко