ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"07" жовтня 2020 р.Справа № 922/3089/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Сапсан" (вх.номер 23014 від 05.10.2020) про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Сапсан", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоізол", м. Харків про стягнення 188809,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Сапсан", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проенергоізол", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 185241,05 грн. заборгованості за поставлений товар, 2854,53 грн. пені, 713,63 грн. три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №27-07/2020-1 від 27.07.2020 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 29.09.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.10.2020 об 11:00.
05.10.2020 до суду від позивача - ТОВ "ТД "Сапсан" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сапсан» шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» у межах розміру суми позовних вимог - 188809,21 гривень.
В обґрунтування заяви позивач вказує на наступне.
27.07.2020 договір №27-07/2020-1 постачання матеріалів будівельного призначення з боку ТОВ «Променергоізол» та Специфікацію №1 до нього було підписано його директором Секретною В.В. 31.07.2020 директор ТОВ «Променергоізол» Секретна В.В. отримала від позивача рахунок на оплату по замовленню №360 від 31.07.2020. У відповідності до видаткової накладної №369 від 03.08.2020 директор ТОВ «Променергоізол» Секретна В.В. отримала від ТОВ «Торгівельний дім «Сапсан» товари на загальну суму 185 241.05 грн. При цьому, як стало відомо позивачу з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 04.08.2020 у ТОВ «Променергоізол» змінився керівник та юридична адреса, про що позивач жодних повідомлень від відповідача не отримав. Коли позивачем було отримано контакти нового директора відповідача, то новий директор неодноразово обіцяв розрахуватися за поставлений товар, але жодних оплат не здійснив та відмовився від подальших переговорів. 10.08.2020 на адресу ТОВ «Променергоізол» було направлено претензію із вимогою в строк не більше 2 (двох) календарних днів з дня отримання цієї претензії сплатити за поставлений товар в повному обсязі. Вказану претензію відповідач отримав 14.08.2020, однак до цього часу жодних грошових коштів не сплатив, відповіді на претензію не надав. 26.08.2020 за заявою ТОВ «Торгівельний дім «Сапсан» господарським судом Харківської області винесено судовий наказ (справа №922/2710/20) про стягнення з ТОВ "Променергоізол» суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 185 241,05 грн. та 210,20 грн. судового збору. При цьому, заявлена вимога про стягнення грошових коштів (виключно заборгованості за поставлений товар та судового збору), має безспірний характер, оскільки з боку ТОВ «Променергоізол» відсутні будь-які претензії щодо поставленого товару, його якості, кількості, вартості тощо. 16.09.2020 господарським судом Харківської області постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ТОВ «Променергоізол» від 15.09.2020 та скасовано судовий наказ від 28.08.2020. Свою незгоду з судовим наказом ТОВ «Променергоізол» пояснив тим, що вимоги стягувача не відповідають фактичним обставинам справи, що між сторонами виникли правовідносини, які мають спірний характер. На думку позивача такі дії ТОВ «Променергоізол» направлені виключно на затягування розгляду грошової вимоги судом з метою отримання можливості якнайдовший строк не сплачувати наявну заборгованість, а також з метою розпорядитися грошовими коштами на власний розсуд, не здійснюючи оплату за товар позивачу. Крім того, позивачу стало відомо про те, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/2934/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Кучугури Юлії Анатоліївни до ТОВ «Променергоізол» про стягнення 822940,87 гривень за договором про переведення боргу №ТУ/ПЕ-19.06.19 від 19.06.2019. Провадження у справі відкрито 21.09.2020, підготовче засідання суду призначено на 20.10.2020. Враховуючи, що іншою особою до ТОВ «Променергоізол» пред`являються вимоги щодо стягнення достатньо великої суми грошових коштів, з якої лише 140000,00 гривень основного боргу, а 682940,87 гривень інших нарахувань (неустойка, штрафи, інфляційні, без врахування судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), то є достатні підстави вважати, що після отримання рішення суду по справі ТОВ «Торгівельний дім «Сапсан» до ТОВ «Променергоізол» , ТОВ «Торгівельний дім «Сапсан» буде позбавлене можливості стягнути належні йому грошові кошти за вже поставлений товар. Не вжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості в подальшому виконати рішення суду в частині стягнення заборгованості за поставлений товар та призведе до грубого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як вказує заявник, звертаючись до господарського суду з даною заявою, у разі задоволення позовних вимог та набрання рішенням законної сили по цьому спору, якщо відповідач не буде добровільно виконувати рішення суду, у позивача за таких обставин не буде реальної можливості домогтися виконання цього рішення суду.
Зазначені обставини, на думку заявника, є обґрунтованою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову,
Виходячи з викладеного заявником в заяві, суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Як вже зазначалось судом, заявником у поданій на розгляд суду заяви, обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, відступлення для інших осіб. При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не бути вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.
Натомість, у поданій на розгляд суду заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачами рішення суду, у зв`язку з наявністю у нього боргових зобов`язань. Посилання позивача на наявність інших судових проваджень майнового характеру, учасником яких є відповідач, не є тією обставиною, яка свідчить про вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення. Розгляд у суді інших справ, в яких ТОВ "Промнергоізол" виступає відповідачем, не свідчить про його скрутний фінансовий стан.
З огляду на викладене, дослідивши подану до суду заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначені заявником обставини, є припущеннями позивача та не свідчать про неможливість виконання рішення суду, у разі задоволення позову саме у даній справі, без застосування відповідних заходів забезпечення позову.
Будь-яких належних доказів до заяви на її обґрунтування, позивачем суду не надано.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення.
Суд наголошує, у разі задоволення позову, виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви ТОВ "ТД "Сапсан" щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сапсан" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвала підписана 07 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Погорелова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2020 |
Оприлюднено | 09.10.2020 |
Номер документу | 92069649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні