Ухвала

від 07.10.2020 по справі 910/11760/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г.М., Пільков К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістон Термо Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Фізична особа-підприємець Санюк Костянтин Миколайович; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд"; 3. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Теком" про стягнення 478 044,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 (колегія суддів: Хрипун О.О., Дикунська С.Я., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 (суддя: Удалова О.Г.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Пільков К.М.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Суд нагадує про загальновизнаний принцип згідно з яким, за винятком випадків, коли прямо передбачено інше, процедурні правила застосовуються негайно до розгляду справ, які ведуться (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomez de La Torre v. Spain "), № 26737/95, § 35, 19.12.1997.

Оскільки скаржник подав касаційну скаргу після набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову, у даній справі, є стягнення 478 044,65 грн, а, отже, ціна позову у справі № 910/11760/18 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (" Levages Prestations Services v. France ") № 21920/93, § 48, 23.10.1996).

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/11760/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжне доручення № 44 від 08.09.2020 на суму 14 341, 37 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя К. Пільков