Рішення

від 07.10.2020 по справі 240/936/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/936/20

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ АФ Відродження з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004400501, яким ТОВ "АФ "Відродження" визначено податкове зобов`язання за платежем податок на прибуток та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 11 328 787,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 5 664 394,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004380501, яким ТОВ "АФ "Відродження" визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 3 257 697,00 грн. та штрафні санкції в ромірі 814 424,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004390501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 923539,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

В обґрунтування позову зазначено, що в період часу з 21.08.2019 року по 11.09.2019 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ АФ Відродження з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та дотримання вимог законодавства щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року. За наслідками перевірки складено акт перевірки №14/06-30-05-01/31884860, яким встановлено порушення.

01.11.2019 року позивач отримав рішення, прийнятті ГУ ДПС в Житомирській області, про донарахування товариству за результатами проведеної перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки податкових зобов`язань та штрафних санкцій: податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004400501, податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004380501, податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004390501, податкове повідомлення-рішення №0004423306 від 24.10.2019 року, рішення №0004433306 від 24.10.2019 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ №Ю-0004413308 від 24.10.2019 року на суму 264,60грн.

09.01.2020 року ДПС України своїм рішенням про результати розгляду скарги, яке ТОВ АФ Відродження , оскаржувані податкові рішення залишила без змін, а подану товариством скаргу - без задоволення, роз`яснивши товариству право на оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу до суду в місячний термін з моменту отримання рішення ДПС України про відхилення поданої скарги.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідача, а саме: від 24.10.2019 року №0004400501 за платежем податок на прибуток в розмірі 11 328 787,00грн. та штрафні санкції в розмірі 5 664 394,00грн.; від 24.10.2019 року №0004380501 з податку на додану вартість в розмірі 3 257 697,00грн. та штрафні санкції в розмірі 814 424,00грн.; від 24.10.2019 року №0004390501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 923 539,00грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду є незаконними та необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах, в їх основу покладено суб`єктивні припущення контролюючого органу щодо можливого факту порушення ТОВ АФ Відродження податкового законодавства, вони порушують права та законні інтереси товариства, як добросовісного та сумлінного платника податків, а тому останні підлягають визнанню протиправними і скасуванню в повному обсязі.

Ухвалою судді від 24.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16 березня 2020 року 11:00 год.

13.03.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що проведеним дослідженням ланцюгів постачання відповідно до ІС Податковий блок , СРПН встановлено обставини, які свідчать про відсутність у ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро (код за ЄДРПОУ 34613482) задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання сої та про формування для ТОВ Агрофірма Відродження податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку сої, але без реального здійснення господарських операцій. Зазначені контрагенти-постачальники не є виробниками даного виду товарів, перевіркою документально не підтверджено його придбання у вказаних постачальників.

Будь-які документи - посвідчення, сертифікати якості та відповідності придбаного товару, інші документи щодо встановлення виробника зазначених товарів платником не надано.

На думку відповідача, отримання зазначених товарів (соя, олія соєва) від вищевказаних юридичних та фізичних осіб-підприємців (ФОП) до ТОВ Агрофірма Відродження свідчить про відсутність господарської операції купівлі-продажу товару, а відносини носять лише документальний характер.

19.03.2020 розгляд даної справи відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача. Судове засідання призначено на 02.04.2020 об 12:00.

Судове засідання призначене на 02.04.2020 відкладено на 04.05.2020 о 11:30.

14.04.2020 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, що факт реальності поставок сої від ТОВ "Укрінтер-Інвест" до ТОВ "АФ "Відродження", а саме "Журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах".

04.05.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Попової О.Г. у відпустці у період з 04 травня 2020 року по 15 травня 2020 року. Наступне судове засідання призначено на 26 травня 2020 року о 11:00.

12.05.2020 позивачем долучено до матеріалів справи додаткові документи: договора зберігання, товарно-транспортні накладні, реєстри прийнятого зерна із визначенням якості, рахунки на оплату наданих послуг по сушці та очищенню зерна, платіжні доручення на оплату наданих (послуг, договора поставки, накладні на поставку сої, рахунки на оплату, платіжні доручення на оплату, в підтвердження реальності господарських взаємовідносин ТОВ АФ Відродження із фізичними особами-підприємцями щодо поставок сої та соєвої олії на протязі перевіряємого періоду.

Протокольною ухвалою від 26.05.2020 судом у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2020 о 11:00.

07.07.2020 протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, судом закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 14.08.2020 о 11:00.

14.08.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Попової О.Г. у відпустці у період з 11 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року. Наступне судове засідання призначено на 27 серпня2020 року о 14:00.

Протокольною ухвалою від 27.08.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 04.09.2020 о 11:00.

04.09.2020 суд у судовому засіданні заслухавши пояснення свідка ОСОБА_1 - головного державного ревізора-інспектора ГУ ДПС у Житомирській області, протокольною ухвалою оголошено перерву у розгляді справи до 15.09.2020 о 14:30.

15.09.202 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо долучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні, призначеному на 15.09.2020, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 - головного державного ревізора-інспектора ГУ ДПС у Житомирській області, протокольною ухвалою судом оголошено перерву у розгляді справи до 01.10.2020 о 11:00.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020, без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження", податковий номер 31884860, місце знаходження: Україна, 13132, Житомирська обл., Любарський р-н, село Громада, вул.Польова, будинок 1. Види діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 52.10 Складське господарство.

ГУ ДПС у Житомирській області в період часу з 21.08.2019 року по 11.09.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ АФ Відродження з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та дотримання вимог законодавства щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки №14/06-30-05-01/31884860 від 18.09.2019 року, яким встановлено наступні порушення (т.1 а.с.32-61):

1) п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1,1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11328787 гри., в т.ч. за 1 квартал 2017 року в сумі 1507826 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 2443528 гри., за 3 квартал 2017 року в сумі 492851 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 2898539 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 391390 грн., за 2 квартас 2018 року в сумі 551278 грн., за 3 квартал 2018 року в сумі 594362 грн., за 4 квартал 2018 року в сумі 1758236 грн., за 1 квартал 2019 року в сумі 408297 грн., за 2 квартал 2019 року в сумі 282480 грн.;

2) п. 192.1. ст.192, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, ст.198, п.201.1 ст.201 ГТК України, в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування всього в сумі 3257697 грн. у тому числі:

- квітень 2017 року - 359833 грн.;

- серпень 2017 року - 1153167 грн.;

- квітень 2018 року - 1744697 грн.;

та завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 1923539 грн. (рядок 21 Декларації за червень 2019 р.);

3) п.46.1 ст.46, п.51.1, ст.51, пп. "б" п. 176.2, ст. 176 ПК України та пп.3.2, пп.3.3 пп.3.4, пп. 3.5 п.З Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Податковим агентом допущено помилку при відображенні реєстраційних номерів облікової картки платників податків в розрахунках ф. № 1 ДФ за 1Ф за II квартал 2017 року, Ш квартал 2017 року, IV квартал 2017 року, І квартал 2018 року, III квартал 2018 року, IV квартал 2018 року, II квартал 2019 року.

Податковому агенту потрібно подати уточнюючі податкові розрахунки Ф. № 1 - ДФ з врахуванням вищевказаного порушення за відповідні періоди.

4) п.1 ч.2 ст.6, п.І ч.І. ст.7, ч.2 ст,9, ч. 13 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування № 2464-1V від 08.07.2010: у звіті за липень 2017 року не відображено нарахування єдиного внеску за ставкою 22% в сумі 264,60 грн.

За результатами перевірки винесені наступні рішення (т.1 а.с. 84-88):

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004400501 про визначення податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 11328787,00грн. та штрафні санкції у розмірі 5664394,00грн.

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004380501 про визначення суми податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3257697,00грн. та штрафні санкції у розмірі 814424,00грн.

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004390501 яким зменшено розмір від`ємного значення по ПДВ у розмірі 1923539,00 гри., що зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного періоду.

- податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №0004423306 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді з/п.

- рішення №0004433306 від 24.10.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 132,30грн.

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0004413306 від 24.10.2019 про сплату боргу по єдиному внеску у розмірі 264,60грн.

Вище вказані податкові рішення та вимогу ТОВ АФ Відродження в позасудовому порядку оскаржило до ДПС України в ході здійснення процедури адміністративного узгодження податкових зобов`язань шляхом подання відповідної скарги від 09.11.2019 року (т.1 а.с.89-102).

09.01.2020 року ДПС України прийнято рішенням про результати розгляду скарги, яким оскаржувані податкові рішення залишено без змін, а подану товариством скаргу - без задоволення, роз`яснивши товариству право на оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу до суду в місячний термін з моменту отримання рішення ДПС України про відхилення поданої скарги (т.1 а.с.104-108).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 24.10.2019 року №0004400501, №0004380501, №0004390501, ТОВ АФ Відродження за захистом порушених прав та інтересів звернулось до суду із даним позовом.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні спірних сум податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру податку на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, або окремі недоліки допущені при їх складанні не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших документів видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру податку на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інше).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 (далі - Положення №88).

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 р. 2 Положення №88).

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Як слідує з акту перевірки ТОВ АФ Відродження у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ Вігол Агро , код за ЄДРПОУ 38514768; ТОВ По-Перше Агро ; ТОВ Укрінтер-Інвест , код за ЄДРПОУ 31918915; ФОП ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ФОП ОСОБА_4 , (паспорт НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ; ФОП ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ФОП ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 ; ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 ; ФОП ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 ; ФОП ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_8 ; ФОП ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_9 ; ФОП ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_10 ; ФОП ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_11 ; ФОП ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_12 ; ФОП ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_13 ; ФОП ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_14 ; ФОП ОСОБА_17 , РНОКПП НОМЕР_15 ; ФОП ОСОБА_18 ; ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 ; ФОП ОСОБА_21 , РНОКПП НОМЕР_16 ; ФОП ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_16 ; ФОП ОСОБА_23 , РНОКПП НОМЕР_17 ; ФОП ОСОБА_24 , РНОКПП НОМЕР_18 ; ФОП ОСОБА_25 , РНОКПП НОМЕР_19 ; ФОП ОСОБА_26 , РНОКПП НОМЕР_20 ; ФОП ОСОБА_27 , РНОКПП НОМЕР_21 ; ФОП ОСОБА_28 , РНОКПП НОМЕР_22 ; ФОП ОСОБА_29 , РНОКПП НОМЕР_23 ; ФОП ОСОБА_30 , РНОКПП НОМЕР_24 ; ФОП ОСОБА_31 , РНОКПП НОМЕР_25 ; ФОП ОСОБА_32 , РНОКПП НОМЕР_26 ; ФОП ОСОБА_33 , РНОКПП НОМЕР_27 .

Як вказує контролюючий орган, перевіркою встановлено, що позивачем відображено в даних бухгалтерського обліку (Дт20 КтбЗІ, Дт90 Кт631, Дт28 Кт631, Дт90 Кт28) придбання сировини/товарів, а саме сої, олії соєвої, які на думку контролюючого органу, фактично не могли бути поставлені зазначеними в документах постачальниками.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом у зв"язку з проведеним дослідженням ланцюгів постачання відповідно до ІС Податковий блок , СРПН встановлено обставини, які свідчать про відсутність у ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро (код за ЄДРПОУ 34613482) задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання сої та про формування для ТОВ Агрофірма Відродження податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку сої, але без реального здійснення господарських операцій. Зазначені контрагенти-постачальники не є виробниками даного виду товарів, перевіркою документально не потверджено його придбання у вказаних постачальників.

На підтвердження господарських відносин з юридичними особами (контрагентами) ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро , позивачем надавалось як до контролюючого органу, так і до суду ряд документів, зокрема: договори купівлі, поставки, зерна; договори зберігання та купівлі зерна, сої; реєстри ТТН; ТТН на прийняття зерна з визначенням якості; Акти здачі-приймання робіт з очистки та сушки зерна сої; платіжні доручення; видаткові накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення оплати з очистки та сушки зерна (соя); журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах; акти надання послуг (т.1 а.с. 154- т.2 а.с.140, т.2 а.с.197-215, т.3 а.с.3- т.14 а.с.106).

Надані підприємством для перевірки первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Мінюсті України 05.06.1995 за № 168/704, тобто мають всі обов`язкові реквізити, у зв`язку із чим вказані первинні документи відповідають закону та підтверджують вчинення господарських операцій.

Відповідачем не заперечується правильність складання первинних документів між ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро та наявність у позивача поставленої сировини (зерна), її подальше зберігання на складах, очищення.

Висновок про нереальність даних господарських операцій було зроблено у зв`язку із неможливістю прослідкувати ланцюг постачання сировини (зерна, соя) від контрагентів позивача - ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро .

Суд зазначає, що відсутність можливості прослідкувати ланцюг постачання товару не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Крім того, слід зазначити, що для придбання товарів чинне законодавство України, в тому числі й податкове, не передбачає обов`язок покупця здійснювати перевірку, яким чином поставлений товар опинився у постачальника. Так само, як і відсутній обов`язок щодо перевірки наявності у постачальника транспортних засобів та складських приміщень.

При цьому, у бухгалтерському обліку ТОВ Агрофірма Відродження повністю підтверджуються господарські операції із ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро та подальший рух сировини й використання її у власній господарській діяльності.

Також суд звертає увагу, що допитані в судовому засіданні свідки - головні державні ревізори-інспектори ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили той факт, що поданні ТОВ АФ Відродження є достатніми для підтвердження господарських операцій щодо придбання, надходження, зберігання, очищення, переробки, продаж позивачем сировини (зерна, сої та соєвої олії) та не ставлять під сумнів факт отримання позивачем сировину в обсягах, зазначених в первинних документах.

Отже, господарські операції позивача з наведеним вище контрагентами щодо поставки товару (зерна, сої) підтверджені відповідними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які оцінені судом та самим відповідачем як такі, що належним чином оформлені та підтверджують господарські операції.

Окрім того, порушення контрагентом податкової дисципліни, правил ведення господарської діяльності на які посилається контролюючий орган не можуть бути покладені в основу висновку про те, що господарські операції з цим контрагентом-постачальником є нереальними з огляду на те, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому на платника податків не можуть бути покладені негативні наслідки у зв`язку із недобросовісними діями його контрагента.

За висновком Верховного Суду, який висвітлено у постанові по справі № 813/5852/15 від 27.02.2018 податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. У разі підтвердження реального характеру здійснених поставок платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередньої участі у зловживанні цієї особи.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанови Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 826/3006/14, 17.04.2018 року по справі №808/1543/17 ).

Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/19033/16 "…чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань".

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Отже, суд, оцінюючи спірні фінансово-господарські операції, передусім виходить з того, що юридична відповідальність згідно норм чинного законодавства України є персоніфікованою.

Підприємство яке є сумлінним платником податків не повинно нести відповідальність за своїх контрагентів.

В свою чергу, в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача, що сировина (зерно, соя) була отримана ТОВ "Агрофірма Відродження" від невідомих контрагентів, з невідомих джерел, а тому дане твердження є лише припущенням.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи, що судом досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій з фізичними особами-підприємцями, ТОВ Вігол Агро , ТОВ Укрінтер-Інвест , ТОВ По-Перше Агро та підтверджують їх фактичне здійснення та понесення позивачем реальних витрат, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості висновку контролюючого органу про заниження податку на прибуток в сумі 11 328 787 грн, заниження ПДВ в сумі 3 257 697 грн та завищення від"ємного значенння ПДВ в сумі 1 923 539 грн та наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004400501, №0004380501, №0004390501.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином судові витрати в сумі 63060,00 грн. що підтверджені платіжними дорученнями від 27.01.2020 №229, від 17.02.2020 №465, від 17.02.2020 №466 підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" (вул. Польова,1, Громада, Любарський район, Житомирська область,13132. Код ЄДРПОУ 31884860) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10000. Код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004400501, яким ТОВ "АФ "Відродження" визначено податкове зобов`язання за платежем податок на прибуток та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 11 328 787,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 5 664 394,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004380501, яким ТОВ "АФ "Відродження" визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 3 257 697,00 грн. та штрафні санкції в ромірі 814 424,00 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 24.10.2019 року №0004390501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 923539,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" сплачений судовий збір у розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеном устаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 07 жовтня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова