Рішення

від 28.09.2020 по справі 813/38/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/38/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача Копинець А.В.,

представник відповідача Павліш О.Р.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій Товариством 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» ;

- зобов`язати Інспекцію провести перевірку даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій Товариством 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 03.04.2020 скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою від 21.04.2020 суддя прийняла до провадження справу № 1340/38/14.

Ухвалою від 03.06.2020 суд на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України замінив відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

У судовому засіданні 03.06.2020 представником позивача уточнено найменування позивача на приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» (далі - позивач, ПрАТ Трускавецькурорт ).

Ухвалою від 01.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 14.09.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість жодним чином не впливає на (не скасовує) її обов`язок подавати, а податкового органу приймати податкову декларацію за податковий період, протягом якого така особа була зареєстрована як платник ПДВ, чи уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Тому, з урахуванням ст. 102 та 50 Податкового кодексу України, ЗАТ Трускавецькурорт , як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 № б/н з ТОВ Ренесанс подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період (квітень 2013 року), у якому він був зареєстрований платником ПДВ. Виходячи з положень пунктів 49.8, 49.10, 49.11, 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України вбачається, що у разі невизнання податкової звітності як податкової декларації з підстав викладених у цій нормі, контролюючий орган вчиняє дії, які можуть бути оскаржені платником податків.

Звертає увагу, що податкову звітність - уточнюючий розрахунок надіслано на адресу Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області цінним листом. Контролюючим органом лист отримано 30.10.2013, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні. Повідомлення про відмову відповідача у прийнятті податкової декларації із зазначенням причини такої відмови - анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на адресу платника не надходило. Таким чином, відповідач вчинив дії, які свідчили про те, що він визнає поданий позивачем уточнюючий розрахунок як податкову звітність. Наявність з боку контролюючого органу бездіяльності щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених в поданому позивачем уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, свідчить про її протиправний характер, оскільки відповідач не вчинив, передбачених законом обов`язкових дій, на користь позивача, вчинення яких могло вплинути на його майнове становище.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у яких зазначає, що контролюючий орган не вчинив протиправної бездіяльності по неврахування поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ.

Вважає, що посилання позивача на те, що уточнюючий розрахунок визнаний Дрогобицькою ОДПІ, як податкова звітність, оскільки йому не було надіслало письмове повідомлення про відмову у прийнятті є безпідставним, так як таке повідомлення відповідно до п. 49.11 ст. 49 Кодексу, надсилається лише платникам податку на додану вартість. Враховуючи те, що ПрАТ Трускавецькурорт відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність з ТОВ у Ренесанс анульовано реєстрацію платника ПДВ, відповідно виключено із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб`єкт господарювання подати не може. Враховуючи вищезазначене, податкова звітність, отримана Дрогобицькою ОДПІ 30.10.2013, не взята до уваги, так як свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ Договір про спільну діяльність ТОВ у Ренесанс та ЗАТ ЛОЗ Трускавецькурорт анульовано 11.04.2013.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15.12.2003 між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт та ТОВ Ренесанс укладено договір про спільну діяльність, який взято на податковий облік як платника податків 23.01.2004, реєстраційний № 00470.

Позивач був зареєстрований платником ПДВ 31.01.2004, індивідуальний податковий номер 346642935, свідоцтво платника ПДВ № 18307344.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 03.12.2010 № 616/29-029 платник податків закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Рішенням ДПІ у м. Трускавці від 11.04.2013 № 4 реєстрація закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт платником ПДВ (відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність) анульована відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті184 ПК України у зв`язку із поданням позивачем протягом 12 послідовних місяців декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (за період березень 2012 року - березень 2013 року).

07.05.2013 закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період - квітень 2013 року (№ 9025998322), у рядку 24 якої залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду вказано показник від`ємного значення у сумі 227905 грн.

Засобами поштового зв`язку позивачем надіслано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за квітень 2013 року, який отриманий Інспекцією 30.10.2013. У рядку 23.1 уточнюючого розрахунку вказана сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 227905 грн. До розрахунку додано довідку про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 227905 грн. (додаток 4).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року, протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з положеннями пункту 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

При цьому ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з підпунктом 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 ПК України у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, то податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою.

Отже прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України.

Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Як встановлено судом 07.05.013 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період - квітень 2013 року (№ 9025998322), у рядку 24 якої «залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказано показник від`ємного значення у сумі 227905 грн,

Представник позивача пояснив, що вказане виникло за наслідками господарської діяльності за період з жовтня 2006 року по жовтень 2008 року внаслідок здійснення операцій по реконструкції будівлі озокеритовідділення.

У зв`язку з чим позивачем надіслано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за квітень 2013 року, який отриманий Інспекцією 30.10.2013.

Так, фактично підставою для неврахування Інспекцією поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ стали обставини анулювання реєстрації платника ПДВ ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт (відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність).

Вказані обставини на думку контролюючого органу, позбавляють платника податків права подання уточнюючого розрахунку у випадку самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації за звітний період в якому він був платником ПДВ.

Питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України.

За змістом пункту 184.1 статті 184 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації у певних відповідних випадках може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних й останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункти 184.5, 184.6 статті 184 ПК України).

Водночас відповідно до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Отже, стаття 184 ПК України містить лише підстави для анулювання реєстрації платника податку та не регулює питань щодо порядку подання та прийняття податкової звітності, у тому числі внесення змін до неї, після анулювання реєстрації платника ПДВ.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З вказаних норм пунктів 49.8, 49.9-49.15 статті 49, пункту 50.1 статті 50 ПК України, у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що прийняття податкової декларації (уточнюючого розрахунку) є обов`язком контролюючого органу, а за визначених в законі підстав останній відмовляє платнику податків в прийнятті податкової декларації у встановленому порядку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації платника ПДВ не позбавляє останнього у випадку самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації за звітний період, в якому він був платником ПДВ, обов`язку надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

Крім того, у разі якщо у встановленому законом порядку не було відмовлено у прийнятті поданої платником податків уточнюючої податкової звітності остання вважається прийнятою, а виправлені в ній показники податкових зобов`язань раніше поданих декларацій за звітний період, в якому він був платником ПДВ, є показниками такого періоду.

Доказів надання платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової звітності із зазначенням причин такої відмови матеріали справи не містять та відповідачем в ході розгляду справи такі не надані.

Суд звертає увагу, що прямої заборони, яка позбавляє платника податків права подання уточнюючого розрахунку у випадку самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації за звітний період в якому він був платником ПДВ, у зв`язку з анулювання ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів Трускавецькурорт реєстрації платника ПДВ, норми ПК України не містять, тому суд вважає такі посилання відповідача безпідставними.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області провести перевірку даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (бульвар Юрія Дрогобича, 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ЄДРПОУ 30322940) 73,08 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 08.10.2020.

Суддя Кедик М.В.