Постанова

від 27.01.2021 по справі 813/38/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/38/14 пров. № А/857/14404/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Матковської З.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Кедик М.В.) у справі № 813/38/14 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій Товариством 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» . Зобов`язати Інспекцію провести перевірку даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій Товариством 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області провести перевірку даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість (уточнюючому розрахунку) за квітень 2013 року, поданій закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» 28.10.2013 як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 б/н з ТОВ «Ренесанс» .

Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (бульвар Юрія Дрогобича, 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ЄДРПОУ 30322940) 73,08 грн судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 15.12.2003 між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» та ТОВ «Ренесанс» укладено договір про спільну діяльність, який взято на податковий облік як платника податків 23.01.2004, реєстраційний № 00470.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 03.12.2010 № 616/29-029 платник податків закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Рішенням ДПІ у м. Трускавці від 11.04.2013 № 4 реєстрація закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» платником ПДВ (відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність) анульована відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті184 ПК України у зв`язку із поданням позивачем протягом 12 послідовних місяців декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (за період березень 2012 року - березень 2013 року).

07.05.2013 закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період - квітень 2013 року (№ 9025998322), у рядку 24 якої «залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказано показник від`ємного значення у сумі 227905 грн.

Засобами поштового зв`язку позивачем надіслано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за квітень 2013 року, який отриманий Інспекцією 30.10.2013. У рядку 23.1 уточнюючого розрахунку вказана сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 227905 грн. До розрахунку додано довідку про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 227905 грн. (додаток 4).

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає бездіяльність відповідача щодо непроведення у встановленому законодавством порядку перевірки даних, заявлених в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року протиправною.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з положеннями пункту 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з підпунктом 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 ПК України у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, то податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою.

Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

07.05.013 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період - квітень 2013 року (№ 9025998322), у рядку 24 якої «залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказано показник від`ємного значення у сумі 227905 грн.

Питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України.

За змістом пункту 184.1 статті 184 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації у певних відповідних випадках може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних й останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункти 184.5, 184.6 статті 184 ПК України).

Водночас відповідно до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Отже, стаття 184 ПК України містить лише підстави для анулювання реєстрації платника податку та не регулює питань щодо порядку подання та прийняття податкової звітності, у тому числі внесення змін до неї, після анулювання реєстрації платника ПДВ.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З вказаних норм пунктів 49.8, 49.9-49.15 статті 49, пункту 50.1 статті 50 ПК України, у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що прийняття податкової декларації (уточнюючого розрахунку) є обов`язком контролюючого органу, а за визначених в законі підстав останній відмовляє платнику податків в прийнятті податкової декларації у встановленому порядку.

Врахувавши вказані вище норми законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що анулювання реєстрації платника ПДВ не позбавляє останнього у випадку самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації за звітний період, в якому він був платником ПДВ, обов`язку надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 813/38/14 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.