ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 р.Справа № 820/3218/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
представника позивача - Жорника В.І.,
представника відповідача - Саблукова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., повний текст складено 09.12.19 року, по справі № 820/3218/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомобілі"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомобілі" (далі -ТОВ Екомобілі , позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000091415, №0000101415 та №0000111415 від 02.02.2018,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 02.02.2018 №0000091415, №0000101415, №0000111415.
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що митним органом доведено склад митного правопорушення та вірно визначено код імпортованого товару, оскільки Товариством не було надано під час митного оформлення автомобіля марки CHEVROLET VOLT Hybrid всієї наявної у нього інформації які б підтверджували властивості автомобіля, що притаманні товарній підкатегорії 8703 90 10 90.
Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що через митний кордон України за зовнішньоекономічним контрактом від 21.04.2015 № 1 між ТОВ Екомобілі та Insurance Аuto Auctions, inc (США) імпортовано товар з комерційною назвою Автомобіль легковий марки: CHEVROLET моделі VOLT 1.4 HYBRID - 1 шт., номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , кількість місць для сидіння включно місце водія - 5, пасажирський, тип двигуна - бензин, двигун №н/в, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1398 см3, що був у використанні; календарний рік виготовлення - 01.01.2014, модельний рік виготовлення - 2014; колір - сірий; колісна формула 4x2. Транспортний засіб пошкоджений, згідно реєстраційних документів. ТЗ пошкоджено, не на ходу. Наявне забруднення оббивки салону (даху бокових стійок, підлоги, дверей), сколи фарбування кузова. Пошкоджено і підлягають заміні: бампер передній, молдинг бампера переднього, решітка бампера переднього, буфер бампера переднього, підсилювач бампера переднього, кришка зовнішня бампера переднього, гніздо капоту, фара передня ліва та права в зборі, підкрилок переднього лівого та правого крила, поперечина нижня покажчик повороту лівий та правий, радіатор охолодження, радіатор електродвигуна, рама радіатору, масляний радіатор, подушка безпеки водія, подушка безпеки колін водія, блок керування подушками безпеки, система подушок безпеки. У зоні пошкоджень можливі приховані дефекти. ТЗ вироблено для ринку США, оформленого за митною декларацією від 11.12.15 № 807110001/2015/014583 за кодом 8703 22 90 10, відповідно до УКТ ЗЕД.
За вказаним контрактом, позивачем на територію України у період з жовтень-грудень 2016 ввезено транспортні засоби CHEVROLET VOLT, 2016 року.
Згідно митних декларацій від 12.10.16 № 807110000/2016/13199; від 12.10.16 № 807110000/2016/13201; від 12.10.16 № 807110000/2016/13205; від 21.10.16 № 807110000/2016/13635; від 21.10.16 № 807110000/2016/13634; від 21.10.16 № 807110000/2016/13636; від 21.10.16 № 807110000/2016/13632; від 21.10.16 № 807110000/2016/13637; від 21.10.16 № 807110000/2016/13638; від 31.10.16 № 807110000/2016/14129; від 31.10.16 № 807110000/2016/14128; від 11.11.16 № 807110000/2016/14841; від 16.12.16 № 807110000/2016/16830; від 29.12.16 № 807110000/2016/17612 товар класифіковано як Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: CHEVROLET VOLT, 2016 року випуску , кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, тип двигуна - електричний, потужність двигуна - 111 кВт; додатково обладнаний бензиновим генератором для заряджання основної батареї - робочий об`єм 1398 см3.. за кодом 8703 90 10 90, відповідно до УКТ ЗЕД, до якого віднесено автомобілі, оснащені електричним двигуном.
ТОВ Екомобілі під час митного оформлення товару надано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну від 30.09.2016 № 6057, коносамент від 09.08.2016 № HBOL130242, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.07.2016 № НОМЕР_2 , рахунок-фактуру від 21.07.2016 №34, документ, що підтверджує вартість страхування від 06.05.2015 № б/н, висновок про вартісні характеристики товару (висновок авто експерта № т706/16) від 12.10.2016, рахунок-фактуру (інвойс) Bill of Sale Stock 17628122 від 23.06.2016, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1 від 21.04.2015, договір про надання послуг митного брокера № 5 від 02.09.2015, договір (контракт) про перевезення № 3 від 21.04.2015, декларація про походження товару Bill of Sale Stock 17628122 від 23.06.2016, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 807110000/2016/0059 від 03.10.2016.
Відповідачем з 27.11.2017 по 10.01.2018 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Екомобілі» вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів з комерційною назвою Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: марки: CHEVROLET, модель VOLT… оформлених за митними деклараціями: від 12.10.16 № 807110000/2016/13199; від 12.10.16 № 807110000/2016/13201; від 12.10.16 № 807110000/2016/13205; від 21.10.16 № 807110000/2016/13635; від 21.10.16 № 807110000/2016/13634; від 21.10.16 № 807110000/2016/13636; від 21.10.16 № 807110000/2016/13632; від 21.10.16 № 807110000/2016/13637; від 2Д.10.16 № 807110000/2016/13638; від 31.10.16 № 807110000/2016/14129; від 31.10.16 № 807110000/2016/14128; від 11.11.16 № 807110000/2016/14841; від 16.12.16 № 807110000/2016/16830; від 29.12.16 № 807110000/2016/17612 за кодом 8703 90 10 90, відповідно до УКТ ЗЕД, за результатами якої складено акт від 23.01.2018 № 221/20-40-14-15-07/39733553 (т. 1 а.с. 24-63).
За висновками акту позивачем порушено Закон України «Про Митний тариф України» (застосування Правил 1, 3 (б) та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) при класифікації товарів, ч.1, п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, в частині порушень правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні (митне оформлення здійснено у товарній під категорії 8703 90 10 90 (пільгова ставка мита 8,0%), необхідно було зазначити код товару 8703 22 90 10 (пільгова ставка мита 10,0%), у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них на загальну суму 24 044,30 грн., по спірним митним деклараціям.
ТОВ «Екомобілі» занижено податкові зобов`язання на загальну суму - 885 549,37 грн., з них: по миту на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них - на суму 24 044,30 грн.; з акцизного податку - на суму 713 913,51 грн., по податку на додану вартість - на суму 147 591,56 грн.
02.02.2018 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання :
- №0000091415 за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 30 055,38 грн (за основним платежем - 24 044,30 грн, штрафні санкції - 6 011,08) (т. 1 а.с. 21);
- №0000101415, за платежем транспорті засоби (крім мотоциклів і велосипедів) на суму 892 391,89 грн (т. 1 а.с. 20);
- №0000111415 за платежем податок на додану вартість на суму 184 489,45 грн. (за основним платежем - 147 591, 56 грн, штрафні санкції - 36 897,89 грн) (т. 1 а.с. 19).
Позивач, вважаючи неправомірними податкові повідомлення-рішення, оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а рішення відповідача - без змін (т. 1 а.с. 64-82).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно задекларовано товар за кодом УКТ ЗЕД 8703 90 10 90, а тому податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов`язань є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про митний тариф України митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України (далі - МК України) органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Статтею 352 МК України встановлено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2)податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Згідно ч. 5 ст. 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ст. 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч.ч. 1 -3 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Відповідно до ч.ч.ч. 6-8 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Згідно з пп. г п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари, крім іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до пп. 215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками, зокрема, автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв`язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД:
8703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі : 8703 90 10 90 - інші.
Відповідно до п. 187.8 ст. 187.8 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених ст. 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень ст. 191 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Згідно з п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39-1 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом з посиланням на неправильне декларування позивачем коду УКТ ЗЕД. На думку податкового органу, замість визначеного на момент розмитнення коду товару 8703 90 10 90 необхідно було вказати код УКТ ЗЕД 8703 22 90 10, що тягне за собою збільшення відповідних митних платежів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України затвердженого Законом України Про митний тариф України з урахуванням основних правил інтерпретації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Товарна позиція 8703 має наступний опис: «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначенні головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі - фургони та гоночні автомобілі» .
У транспортних засобів цієї товарної позиції можуть бути двигуни будь - якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни).
Відповідно до «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД » встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридчних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або З (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Враховуючи Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, слід дійти до наступних висновків: при застосуванні правила 3 (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
В товарній позиції підкатегорії 8703 90 10 90 передбачені транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші , що безумовно конкретніше описує легковий автомобіль з основним електричним двигуном, потужністю 111 кВт, та допоміжним бензиновим генератором об`ємом 1398см3, ніж товарна позиція підкатегорії 8703 22 90 10 інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 000 см. куб, але не більш як 1 500 см. куб., що використовувалися не більш як 5 років .
Таким чином, саме правило 3 (а) мало бути застосоване в цій ситуації, що свідчить про правомірність віднесення легкового автомобілю саме до підкатегорії 8703 90 10 90.
В той же час, у своєму акті контролюючий орган фактично застосовує правило 3 (b), яке може бути застосовано виключно у випадку неможливості застосування правила 3 (а).
Разом із тим, з наведених вище обставин вбачається можливість застосування саме правила 3, а відтак товар було правомірно віднесено позивачем саме до підкатегорії 8703 90 10 90.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що на момент митного оформлення, будь-яких зауважень з боку митного органу щодо визначення позивачем коду УКТ ЗЕД товару 8703 90 10 90 не виникало.
Відповідач, стверджуючи про наявність порушень та необхідності класифікувати транспортні засоби в товарній підкатегорії 8703 22 90 10 за кодом УКТ ЗЕД (пільгова ставка мита 10% ), посилався на документи, які надавалися позивачем до митного оформлення та також інформацію з мережі Інтернет щодо властивостей автомоболя.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судова колегія зазначає, що відповідачем жодних зауважень до наданих позивачем до митного оформлення документів не висловлено.
Використані відповідачем відомості з мережі Інтернет щодо властивостей автомобілів, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновки суду, оскільки відповідачем не доведено, що саме з такими технічними характеристиками автомобілі були пред`явлені до митного оформлення.
Також відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надано доказів, які б свідчили про умисне ненадання позивачем технічної документації або надання недостовірних даних, що було б об`єктивною причиною для помилкового визначення коду товару податковим органом на момент здійснення розмитнення автомобілів.
Щодо врахування відповідачем при визначенні коду класифікації товару листів ДФС України від 17.05.2017 та 27.10.2017, колегія суддів зазначає, що останні за своїм юридичним значенням та змістом є інформацією рекомендаційного характеру.
Щодо доводів апелянта про помилкове врахування судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі висновків експертиз, колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що в матеріалах справи містяться експертні висновки: № 5012 від 30.03.2018, № 244 від 29.08.2019, № 245 від 30.08.2019 (т. 1 а.с. 86-94, т. 3 а.с. 7-97).
Висновок автотоварознавчої експертизи № 5012 від 30.03.2018, наданий позивачем, судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги, оскільки останній не містив попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Також на розгляд суду були надані експертні висновки судово-товарознавчої експертизи № 244 від 29.08.2019, № 245 від 30.08.2019, одержані в межах кримінального провадження № 62019170000000201, щодо визначення коду ввезених ТОВ " Екомобілі" автомобілів.
Судом першої інстанції призначено по справі автотоварознавчу експертизу Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, за висновком якої № 7332 від 23.09.2019 автомобіль марки "Chevrolet" модели "Volt" не є гібридним, а є електромобілем із збільшеним пробігом.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, і відтак безпідставне збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість, на транспортні засоби, мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.12.2018 по справі № 820/898/18.
Висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган під час вирішення питання про визначення коду товару після завершення митного оформлення, діяв всупереч вимогам діючого законодавства, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року по справі № 820/3218/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 08.10.2020
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2020 |
Оприлюднено | 09.10.2020 |
Номер документу | 92073000 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні