Постанова

від 07.10.2020 по справі 280/1397/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1397/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі №280/1397/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Агро 2012" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Січ-Агро 2012" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №ЗП 3610/314/АВ/П/ТД-ФС від 16.01.2020 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 751 140,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ні в акті інспекційного відвідування від 26.11.2019 року №ЗП3610/314/АВ, ні в спірній постанові №ЗП 3610/314/АВ/П/ТД-ФС від 16.01.2020 року відповідачем не надано обґрунтованих доводів того, що укладені цивільні угоди про надання послуг є нікчемними, а первинні бухгалтерські документи укладено з порушенням вимог чинного законодавства. Отже, укладення позивачем окремих цивільно-правових договорів з фізичними особами, зокрема, договорів на надання відповідних послуг не заборонено чинним законодавством України, тому постанова ГУ Держпраці №ЗП 3610/314/АВ/П/ТД-Ф від 16.01.2020 року щодо накладення штрафу на позивача в розмірі 751 140,00 грн. є протиправною.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час проведення інспекційного відвідування позивача встановлено, що шість осіб допущено до роботи без укладання з ними трудових договорів, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність постанови про накладення штрафу. Проведене інспекційного відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача. Позивачем, у свою чергу, скоєно порушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі інформації, отриманої з Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області за вх.№5206-08 від 29.03.2019 року, керівництвом ГУ Держпраці прийнято рішення про необхідність проведення заходу державного нагляду (контролю) ТОВ Січ-Агро 2012 та видано наказ від 13.11.2019 року за №2048 на його проведення (а.с. 161).

На підставі зазначеного наказу оформлено направлення від 13.11.2019 року №1182 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Під час заходу державного нагляду повинен був перевірятися порядок оформлення трудових відносин (а.с. 161 зворотній бік).

В період з 15.11.2019 року по 26.11.2019 року проведено інспекційне відвідування ТОВ Січ-Агро 2012 з питання дотримання законодавства про працю в частині укладання трудових договорів з найманими працівниками.

За результатами проведення інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування/невиїзного інспектування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП3610/314/АВ від 26.11.2019 (далі - Акт інспекційного відвідування) (а.с. 8-10).

Відповідно до частини ІІІ Опис виявлених порушень Акту інспекційного відвідування встановлено, що …6 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6

ОСОБА_1 протягам березня 2018 року - грудня 2019 року, ОСОБА_2 протягом червня - жовтня 2018 року, ОСОБА_3 протягом червня 2018 року, ОСОБА_4 протягом червня - жовтня 2018 року, ОСОБА_5 протягом червня - жовтня 2018 року, ОСОБА_6 протягом березня 2018 - грудня 2019 року прийняли на себе зобов`язання:

- ОСОБА_1 за договором цивільно-правового характеру (далі - договір ЦПХ) №011018/4 від 01.10.2018 (період виконання з 01.10.2018 по 25.10.2018), за договором ЦПХ №060918/1 від 06.09.2018 (період виконання з 06.09.2018 по 19.09.2018), за договором ЦПХ №010818/1 від 01.08.2018 (період виконання з 01.08.2018 по 31.08.2019) на виконання робіт з прибирання складу від залишків зерна кожного разу після закінчення робіт з навантаження зерна, за договором ЦПХ №060618/1 від 06.06.2018 (період виконання з 06.06.2018 по 29.06.2019) з прибирання території току підприємства,

- ОСОБА_2 за договором ЦПХ №010618/1 від 01.06.2018 (період виконання з 01.06.2018 по 29.06.2018) на виконання робіт з прибирання тока підприємства с.Новосергіївка, за договором ЦПХ №0201718/3 від 02.07.2018 (період виконання з 02.07.2018 по 31.07.2018) на виконання робіт охорони току підприємства,

- ОСОБА_3 за договором ЦПХ №010618/3 від 01.06.2018 (період виконання з 01.06.2018 по 29.06.2019) на виконання робіт охорони та прибирання території току у с.Новосергіївка,

- ОСОБА_4 за договором ЦПХ №010618/4 від 01.06.2018 (період виконання з 01.06.2018 по 29.06.2018) на виконання робіт охорони та прибирання території току підприємства у с.Новосергіївка,

- ОСОБА_5 за договором ЦПХ №020718/2 від 02.07.2018 (період виконання з 02.07.2018 по 31.07.2018 на виконання робіт охорони зернового току підприємства, за договором ЦПХ №010618/2 від 01.06.2018 (період виконання з 01.06.2018 по 31.06.2018) на виконання робіт охорони та прибирання території току підприємства у с.Новосергіївка,

- ОСОБА_6 за договором ЦПХ від 01.03.2018 (період виконання з 01.03.2018 по 31.05.2018) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем, договором ЦПХ за №010618/1 від 01.06.2018 (період виконання з 01.06.2018 по 30.09.2018) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем, №011018/5 від 01.10.2018 (період виконання з 01.10.2018 по 31.12.2018) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем, за договором ЦПХ №2/2019 від 02.01.2019 (період виконання з 02.01.2019 по 31.03.2019) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем, за договором ЦПХ №4/2019 від 01.04.2019 (період виконання з 01.04.2019 по 28.06.2019) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем, за договором ЦПХ №4/1-2019 від 01.07.2019 (період виконання з 01.07.2019 по 30.09.2019) на виконання робіт перевезення сільськогосподарської продукції вантажним автомобілем.

Винагорода ОСОБА_1 за вищевказаним договором від 06.09.2018 складає - 178,00 грн. за кожне прибирання, за договором від 01.08.2018 складає - 125,00 грн., за договором від 06.06.2018 складає - 537,84 грн. (24 людино\години).

Винагорода ОСОБА_8 за договором від 01.06.2018 складає - 896,40 грн. (40 людино\годин), за договором від 02.07.2018 складає 35,00 грн. за год.

Винагорода ОСОБА_3 за договором від 01.06.2018 складає - 1837, 62 грн. (82 людино/години).

Винагорода ОСОБА_4 за договором від 01.06.2018 складає - 2016,90 грн. (90 людино/ годин).

Винагорода ОСОБА_5 за договором від 02.07.2018 складає - 35,00 грн. за годину.

Винагорода ОСОБА_6 за договором від 01.07.2019 складає - 205,00 грн. за кожен день перевезення, від 01.04 2018 складає - 205,00 грн. за кожний день перевезення, від 02.01.2019 складає - 205,00 грн. за кожний день перевезення, від 01.10.2018 складає - 190,00 грн. за кожний день перевезення.

Таким чином, оплата здійснюється за фактично відпрацьований час оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується, як передбачено ст. 94, 97 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам.

Крім цього, ОСОБА_5 за вищевказаними договорами цивільно-правового характеру виконував роботи з 01.06.2018 по 31.07.2018 з охорони та прибирання території току підприємства у с. Новосергіївка. Разом з цим, у штатному розписі, затвердженим керівником підприємства з 31.01.2018 міститься посада сторожа та посада робітника на низько кваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві, який діє на момент укладання договору. Тобто, ОСОБА_5 виконував трудові функції, які передбачають виконання робіт за посадами (професіями) робітник комплексного обслуговування сільськогосподарського будівництва та сторож , та які передбачені штатним розкладом. Дані професії передбачені Класифікатором професій ДК 6113:17530, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зі змінами). Зазначені роботи свідчать про процес праці, що притаманне трудовим відносинам. Тобто, обсяг обов`язків збігається з колом обов`язків за відповідною посадою, що притаманне саме трудовому договору.

ОСОБА_6 в разі невиконання або неналежного виконання покладених на нього зобов`язань з виконання робіт за прийняту для перевезення сільськогосподарську продукцію несе матеріальну відповідальність, (що передбачено ст. 130 КЗпП України). Відповідальність, яку покладено на вищезазначених осіб, притаманна трудовим відносинам.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підпорядковуються у своїй роботі (п. 3 договорів ЦПХ з вищевказаними особами) розпорядженням та вказівкам завідувача током - ОСОБА_9 , тобто особи систематично виконували доручення посадових осіб суб`єкта господарювання, що притаманне лише трудовим договорам, (ст. 29 КЗпП України).

Крім тог, ОСОБА_6 протягом березня 2018 - грудня 2019 виконує роботи з перевезення сільськогосподарської продукції постійно, систематично, тобто робота за своїм характером є постійною, що відповідно до чинного трудового законодавства притаманно трудовим договорам. Тобто, надання послуг носить постійний характер з систематичним виконанням трудових функцій, в той час як договори цивільно-правового характеру застосовуються для виконання конкретної роботи, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним та його дія припиняється. Відповідно до вищевикладеного, всі роботи носять постійний (систематичний) характер. Згідно з п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. №3 систематично це означає не менше трьох разів протягом календарного року. Тобто, юридична особа не може укладати з однією і тією самою фізичною особою протягом року більше трьох цивільно - правових угод, якщо фізична особа не зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності.

За висновками Акту інспекційного відвідування, надання послуг зазначеними особами вказує на використання найманої праці на умовах трудового договору та в порушення частини 3 статті 24 КЗпП України трудові договори із: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не укладалися і повідомлення до органів фіскальної служби не подавалось .

На підставі висновків Акту інспекційного відвідування, заступником начальника ГУ Держпраці Ганненком О.Ю. винесена Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 3610/314/АВ/П/ТД-ФС від 16.01.2020, якою на ТОВ Січ-Агро 2012 накладено штраф в розмірі 751 140,00 грн. (а.с. 6-7).

Не погодившись з постановою про накладення штрафу №ЗП 3610/314/АВ/П/ТД-ФС від 16.01.2020 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що висновки ГУ Держпраці у Запорізькій області про порушення позивачем вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України є помилковими та необґрунтованими, а оскаржена постанова прийнята без врахування всіх істотних обставин, оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.

Крім того, згідно із ст. ст. 1, 2 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач має штатних працівників.

Також встановлено, що між позивачем і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було укладено цивільно-правові угоди на надання ТОВ Січ-Агро 2012 певних послуг, визначених цими договорами, з оплатою таких послуг відповідно до актів прийому-передачі послуг, які долучені до матеріалів справи.

З укладених ТОВ Січ-Агро 2012 цивільно-правових договорів вбачається, що:

- виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали (п.1.2 договорів);

- виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг (виконання робіт). Послуги (роботу) зазначених фахівців виконавець оплачує за власний рахунок, згідно з домовленістю з даними особами (п.1.3 договорів);

- факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг (п.1.4 договорів);

- Акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуги (виконання робіт) та є невід`ємною частиною договору (п.1.5 договорів);

- надані послуги (роботи) виконуються у певний період часу (п.2.1 договорів);

- замовник повинен сформулювати виконавцю чітке завдання (п.3.1 договорів);

- п.4.1 договорів передбачає вартість наданих послуг (виконаних робіт);

- у разі невиконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 5.1 договорів);

- якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін, письмово, не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на один рік (п. 6.2 договорів).

Зазначені умови цивільно-правових договорів не відповідають ознакам, що притаманні трудовому договору. З наведених вище норм законодавства, трудовим договором не встановлюється жодних обсягів роботи, строків виконання, не встановлюються жодні акти прийому-передачі, не встановлюється оплата за конкретно виконану роботу, не встановлюються відповідальність за невиконання договору, натомість трудовим договором встановлюються вимоги до працівників, зокрема щодо освіти, досвіду, кваліфікації, певних навичок чи умінь, так як робота за трудовим договором передбачається з визначення однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, тобто трудової функції в діяльності підприємства, проте укладеними цивільно-правовими договорами жодних вимог до фізичних осіб не встановлено.

Крім того, замовником за укладеними цивільно-правовими договорами з виплаченої винагороди здійснювались відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ (а.с. 11-29). Тобто, ТОВ Січ-Агро 2012 здійснювалися виплати сум винагород за цивільно-правовими договорами на користь фізичних осіб, а також відрахування та перерахування утриманих сум податкових відрахувань до державного бюджету.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одними з основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.63 Післяурожайна діяльність, 01.64 Оброблення насіння для відтворення, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 123-128). При цьому, необхідність залучення фізичних осіб за цивільно-правовими договорами була обумовлена специфікою та сезонністю діяльністю підприємства. Доводи відповідача стосовно того, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції є помилковими, оскільки цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі, і навпаки передбачають умови, що не можуть бути присутніми в трудовому договорі, а обов`язки, передбачені посадовою інструкцією для працівників на підприємстві не дублюють та не співпадають із змістом надання послуг за цивільно-правовими договорами.

При цьому слід відзначити, що відповідачем не спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та виконання певного виду робіт (послуг) саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод. Укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 23.10.2019 у справі №806/2064/18, від 14.05.2020р. №640/1099/19.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Виходячи з вищевикладених обставин, твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються наданими доказами. Крім того, твердження відповідача про присутність у штатному розписі фізичних осіб, щодо правовідносин з якими оскаржуваною постановою на позивача накладений штраф, не спростовує висновку суду першої інстанції та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки із штатних розписів позивача від 31.01.2018, від 01.11.2018 та від 01.01.2019 не вбачається включення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до зазначених штатних розписів в періодах, в яких між ними та позивачем діяли відповідні цивільно-правові договори. Наступне (після припинення дії цивільно-правових договорів) працевлаштування деяких з зазначених фізичних осіб до позивача не спростовує вищезазначених висновків суду. Облік робочого часу зазначених осіб в період існування трудових відносин із позивачем, який є відмінним від періодів виконання підрядних робіт, не свідчить про те, що в період дії цивільно-правових договорів між його учасниками існували трудові правовідносини.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не довів законність прийнятої ним постанови та не спростував висновки суду першої інстанції з цього питання.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі №280/1397/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак