ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13522/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Вівдиченко Т.Р., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рестеквіп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р , -
В С Т А Н О В И В:
Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як зазначено в позовній заяві та не заперечується Відповідачем, з метою митного оформлення товару Позивачем до митного органу подано Митні декларації від 29.04.2017 №UA209200/2017/102168, від 29.05.2017 №UA209200/2017/103228, від 03.07.2017 №UA209180/2017/126317, від 28.08.2017 №UA209180/2017/138533, від 01.03.2018 №UA209200/2018/1878, від 27.09.2017 №UA209180/2017/146187 та від 07.12.2017 №UA209200/2017/111233, в яких Товари - Льодогенератор Hendi Kitchen Laine, Апарат для приготування морозива Hendi задекларовано за кодом 8418690090.
Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів льодогенератор... , апарат для приготування морозива... у товарних підкатегоріях 8418 69 00 90 згідно з УКТ ЗЕД за Митними деклараціями від 29.04.2017 №UA209200/2017/102168, від 29.05.2017 №UA209200/2017/103228, від 03.07.2017 №UA209180/2017/126317, від 28.08.2017 №UA209180/2017/138533, від 01.03.2018 №UA209200/2018/1878, від 27.09.2017 №UA209180/2017/146187 та від 07.12.2017 №UA209200/2017/111233, про що складено відповідний Акт від 07.05.2018 року № 573/26-15-14-06-06/41047380 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.24-30).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог частини першої та підпункту г) пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України в частині неправильної класифікації товарів, що призвело до заниження на 42330,28 грн. суми податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 8466,08 грн. суми податкового зобов`язання зі сплаті податку на додану вартість.
На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 25 травня 2018 року №№0027031406, 0027041406, якими Позивачу на 52912,87 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, у тому числі на 42330,28 грн. за податковими зобов`язаннями та на 10582,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); на 10582,62 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, у тому числі на 8466,08 грн. за податковими зобов`язаннями та на 2116,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Згідно зі ст. 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України; в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів; структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин першої, другої ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД; органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з частиною четвертою ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Згідно з Основними правилами УКТ ЗЕД, визначеними у Додатку Митний тариф України до Закону України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року №584-VII (надалі - Закон № 584-VII), класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3.У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (надалі - Порядок), декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України.
Згідно з п. 4 Розділу III Порядку, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу, за якими митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту); відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: ставки митних платежів; застосування пільг зі сплати митних платежів; суми митних платежів; офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації; спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу; довідковий номер декларації (за бажанням декларанта); відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу, за якими ведення УКТ ЗЕД передбачає: відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 5 Розділу III Порядку, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Як зазначено Відповідачем в апеляційній скарзі, інформація, показання та рекомендації в мережі Інтернет щодо застосування, вільного доступу у придбанні вище зазначених товарів, відсутності необхідності отримання дозвільних документів на придбання та фахової підготовки для їх використання, незначних розмірів приладів, мобільності, живлення від звичайної електромережі свідчить про твердження, що дані прилади не експлуатуються на рівні, що перевищує побутові потреби.
Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №813/1690/17 за позовом Дочірнього підприємства Електроніка акціонерного товариства Електроніка до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом всупереч ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем допущено порушення вимог Закону України Про митний тариф України , статті 278, ч. 4 ст. 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 та вимоги п. 187.8 ст.187, п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України. Посилання контролюючого органу не безпідставність віднесення позивачем імпортованого товару до відповідного коду УКТ ЗЕД, оскільки такий товар згідно інформації з мережі Інтернет відноситься до товарів, що мають класифікуватись за іншим кодом УКТ ЗЕД, суди попередніх інстанцій правильно не взяли до уваги, оскільки інформація, що наявна в мережі Інтернет не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, Позивач 16.07.2018 звернувся до компанії Hendi Polska Sp.z.o.o. з Листом, в якому просив надати інформацію про характеристики льодогенераторів моделі Hendi Kitchen Laine та апарату для приготування морозива Hendi .
Листом компанії Hendi Polska Sp.z.o.o. від 19.07.2018 повідомлено Позивача, що льодогенератори моделі Hendi Kitchen Laine та апарат для приготування морозива Hendi призначені виключно для комерційного використання і не повинні використовуватись в домашніх умовах. Експлуатацію обладнання повинен проводити спеціальний навчений персонал кухні ресторану, їдальні чи бару. Льодогенератори моделі Hendi Kitchen Laine повинні працювати безперервно для уникнення розмерзання льоду.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними і підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
А відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено в повному обсязі 05.10.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Степанюк А.Г.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 12.10.2020 |
Номер документу | 92073519 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні