Постанова

від 07.10.2020 по справі 620/2939/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2939/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Приватне підприємство Житлоінвест , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Житлоінвест , в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Т.П. від 14.07.2020 № 62555144 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог, Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області вказало на те, що ними було виконано рішення суду в межах наданого державним виконавцем 10-денного строку, а тому, вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не було здійснено жодних заходів примусового виконання рішення суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Т.П., на підставі заяви про примусове виконання рішення суду від 07.07.2020 вих. № 62 та виконавчого листа у справі № 620/2516/19, виданого 03.07.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Чернігівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області здійснити фінансування суми, зазначеної у заяві-розрахунку страхувальника - Приватного підприємства Житлоінвест від 06.06.2019 на допомогу по вагітності і пологам найманому працівнику ОСОБА_1 , у частині 54782,28 грн., винесено постанову від 14.07.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62555144.

Також, 14.07.2020 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Т.П винесено постанову про стягнення з Чернігівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.

Листом від 23.07.2020 вих. № 07-09/2143, Чернігівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області повідомило державного виконавця про те, що рішення суду виконано, згідно платіжного доручення № 7674 від 23.07.2020 здійснено фінансування заяви-розрахунку Приватного підприємства Житлоінвест від 06.06.2019 в розмірі 54782,28 грн.

Незгода з прийнятою постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:

- стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак, одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору;

- стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження;

- за наслідком розгляду спору, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 62555144.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів . (ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження )

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; (ч. 1 ст. 18, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження )

Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження , в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Слід зазначити, що у силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Так, згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, за нормами ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , є виключення про стягнення виконавчого збору, а саме, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 9 даної ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в обгрунтування позовних вимог покладено посилання на те, що рішення суду у справі № 620/2516/19 було виконано ним добровільно у повному обсязі в межах наданого державним виконавцем 10-денного строку на добровільне виконання, на підтвердження чого, виконавцю було надано відповідні документи.

Проте, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції цілком обгрунтовано вказав на те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження, адже одночасно з відкриттям виконавчого провадження, він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору, що є обов`язком державного.

Також, у частині доводів сторони позивача про те, що державний виконавець не вжив жодних заходів для примусового виконання рішення, слід врахувати, що стягнення з боржника виконавчого збору пов`язане з початком примусового виконання за виконавчим документом і не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження, з урахуванням чого, відповідачем було правомірно прийнято постанову від 14.07.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 62555144, з огляду на що, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що добровільним виконанням рішення суду вважалося б його виконання боржником у строк, встановлений в судому рішенні та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, адже, постанову про відкриття виконавчого провадження винесено за заявою стягувача з причин невиконання рішення та задля його виконання у примусовому порядку. (а.с. 57-58) Боржником рішення суду виконано після звернення до примусового виконання виконавчого листа та під час відкритого виконавчого провадження.

При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні та не дають підстав для його скасування чи зміни.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області - залишити без задоволення .

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко