Постанова

від 08.10.2020 по справі 560/5938/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5938/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

08 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Хмельницька регіональна організація політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" до Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправною, скасування постанови Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 29.09.2020 р. № 10 та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У жовтні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року;

- зобов`язати Віньковецьку селищну територіальну виборчу комісію Хмельницького району Хмельницької області зареєструвати кандидатів у депутати Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "Опозиційна платформа - за життя";

- здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача суперечить вимогам частини 4 статті 230 Виборчого кодексу України, оскільки оскаржувана постанова Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року не містить вичерпні підстави відмови.

На думку позивача відповідач протиправно не вказав в яких саме виборчих списках порушена гендерна квота по кандидатам, оскільки існують два списки виборців - єдиний виборчий список та територіальні виборчі списки. Також зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови виборчою комісією порушено частину 3 статті 230 Виборчого кодексу України, оскільки у разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляється відповідний суб`єкт подання документів.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Хмельницька регіональна організація політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" до Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправною, скасування постанови Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 29.09.2020 р. № 10 та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 840,80 грн., (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено із матеріалів справи, 24 вересня 2020 року представником Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" Березюк Н.Д., було подано документи на реєстрацію кандидатів у депутати до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, які були висунуті на конференції регіональної організації партії 22 вересня 2020 року.

До виборчого списку Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" включено ОСОБА_1 , як кандидата у депутати до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

До єдиного виборчого списку у паперовому та електронному варіантах у першій п`ятірці (місцях з першого по п`яте) включено чотири особи однієї статі: 1 порядковий номер - ОСОБА_2 , 2 порядковий номер - ОСОБА_3 , 3 порядковий номер - ОСОБА_4 , 4 порядковий номер - ОСОБА_5 , 5 порядковий номер - ОСОБА_1 .

Постановою Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області №10 від 29 вересня 2020 року відмовлено в реєстрації кандидатів в депутати від Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя", в тому числі ОСОБА_1 .

Підставою прийняття оскаржуваної постанови зазначено, що документи (виборчі списки кандидатів у депутати) від Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя", не відповідають вимогам Виборчого кодексу України щодо дотримання гендерної рівності.

Вказано, що відповідно до частини 9 статті 219 Виборчого кодексу України - під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі). У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

Головою Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" 30 вересня 2020 року надано Віньковецькій селищній територіальній виборчій комісії Хмельницького району Хмельницької області лист, у якому зазначено, що у єдиному виборчому списку, поданому 24 вересня 2020 року відповідачу, є відмінності від списку, який затверджений на конференції суб`єкта подання.

У даному листі Голова Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" просив виборчу комісію врахувати виправлений список при прийнятті рішення про реєстрацію кандидатів.

Позивач, як кандидат у депутати до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що включений до виборчого списку Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" вважає постанову Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, протиправною, а тому з метою захисту своїх прав, звернувся з даним позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області №10 від 29 вересня 2020 року є правомірною, оскільки відповідає змісту норм Виборчого кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходив з того, що фактичною підставою для відмови у реєстрації всіх кандидатів у депутати відповідачем визначено ту обставину, що при формуванні єдиного виборчого списку не дотримано вимог гендерного представництва, передбачених частиною 9 статті 219 ВК України.

Щодо посилання позивача на частину 3 статті 230 Виборчого кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що подання позивачем єдиного виборчого списку, який не відповідає вимогам частини 9 статті 219 ВК України, не могло бути оцінене відповідачем як помилка або неточність.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що кандидати в депутати, відносно яких відсутні підстави передбачені частиною 9 статті 219 Виборчого кодексу України (а саме додержання гендерного принципу в конкретній п`ятірці єдиного списку або конкретному територіальному окрузі), мають повне право бути обраними та зареєстрованими територіальною виборчою комісією, не повинні бути обмежені в праві, гарантованому статтею 38 Конституції України через помилки і неточності, допущені суб`єктом подання при висуванні конкретного кандидата, з урахуванням того, що частина 3 статті 230 Виборчого кодексу України надає право суб`єкту подання на виправлення неточності або описки, помилки.

Апелянт вважає, що територіальні виборчі списки повністю відповідають вимогам частини 9 статті 219 ВК України, а Єдиний виборчий список містить обов`язкову кількість чоловіків і жінок, але з порушенням порядку розміщення.

Разом із тим, звертає увагу суду на те, що згідно подальшого застосування виборчих списків, Єдиний виборчий список являє собою "реєстр", тобто перелік висунутих кандидатів у депутати. Територіальний виборчий список є основним документом зі списками кандидатів, оскільки саме перелік кандидатів із територіального виборчого списку вноситься до виборчого бюлетеня, і саме цей список буде бачити виборець.

Беручи до уваги, особливості застосування інформації виборчих списків, а також те, що територіальний виборчий список відповідає вимогам частини 9 статті 219 Виборчого кодексу України, а кількість чоловіків і жінок у єдиному виборчому списку відповідає необхідній кількості для дотримання гендерного принципу, вважає, що оскаржувана при подачі позову постанова винесена формально без дослідження об`єктивних обставин та є протиправною.

Окрім того, стверджує, що при прийнятті оскаржуваної постанови виборчою комісією було порушено частину 3 статті 230 Виборчого кодексу України, якою передбачено, що у разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляється відповідний суб`єкт подання документів.

Аналізуючи вказані у позовній заяві підстави для скасування спірної постанови та встановлені в ході розгляду справи обставини, позивач зазначає про те, що у разі задоволення його позовних вимог буде дотримано принципу пропорційності та справедливого балансу, оскільки це призведе до захисту прав усіх кандидатів від партії, які включені у списки, та дасть їм змогу брати участь у виборах до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Віньковецька територіальна виборча комісія Хмельницького району Хмельницької області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила проти її доводів і зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому окрім іншого зазначено, що апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити, рішення першої інстанції скасувати та задовольнити адміністративний позов.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виборчий кодекс України від 19 грудня 2019 року № 396-IX (надалі - ВК України) відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

Частиною 1 статті 20 ВК України встановлено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно частини 1 статті 21 ВК України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Відповідно до частини 1 статті 22 ВК України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: виборець, який має право голосу на відповідних виборах; виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 196 ВК України передбачено, що виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У відповідності до статті 218 ВК України висування кандидатів організацією партії проводиться на її зборах, конференції у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

Статтею 219 ВК України передбачений порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше), зокрема:

1. Висування кандидатів у депутати організацією партії, формування та затвердження єдиного та територіальних виборчих списків здійснюються на її зборах, конференції організації партії у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

2. Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

3. Організація партії висуває кандидатів з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, у вигляді єдиного виборчого списку, який формується та затверджується на зборах, конференції організації партії.

4. Кількість кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради.

5. У єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З числа інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати у кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п`яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

6. Кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків.

7. Особа має право надати згоду балотуватися та бути включеною до єдиного та територіального виборчих списків лише однієї організації партії від організації однієї партії.

8. Черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку та у територіальних виборчих списках визначається на зборах, конференції організації партії під час висування кандидатів у депутати та формування відповідних списків.

9. Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

10. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних територіальних виборчих округів, які додаються до такого рішення і є його невід`ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою цієї місцевої організації партії або печаткою організації партії вищого рівня, а також погоджується центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою партії.

11. Форми єдиного та територіального виборчих списків кандидатів у депутати від організації партії затверджуються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

Положення визначені у частині 9 статті 219 ВК України кореспондуються з пунктом 8 "Роз`яснення щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах", затвердженого Постановою Центральної виборчої комісії від 11 вересня 2020 року №249 положення якого визначають, що установлена Кодексом необхідність формування територіальних виборчих списків у кожному територіальному виборчому окрузі зобов`язує місцеву організацію політичної партії висувати кандидатів у єдиному та кожному територіальному виборчих округах.

Відповідно до частини 2 статті 227 ВК України подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за тридцять днів до дня голосування.

Згідно частин 6-7 статті 227 ВК України, територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття заяви організації партії про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації.

Список та черговість кандидатів у депутати в єдиному виборчому списку, а також список та черговість кандидатів у кожному територіальному виборчому списку, визначені організацією партії, не можуть бути змінені після подання документів для їх реєстрації територіальною виборчою комісією. Черговість кандидатів у депутати у територіальному виборчому списку може бути змінена лише за підсумками голосування виборців за умови та у порядку, встановлених частинами першою і другою статті 259 цього Кодексу.

Таким чином, ВК України закріплено пряму заборону на внесення змін до списків та черговості кандидатів у депутати у списках, після подання документів для їх реєстрації територіальною виборчою комісією.

Підстави для відмови в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови визначені статтею 230 ВК України.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 230 ВК України, Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, у разі порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій.

Відповідно до частини 3 статті 230 ВК України помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

У разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог ВК України, про це невідкладно повідомляється відповідний суб`єкт подання документів.

Виявлені недоліки у поданих документах можуть бути усунуті шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Якщо уточнені або інші документи не надійшли у цей строк, відповідні документи вважаються відсутніми.

Частиною четвертою статті 230 ВК України передбачено, що рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику організації партії (у разі висування такої особи організацією партії) та кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови (у разі самовисування).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що ВК України, як спеціальним законодавчим актом, чітко визначено процедуру формування списків кандидатів на місцеві вибори, порядок їх реєстрації ТВК та підстави для відмови у здійснення такої реєстрації.

При цьому ВК України визначено чіткі вимоги щодо формування єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, недотримання яких може свідчити про порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів та є підставою для відмови в реєстрації кандидатів (пункт 1 частини першої статті 230 ВК України).

Тобто, під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі); у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку (частина 9 статті 219 ВК України).

Наведена норма ВК України обумовлює необхідність забезпечення присутності визначеної кількості осіб різної статі як у єдиному, так і в територіальних виборчих списках.

Отже, вимоги до організації партії щодо забезпечення присутності у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), а також щодо почергового включення до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) кандидатів різної статі у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, є обов`язковою складовою порядку висування кандидатів.

Водночас, виборчим законодавством не передбачено права відступу від вказаних правил.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що представником Хмельницької регіональної організації політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" Березюк Н.Д. до Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області було подано документи на реєстрацію кандидатів у депутати до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, які були висунуті на конференції регіональної організації партії 22.09.2020 року.

При цьому, територіальні виборчі списки відповідали вимогам законодавства.

Разом із тим, первинно поданий єдиний виборчий список у першій п`ятірці (місцях з першого по п`яте) містив чотири особи однієї статі.

Згідно поданих відповідачем доказів, до єдиного виборчого списку у паперовому та електронному варіантах у першій п`ятірці (місцях з першого по п`яте) включено чотири особи однієї статі: 1 порядковий номер - ОСОБА_2 , 2 порядковий номер - ОСОБА_3 , 3 порядковий номер - ОСОБА_4 , 4 порядковий номер - ОСОБА_5 , 5 порядковий номер - ОСОБА_1 .

Відтак, Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" не дотримано вимог частини дев`ятої статті 219 ВК України щодо почергового включення до перших у списку кандидатів (від 1 до 5) кандидатів різної статі.

Сторона позивача не вважала зазначені обставини порушенням принципу гендерної рівності і такими, що є підставою для відмови в реєстрації, а наполягала на тому, що це є технічною помилкою, яка могла бути усунута шляхом виправлення недоліків поданих ним документів, але ТВК протиправно не вказала на такі недоліки.

Однак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно допущення технічної описки при складанні виборчих списків та неврахування відповідачем вимог статті 230 ВК України з огляду на те, що подання єдиного виборчого списку, який не відповідає вимогам частини 9 статті 219 ВК України, не могло бути оцінене відповідачем як помилка або неточність, оскільки формування організацією партії виборчого списку є виключною компетенцією позивача.

Крім того, у поданих на реєстрацію документах була зазначена вся інформація, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог ВК України, тому суд першої інстанції правильно зазначив, що Віньковецька селищна територіальна виборча комісія Хмельницького району Хмельницької області не була зобов`язана повідомляти позивача та надавати йому час на усунення недоліків, оскільки ВК України така процедура не передбачена.

Стосовно доводів апелянта про необхідність виокремлення п`ятірки депутатів, у якій було допущено порушення гендерної квоти, та допуск інших кандидатів до виборчого процесу, колегія судів зазначає, що ВК України передбачено санкцію за порушення вимог виборчого законодавства щодо забезпечення у списках партій гендерної квоти, а саме відмову в реєстрації ВСІХ кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, а не окремої п`ятірки.

При цьому порушення вимоги щодо гендерної квоти не може вважатися помилкою чи неточністю, як на тому наполягає позивач, яка могла бути усунутою шляхом виправлення недоліків, а є порушенням чіткої вимоги закону та є підставою для відмови в реєстрації ВСІХ кандидатів у депутати.

Твердження скаржника щодо порушення виборчих прав всіх кандидатів також є необґрунтованими, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, право бути обраним необхідно реалізовувати з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме ВК України, який є спеціальним Законом у даних правовідносинах та яким систематизуються законодавчі норми стосовно регулювання питань, пов`язаних із визначенням гарантій права громадян на участь у виборах, підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост.

Зміст принципу загальних виборів розкрито у п. 1.1 керівних принципів Кодексу належної практики у виборчих справах Венеційської комісії, де вказано: "Загальне виборче право означає, в принципі, що кожна людина має право обирати й бути обраною. Однак це право може й, по суті, має бути обмежене певними умовами". Як зазначено у п. 4.1. рішення КСУ від 30 січня 2002 року № 2-рп/2002 (справа про виборчу заставу)1, такі вимоги в науці та практиці виборчого права мають назву виборчих цензів (кваліфікацій), під якими розуміють визначені конституцією або законом умови для набуття або здійснення активного і пасивного виборчого права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Ковач проти України" (Заява N 39424/02) 7 лютого 2008 року зазначено, що права, гарантовані статтею 3 Першого протоколу, мають вирішальне значення для зміцнення і збереження засад ефективної та дієвої демократії, побудованої на принципі верховенства права. Але ці права не є абсолютними. Можуть існувати "опосередковано встановлені" обмеження цього права, і Договірні держави повинні користуватися певною свободою розсуду в цій сфері. Договірним державам надається широка свобода розсуду у вирішенні цих питань.

Аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає, що Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "Опозиційна платформа - за життя" допущено порушення порядку висування кандидатів у депутати, а саме пункту 1 частини 1 статті 230 ВК України, що є порушенням вимог ВК України та свідчить про недотримання позивачем гендерної квоти у єдиному виборчому списку кандидатів у депутати Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Суд також враховує, що Парламентською Асамблеєю Ради Європи було ухвалено низку документів щодо забезпечення належного представництва жінок у політиці як такій, зокрема Рекомендацію 1899 (2010) щодо посилення рівня представленості жінок у політиці через виборчу систему та Резолюцію ПАРЄ 1706 (2010) щодо посилення рівня представленості жінок у політиці через виборчу систему, Рекомендацію ПАРЄ 1676 (2004) щодо участі жінок у виборах тощо. Основні стандарти у відповідній сфері викладено в Рекомендації ПАРЄ 1676 (2004), в якій наголошено на необхідності стимулювання партій до, зокрема, запровадження гендерних квот на виборах, чергування представників різних статей у списках кандидатів на виборах тощо. Неодноразово ці рекомендації також були відображені та конкретизовані у низці документів Венеційської комісії, у тому числі Кодексі належних практик у сфері політичних партій, Звіті про вплив виборчих систем на представництво жінок у політиці, Декларації про участь жінок у виборах та інших документах.

У Декларації про участь жінок у виборах наголошується, зокрема, на тому що принцип рівного виборчого права може передбачати обов`язковість чергування представників обох статей у виборчих списках кандидатів та можливість відмови у реєстрації списку кандидатів, який не відповідає вимогам щодо збалансованого представництва жінок і чоловіків, передбачених національним законодавством.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова Віньковецької селищної територіальної виборчої комісії №10 від 29.09.2020 року "Про відмову у реєстрації кандидатів у депутати Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків на виборах 25 жовтня 2020 року є правомірною, та прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним виборчим законодавством.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Також суд звертає увагу на те, що апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір.

Частиною дев`ятою статті 273 КАС України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, тобто при зверненні до адміністративного суду підлягав до сплати судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, розмір судового зору, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року становить 1261,20 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення до Державного бюджету України з позивача судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20 грн.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1261,20 (однієї тисячі двісті шістдесят однієї гривні 20 копійок) за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2020 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.