Постанова

від 06.10.2020 по справі 240/1887/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1887/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

06 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 908854,40 гривень.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідач є платником податків, в тому числі й податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Коростенському управлінні Головного управління ДПС у Житомирській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстраційними даними з АІС "Податковий блок".

З наявного у матеріалах справи уточнюючого зведеного розрахунку сум податкового боргу вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 908854,40 гривень, з них: 783043,36 гривень - з орендної плати з юридичних осіб (в тому числі: 736442,52 грн. - основний платіж, 42723,66 грн. - штрафна санкція, 3877,18 грн. - пеня) та 125811,04 гривень - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, стягнення якого і є предметом спору у даній справі.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Відносини з приводу нарахування та сплати орендної плати за землю врегульовані ст. 288 ПК України.

За змістом п. 288.1 - 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

В силу п. 288.7. ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було подано до Коростенської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік №9014341899 від 07.02.2019, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2019 рік (за земельну ділянку кадастровий номер 1822380800:02:000:0010) складає 1598915,56 гривень, а щомісячний платіж за період з січня по листопад становить 133242,96 гривень, а в грудні - 133243,00 гривень.

Крім того, 07.02.2019 відповідачем було подано до Коростенської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік №9014342159, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2019 рік (за земельну ділянку кадастровий номер 1822380200:01:000:0219) складає 37761,72 гривень, а щомісячний платіж становить 3146,81 гривень.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Беручи до уваги положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена відповідачем в деклараціях №9014341899 та №9014342159 сума грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2019 рік в загальному 1636677,28 гривень (1598915,56 грн. + 37761,72 грн. = 1636677,28 грн.) вважається узгодженою.

Відповідно до п. 287.1. та п. 287.3. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, з наявного у матеріалах справи уточнюючого зведеного розрахунку судом встановлено, що частина визначеного в деклараціях №9014341899 та №9014342159 грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2019 рік в розмірі 736442,52 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачена не була (а.с.4).

За правилами пп. 54.3.3. п. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Так встановлено, що контролюючим органом відповідно до акту перевірки №511/06-30-52-04-21 від 10.10.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2019 №0072315212 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 13242,94 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 66214,7 гривень на 124 календарних дні.

Також, позивачем 26.11.2019 відповідно до акту перевірки №745/06-30-52-04-21 від 06.11.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0080325212 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 26648,60 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 133243,00 гривень на 153, 122 календарних днів.

06 листопада 2019 року контролюючим органом відповідно до акту перевірки №511/06-30-52-04-21 від 10.10.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0072325212 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 2517,44 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 12587,20 гривень на 124, 93, 63, 32 календарних днів.

Крім того 06 листопада 2019 року позивачемвідповідно до акту перевірки №511/06-30-52-04-21 від 10.10.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0072345212 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 314,68 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 3146,80 гривень на 1 календарний день.

Відповідно до пункту 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як встановлено з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 06.11.2019 №0072315212, від 06.11.2019 №0072325212, від 06.11.2019 №0072345212 та від 26.11.2019 №0080325212 були рекомендованими листами надіслані на адресу відповідача та отримані ним, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що зазначені податкові повідомлення-рішення від 06.11.2019 №0072315212, від 06.11.2019 №0072325212, від 06.11.2019 №0072345212 та від 26.11.2019 №0080325212 оскаржувались відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у них грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 42723,66 гривень (13242,94 грн. + 26648,60 грн. + 2517,44 грн. + 314,68 грн. = 42723,66 грн.) є узгодженим.

Разом з тим, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку встановлено, що грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 42723,66 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Так само, було встановлено, що відповідно до ст. 129 ПК України контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в розмірі 3877,18 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком.

В силу п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки узгоджене податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 783043,36 гривень, серед яких: 736442,52 грн. - основний платіж, 42723,66 грн. - штрафна санкція, 3877,18 грн. - пеня, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг), слід зазначити наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Встановлено, що відповідачем 19.11.2019 було подано податкову декларацію №9275159021 з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, в якій відповідачем було самостійно визначено грошове зобов`язання із вказаного податку в розмірі 282056,00 гривень.

Враховуючи положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена відповідачем сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2019 року в розмірі 282056,00 гривень вважається узгодженою.

Однак, з наявного у матеріалах справи уточнюючого зведеного розрахунку встановлено, що частина грошового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2019 року в розмірі 125811,04 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

З огляду на положення пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 125811,04 гривень вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 28.05.2019 №27148-52 на суму боргу 72838,34 гривень.

Вказана вимога була отримана відповідачем 01.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Оскільки встановлено порушення відповідачем зазначених норм ПК України, слід визнати, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

В силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Нормами п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг в загальному розмірі 908854,40 гривень, в тому числі: 783043,36 гривень - з орендної плати з юридичних осіб та 125811,04 гривень - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відтак, враховуючи норму п.87.1 ст.87 ПК України, суд першої інстанції вірно визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 908854,40 гривень такими, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.