Постанова

від 08.10.2020 по справі 820/6539/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 820/6539/16

адміністративне провадження № К/9901/26184/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №820/6539/16

за позовом Липковатівського аграрного коледжу до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_1 , Фермерське господарство "Носовського В.П.", Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фермерського господарства "Носовського В.П." на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (ухвалене в складі головуючого судді - Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді - Григорова А.М., суддів: Бартош Н.С., Подобайло З.Г.),-

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Липковатівський аграрний коледж (далі - позивач, Коледж) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_1 , Фермерське господарство "Носовського В.П.", Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 17446674 від 24.11.2014; індексний номер: 17482944 від 25.11.2014; індексний номер: 17731862 від 04.12.2014; індексний номер: 17446754 від 24.11.2014; індексний номер: 17518999 від 26.11.2014; індексний номер: 17482908 від 25.11.2014; індексний номер: 17482963 від 25.11.2014; індексний номер: 17482980 від 25.11.2014; індексний номер: 17518539 від 26.11.2014; індексний номер: 17482784 від 25.11.2014; індексний номер: 17518887 від 26.11.2014; індексний номер: 17482845 від 25.11.2014; індексний номер: 17518959 від 26.11.2014; індексний номер: 17482472 від 25.11.2014; індексний номер: 17518923 від 26.11.2014; індексний номер: 17767661 від 05.12.2014.

Позов обґрунтований тим, що рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ОСОБА_1 підлягають скасуванню через те, що Нововодолазьким районним судом Харківської області 23.12.2015 ухвалено рішення по справі № 631/1638/15-ц, яким визнані недійсними договори оренди від 21.11.2014, укладені ОСОБА_1 з Головним управлінням Держземагентства України в Харківській області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року позов задоволено. Скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення судового збору та в цій частині ухвалено нове судове рішення. Стягнуто на користь Липковатівського аграрного коледжу судовий збір у розмірі 22048 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області. Постанову суду першої інстанції змінено в частині мотивів та підстав задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року залишено без змін.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скасовано останову Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 позов Липковатівського аграрного коледжу задоволено.

Другий апеляційний адміністративний суд 4 вересня 2019 року ухвалив постанову, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 залишив без змін.

Суд першої інстанції з висновками якого погодився Другий апеляційний адміністративний суд, задовольняючи позов, виходив з того, що спір про право між позивачем та третьою особою вирішений, договори оренди земельних ділянок, на підставі яких прийняті спірні рішення визнано недійсними, відсутність права оренди землі у третіх осіб ОСОБА_1 та ФГ "Носовського В.П." встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що наявність або відсутність права оренди земельної ділянки у третіх осіб ОСОБА_1 та ФГ "Носовського В.П." не підлягає доказуванню та не є предметом розгляду у вказаній справі. Суди також зазначили, що в силу положень ст.236 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків та вважається недійсним з моменту його вчинення, через що будь-які дії або рішення, вчинені або прийняті як наслідок укладених недійсних правочинів не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджено питання наявності права користування спірними земельними ділянками у позивача і встановлено наступне.

У рішенні Нововодолазького районного суду від 23 грудня 2015 року та рішенні апеляційного суду Харківської області від 08 квітня 2016 року у справі № 631/1638/15 зроблено посилання на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 820/2039/15, якою підтверджено факт знаходження в постійному користуванні позивача земельних ділянок.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Харківським апеляційним адміністративним судом за наслідками нового розгляду вказаної справи ухвалено постанову від 12.12.2017, якою апеляційні скарги Липковатівського аграрного коледжу, Прокуратури Харківської області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 по справі № 820/2039/15 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов Липковатівського аграрного коледжу до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи ОСОБА_1 , Міністерство освіти та науки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Прокуратура Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Відділу Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області щодо внесення змін до облікової статистичної звітності по формі 6-зем та 2-зем з виключення земельних ділянок загальною площею 4890 га, які перебували у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з подальшим включенням їх до земель запасу. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відновити в облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем виключені земельні ділянки площею 4890 га, які перебували у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області станом на 01.01.2014.

Як зазначили суди, вказаною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 встановлено факт належності права користування Липковатівському аграрному коледжу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Фермерське господарство "Носовського В.П." не погодився з ухваленими у справі рішеннями і у вересні 2019 року третя особа звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі досліджені фактичні обставини по справі, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

В доводах касаційної скарги позивач зокрема посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач оскаржує реєстраційні дії, в рамках яких позивач не був суб`єктом звернення, а тому між Коледжем і реєстратором не виникали публічно-правові відносини.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Фермерського господарства "Носовського В.П.".

Ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в судове засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.12.2015 по справі № 631/1638/15-ц, з урахуванням його часткового скасування рішенням Апеляційного суду Харківської області від 08.04.2016, скасовано накази Головного управління Держземагентства України в Харківській області № 2873-СГ від 29.10.2014 та № 2924-СГ від 04.11.2014 в частині надання в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу, розташованих на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області: площею 148,2419 га, кадастровий №6324255300:02:000:01321, площею 24, 9706 га, кадастровий №6324255300:02:000:0123, площею 26,8032 га, кадастровий №6324255300:02:000:0124, площею 37,7306 га, кадастровий №6324255300:03:000:0075, площею 68,5696 га, кадастровий №6324255300:03:000:0080, площею 73,4332 га, кадастровий №6324255300:02:000:0126, площею 74,0740 га, кадастровий №6324255300:02:000:0127, площею 74,6648 га, кадастровий №6324255300:02:000:0128, площею 77,8913 га, кадастровий №6324255300:02:000:0129, площею 81,5751 га, кадастровий №6324255300:02:000:0130, площею 96,0342 га, кадастровий №6324255300:02:000:0131, площею 102,2585 га, кадастровий №6324255300:02:000:0076, площею 103,1493 га, кадастровий №6324255300:02:000:0077, площею 186,9442 га, кадастровий №6324255300:02:000:0133, площею 19,8804га, кадастровий №6324255300:02:000:0079, площею 184, 7273 га, кадастровий №6324255300:02:000:0078.

Також згідно вказаного рішення визнано недійсними укладені 21.11.2014 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагентства України в Харківській області договори оренди зазначених вище земельних ділянок на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, вилучено із незаконного користування ОСОБА_1 земельні ділянки державної власності площею: 19,8804 га, 24,9706 га, 26,8032 га, 37,7306 га, 68,5696 га, 73,4332 га, 74,0740 га, 74,6648 га, 77,8913 га, 81,5751 га, 96,0342 га, 102,2585 га, 103,1493 га, 148,2419 га, 184,7273 га, 186,9442 га, що розташовані на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.08.2016 реєстратором прийнято рішення від 24.11.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17446674, а 28.03.2016 державним реєстратором Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Михайловою Я.О. зареєстровано зміни до іншого речового права: зареєстровано додаткову угоду від 22.03.2016, видалено як орендаря - ОСОБА_1 і додано Фермерське господарство "Носовського В.П.".

Крім того, рішенням від 11.07.2016 № 30413488 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про скасування державної реєстрації речових прав щодо спірних земельних ділянок, поданої на підставі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.12.2015 по справі № 631/1638/15-ц.

Таке рішення мотивоавно наявністю розбіжностей інформації, яка міститься в документах заявника (позивача) та відомостями реєстру через те, що договори оренди земельних ділянок, які згідно судового рішення по справі № 631/1638/15-ц визнані недійсними, були укладені ОСОБА_1 як фізичною особою, а за даними реєстру орендодавцем спірних земельних ділянок є Фермерське господарство "Носовського В.П.".

Суди також, вирішуючи спір у цій справі, встанровили, що право оренди земельних ділянок у ФГ "Носовського В.П." виникло внаслідок укладення тристоронніх додаткових угод від 22.03.2016 до договорів б/н від 21.11.2014, 24.11.2014 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 і Фермерським господарством "Носовського В.П.". Кожна з вказаних угод є невід`ємними частинами відповідних Договорів оренди землі від 21.11.2014 та 24.11.2014 та стосується внесення змін до вказаних договорів.

Позивач, посилаючись на те, що йому належать на праві користування земельні ділянки, відносно яких оскаржуваними рішеннями зареєстровано за третьою особою право оренди, звернувся до суду з цим позовом про скасування реєстрації іншого речового права за ОСОБА_1

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження..

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначено, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Отже, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення.

Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, через те, що державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав третьої особи, а не позивача.

Визнання протиправними і скасування рішень щодо державної реєстрації іншого речового права є захистом прав позивача на користування земельними ділянками від порушення таких прав іншими особами, за якими зареєстроване право оренди.

При цьому слід звернути увагу на те, що розгляд одного спору про майнове право чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 757/1660/17-ц та від 2 квітня 2019 року по справі № 137/1842/16-а).

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та третіх осіб щодо права користування земельними ділянками.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особами, які не заперечують законності дій державного реєстратора з реєстрації за ними права на це майно. Такий спір має приватноправовий характер і залежно від суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 .

За правилами пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених прав Липковатівського аграрного коледжу, що виникають із земельних відносин, та з огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі №820/6539/16 подана у вересні 2019 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року по справі №820/6539/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

За частиною третьою статті 354 КАС України в редакції Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Порядок роз`яснення позивачеві права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією унормований положенням ч. 1 ст. 239 КАС України, якою передбачені наслідки закриття провадження у справі, тобто наслідки розгляду, в даному випадку, касаційної скарги.

Отже, оскільки процесуальні наслідки у вигляді права на подачу заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, виникають у позивача після розгляду касаційної скарги, в цій частині застосуванню підлягають ст. 239 та 354 КАС України в редакції Закону № 460-IX.

Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону № 460-IX перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року N 460-IX, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Носовського В.П."- задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року по справі №820/6539/16 - скасувати і закрити провадження по справі.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді: Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко