Постанова

від 15.09.2020 по справі 379/1486/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №379/1486/18

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/8980/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Коліснику В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року (суддя Зінкін В.І.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки,

встановила:

у листопаді 2018 року позивач, який є правонаступником всіх прав та обов`язків СП Світанок ,звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 50 від 3 січня 2018р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4320 га, кадастровий номер 3224487700:03:003:0011, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Даценко ; визнання поновленим з ТОВ Інтерагроінвест договору № 758 оренди вищезазначеної земельної ділянки, що укладений 27 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 3 травня 2017 року до договору № 758 оренди земельної ділянки від 4 жовтня 2012 року, строком на 7 років, та стягнення судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 27 вересня 2012р. між СП Світанок та власником земельної ділянки ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 758 терміном на 5 років. Даний договір оренди зареєстрований 29 грудня 2012р. в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005413. Запис про наявність іншого речового права (права оренди) внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 9 жовтня 2017р., номер запису 22830407. Термін дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням дати реєстрації договору, закінчився 29 грудня 2017р.

Позивач посилався на те, що 22 березня 2017р. за вх. № 143 СП Світанок отримав письмову заяву ОСОБА_1 , в якій остання повідомляє, що не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк та просить передати земельну ділянку у власне користування.

Позивач стверджував, що маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 27 травня 2017р. за вих. № 758-239 від 3 травня 2017р. надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з проектом додаткової угоди від 3 травня 2017р. до договору № 758 оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012р. (три примірники), відповідно до якої строк оренди пролонгується до 31 грудня 2024р. Даний лист з додатками ОСОБА_1 отримала 30 травня 2017р.

20 червня 2017р. до СП Світанок надійшла повторна заява ОСОБА_1 , датована 24 травня 2017р., яка за змістом є аналогічною попередній.

Також позивач зазначав, що у листопаді 2018р. отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку, що 3 січня 2018р., тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклала новий договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ Даценко . Право оренди за вказаним договором зареєстровано 6 лютого 2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24773448.

Позивач вважав, що відповідач ОСОБА_1 надала СП Світанок недостовірну інформацію щодо наміру самостійно використовувати належну їй земельну ділянку, оскільки насправді вона мала намір укласти договір з іншим орендарем. В той же час, в 2017 році СП Світанок пропонувало їй укласти договір оренди землі на значно кращих умовах, а саме, розмір орендної плати 11 925грн 47коп., що до видачі дорівнює - 9 600грн, а в 2018 році становить - 13 416грн 15коп., що до видачі дорівнює - 10 800грн. Розмір же орендної плати ФГ Даценко становить 8 855грн, що значно менше за пропозицію СП Світанок .

Крім того, порушено переважне право СП Світанок на поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк, що є підставою для визнання договору оренди землі з ФГ Даценко недійсним.

У серпні 2019р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4320 га, кадастровий номер 3224487700:03:003:0011, що укладений між ОСОБА_1 та ФГ Даценко .

Позивач зазначав, що 14 травня 2019 року право оренди на спірну земельну ділянку ФГ Даценко припинено у зв`язку із розірванням договору, а відповідачами укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) строком до 31 грудня 2029р. зі сплатою орендної плати 14 340грн, який зареєстрований 14 травня 2019 року.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ Інтерагроінвест просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, помилковість висновків про те, що заяви ОСОБА_1 від 22 березня 2017р. та 24 травня 2017р. є заявами про відмову у поновленні договору на новий строк, оскільки позивач є первісним ініціатором листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, на який ОСОБА_1 мала дати відповідь.

Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи щодо розміру орендної плати, запропонованих орендарями.

Також позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки відмова суду у позові у зв`язку із невірним способом захисту, оскільки заявлена вимога про визнання поновленим з ТОВ Інтерагроінвест договору № 758 оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012 року, замість визнання укладеною додаткової угоди, є простим формалізмом, оскільки по суті ці твердження є тотожними, та суперечить ефективному захисту порушених прав.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів - адвокат Архипенко О.А. просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без змін, вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки ОСОБА_1 двічі повідомляла позивача у встановлені строки про небажання поновлювати дію договору оренди землі та залишення за собою права самостійно розпоряджатися земельною ділянкою. Крім того, ТОВ Інтерагроінвест неналежним чином виконувало умови договору оренди.

ОСОБА_1 та ФГ Даценко , будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.131,132, 133, 182,183, 190,191 т.3), двічі у судове засідання не з`явилися та своїх представників не направили, клопотання про його перенесення не подали, тому відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - Колибаби І.О. , яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 081647 від 28 липня 2004р. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,4320 га, кадастровий номер: 3224487700:03:003:0011, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (с.с.48-49 т.1).

27 вересня 2012р. між ОСОБА_1 та СП Світанок , правонаступником якого є ТОВ Інтерагроінвест , був укладений договір № 758 оренди земельної ділянки площею 2,4320 га, в тому числі ріллі - 2,4320 га, кадастровий номер 3224487700:03:03:0011, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, строком на 5 років, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням. Даний договір оренди земельної ділянки 29 грудня 2012 року зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005413 (с.с.40-45 т. 1).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 100373314 від 13.10.2017, державним реєстратором - приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. 9 жовтня 2017р. зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:03:003:0011, площею 2,432 га, номер запису про інше речове право: 22830407. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди земельної ділянки № 758, укладений 27 вересня 2012р. між ОСОБА_1 та СП Світанок (с.с.50-51 т.1). Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчувався 29 грудня 2017 року.

22 березня 2017р. ОСОБА_1 направила позивачу заяву, в якій повідомила, що не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Як вбачається із відтиску штампу, дану заяву СП Світанок отримало 24 березня 2017р. за вх. № 143 (с.с.61-62 т.1).

СП Світанок , як орендар, 27 травня 2017р. за вих. № 758-239 від 3 травня 2017р. надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди до договору № 758 оренди земельної ділянки від 27вересня 2012р. (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31 грудня 2024р., який ОСОБА_1 отримала 30 травня 2017р. (с.с.52-60 т.1).

17 червня 2017р. ОСОБА_1 направила СП Світанок заяву датовану 24 травня 2017р., в якій повідомила, що не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк та просила передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Дана заява отримана СП Світанок 20 червня 2017р. (с.с.63-65 т.1).

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка була повернута замінним полем за погодженням з СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку, що підтвердили сторони договору.

3 січня 2018р. ОСОБА_1 уклала з ФГ Даценко договір № 50 оренди належної їй земельної ділянки, площею 2,4320 га, кадастровий номер: 3224487700:03:003:0011 (с.с.76-79 т. 1).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди зареєстровано 6 лютого 2018 року, номер запису про інше речове право 24773448, строк дії договору до 31 грудня 2026р. з правом пролонгації (с.с.158 т. 2).

4 лютого 2019р. між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 50 від 3 січня 2018р. (с.с.217 т.1).

25 квітня 2019р. між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки № 50, на підставі якої 14 травня 2019р. зазначене інше речове право було припинено. Відомості внесені до реєстру 16 травня 2019р., індексний номер рішення: 46884821(с.с.157-158 т.2).

25 квітня 2019р. між ОСОБА_1 та ФГ Даценко був укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), предметом якого є спірна земельна ділянка (с.с.154-155 т.2).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 166791929 від 16 травня 2019р., державним реєстратором Гречінською Н.П., Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, 14 травня 2019р. зареєстровано інше речове право на спірну земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 31566839. Підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, укладений 25 квітня 2019р. між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , строк дії договору: до 31 грудня 2029 року (с.с.156 т.2).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено його переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди заявила про своє не бажання поновлювати договір оренди з позивачем. Також суд зазначив, що позивачем обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині пред`явлення позову про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, що укладений 27 вересня 2012р. між ОСОБА_1 та СП Світанок на умовах, що викладені в додатковій угоді від 3 травня 2017 до договору № 758 оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012р., а позов складений без викладення змісту додаткової угоди.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення

договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15.

Справа з подібними фактичними обставинами також була предметом перегляду Великої Палати Верховного Суду, за результатом якого було прийнято постанову від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 758 оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012, укладеного між СП Світанок та ОСОБА_1 , після закінчення строку договору орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Згідно пункту 3.4 вказаного договору, якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Судом встановлено, що 22 березня 2017р. та 17 червня 2017р. ОСОБА_1 листами повідомила позивача про те, що вона не має наміру поновлювати дію договору оренди землі та залишає за собою право самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що переважне право ТОВ Інтерагроінвест на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди землі згідно положень частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі виключає можливість визнання поновленим попереднього договору.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відсутні правові підстави вважати про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що заяви ОСОБА_1 від 22 березня 2017р. та 24 травня 2017р. є заявами про відмову у поновленні договору на новий строк, оскільки позивач є первісним ініціатором листа-повідомлення з проектом додаткової угоди від 3 травня 2017 року, на який ОСОБА_1 мала дати відповідь у разі наявності заперечень, колегія суддів вважає безпідставними, так як ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного з СП Світанок договору оренди земельної ділянки повідомила орендаря за 6 місяців до закінчення строку дії договору про відсутність у неї наміру поновлювати існуючий договір оренди, тобто про своє волевиявлення орендодавець повідомила до отримання листа-повідомлення орендаря.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява ОСОБА_1 від 24 травня 2017р. не може бути запереченням орендодавця щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , є необґрунтованими, так як вона направлена орендодавцем після отримання листа-повідомлення позивача та проекту додаткової угоди, що свідчить про ознайомлення з вказаними документами та містить чітке волевиявлення орендодавця про не бажання поновлювати договір оренди з СП Світанок .

Доводи апеляційної скарги про те, що СП Світанок в порядку та строки, визначені законодавством, дотрималось процедури, що дає право на поновлення договору на новий строк, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки у строки, передбачені статтею 33 Закону України Про оренду землі та договором оренди,

ОСОБА_1 повідомила СП Світанок , правонаступником якого є ТОВ Інтерагроінвест , що не бажає поновлювати договір оренди земельної ділянки та заперечує проти використання її земельної ділянки позивачем. Листи про відмову поновлювати договір оренди земельної ділянки були надіслано позивачу за шість місяців до закінчення строку дії договору, що відповідає пункту 3.4 договору оренди.

Крім того, договір оренди з ФГ Даценко ОСОБА_1 був укладений після закінчення строку договору оренди земельної ділянки № 758 від 27 вересня 2012 року та повернення орендодавцю земельної ділянки.

Твердження апеляційної скарги щодо неврахування судом розмірів орендної плати, які запропоновані орендарями, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції надав оцінку цим доводам позивача.

Враховуючи встановлення судом відсутності у позивача переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який був укладений 25 квітня 2019р. між ОСОБА_1 та ФГ Даценко та предметом якого є спірна земельна ділянка.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, так як підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є саме встановлення відсутності переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки та укладення ОСОБА_1 наступних договорів, предметом яких є спірна земельна ділянка, після закінчення договору оренди, який був укладений нею з СП Світанок та повернення їй земельної ділянки.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення, рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк