Рішення

від 29.09.2020 по справі 910/10417/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/10417/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС"

до Державного підприємства "УКРМЕДДІЯЛЬНІСТЬ" Міністерства охорони здоров`я України

про стягнення 778100,00 грн

Представники сторін:

від позивача: Цуркан М.М.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "УКРМЕДДІЯЛЬНІСТЬ" Міністерства охорони здоров`я України стягнення 778100,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поворотної безвідсоткової фінансової позики №03/03-ф від 03.03.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10417/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 08.09.2020.

30.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень на підтвердження перерахування позики.

12.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позов відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає, оскільки Державне підприємство "УКРМЕДДІЯЛЬНІСТЬ" Міністерства охорони здоров`я України дійсно отримало від позивача позику за договором поворотної безвідсоткової фінансової позики №03/03-ф від 03.03.2020, однак заборгованість у сумі 778100,00 грн виникла внаслідок незалежних від відповідача обставин, а саме у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках підприємства, достатніх для виконання зобов`язання та у зв`язку з накладенням арешту на рахунки підприємства виконавчою службою.

23.06.2020 надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

У підготовчому засіданні 23.06.2020 суд розглянувши клопотання позивача про залучення третьої особи, відмовив у його задоволенні, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

З урахуванням наведеної норми, умовою залучення до участі у справі особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є наявність обставин, які можуть вказувати на те, що рішення у такій справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін, а не заявлення про це іншим учасниками справи.

Суд зазначає, що наразі відсутні докази існування обставин того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо однієї із сторін. За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Протокольною ухвалою від 23.06.2020 відкладено підготовче засідання на 09.07.2020.

Протокольною ухвалою від 09.07.2020 відкладено підготовче засідання на 28.07.2020.

10.07.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позову, до яких відповідачем додано копію договору №02-095 від 16.10.2008.

28.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що платіжні доручення №238 від 30.10.2013, №1185 від 22.08.2016 на загальну суму 450000,00 грн під час розгляду справи були прийняті як належні докази на підтвердження оплати заборгованості за договором №16/10-08 від 16.10.2008; наданий відповідачем у матеріали справи договір №02-095 від 16.10.2008 укладений між іншими сторонами, з іншим предметом, та ціною, що вказані у договорі №16/10-08 від 16.10.2008.

Протокольною ухвалою від 28.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 03.09.2020.

Протокольною ухвалою від 03.09.2020 відкладено судове засідання по суті на 29.09.2020.

У судовому засіданні 29.09.2020 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2020 надав пояснення щодо заявлених позивачем вимог, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 29.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС" (позикодавець, позивач) та Державним підприємством "УКРМЕДДІЯЛЬНІСТЬ" Міністерства охорони здоров`я України (позичальник, відповідач) укладений договір поворотної безвідсоткової фінансової позики №03/03-ф (надалі - договір), відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

У відповідності до п.1.2. договору - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Позика надається в національній валюті України в сумі 1000000,00 грн. Позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п.2.1.,2.2. договору).

Згідно із п.2.3., 2.4, 2.5. договору позикодавець передає грошові кошти позичальнику протягом терміну дії договору. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника в безготівковій формі платіжним дорученням або в готівковій формі у порядку визначеному чинним законодавством. Грошові кошти можуть бути передані позикодавцем частинами. Грошові кошти вважаються переданими позичальнику в момент зарахування коштів на поточний рахунок позичальника або в момент отримання готівки у порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.2.6. договору, позика надається з метою поповнення обігових коштів позичальника

Пунктом 3.1. договору, у редакції додаткової угоди від 30.03.2020, позика підлягає поверненню до 15 квітня 2020 року.

Згідно із п.3.3. договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в безготівковій формі платіжним дорученням або у готівковій формі у порядку значеному чинним законодавством.

За змістом пункту 3.4. договору, грошові кошти вважаються такими, що повернуті позикодавцю в момент зарахування коштів на точний рахунок позикодавця.

Позичальник має право достроково повернути отриману позику позикодавцю. Грошові кошти можуть бути повернуті позичальником частинами (п.3.5., 3.6. договору).

Договір вступає в силу з моменту передачі грошових коштів та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором, але не пізніше дати зазначеної в п.3.1. договору (п.4.1. договору).

Позивач на виконання умов договору поворотної безвідсоткової фінансової позики №03/03-ф від 03.03.2020 перерахував відповідачу суму у розмірі 788100,00 грн, в підтвердження чого надав суду платіжні доручення №851 від 26.03.2020 на суму 194500,00 грн, №910 від 27.03.2020 на суму 220000,00 грн, №911 від 27.03.2020 на суму 222000,00 грн, №912 від 27.03.2020 на суму 90300,00 грн, №921 від 31.03.2020 на суму 31000,00 грн, №920 від 31.03.2020 на суму 5000,00 грн, №954 від 07.04.2020 на суму 25300,00 грн.

Оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, у строк визначений договором (до 15 квітня 2020 року), суму фінансової позики у розмірі 778100,00 грн позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 778100,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової позики №03/03-ф від 03.03.2020, згідно із яким позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 788100,00 грн. (суму позики).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 788100,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями: №851 від 26.03.2020 на суму 194500,00 грн, №910 від 27.03.2020 на суму 220000,00 грн, №911 від 27.03.2020 на суму 222000,00 грн, №912 від 27.03.2020 на суму 90300,00 грн, №921 від 31.03.2020 на суму 31000,00 грн, №920 від 31.03.2020 на суму 5000,00 грн, №954 від 07.04.2020 на суму 25300,00 грн.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору, у редакції додаткової угоди від 30.03.2020, сторони передбачили, що позика підлягає поверненню до 15 квітня 2020 року.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що у строк визначений договором (до 15 квітня 2020 року), відповідач не повернув позивачу суму фінансової позики у розмірі 778100,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов підтвердив отримання від позивача позики та наявність заборгованості за договором у розмірі 778100,00 грн.

При цьому відповідно до ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За таких обставин, посилання відповідача на відсутність коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятих на себе за договором зобов`язань.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що відповідач умови договору не виконав, суму фінансової позики у розмірі 778100,00 грн в строк, передбачений договором, позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 778100,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "УКРМЕДДІЯЛЬНІСТЬ" Міністерства охорони здоров`я України (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 7, ідентифікаційний код 25885270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС" (03040, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14, офіс 221, ідентифікаційний код 38619967) заборгованість у сумі 778100,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 11821,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.10.2020.

Суддя С. О. Турчин