Ухвала

від 08.10.2020 по справі 908/3180/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/3180/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020

за позовом Фізичної особи-підприємця Сидоренка Валерія Петровича

до : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V",

2. Енергодарської міської ради Запорізької області

про визнання недійсним рішення та договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 (повний текст постанови складено 09.07.2020) разом з клопотанням про поновлення процесуального строку для подання касаційної скарги.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" повідомило іншу адресу для надіслання поштової кореспонденції, однак жодного документу, включаючи оскаржувану постанову на вказану адресу від апеляційного суду не надходило. Вперше про зазначені обставини скаржник дізнався лише зі змісту листа Енергодарської міської ради від 10.09.2020, в якому йдеться про визнання недійсним договору оренди землі з посиланням на оскаржувану постанову з додаванням її копії. Скаржник також просить урахувати дію карантинних обмежень, які продовжені до 31.10.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2020, а також існування ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які значно ускладнювали комунікативні можливості підприємства та його персоналу (велика територіальна віддаленість судових інстанцій від місцезнаходження відповідача, обмеження транспортного сполучення під час спалахів хвороби, перебої у роботі поштових відділень тощо) та викликали об`єктивні труднощі у своєчасному отриманні відповідної інформації та документів по цій справі.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 02.07.2020 (повний текст складено 09.07.2020), а тому строк на її оскарження закінчився 29.07.2020.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.09.2020, тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020.

Водночас, Суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, постанова апеляційної інстанції суду від 02.07.2020 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.07.2020, що дозволяло Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" вчасно звернутися з зустрічним позовом, однак, Товариство цього не зробило через суб`єктивні обставини бездіяльності щодо одержання адресованої йому поштової кореспонденції та подало касаційну скаргу лише 25.09.2020, тобто із пропуском встановленого строку.

При цьому скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою більш ніж через два місяці після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості раніше ніж 25.09.2020 звернутися з відповідною касаційною скаргою, оскільки самі лише факти щодо прийняття без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" постанови апеляційною інстанцією та неотримання копії оскаржуваної постанови не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на її оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Колегія суддів Касаційного господарського суду враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі № 908/3180/19, оскільки в касаційній скарзі зазначено про те, що за весь час розгляду цієї справи на вказану адресу надійшов лише один документ (ухвала Господарського суду Запорізької області від 24.12.2019) і це було в процесі розгляду справи судом першої інстанції.

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" мало вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження справи, стан надходження поштових відправлень. При цьому він не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Щодо посилань скаржника на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон від 30.03.2020 № 540-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення".

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який з урахуванням низки постанов Кабінету Міністрів України, триває і дотепер.

За змістом абзацу першого пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон від 18.06.2020 № 731-ІХ) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон від 18.06.2020 № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим останнім днем строку для подання касаційної скарги було 06.08.2020.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Згідно частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху у випадку, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Ураховуючи викладене, доводи заявника щодо поновлення строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними, а касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Для усунення недоліків касаційної скарги заявник може навести суду касаційної інстанції інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.

Виходячи з положень частин 2, 3, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення заявником недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" залишити без руху до 09.11.2020.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет-V" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

С.К. Могил