Рішення

від 13.04.2010 по справі 11/38-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 квітня 2010 р.           Справа 11/38-10

за позовом    Тульчинської районної ради, м. Тульчин   

до                   суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

                      Олексіївни, м. Тульчин    

про                 стягнення  2515,18 грн.

                                                    Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача              -  В. Дацко, В. Вільчинський  за  довіреностями;

від відповідача         -  не з‘явився.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 на користь Тульчинської районної  ради заборгованість по орендній платі в сумі 815,75 грн. і на користь Тульчинського районного бюджету –1699,43 грн., всього 2515,18 грн..

В процесі розгляду справи позивач подав заяву № 01-11-104 від 29.03.2010р.  про зміну позовних вимог  в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі на користь Тульчинської районної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного 28.07.2004р. між Тульчинською районною радою та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 договору оренди нежилого приміщення, останній було надано в оренду нежиле приміщення загальною площею 45,3 кв.м. в Будинку урочистих подій в м. Тульчині по вул. Леніна, 86. Пунктом 4.2 договору визначено, що орендна плата сплачується у безготівковій формі на рахунок Орендаря наперед не пізніше 25 числа поточного місяця. За час дії договору між сторонами укладалось ряд додаткових угод якими вносились зміни до договору оренди від 28.07.2004р..  В листопаді 2008 року за ініціативою Орендаря, договір оренди було розірвано, проте повний розрахунок по орендній платі останньою до цього часу не проведено, і станом на день звернення до суду заборгованість становить 2515,18 грн..

Відповідач  вимоги суду викладені в ухвалах  від 19.02.2010р. та від 11.03.2010р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору оренди від 28.07.2004р. , додаткових угод і доказів їх виконання  не виконав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень №  966302. До того ж вказане повідомлення свідчать про отримання відповідачем ухвали суду 27.02.2010р.., тобто у останнього було достатньо часу для реалізації прав визначених статтею 22 ГПК України.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за  наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.    

Перевіривши доводи представників позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

28 липня 2006 року між Тульчинською районною радою  (позивач, за договором Орендодавець) та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 ( відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення Будинку урочистих подій загальною площею 45,3 кв.м. в м. Тульчині по вул. Леніна, 86.

Пунктами  4.1., 4.2.  договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 312 грн. за місяць. Орендна плата сплачується у безготівковій формі на рахунок Орендаря наперед не пізніше 25 числа поточного місяця.

30.09.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.07.2004р. якою п. 4.1 договору оренди виклали в наступній редакції: «Розмір орендної плати становить 19,86 грн. за 1 кв.м. в місяць.  Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу Орендодавця в разі зміни Методики її розрахунку, з метою урахування індексу інфляції та у випадках, передбачених чинним законодавством України».

В зв’язку з фінансовою неспроможністю  відповідача  щодо сплати орендної плати, між сторонами 25.04.2008р. укладено додаткову угоду  за умовами якої  сплата донарахованої орендної плати  за орендоване приміщення Будинку урочистих подій в сумі 3385,28 грн.  розстрочено на шість місяців починаючи з 1 квітня 2008 року (по 564,22 грн. щомісячно).

За заявою Орендаря 01.12.2008р. договір оренди між сторонами розірвано та об’єкт оренди передано  по акту приймання-передачі  від 01.12.2008р..

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку (а.с. 28-32) відповідачем проведена часткова сплата орендних платежів та сум визначених  у додатковій угоди від 25.04.2008р., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 2515,18 грн..

04.11.2009р.  позивачем направлено відповідачу претензію № 505 в якій останньому запропоновано погасити заборгованість по орендній платі в розмірі 2515,18 грн.. Водночас, станом на день розгляду справи, відповідач не проведено розрахунків за договором оренди.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що  Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.  Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 2515,18 грн. заборгованості по орендній платі.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на  наведене, позов підлягає  задоволенню з розподілом  судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись   ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:    

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тульчинської районної ради (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леніна, 1, код 21728326, р/р. 35421007002313 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) 2515 (дві тисячі п’ятсот п'ятнадцять) грн. 18 коп. –боргу по орендній платі; 102 (сто дві) грн. - витрат зі сплати  державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.  -  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 14.04.2010р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу -      (23600,  Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леніна, 1)  

3- відповідачу - (23600,  Вінницька область, м. Тульчин, вул. Відродження, 118)