Рішення

від 09.10.2020 по справі 200/6322/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 р. Справа№200/6322/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,

секретар судового засідання: Притула С.С.;

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Новіков В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького міського центру зайнятості про визнання дій та рішення незаконними і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького міського центру зайнятості, в якому просить: - визнати незаконними дії і рішення щодо відмови у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину як фізичній особі-підприємцю; - зобов`язати призначити і виплатити допомогу по частковому безробіттю на період карантину як фізичній особі-підприємцю відповідно до заяви від 19.06.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), позивача звільнено від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.07.2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року відкладено підготовче засідання на 11 вересня 2020 року, замінено первинного відповідача на Донецький обласний центр зайнятості (далі - відповідач).

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 2 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду на 29.09.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи відкладено на 09.10.2020.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що діюче законодавство чітко встановлює його право, як фізичної особи-підприємця, яка відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску, як пенсіонер, що отримує пенсію по інвалідності, отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Також зазначає, що відповідач незаконно відмовив йому у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Торецький міський центр зайнятості надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржуване рішення приймав Донецький обласний центр зайнятості, а тому Торецький міський центр зайнятості не є належним відповідачем у справі.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). Тому вважає, що він прийняв законне рішення про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю ФОП ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, який отримує пенсію.

Позивач до суду надав відповідь на відзив. Вважає, що за діючим законодавством він, як фізична особа-підприємець, який звільнений від сплати єдиного внеску і який є пенсіонером, що отримує пенсію по інвалідності, має право отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Позивач у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні від 09.10.2020 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України № НОМЕР_2 і картки платника податків від 24.02.2015.

Відповідно до довідки про доходи № 1443514284642418, яка 30.06.2020 сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Дзержинську Донецької області і отримує пенсію по інвалідності.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 210135.

19 червня 2020 року позивач подав до Торецького міського центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якій просив надати йому допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закону України Про зайнятість населення як фізичній особі-підприємцю, що є застрахованою особою і відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування звільнений від сплати єдиного внеску.

У відомостях від 19.06.2020 за березень 2020 року про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України Про зайнятість населення позивач зазначив відомості про себе і вказав, що кількість годин нормальної тривалість робочого часу на місяць 168, кількість годин часткового безробіття за місяць 56, середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску 4723 грн, сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину 1049,44 грн. Також повідомлено про наявність пенсії.

У відомостях від 19.06.2020 за квітень 2020 року про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України Про зайнятість населення позивач зазначив відомості про себе і вказав, що кількість годин нормальної тривалість робочого часу на місяць 167, кількість годин часткового безробіття за місяць 107, середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску 4723 грн, сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину 2016,95 грн. Також повідомлено про наявність пенсії.

У відомостях від 19.06.2020 за травень 2020 року про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України Про зайнятість населення позивач зазначив відомості про себе і вказав, що кількість годин нормальної тривалість робочого часу на місяць 151, кількість годин часткового безробіття за місяць 91, середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску 4723 грн, сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину 1897,35 грн. Також повідомлено про наявність пенсії.

Позивач надав: - копію його наказу від 29.05.2020 про скорочення режиму роботи на період проведення карантину; - копію його наказу від 20.03.2020 про припинення роботи на період проведення карантину; - копію його наказу від 06.04.2020 про встановлення скороченого режиму роботи робітників на період карантину.

Також позивач надав копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 058066, в якій зазначено, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності.

Відповідно до витягу з наказу від 23.06.2020 № 93 позивачу відмовлено в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину як фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою та отримує пенсію.

Листом від 26.06.2020 № 01-20/774 Торецький міський центр зайнятості повідомив позивача про те, що відповідачем відмовлено в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину як фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою та отримує пенсію.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в наданні допомоги по частковому безробіттю.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення (далі - Закон № 5067-VI) визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 47-1 Закон № 5067-VI, у первісній редакції, допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Допомога по частковому безробіттю не надається у разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п`яти років, що передують року зупинення діяльності.

Право на допомогу по частковому безробіттю відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Отже, ст. 47-1 Закон № 5067-VI була передбачена допомога тільки для застрахованих осіб, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, за виключенням осіб, які отримують пенсію.

У наступному Законами № 553-IX від 13.04.2020, № 591-IX від 13.05.2020 внесені зміни до вказаної статті, якими, у тому числі, право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину надано також іншим застрахованим, зокрема фізичним особам-підприємцям, але за певних умов (обмежень)

Згідно з ч. 1 ст. 47-1 Закону № 5067-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Отже, на момент звернення позивача до Торецького міського центру зайнятості фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами, мало право на отримання допомога по частковому безробіттю на період карантину, але за умови сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Приписами ч. 2 ст. 47-1 Закон № 5067-VI передбачено, що для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) заяву у довільній формі; 2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Указаний загальний порядок звернення за допомогою по частковому безробіттю на період карантину вимагає при відповідному зверненні надати довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 47-1 Закон № 5067-VI передбачено, що право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Суд зазначає, що наведеним законодавчим приписом обмежено перелік застрахованих осіб, які мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, шляхом виключення з такого переліку осіб, які отримують пенсію.

У суду не має жодних підстав для тлумачення ч. 3 ст. 47-1 Закон № 5067-VI таким чином, що вказане обмеження застосовується тільки до працівників, а не до фізичних осіб-підприємців, оскільки інакше між цими двома категоріями застрахованих осіб будуть наявні невиправдані нерівні умови за видом зайнятості (діяльності) осіб для отримання такої допомоги.

Наведене обмеження щодо отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину для осіб, які отримують пенсію, існувало з моменту набрання чинності первинною редакцією ст. 47-1 Закон № 5067-VI і відсутні жодні обґрунтовані підстави для незастосування цього законодавчого обмеження в залежності від категорії (виду діяльності) страхових осіб.

Отже, наведений законодавчий припис установлює чітке та передбачуване обмеження щодо наявності права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, за яким таке право відсутнє в осіб, які отримують пенсії.

Суд також звертає увагу, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розмір пенсії позивача не зменшувався, що підтверджується довідкою про доходи № 1443514284642418, яка 30.06.2020.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивач не має право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закон № 5067-VI.

Також ч.ч. 8 і 9 ст. 47-1 Закон № 5067-VI установлено, що рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що наведеними приписами Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями щодо визначення переліку осіб, які мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закон № 5067-VI.

Відповідно до п. 3 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 (далі - Порядок № 306), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

При цьому, приписами абзацу третього п. 4 Порядку № 306 установлено, що для фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами, та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Згідно з п. 13 і п. 22 Порядку № 306 у разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення письмово повідомляє про нього роботодавцю/фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, з обґрунтуванням причин відмови.

Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та цього Порядку.

Пункт 4 Порядку № 306 безпосередньо не визначає осіб, які мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закон № 5067-VI, а лише встановлює розмір цієї допомоги. Крім того, пункт 4 Порядку № 306 посилається на ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", але безпосередньо не встановлює право на отримання допомоги особами, які отримують пенсію.

Приписами ч. 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - № 2464-VI) передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, до визначеного ч. 4 ст. 4 Законом 2464-VI переліку осіб належать не тільки особи, які отримають пенсію, але також які отримують соціальну допомогу.

Пункт 4 Порядку № 306 також необхідно застосовувати в системному зв`язку з приписами Закон № 5067-VI, який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили. Як було зазначено судом, відповідно до ч. 3 ст. 47-1 Закон № 5067-VI особи які, отримують пенсію не мають право на вказану допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, за яким положення абзацу третього п. 4 Порядку № 306 не дають достатніх підстав вважати, що застраховані особи, які отримують пенсії, мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закон № 5067-VI.

Суд зазначає, що в подальшому Кабінет Міністрів України Постановою № 600 від 15.07.2020 виклав п. 3 Порядку № 306 в новій редакції, а саме: Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України "Про відпустки" (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримує допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.

З наведеного випливає, що Кабінетом Міністрів України, з метою недопущення множинного тлумачення приписів Порядку № 306 , приведено цей Порядок у відповідність до Закон № 5067-VI.

Як підсумок, суд дійшов висновку про правомірність відмови в наданні позивачу допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з тим, що позивач отримує пенсію. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Донецького обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 03491004; 84331, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41) про визнання дій та рішення незаконними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Повне рішення суду прийняте, складене і підписане в нарадчій кімнаті та проголошене в судовому засіданні 9 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков