Рішення

від 28.09.2020 по справі 200/14601/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. Справа№200/14601/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Кульматицькій В.М.,

за участю:

представника відповідача - Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071303 від 05 січня 2018 року (форма Д ), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 157 352 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000051303 від 05 січня 2018 року (форма ПС ), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі висновків акту перевірки № 853/05-99-13-03/38349197 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2018 року № 0000071303 та №0000051303.

Позивач вважає вказані податкові повідомлені-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем порушено встановлений Податковим кодексом України (далі - ПК України) порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання, а саме проведення перевірки було розпочато з порушенням п. 77.4 ст. 77 ПК України. Крім того, відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття рішення про проведення перевірки, а саме не оприлюднено графік проведення документальних планових перевірок платників податків.

На підставі наведеного та враховуючи те, що фактично наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки є незаконним, рішення прийняті за результатом проведення такої перевірки підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

16 січня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що листом ДФС від 11 жовтня 2017 року № 27423/7/99-99-14-03-01-17 було повідомлено, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року, який сформовано згідно до вимог наказу МФУ від 02 червня 2015 року № 524 Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено в.о. Голови Державної фіскальної служби України 02 жовтня 2017 року, однак було направлено до ДФС України засобами існуючого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу до 20 вересня 2017 року.

У період з 30 листопада 2017 року по 13 грудня 2017 року податковим органом було проведена документальна планова перевірка ТОВ Керуюча компанія Західна . В ході проведення документальної планової перевірки були встановлені порушення позивачем податкового законодавства, такі як надання розрахунків за формою №1ДФ з недостовірними відомостями та помилками, не відображення у Розрахунках за Формою №1 ЛФ нарахованого та виплаченого робітника доходу у вигляді додаткового блага за ознакою доходу 126 , а також нарахованого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору,не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 332 876, 08 грн., не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 210005,29 грн., не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 33 287, 61 грн., несвоєчасна сплата військового збору на загальну суму 98 599, 5 грн. Представник відповідача також зазначив, що оскільки допуск до проведення документальної планової виїзної перевірки фактично реалізовано, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача. Крім того, враховуючи те, що наказ від 17 листопада 2017 року № 1410 Про проведення документальної планової виїзної перевірки є дійсним, висновки, викладені в акті перевірки та відповідні податкові повідомлення-рішення є чинними.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено.

Ухвалами суду від 12 березня 2020 року замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області замінено на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року, 24 квітня 2020 року, 20 травня 2020 року, 08 липня 2020 року, 04 серпня 2020 року судове засідання було відкладено.

09 вересня 2020 року розгляд справи було відкладено до 28 вересня 2020 року.

Представник позивача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна , місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114, код ЄДРПОУ 38349197.

Відповідач - Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Донецькій області від 17 листопада 2017 року № 1410 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна .

Копія зазначеного наказу та повідомлення про проведення перевірки від 17 листопада 2017 року № 365 були направлені податковим органом листом № 31757/10/05-99-13-03-13-5 від 22 листопада 2017 року та отримано представником позивача 23 листопада 2017 року, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні. (а.с. 120-124)

У період з 30 листопада 2017 року по 13 грудня 2017 року податковим органом проводилась документальна планова виїзна перевірка Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27 вересня 2012 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2017 року № 853/05-99-13-03/38349197.

На підставі висновків вказаного акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2018 року № 0000071303 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів у тому числі з військового збору на загальну суму 33 288 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2018 року № 0000051303 яким застосовано штраф у сумі 510 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції на момент призначення перевірки).

Порядок проведення документальної перевірки регламентує глава 8 ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Як вбачається з позовною заяви, сам факт порушення позивачем податкового законодавства, що визначено в акті перевірки, на підставі якого сформовані спірні податкові повідомлення-рішення не спростовуються. Спірним питанням у даній справі є правомірність податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі перевірки, яка, на думку позивача, була проведена з порушенням законодавства.

При цьому податковий орган посилаючись на те, що допуск до перевірки фактично реалізовано, вважає що дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є такими, що порушують право позивача.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Незалежно від того, чи проведена невиїзна документальна перевірка та чи прийнято як її наслідок податкове повідомлення-рішення, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та/або проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого податкового повідомлення-рішення. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Водночас процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 (провадження № К/9901/25669/19).

Надаючи оцінку допущеним порушенням проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, однією з підстав для скасування податкового повідомлення-рішення позивачем зазначено те, що план-графік проведення планових документальних перевірок на IV квартал 2017 року був затверджений з порушенням терміну та не був оприлюднений.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ( п. 77.1 ст. 77 ПК України).

Відповідно до статті 77 ПК з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Міністерством фінансів України затверджено Порядок №524 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до положень Порядку № 524 річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Відповідно до п. 3 Порядку № 524 узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Суд звертає увагу позивача, що виходячи із вказаної норми, податковий орган має сформувати проекти плану-графіку не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу, а не затвердити. Таким чином посилання позивача на порушення строку затвердження квартального плану-графіку судом не приймаються.

Крім того, суд звертає увагу, що зміни до пункту 77.1 статті 77 ПК України відповідно до якого план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, набрали чинності лише 01 січня 2017 року, а тому посилання позивача на порушення відповідачем порядку оприлюднення плану-графіку судом не приймаються.

В обґрунтування протиправності спірних податкових повідомлень-рішень позивачем також зазначено, що податковий орган направив копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення за сім календарних днів до проведення перевірки, що свідчить про порушення положень п. 77.4 ст. 77 ПК України.

З цього приводу суд зазначає, що за змістом пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, зазначена правова норма передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. Однак, норма пункту 77.4 статті 77 ПК України не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року (справа №819/1013/16), від 26 листопада 2018 року (справа №817/697/17).

Як вже зазначалось раніше, наказ про проведення перевірки з 30 листопада 2017 року та повідомлення від 17 листопада 2017 року № 365 були направлені на адресу позивача відповідно до листа від 22 листопада 2017 року № 31757110105-99-13-03-13-5. Зазначений наказ, повідомлення та супровідний лист були надані до поштового відділення 23 жовтня 2017 року, тобто податковим органом не виконано обов`язку передбаченого пунктом 77.4 ст. 77 ПК України.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у постанові від 21 лютого 2020 року № №826/17123/18, Верховний суд вказує на необхідність встановлення зв`язку між порушенням відповідачем порядку проведення перевірки з протиправністю прийнятого за наслідками такої перевірки рішення.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач взагалі не вказував на невідповідність висновків перевірки об`єктивним обставинам чи вимогам законодавства. Позивач не оскаржував висновків перевірки про порушення податкового законодавства, ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що наявність процедурного порушення проведення перевірки не є визначальним та не впливає на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Керуюча компанія Західна до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 28 вересня 2020 року.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко