Постанова

від 01.10.2020 по справі 757/44879/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6465/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Київ

Справа № 757/44879/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Батрин О.В., про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашути Дмитра Євгеновича про захист прав споживача,

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашути Дмитра Євгеновича про захист прав споживача, зобов`язання внести позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Фінансова ініціатива та визнати позивача кредитором відповідної черги згідно поданих заяв.

31 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на майно власника істотної участі ПАТ Комерційний Банк Фінансова ініціатива - ТОВ Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 32302638, 03680, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 15, прим. 17) та на майно кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) в розмірі:

- визначеному рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року, а саме у розмірі 25 157 грн. 49 коп. та 11 136, 81 доларів США;

- в розмірі, необхідному для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання ПАТ КБ Фінансова ініціатива та відповідачами рішення суду від 01.10.2015 року в розмірі 100 000 грн.;

- в розмірі, необхідному для відшкодування знецінених коштів інфляцією 37 258, 24 грн. та 16 493, 61 доларів США.

Просив забезпечити позов у вказаний спосіб, оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення позову зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вказує, що суд проігнорував те, що ЦПК України містить неповний перелік можливих заходів забезпечення позову, наведений в ст. 150 ЦПК України. Неповним цей перелік є тому, що законодавець передбачив можливість застосування й інших заходів.

Звертає увагу на те, що через протиправні діяння саме відповідачів по справі, майно (грошові кошти), належні до виплати позивачу можуть взагалі зникнути, що утруднить виконання рішення суду по справі №757/24765/15-ц від 01 жовтня 2015 року про стягнення коштів з банку Фінансова ініціатива на користь ОСОБА_1 . Вказує, що зазначені в заяві обставини щодо кримінальних проваджень у чотирьох пунктах є загальновідомими і підтвердженими обставинами, а тому мають сприйматися судом як обставини, які звільняють від доказування позивача. У викладених чотирьох обставинах справи є багато підстав для вжиття судом заходу забезпечення позову.

Суд також помилково стверджує в оскаржуваній ухвалі, що власник істотної участі ПАТ Комерційний Банк Фінансова ініціатива - ТОВ Інвест-Сервіс та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 не мають жодного відношення до предмету спору, а накладення арешту на майно може призвести до обмеження їх права власності. Вказані особи є власниками істотної участі та кінцевим бенефіціарним власником банку Фінансова ініціатива та несуть відповідальність за протиправні дії і зобов`язання банку за судовим рішенням. А тому, відповідно до чинного законодавства, за борги неплатоспроможного банку відповідають також вказані особи.

Вказує, що суд першої інстанції не здійснив жодних заходів контролю для виконання рішення, що набрало законної сили, як це передбачено ст. 129-1 Конституції України. Тому внаслідок тривалого невиконання рішення постійно збільшуються збитки від інфляції (136.8%) та упущеної вигоди. Судом не взято до уваги не лише наявність кримінального провадження від 27.08.2019 року, але також і те, що кінцевого власника ОСОБА_2 , власника істотної участі банку, об`явлено у національний розшук за ст. 191 КК України. Крім того, суду було достеменно відомо про факт наявності кримінального провадження за повідомленням, зокрема, ОСОБА_1 , проти власника істотної участі банку і відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати, подав клопотання, в якому просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на майно боржника ПАТ КБ Фінансова ініціатива , до завершення слідчих дій у кримінальному провадженні.

Однак, зазначене клопотання фактично є новою заявою про забезпечення позову, яка судом першої інстанції не розглядалась, а тому не може бути розглянуто судом апеляційної інстанції враховуючи вимоги ч.1 ст. 24, ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Крім того, власник істотної участі ПАТ Комерційний Банк Фінансова ініціатива - ТОВ Інвест-Сервіс (03680, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 15, прим. 17) та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) не мають жодного відношення до предмету спору, а накладення арешту на майно може призвести до обмеження їх права власності.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашути Дмитра Євгеновича, позивач ОСОБА_1 просить суд:

- визнати незаконним невнесення ОСОБА_1 як кредитора до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ Фінансова ініціатива ;

- зобов`язати солідарно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашуту Д.Є. внести зміни до рішення від 22 липня 2019 року № 1852 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ Фінансова ініціатива на підставі та з врахуванням рішення Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року (справа №757/24765/15-ц);

- зобов`язати солідарно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашуту Д.Є. визнати ОСОБА_1 кредитором ПАТ КБ Фінансова ініціатива відповідної черги, згідно поданих заяв від 13.11.2015 року та 19.01.2016 року на адреси відповідачів;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашута Д.Є., письмово повідомити ОСОБА_1 про акцептування його вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно осіб, які не є учасниками справи. Крім того, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно не є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.

З виділених матеріалів вбачається, що позовні вимоги позивачем пред`явлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашута Д.Є., даний спір виник щодо визнання позивача кредитором банку, у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 як кредитора до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ Фінансова ініціатива.

Отже, власник істотної участі ПАТ Комерційний Банк Фінансова ініціатива - ТОВ Інвест-Сервіс та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 не є відповідачами у даній справі, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно цих осіб може призвести до обмеження їх права власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем, може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що власник істотної участі ПАТ Комерційний Банк Фінансова ініціатива - ТОВ Інвест-Сервіс та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 несуть відповідальність за протиправні дії і зобов`язання банку за судовим рішенням, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані особи не є учасниками цієї справи.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки за змістом ч. п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України арешт може бути накладено на лише майно відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що через протиправні діяння відповідачів майно (грошові кошти), належні до виплати позивачу, можуть зникнути, що утруднить виконання рішення суду по справі №757/24765/15-ц від 01 жовтня 2015 року про стягнення коштів з банку Фінансова ініціатива на користь ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить прохання про вжиття заходів забезпечення позову, співмірних із заявленими позовними вимогами, та щодо відповідачів у справі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Фінансова ініціатива Кашути Д.Є.

Також з вищевикладених підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зазначені в заяві обставини щодо кримінальних проваджень є загальновідомими і підтвердженими обставинами, оскільки такі обставини не мають правового значення для вирішення заяви про забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність постановленої ухвали не впливають, оскільки зі змісту заяви та матеріалів справи не вбачається, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог про зобов`язання внести позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Фінансова ініціатива та визнання позивача кредитором відповідної черги згідно поданих заяв.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268 , 367 , 368 , 374 , 375, 381-383 ЦПК України , суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2020 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Чобіток А.О.