Постанова

від 08.10.2020 по справі 320/5254/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5254/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Ткаченка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, суддя Лапій С.М., у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівське" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Миронівське" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2019 року № 0018981402, № 0019011402, № 0019001402, № 0018991402 та від 16.09.2019 року № 0000741402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головним управлінням ДФС у Київській області від 27.03.2019 року №662, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Миронівське" (код ЄДРПОУ 00382891) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 08.05.2019 року №353/10-36-14-02-13/00385891.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Миронівське":

1) п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 114549 грн;

2) п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, абз.а п.187.1 ст. 187, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України:

за декларацією спеціального режиму оподаткування, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 194 651 грн;

за загальною декларацією, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 121 470 грн за грудень 2018 року;

3) п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України - не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік;

4) п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - не зареєстрвано податкові накладні на суму ПДВ 82 427 грн (82 427 грн х 50% = 41213,5 грн).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.06.2019 року:

- №0018981402 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на 121 470 грн (форма "В4"); №0019011402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн (форма "ПС");

- №0019001402 про застосування штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ (82427 грн) у сумі 41 213,5 грн (форма "Н"),

- №0018991402 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 114 549 грн та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28 637 грн (форма "Р").

Та податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 року №0000741402 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 82 427 грн та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20 607 грн (форма "Р").

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як убачається з акту перевірки від 08.05.2019 року №353/10-36-14-02-13/00385891, контролюючим органом встановлено, що ПАТ "Миронівське" в порушення пп. 4) п.291.4 ст.294, пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ неправомірно застосовувало спрощену систему оподаткування у 2018 році та відповідно до абзацу 2 п.299.11 ст.299 ПКУ за 2018 рік повинно було нарахувати податок на прибуток відповідно до вимог ПК України та подати декларацію з податку на прибуток за 2018 рік.

Також встановлено, що у 2018 році фінансовий результат до оподаткування складав 636383,68 грн, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 114549 грн.

Відповідно до абз. а) п.291.4 ст.291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Також з акту вбачається, що загальний дохід ПАТ "Миронівське" у 2017 році складав на 1 625 289,41 грн. (137 900 грн + 1 487 389,41 грн) більше, ніж позивачем відображено у графі 2 розрахунку частки с/г виробництва за 2017 рік, що призвело до завищення частки сільськогосподарського виробництва для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2018 рік.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2018 рік, позивачем подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік (№9023505203 від 16.02.2018 року), в якому занижено загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника на 1625289,41 грн, що вплинуло на частку сільськогосподарського товаровиробника за 2017 рік.

Перевіркою встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2017 рік складає 72,21 %, що є менше ніж визначено пп.4) п.291.4 ст.294 ПК України та відповідно пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПК України ПАТ "Миронівське" з 01.01.2018 року мало сплачувати податки на загальних підставах.

В акті перевірки відповілдачем зазначено, що загальна сума доходу ПАТ "Миронівське" за 2017 рік становить 41 906 000 грн.

При цьому такий показник отримано контролюючим органом за рахунок заокруглень до тисячі гривень показників рахунків 70, 71 та 74, а також за рахунок включення у загальний дохід доходу від курсової різниці (субрахунок 714) у сумі 1 499 000 грн, замість 2210,5 грн за субрахунком 714 та 2 452,23 грн за субрахунком 711.

У відповідності до Інструкції №291 про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291 на субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці"узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов`язаннями підприємства - пов`язаними з операційною діяльністю підприємства.

Різницю між курсом валюти на МВРУ (курс фактичного продажу) та курсом НБУ обліковують на субрахунку 711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти".

Згідно з п. 4 П(С)БО 21 курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний курс - установлений Нацбанком курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають на дату (п. 8 П(С)БО 21):

- здійснення господарської операції (у межах її обсягу) за курсом НБУ на дату здійснення операції;

- балансу.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N280 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України, відповідно до якого: Рахунок 2600 - Кошти на вимогу суб`єктів господарювання (тобто, поточні рахунки); Рахунок 2603 - Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання.

Зарахування коштів на поточний рахунок клієнта банку здійснюється з урахуванням вимог, визначених Постановою №475 (у редакції, що діяла на момент здійснення операцій), а саме: уповноважений банк зобов`язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов`язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603.

Пунктами 2.1 та 2.6 глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 року № 555, передбачено використання банком розподільчого рахунку 2603 для відображення в бухгалтерському обліку операцій банків в іноземній валюті та з метою здійснення валютного контролю та обов`язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 280 визначено, що призначенням розподільчого рахунку 2603 є облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов`язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень, а за дебетом - суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.

Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок ПАТ "Миронівське" № НОМЕР_1 у 2017 році здійснювались відповідно до умов експортних контрактів, укладених із TolderDevelopmentInc. (республіка Панама) та CardiffTrading OU (Естонія).

Колегія суддів зазначає, що на банківський рахунок ПАТ "Миронівське" № НОМЕР_1 06.03.2017 було зараховано валюту у сумі 262 646,06 дол США (курс НБУ на дату операції - 27,11 грн за 1 дол)

Розподіл суми 262 646,06 дол США на поточні рахунки клієнта відбувся 07.03.2017 року:

1) 170 719,94 дол США на гривневий поточний рахунок № НОМЕР_2 (обов`язковий продаж валюти відповідно до вимог НБУ- 65% суми надходження). Згідно виписки по рахунку за 07.03.2017 фактично зараховано 4 588 261,82 грн (курс НБУ - 27,0213 грн за 1 дол., курс МВРУ фактичного продажу - 26,93 грн за 1,00 дол США);

2) 91 926,12 дол США на валютний поточний рахунок № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку за березень - жовтень 2017 року фактично зараховано 07.03.2017 91 926,12 дол США

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.03.2017 року позитивна курсова різниця від продажу 170 719,94 дол США не виникла.

Разом з тиим, вільний продаж 91 926,12 дол США з поточного валютного рахунку та зарахованого на поточний гривневий - 2 466 029, 48 грн (курс НБУ - 26,8945 грн за 1 дол, курс фактичного продажу - 26,88 грн за 1 дол) здійснено 14.03.2017 року.

Отже, за операцією від 14.03.2017 року позитивних курсових різниць не виникло.

На банківський розподільчий рахунок № НОМЕР_1 було 20.03.2017 зараховано валютну виручку в сумі 29 182,90 дол США (курс НБУ на дату операції - 26,9092 грн за 1 дол).

Розподіл суми 29 182,90 дол США на поточні рахунки клієнта відбувся 21.03.2017 року:

1) 18 968,89 дол. США - на гривневий поточний рахунок (обов`язковий продаж валюти відповідно до вимог НБУ- 65% суми надходження). Згідно виписки по рахунку за 21.03.2017 року фактично зараховано 508 104,94 грн (курс НБУ - 26,887865 грн. за 1,00 дол. США, курс МВРУ фактичного продажу - 26,84 грн за 1 дол.).

2) 10 214,01 дол. США - на валютний поточний рахунок.

Відповідно, за операцією від 21.03.2017 року позитивні курсові різниці не виникли.

Також продаж суми 10 214,01 дол США з валютного поточного рахунку здійснено 30.03.2017 року, в результаті чого 30.03.2017 року на гривневий поточний рахунок зараховано 274 817,33 грн (курс НБУ - 27,040107 грн за 1 дол, курс МВРУ фактичного продажу - 26,96 грн за 1 дол).

Отже, 30.03.2017 року виникла позитивна курсова різниця від операції з продажу валюти (2704,0107 грн (курс НБУ на дату операції 30.03.2017) - 2690,9263 грн (курс НБУ на дату операції 20.03.2017) х 10214,01/100 = 1 336,44 грн.

Відповідно, 30.03.2017 року ПАТ "Миронівське" відобразило у складі доходу на рахунку 714 суму 1 336,44 грн.

Водночас, на банківський розподільчий рахунок № НОМЕР_1 було 07.09.2017 року зараховано валютну виручку в сумі 41 655,54 дол США. (курс НБУ на дату операції - 25,9822 грн за 1 дол).

Розподіл суми 41 655,54 дол США на поточні рахунки клієнта відбувся 08.09.2017 року:

1) 20 827,77 дол. США - на гривневий поточний рахунок (обов`язковий продаж валюти відповідно до вимог НБУ). Згідно виписки по рахунку за 08.09.2017 фактично зараховано 541 688,51 грн (курс НБУ - 26,003183 грн за 1,00 дол США, курс МВРУ фактичного продажу - 26,06 грн за 1 дол).

2) 20 827,77 дол США - на валютний поточний рахунок.

За операцією від 08.09.2017 року виникли позитивні курсові різниці:

від зміни курсу НБУ на дати операцій (26,003183 грн (курс НБУ на дату операції 08.09.2017) - 25,9822 грн (курс НБУ на дату операції 07.09.2017) х 20 827,77 = 437,03 грн.

від різниці між курсом НБУ на дату операції та курсом МВРУ фактичного продажу (26,06 - 26,003183) х 20 827,77 = 1 183,38 грн.

Відповідно, ПАТ "Миронівське" 08.09.2017 відобразило у складі доходів суму 437,03 грн на рахунку 714 та суму 1183,38 грн на рахунку 711.

Продаж суми 20 827,77 дол США з валютного поточного рахунку здійснено 08.09.2017 року, в результаті чого 11.09.2017 на гривневий поточний рахунок зараховано 541 959,31 грн (курс НБУ - 26,003183 грн за 1 дол, курс МВРУ фактичного продажу - 26,06 грн за 1 дол) - виникла позитивна різниця між курсом НБУ на дату операції та курсом фактичного продажу (26,06 - 26,003183) х 20 827,77 = 1 183,38 грн.

Відповідно, ПАТ "Миронівське" 08.09.2017 року відобразило у складі доходів суму 437,03 грн на рахунку 714 та 11.09.2017 - суму 1 183,38 грн на рахунку 711.

На банківський розподільчий рахунок № НОМЕР_1 було 09.10.2017 року зараховано валютну виручку в сумі 4669,31 дол США (курс на дату операції - 26,7399 грн за 1 дол).

Розподіл суми 4669,31 дол. США. на поточні рахунки клієнта та продаж 100% вказаної суми відбувся 10.10.2017 року.

Згідно виписки по поточному гривневому рахунку за 10.10.2017 року фактично зараховано 123 815,61 грн (курс НБУ - 26,551695 грн за 1,00 дол США, курс МВРУ фактичного продажу - 26,57 грн за 1 дол).

Відповідно 10.10.2017 року виникла позитивна курсова різниця між курсом НБУ та курсом фактичного продажу у загальній сумі з двох операцій - 85,47 грн.

Також ПАТ "Миронівське" 10.10.2017 року відобразило у складі доходів суму 85,47 грн. на рахунку 711.

Отже, позивачем відповідно до норм законодавства відображено в бухгалтерському обліку доходи, які виникли від курсових різниць від продажу валюти, отриманої протягом 2017 року:

по рахунку 714 - 2 210,50 грн.

по рахунку 711 - 2 452,23 грн.

Відповідно до оборотів по рахунку 79 за відповідний період загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника становить 40 423 273,06 грн. До складу вказаної суми враховано дохід, отриманий внаслідок збільшення валютного курсу при продажу валюти у сумі 4 662,73 грн.

При складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2017 рік у складі Загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2) дійсно не врахований дохід, отриманий внаслідок збільшення валютного курсу при продажу валюти, який дорівнює 4 662,73 грн , однак ГУ ДФС не досліджено та не надано оцінки зазначеним операціями та їх відображенню у бухгалтерському обліку позивача.

Загальна сума доходу позивача за 2017 рік становить 40 423 273,72 грн та складається з:

"Дохід від реалізації готової продукції" - 30 362 864,11 грн.

" Дохід від реалізації товарів" - 4 031 485,93 грн.

"Дохід від реалізації робі, послуг" - 5 713 731,06 грн.

712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" - 135 650,58 грн.

714 "Дохід від операційної курсової різниці" - 2 210,50 грн.

711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти" - 2 452,23 грн.

719 "Інші доходи від операційної діяльності" - 90810,29 грн.

746 "Інші доходи" - 84068,62 грн.

Відповідно частка сільськогосподарського виробництва ПАТ "Миронівське" у 2017 році становить 75,11 % (30 362 864,11 грн х100/40 423 273,72 грн).

Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПАТ "Миронівське" у 2018 році правомірно застосовувало спрощену систему оподаткування та не мало обов`язку з визначення податкових зобов`язань з податку за прибуток та подання відповідної звітності за такого податку.

Щодо не включення у дохід підприємства 2017 року 137 900 грн, отриманих 15.09.2016 року від ТОВ "ТД "Успіх", колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що згідно з банківською випискою АТ "Райффайзен банк "Аваль" від 15.09.2016 року ПАТ "Миронівське" зараховано грошові кошти у сумі 137 900 грн, з призначенням платежу часткове повернення позики за договором №15/02-2Z від 01.02.2015 року.

Разом з тим, згідно даних банківських виписок підприємства за перевірений період ПАТ "Миронівське" не здійснювало повернення грошових коштів на ТОВ ТД "УСПІХ" за даним договором.

Проведеною перевіркою первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "УСПІХ" встановлено, що будь-яка інша заборгованість перед ТОВ ТД "УСПІХ" станом на 28.08.2017 року у позивача відсутня, також така заборгованість у позивача відсутня і станом на 31.12.2018 року.

Податковий орган вважає, що згідно з актом зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 28.08.2017 року, ПАТ "Миронівське" втратило обов`язок повертати грошові кошти, що надійшли згідно банківської виписки від 15.09.2016 року.

Крім того, як зазначає відповідач 137 900 грн ПАТ "Миронівське" мало відобразити у складі загального доходу за 2017 рік.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у 2015 році відповідно до договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.02.2015 року №15-02-2з ПАТ "Миронівське" надавало ТОВ "ТД "Успіх" безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сумі 137 900, 00 грн наступними платежами: 06.05.2015 року у сумі 122 306,8 грн (платіжне дорученням від 06.05.2015 року №302),

13.05. 2015 року у сумі 15 593,2 грн (платіжне доручення від 13.05. 2015 року №313).

Як убачається із матеріалів справи, 31.12.2015 року між ТОВ "ТД "Успіх" та ПАТ "Миронівське" підписано акт звірки взаєморозрахунків за 2015 рік, який відображає операції з надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у загальній сумі 137 900, 00 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.09.2016 року до Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.02.2015 року №15-02-2з ПАТ "Миронівське" та ТОВ "ТД "Успіх" погоджено наступні терміни розрахунків (повернення поворотної допомоги) - до 30.09.2016 року.

На виконання угоди ТОВ "ТД "Успіх" 15.09.2016 року перерахувало на рахунок ПАТ "Миронівське" 137 900,00 грн з призначенням платежу: "часткове повернення позики згідно договору №15/02-2з від 01.02.2015 року, без ПДВ" (платіжне дорученням від 15.09.2016 року №2471).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість ТОВ "ТД "Успіх" перед ПАТ "Миронівське" за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.02.2015 року №15-02-2з погашено повністю 15.09.2016 року.

У відповідності до п.5 П(С)БО 15 "Дохід" Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 6.5 П(С)БО 15 "Дохід" не визнаються доходами надходження від інших осіб в погашення позики.

Таким чином, ПАТ "Миронівське" правомірно не визнало у складі доходів за 2017 рік суму коштів, отриманих від ТОВ "ТД "Успіх" в повернення позики, та не включило 137 900,00 грн. до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогоподарського товаровиробника, оскільки вказана сума не відповідає ознакам, за яких визнається дохід.

Щодо податкових повідомлень-рішень 21.06.2019 року №0018981402, №0019001402 та від 16.09.2019 року №0000741402 (ПДВ), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до банківських виписок по розрахунковому рахунку АТ "Райфайзен Банк "Аваль" встановлено, що ПАТ "Миронівське" отримано (повернуто) грошові кошти за посівний матеріал по договору №13/17 від 01.02.2013 року у сумі 494 563,35 грн, а саме:

- згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 по бухгалтерських рахунках 631 "Розрахунки з ТОВ ТД "Успіх", 361 "Розрахунки з ТОВ "ТД Успіх", 6857 "Розрахунки з ТОВ ТД "Успіх", видаткових накладних, актів наданих послуг, банківських виписок не встановлено дебіторської/кредиторської заборгованості за даним договором станом на 17.08.2016 року;

- згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 631 "Розрахунки з ТОВ ТД "Успіх", 361 "Розрахунки з ТОВ "ТД Успіх", 6857 "Розрахунки з ТОВ ТД "Успіх", видаткових накладних, актів наданих послуг за період з 17.08.216 по 15.09.2016 по договору №13/17 від 01.02.2013 відвантаження посівного матеріалу не відбувалось.

Під час проведення перенвірки контролюючим органом зазначано, що згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також, відповідач в ході розгляду перевірки дійшов висновку, що ПАТ "Миронівське" в порушення п.201.1 ст.201 ПК України не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ - 82 427, 00 грн, що є підставою для застосування штрафу у розмірі 50% ПДВ - 41 213,5 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 30.04.2013 року ПАТ "Миронівське" здійснило передплату ТОВ "ТД "Успіх" у сумі 1 600 000,00 грн за насіння кукурудзи з призначенням платежу : "За посівний матеріал, згідно договору №13/17 від 01.02.2013, без ПДВ" (платіжне доручення від 30.04.2013 року №204).

Згідно специфікації від 01.04.2013 року №1/04 товар (посівний матеріал) на суму 1 600 000 грн підлягав поставці до 30.08.2014 року, в іншому випадку постачальник на вимогу покупця був зобов`язаний повернути суму передплати, на яку не поставлено товар.

На виконання договору поставлено товар на загальну суму 1105 436,65 грн, що підтверджується видатковими накладними.

31.12.2015 року між ПАТ "Миронівське" та ТОВ "ТД "Успіх" підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором від 01.02.2013 №13/17, відповідно до якого сторони підтверджують наявність кредиторської заборгованості ТОВ "ТД "Успіх" перед ПАТ "Миронівське" у сумі 494563, 35 грн станом на 31.12.2015.

30.06.2016 року між ПАТ "Миронівське" та ТОВ "ТД "Успіх" підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором від 01.02.2013 №13/17, відповідно до якого сторони підтверджують наявність кредиторської заборгованості ТОВ "ТД "Успіх" перед ПАТ "Миронівське" у сумі 494563,35 грн станом на 30.06.2016.

Разом з тим, відповідно до платіжних доручень від 17.08.2016 року №2068, №2061, від 18.08.2016 року №2077, від 06.09.2016 року №2358, від 07.09.2016 року №2375, №2374, №2396, від 14.09.2016 року №2453, №2447, від 15.09.2016 року №2464, ТОВ "ТД "Успіх" здійснило повернення передплати за посівні матеріали, які не були поставлені за договором №13/17 на загальну суму 494563,35 грн без ПДВ.

Пунктом 201.7 ПК України (у редакції станом на 30.04.2013 року) передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 15. Розділу підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України - Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість. (в редакції станом на 30.04.2013 року).

Абз.2 п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень в редакції станом на 30.04.2013 року - Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 року № 1379 (в редакції станом на 30.04.2013 року) усі примірники податкових накладних, виписаних на Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, залишаються в особи, що їх виписала.

Отже, податкова накладна на суму авансу (1 600 000 грн) за посівний матеріал, сплачену 30.04.2013 року, в ЄРПН не реєструвалась і не підлягала наданню покупцю (ПАТ "Миронівське"), а операція була звільнена від ПДВ, а тому податкового кредиту ПАТ "Миронівське" на вказану суму передплати не формувало.

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246 передбачено, що починаючи з 1 лютого 2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

У відповідності до пункту 4 Порядку N 1246 розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 року та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної. Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 розділу II ПКУ) та розрахунок коригування до неї.

Абзац 2-5 п.192.1 ст.192 ПКУ (в редакції станом на серпень - вересень 2016 року) визначають, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Враховуючи вищезазнечене, суд першої інстанцї дійшов вірного висновку, що у позивача не було обов`язку формувати податкові зобов`язання та реєструвати податкові накладні / розрахунки коригування на суму ПДВ 82 427 грн.

Щодо завищення податкового кредиту у сумі 16 060 грн за березень 2017 року, колегія суддів зазначає.

Згідно первинних документів наданих до перевірки (банківських виписок, видаткових накладних, актів наданих послуг) станом на 01.02.2017 року ПАТ "Миронівське" перед ТОВ "ТД Успіх" значиться кредиторська заборгованість у сумі 1156009,51 грн.

Контролюючий орган вважає, що постачальник товарів (ТОВ "ТД "Успіх") мав зареєструвати у лютому 2017 року в ЄРПН податкову накладну на передплату у сумі 96393,57 (ПДВ - 16 060 грн.) на підставі платежу, здійсненого 02.02.2017 року (загальна сума платежу - 1252403,08 грн. з ПДВ), відповідно, робить висновок, що на цю суму позивач не мав права формувати податковий кредит.

Проте, у додатку 5 до Декларації з ПДВ за лютий 2017 року відсутній податковий кредит, сформований на постачання від контрагента ТОВ "ТД "Успіх" (ЄДРПОУ - 38262905).

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту на суму операції, за якою позивач його не формував.

Також, в актом перевірки зазначено, що до додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2017 року ПАТ "Миронівське" включено до податкового кредиту березня 2017 року 267048 грн (у т.ч. 16 060 грн.) за податковими накладними, що оформлені на дату відвантаження товарів.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз. 3 п.198.6 ст.198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначає відповідач, постачальник товарів (ТОВ "ТД "Успіх") мав зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на переплату у сумі 96393,57 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 060 грн) на підставі платежу, здійсненого 02.02.2017 року виходячи з того, що платіж був здійснений у загальній сумі 1252403,08 грн, у той час, як сума заборгованості ПАТ "Миронівське" перед ТОВ "ТД "Успіх" станом на 02.02.2017 року складала 1156009,51 грн.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, заборгованість ПАТ "Миронівське" перед ТОВ " ТД "Успіх" у сумі 1252403,08 грн виникла за операціями з поставки товарів, на які ТОВ "ТД "Успіх" було зареєстровано податкові накладні у попередніх податкових періодах, а вказана заборгованість погашена 02.02.2017 року.

Передплати ПАТ "Миронівське" платежем від 02.02.2017 року у сумі 96393,57 грн не здійснювало, томву у ТОВ "ТД "Успіх" не виникало обов`язку реєструвати податкові накладні 02.02.2017 року на суму ПДВ - 16 060 грн.

Вказані обставини підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "ТД "Успіх" та позивачем по договору від 01.05.2015 року №15/1.

Щодо завищення податкового кредиту за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року у сумі 105 410 грн за березень 2016 на суму 18 467 грн, та квітень 2016 на суму 86 943 грн, колегія суддів зазначає.

Відповідно до акту перевірки, облік розрахунків за договорами поставки товарів, робіт, послуг від ТОВ "ТД Успіх" (код за ЄДРПОУ 38262905) підприємством здійснювалось на бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 за січень 2016-грудень 2018 року встановлено, що станом на 01.01.2016 року ПАТ "Миронівське" перед ТОВ "ТД Успіх" значиться кредиторська заборгованість у сумі 423775,22 за договором поставки від 01.05.2015 року №15/1.

У відповідності до банківських виписок по розрахунковому рахунку АТ "Райффайзен Банк Аваль" ПАТ "Миронівське" здійснено оплату на адресу ТОВ "ТД Успіх" 11.01.2016 року за договором поставки від 01.05.2015 року №15/1 на суму 1 056238, 48 грн.

Відвантаження товарів, робіт, послуг у січні 2016, лютому 2016 року на адресу ПАТ "Миронівське" не здійснювалось.

Підприємством постачальником проігноровано дату визначення податкових зобов`язань, а саме не взято до уваги банківську виписку від 11.01.2016 року на суму 632463,26 грн. (ПДВ 105 410,54 грн.) з призначенням платежу за договором поставки №15/1 від 01.05.2015.

На підставі вищевикладеного встановлено безпідставне відображення податкового кредиту ПАТ "Миронівське" у березні 2016 на суму 18467,10 грн, квітні 2016 у сумі 86943,44 грн.

Контролюючий орган вважає, що постачальник товарів (ТОВ "ТД "Успіх") мав зареєструвати у січні 2016 року в ЄРПН податкову накладну на переплату у сум і632463,26 грн (ПДВ 105 410,54 грн) на підставі платежу, здійсненого 11.01.2016 (загальна сума платежу - 1 056 238,48 грн. з ПДВ), відповідно, на цю суму ПДВ позивач не міг формувати податковий кредит.

Проте, у додатку 5 до Декларації з ПДВ за січень 2016 року відсутній податковий кредит, сформований на постачання від контрагента ТОВ "ТД "Успіх".

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту на суму операцій, за якими платник податку взагалі не формував.

Головне управління ДФС у Київській області зменшило на 105 410,54 грн ПДВ податковий кредит за березень- квітень 2016 року, який позивачем сформовано на підставі податкових накладних, зареєстрованих ТОВ "ТД "Успіх" у періодах: березень та квітень 2016 року за іншими операціями.

Як встановлено судом першої інстанції, заборгованість ПАТ "Миронівське" перед ТОВ " ТД "Успіх" у розмірі 1 056 238,48 грн виникла за операціями з поставки товарів, на які ТОВ "ТД "Успіх" було зареєстровано податкові накладні у попередніх податкових періодах, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків по договору №15/1 від 01.05.2015.

Крім того, перевіркою встановлено, що суб`єкт господарювання переносив від`ємне значення ряд.21 попередніх звітних періодів відображених у рядку 16 Декларацій "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" показників за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року у сумі 39805918 грн.

У відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи встановлено, що податковий кредит сформовано позивачем правомірно за періоди: березень 2016 року на суму 18 467 грн, квітень 2016 року на суму 86 943 грн, березень 2017 року на суму 16 060 грн, тому і від`ємне значення з ПДВ за грудень 2018 на суму 121 470 грн сформовано ПАТ "Миронівське" правомірно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.