Постанова

від 01.10.2020 по справі 300/679/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 рокуСправа № 300/679/20 пров. № А/857/8699/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (суддя Микитин М.М., м.Івано-Франківськ) у справі за його позовом до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний дитячий психоневрологічний санаторій Івано-Франківської обласної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - Управління, ДСНС, відповідно) звернулося до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний дитячий психоневрологічний санаторій Івано-Франківської обласної ради (далі - КНП) в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) КНП шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що порушення правил пожежної безпеки, які були виявлені під час перевірки та слугували підставою для звернення Управління з позовом до суду залишилися не усуненими, в розумінні чинного законодавства та дійсно створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки виявлені позивачем порушення були частково усунуті відповідачем, а не усунуті порушення не можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, то відсутні підстави для задоволення заявленого позову.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що у період з 08.01.2020 по 20.01.2020 посадовими особами Тисменицького районного відділу Управління проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КНП за наслідками якої було складено акт від 20.01.2020 №12 (далі - Акт; а.с.9-18).

У Акті зафіксовано, що експлуатація даного об`єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, серед яких, зокрема:

1) не обладнано приміщення адміністративного корпусу та їдальні системами протипожежного захисту, а саме автоматичною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу (пункт 12 глава 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) від 30.12.2014 за №1417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 05.03.2015 за №252/26697; (далі - Правила №1417);

2) не оброблено дерев`яні конструкції горища адміністративного корпусу, їдальні та гаражу вогнетривким розчином (пункт 2.5 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);

3) не забезпечено санаторій необхідним об`ємом води в пожежному резервуарі та вільним під`їздом з твердим покриттям до нього для цілей зовнішнього пожежогасіння (підпункт 2 пункт 2.1 глава 2 розділу V Правил №1417);

4) виконане внутрішнє облицювання стелі коридору другого поверху головного лікувального корпусу з горючих матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2. Д2, Т2 (пункт 2.17 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);

5) не укомплектовані пожежні щити, які знаходиться на території закладу комплектом засобів пожежогасіння згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покриваю з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт (пункт 3.11 глава 3 розділу IV Правил №1417);

6) не забезпечено приміщення закладу необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Типових норм належності вогнегасників , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 №151, зареєстрованих у МЮУ 29.04.2004 за №554/9153 (далі - Типові правила) (пункт 3.6;39 глава 3 розділу V Правил №1417);

7) не мають вогнегасники, які експлуатуються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації (пункт 3.18 глава 3 розділу ІІІ Правил №1417);

8) допускається замикання на замки дверей на шляхах евакуації та евакуаційних виходах (пункт 2.37 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);

9) улаштовано на шляху евакуації з кабінету генерального директора адміністративного корпусу поріг висота якого перешкоджає вільній евакуації людей (пункт 2.37 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);

10) не пофарбовано стаціонарні зовнішні пожежні сходи головного лікувального корпусу (пункт 2.15 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417).

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень відповідачу 20.01.2020 винесено припис №10 у якому доручено КПН вжити відповідних заходів для усунення порушень до 01.04.2020 (а.с.19-20).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) державний нагляд (контроль) -це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) (частина четверта статті 4 Закону №№877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У частині одинадцятій статті 7 Закону №877-V вказано, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.

У відповідності до статті 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною першою статті 67 КЦЗ визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 за №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

Серед основних завдань ДСНС є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в областях.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 КЦЗ, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює такий державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом (частина другої статті 68 КЦЗ).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 КЦЗ однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з частиною другою цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об`єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Частиною третьою статті 55 КЦЗ визначено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 КЦЗ).

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

В контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Згідно положень пункту 2 частини першої статті 70 КЦЗ підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З викладених норм слід дійти висновку, що ними установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи видно, що виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які зазначені в Акті, відповідачем частково усунуто, а саме: пункти 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10 (а.с.40-49, 50-76, 80-87, 104-110).

Окрім вказаного, відповідно до проекту проведення робіт Вогнезахист дерев`яних конструкцій даху їдальні, авто гаражів, матеріального складу, договору про виконання робіт по вогнезахисній обробці та антисептичній обробці дерев`яних конструкцій даху їдальні, гаражів від 20.04.2020 №28 від 20.04.2020, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 23.04.2020 №16/0/0/8-02-2-1-2-1-1, платіжного доручення від 23.04.2020 №15 про перечислення коштів за роботи по вогнезахисту та антисептичній обробці, акту приймання виконання будівельних робіт, дерев`яні конструкції даху їдальні та гаражів від 28.04.2020 №16/0/0/8-02-2-1-2-1-1, будуть оброблені препаратом ДСА-1, в період з 01.05.2020 до 04.05.2020.

Також як підтверджено договором на виконання робіт від 14.08.2020 №16/08-20 та актом здачі приймання виконання робіт (наданих послуг) від 17.08.2020 №0000053 КНП здійснено початок робіт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації в адміністративному корпусі будівлі (а.с.172-176).

Доказів, які б спростували зазначені обставини, позивачем суду не надано.

Таким чином, відповідачем частково (9 із 10 пунктів) усунуто виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які зазначені в Акті, що слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

У зв`язку із наведеним суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що частково не усунуті відповідачем порушення не викликають необхідність застосування судом саме заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача, оскільки не можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 9 жовтня 2020 року.