Постанова

від 01.10.2020 по справі 1.380.2019.005540

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005540 пров. № А/857/7531/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.

Онишкевича Т.В.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кедик М.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 14 год. 07 хв. 20 травня 2020 року, повне судове рішення складено 27 травня 2020 року, у справі №1.380.2019.005540 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГалІО до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

25.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ГалІО (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 31.07.2019 № 0058815012.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового кодексу України. Суд першої інстанції вказав, що ненаправлення акту перевірки та ненадання позивачу права подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, позбавило позивача можливості реалізації свого права на подання відповідних пояснень й документів, що стосувалися предмету перевірки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0058815012 прийнято відповідачем з порушенням процедури, встановленої статтею 86 ПК України, тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, незважаючи на неможливість спростувати сам факт порушення позивачем та не досліджуючи фактичні обставини справи, протиправно скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Скаржник вказує, що порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути безсумнівною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, особливо, коли платником дійсно допущено порушення вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання скаржника та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області правонаступником - Головним управління ДПС у Львівській області.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ГалІО зареєстроване як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ 35620697.

Головним Управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТОВ ГалІО щодо дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201, за результатами якої 29.07.2019 складено акт № 2610/13-01-12-21/35620697.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено, що Товариство податкові накладні зареєструвало з порушенням терміну реєстрації, а саме ПН від 30.11.2018 №119 граничний термін реєстрації - 15.12.2018, фактичний термін реєстрації ПН - 20.12.2018, тобто кількість днів затримки 5 дні; податкова накладна від 27.04.2018 №311 з граничним терміном реєстрації - 15.05.2018, фактичний термін реєстрації ПН 14.11.2018, кількість днів затримки складає 183 дні; податкова накладна від 28.05.2019 № 60, граничний термін реєстрації - 15.06.2019, фактичний термін реєстрації ПН - 20.06.2019, кількість днів затримки складає 5 днів.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта № 2610/13-01-12-21/35620697 від 29.07.2019, 31.07.2019 Головним Управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0058815012, яким застосовано штрафні санкції у сумі 949,81 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи таке незаконними, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час проведення перевірки, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиному реєстрі податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які вказують на допущені платником податків порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 ПК України.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 87 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавцем, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлено наступний алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки та встановленні за результатами такої порушень: 1) складання акта у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків; 2) розгляд контролюючим органом заперечень та/або додаткових документів, наданих платником податків або його представниками у випадку незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки; 3) прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Дотримання зазначеної послідовності дозволяє платнику податків, отримавши акт перевірки, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов`язково повинні враховуватися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов`язань.

Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями дотримання зазначених умов є обов`язковим.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 27 липня 2018 року у справі №813/2868/17 прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, а ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії акта від 29.07.2019 №2610/13-01-12-21/35620697, такий підписано головним державним ревізором, відмітка (підпис, прізвище та ініціали) про отримання одного примірника акта керівником (головним бухгалтером) Товариства відсутня.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи Товариство на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення акт перевірки від 29.07.2019 №2610/13-01-12-21/35620697 не отримувало, докази направлення такого на адресу Товариства в матеріалах справи відсутні, відповідачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надані.

В судовому засіданні представник Товариства зазначив, що вказаний акт отримано разом із відзивом на позовну заяву у цій справі, що представником скаржника не заперечено.

В свою чергу, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 30.07.2019, тобто через два дні після складення самого акта перевірки від 29.07.2019 №2610/13-01-12-21/35620697.

За встановлених обставин та нормативно-правового регулювання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не дотримано вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, що мало наслідком позбавлення позивача можливості подати заперечення проти висновків акта перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято до спливу строку подачі платником податків заперечень на висновки акта перевірки.

В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Щодо аргументів скаржника про те, що порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути безсумнівною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними та зауважує, що проведення контролюючим органом камеральної перевірки, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу за відсутності платника податків, виключає можливість подати платником податків будь-які пояснення та/або заперечень стосовно встановлених такою перевіркою обставин під час проведення перевірки, а тому у випадку не надіслання (не отримання) платником податків акта, складеного за результатом проведення камеральної перевірки, нівелюється право останнього на подачу заперечень та/чи додаткових документів, розгляд таких та врахування контролюючим органом під час визначення грошового зобов`язання, що виключає можливість прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення із врахуванням всіх обставин справи, в тому числі тих, які можуть спростувати висновки проведеної перевірки. В силу положень пункту 86.8. статті 86 ПК України надані платником податків заперечення на акт перевірки є обов`язковими до розгляду та врахування контролюючим органом.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновки суду першої інстанції, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення недотримано вимог статті 2 КАС України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, відповідачем порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, тобто відповідач діяв не у спосіб та не у межах повноважень визначених законом, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню як передчасне.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №1.380.2019.005540 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 09.10.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України