Постанова

від 30.09.2020 по справі 140/3226/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3226/19 пров. № А/857/2641/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

представника позивача Самчука А.М.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року (прийняте у м. Луцьку суддею Каленюк Ж.В.; складене у повному обсязі 08 січня 2020 року) в адміністративній справі № 140/3226/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-КЛАСІК АВТО до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД-КЛАСІК АВТО (надалі - ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО , Товариство, позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням задоволення його заяви про залишення його позову в частині без розгляду, просило визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 вересня 2019 року № 1291191/38485638 та № 1291192/38485638; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкові накладні від 28 серпня 2019 року № 1 та від 30 серпня 2019 року № 1.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що Товариство за фактом господарської операції з продажу Товариству з обмеженою відповідальністю Проммонтажбуд (надалі - ТзОВ Проммонтажбуд ) екскаватора-навантажувача колісного виписало та надіслало для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 28 серпня 2019 року № 1 на загальну суму 138 325,00 грн (із них податок на додану вартість (далі - ПДВ) 23 054,16 грн) та від 30 серпня 2019 року № 1 на загальну суму 426 395,83 грн (з них ПДВ 85 279,16 грн); контролюючий орган зупинив реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН з посиланням на їх відповідність вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН. Позивач надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи податковим органом не були взяті до уваги та прийнято рішення від 26 вересня 2019 року № 1291191/38485638, № 1291192/38485638 про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до незаконного та необгрунтованого вирішення спору по суті. Тому просило рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірні рішення від 26 вересня 2019 року № 1291191/38485638 та № 1291192/38485638 винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і в них чітко зазначено яких саме документів, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018, Товариством не надано.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО зареєстроване як юридична особа 25 березня 2013 року; основним його видом діяльності є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Товариство є платником ПДВ з 01 листопада 2018 року, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 47), витягу №1803194500023 з реєстру платників ПДВ (а.с. 7).

27.08.2019 між ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО (продавець) та ТзОВ Проммонтажбуд (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2708-1/2019, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупцю екскаватор-навантажувач колісний марки TEREX, модель 970, кузов № НОМЕР_1 , 2007 року виготовлення, (пункту 1.1. Договору, а.с. 30). Розділом 4 договору було визначено, що загальна сума договору становить 650 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 108 333,33 грн.

На підставі договору Товариство виписано рахунок-фактуру від 27 серпня 2019 року № СФ-0000072. 28 серпня 2019 року ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО отримало часткову попередню оплату в сумі 138 325,00 грн, а 30 серпня 2019 року - доплату у сумі 511 675,00 грн (а.с. 34, 36 зворот). На виконання вказаного договору купівлі-продажу транспортного засобу 04 вересня 2019 року позивач передав ТзОВ Проммонтажбуд екскаватор-навантажувач колісний, про що складено та підписано акт приймання-передачі транспортного засобу від 04 вересня 2019 року до договору № 2702-1/2019 від 27 серпня 2019 року (а.с. 32). За фактом цієї господарської операції складено видаткову накладну від 04 вересня 2019 року № РН-0000056 (а.с. 28).

ТзОВ «ГРАНД-КЛАСІК АВТО» за фактом оплати за товар сформувало податкові накладні від 28.08.2019 № 1 на загальну суму 138 325,00 грн, в тому числі ПДВ 23 054,16 грн, та від 30 серпня 2019 року № 1 на загальну суму 426 395,83 грн, з них ПДВ 85 279,16 грн, які надіслало для реєстрації в ЄРПН 11 вересня 2019 року (а.с. 8, 10). Як видно з квитанцій від 11 вересня 2019 року, податкові накладні доставлено до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена: податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 9, 11).

20 вересня 2019 року ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО подало в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації вказаних податкових накладних, що підтверджується повідомленням № 4 (а.с. 12). До повідомлення додано документи, які підтверджують факт придбання позивачем товару у компанії Coreberg Experts L.P.: контракт/договір від 01 жовтня 2018 р. № 1/18 (а.с. 14 - 16); інвойс від 21 серпня 2019 року № 84/01 (а.с. 18); митну декларацію від 27 серпня 2019 року № UA 205090/2019/100568 (а.с. 20); договір від 01 жовтня 2019 року № 1-10/18, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ ГРАНД-КЛАСІК АВТО , про оренду автомобільної стоянки та акт приймання-передачі майна від 01 жовтня 2018 року до договору (а.с. 22 -2 4) Також додано документи стосовно здійснення господарської операції, за наслідком якої сформовано податкові накладні від 28 серпня 2019 року № 1 та від 30 серпня 2019 року № 1: договір купівлі-продажу транспортного засобу від 27 серпня 2019 року № 2708-1/2019 (а.с. 30); рахунок-фактуру від 27 серпня 2019 року № СФ-0000072 (а.с. 26); видаткову накладну від 04 вересня 2019 року № РН-0000056 (а.с. 28); акт приймання-передачі транспортного засобу від 04 вересня 2019 року до договору № 2708-1/2019 від 27 серпня 2019 р. (а.с. 32); виписки за банківським рахунком від 28 серпня 2019 року та від 30 серпня 2019 року (а.с. 34, 36). Також надіслано лист пояснення від 20 вересня 2019 року № 1, в якому позивач додатково повідомив, що податкові накладні виписані за фактом отримання оплати за товар; витрат на доставку товару понесено не було, оскільки поставка здійснювалася на умовах DAP; товариство не понесло витрати на транспортування, так як за умовами договору продажу транспортного засобу транспортування товару покупцю здійснювалось за його рахунок (а.с. 38).

За результатами розгляду цих документів Комісія ГУ ДФС у Волинській області прийняла рішення від 26 вересня 2019 року № 1291191/38485638 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 28 серпня 2019 року № 1 з підстав ненадання платником податку копій необхідних документів (а.с. 39 - 40). Аналогічні підстави зазначені і у рішенні від 26 вересня 2019 року № 1291192/38485638 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 30 серпня 2019 року № 1 (а.с. 41 - 42).

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у Волинській області рішень про реєстрацію податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктами 5 - 7 якого встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктами 12 - 13 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 18 - 21 Порядку № 117 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, податковий орган посилався на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року в справі № 320/6312/18 зазначив: …Акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України .

Таким чином, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, у межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.

Дослідивши подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає, що ці документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій і були цілком достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 28 серпня 2019 року № 1 та від 30 серпня 2019 року № 1.

Проте, ГУ ДФС у Волинській області прийняло рішення за №№ 1291191/38485638 та 1291192/38485638 від 26.09.2019 про відмову у реєстрації цих податкових накладних.

Підставою відмови зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено про відсутність розрахункових документів з нерезидентом (платіжні доручення в іноземній валюті) та документів щодо транспортування товару (міжнародних товарно-транспортних накладних, товарно-транспортних накладних).

Проте, суд вважає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної в посиланням на обсяг постачання товару/послуги, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення податкового органу від 26 вересня 2019 року № 1291191/38485638 та № 1291192/38485638 є протиправними, оскільки їхній зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких такі рішення прийнято, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування цих рішень.

За час розгляду цієї справи в судовому порядку, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Виходячи із вимог зазначеної норми, колегія суддів апеляційного суду вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою її подання: № 1 - 28 серпня 2019 року та № 1 - 30 серпня 2019 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року в адміністративній справі № 140/3226/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Л. Я. Гудим Постанова складена у повному обсязі 09 жовтня 2020 року.