Рішення

від 09.10.2020 по справі 460/5874/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2020 року м. Рівне № 460/5874/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕШЕВІ СКЛАДИ" до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕШЕВІ СКЛАДИ (далі - позивач, декларант) звернулось з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/002658/2 від 28.11.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/002658 від 28.11.2019. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 15/10 від 15.10.2019 на його адресу було поставлено товар, асортимент, характеристики та ціна якого узгоджена сторонами контракту в супровідних документах. Позивач вказує, що відповідно до специфікації на поставку товару та фактури, товар що поставлений на адресу позивача являє собою стінові панелі (сендвіч панелі з мінеральним наповненням 15 см) та плитка з грубої кераміки, глазурована для підлоги, терасова плитка та плитка для ванної кімнати. З метою митного оформлення придбаного товару за контрактом від 15.10.2019 № 15/10 позивачем, 25.11.2019 через уповноваженого представника було подано відповідачу митну декларацію типу ІМ40 № UA205090/2019/135122. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією позивачем були подані товаросупровідні документи, які на думку останнього, підтверджують вартість товару за ціною договору та за першим методом визначення митної вартості. Зазначає, що в процесі здійснення процедури митного контролю, посадовою особою відповідача зазначено що митна вартість товару 1, 2 за ціною щодо товарів, які ввозяться на митну територію України не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості і картку відмови у прийняття митної декларації та митному оформленні товарів. Позивач не погоджується з даними рішеннями, вважає їх протиправними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить їх скасувати.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що за митною декларацією були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Вказує що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР щодо заниження рівня митної вартості товару. На вимогу митниці декларантом не було подано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товарів № 1, № 2 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Відповідач зазначає, що вказані товари оформлено у вільний обіг 28.11.2019 згідно з МД № UA205090/2019/147158 з наданням гарантійних зобов`язань, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України. В такому разі, оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення та картка відмови прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач відповіді на відзив до суду не подав.

12.08.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позов.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі обставини спору, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

15.10.2019 між компанією Levnй sklady s.r.o. (Чеська Республіка), (Продавець) та позивачем у справі ТОВ Дешеві Склади (Покупець), було укладено контракт № 15/10 відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити матеріали в подальшому товар. Найменування, кількість і ціна товару буде зазначатись в специфікації продавця на кожну окрему партію товару. Згідно розліду 2 укладеного контракту, загальна вартість контракту складає 10000 Євро. Ціна на товар встановлюється в Євро і зазначається в специфікації продавця, які узгоджуються сторонами та являються частиною контракту. Вартість маркування, навантаження і упаковки входить у вартість товару.

Порядок оплати товару та здійснення розрахунків врегульовано сторонами в розділі 3 контракту. Зокрема згідно п. 3.1. покупець здійснює оплату вартості товару на протязі 30 днів після отримання товару. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського перерахунку на підставі інвойсу (рахунку-фактури) (п.3.2. контракту).

В пункті 4.1., 4.2. контракту визначено, що товар постачається без упаковки. Маркування товару проводиться згідно технічних вимог виробника товару.

Відповідно до п. 5.1. товар буде поставлено на умовах FCA Osenice-Dмtenice згідно правил Інкотермс 2010 .

Згідно умов приймання товару, які сторонами врегульовані в пунктах 6.1.-6.3. контракту, покупець зобов`язаний забезпечити митне очищення товару і забезпечити завантаження (або вивантаження на ТЛС). Прийняття товару здійснюється у відповідності з супровідними документами на товар. Постачальник зобов`язаний поставити з товаром наступні документи: а) вантажно-супровідні документи, визначені міжнародними нормами транспортування комерційних вантажів (в тому числі специфікації, інвойси); б) сертифікати якості і відповідності, якщо такі вимагаються по законодавству України або міжнародними нормами і правилами.

Судом встановлено, що у день укладення контракту сторонами складено специфікацію №1 на поставку товару до контракту № 15/10 від 15.10.2019, відповідно до якої предметом поставки є плитка керамічна, глазурований фарфор для ванної кімнати, плитка керамічна глазурована кімнатна для підлоги, терасова плитка проти ковзання - керамічна глазурована матова, плитка керамічна глазурована для підлоги та сандвіч панелі товщиною 15см, що складається з оцинкованої сталі 0,7мм-утеплювач-пінополіуретан-оцинкована сталь 0,7мм покрита полімерним захисним покриттям, для стін.

Загальна вага товару становить 12585,26 кг. Загальна вартість товару, що постачається за даною специфікацією становить 1624,18 Євро. Специфікацією також визначено умови поставки: CPT-Луцьк, згідно правил Інкотермс 2010 . Складена специфікація підписана представником продавця та покупця, а також скріплена їх відтисками печаток.

До матеріалів справи приєднано фактуру-податковий документ № 190100320 від 21.11.2019 у якій міститься інформація про найменування, перелік, асортимент та кількість товару що постачається покупцю. Згідно фактури, загальна вартість товару становить 1624,18 Євро.

Зазначений товар було поставлено на територію України що підтверджується експортною декларацією країни відправлення MRN № 19CZ61000023T4XYT0. Відповідно до відміток наявних у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 20191122, товар отримано покупцем ТОВ Дешеві Склади .

Матеріалами справи підтверджується, що 25.11.2019 уповноваженим представником декларанта ФОП ОСОБА_1 подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію № UA205090/2019/135122 для здійснення митного оформлення товару за загальною вартістю 1624,18 Євро, товар № 1 - 1098,78 Євро, товар № 2 - 525,40 Євро. Метод визначення митної вартості товару декларантом обрано перший, за ціною договору, що вбачається з графи 43 митної декларації (код МВВ - 1).

До митного оформлення відповідачу подано разом з митною декларацією наступні документи: контракт № 15/10 від 15.10.2019; рахунок-фактура від 21.11.2019 № 190100320; доповнення до контракту № 1 від 15.10.2019 (специфікація); автотранспортна накладна № 20191122 від 22.11.2019 (CMR); сертифікат № CZ006775-1 від 28.03.2018; копія митної декларації країни відправлення MRN № 19CZ61000023T4XYT0 від 22.11.2019.

За результатами розгляду поданих документів, в процесі здійснення процедури митного контролю відповідач дійшов висновку, що митна вартість товару № 1, 2 за ціною щодо товарів, які ввозяться на митну територію України не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи які подані для підтвердження митної вартості, не місять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

На підставі цього, 28.11.2019 Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA205110/2019/002658/2.

У графі 33 рішення містяться наведені обставини його прийняття, зокрема вказано що документи подані декларантом до митного оформлення містять розбіжності, а саме: в графі 20 митної декларації зазначені умови поставки CPT-Луцьк, а в п. 5 контракту № 15/10 від 15.10.2019 - FCA-Ossenice. В гр. 16-17 CMR № 20191122 зазначений перевізник та транспортний засіб, яким перевозився даний товар.

Зазначається, що згідно ст. 58 МК України, до митної вартості не були включені витрати, понесені покупцем, зокрема на транспортування та страхування, навантаження тощо. Також у рішенні вказується що в декларації країни відправлення № 19CZ61000023T4XYT0 вага тов. 1 - 9524,84, тов. 2 - 2962,50 та в МД UA205090/2019/135122 - тов. 1 - 9522,76, тов. 2 - 3062,50 кг.

Графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів містить відомості, що у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, декларанту було запропоновано надати на протязі 10 днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст. 53, ст. 54 МК України: документи що підтверджують вартість перевезення, страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування, навантаження тощо, згідно ст. 58 МК України, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, рахунки про здійснення платежів третім особам, договір (угода, контракт) із третіми особами, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару. Також запропоновано у відповідності до п. 6 ст. 53 МК України декларанту за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Листом від 27.11.2019 № 27/11 позивачем повідомлено митницю, що додаткові документи подаватись не будуть. У зв`язку з неподанням додаткових документів, що витребовувались митним органом, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД № UA807170/2019/24077 від 25.04.2019. Рівень митної вартості товару становить 2,02 доларів США/кг; товар 2 за МД № UA209180/2019/52700 від 13.08.2019. Рівень митної вартості товару становить 0,57 доларів США/кг.

Зазначене рішення слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/02658 від 25.11.2019. Як зазначено в картці відмови, причиною формування цього документа є наступні обставини: у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості. Рішення про визначення митної вартості № UA205110/2019/002658/2 від 28.11.2019.

При цьому, декларанту роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації до митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме вказано про необхідність приведення митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № UA205110/2019/002658/2 від 28.11.2019.

Надалі, поставлені позивачу товари оформлені у вільний обіг 28.11.2019 згідно МД № UA205090/2019/137158 з наданням гарантійних зобов`язань, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Системний аналіз вищенаведених норм вказує на те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених норм, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналізуючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що підставою його прийняття є відсутність усіх даних необхідних для визначення митної вартості товарів за методом обраним декларантом у документах поданих до митного оформлення, а також наявність розбіжностей у таких документах.

Відповідачем наведені такі розбіжності, а саме вказано що в гр. 20 МД зазначено умови поставки CPT-Луцьк, а п. 5 контракту № 15/10 від 15.10.2019 - FCA-Ossenice. В графі 16,17 CMR № 20191122 зазначений перевізник та транспортний засіб, яким перевозився даний товар. Також у рішенні вказується що в декларації країни відправлення № 19CZ61000023T4XYT0 вага тов. 1 - 9524,84, тов. 2 - 2962,50 та в МД UA205090/2019/135122 - тов. 1 - 9522,76, тов. 2 - 3062,50 кг.

Надаючи правову оцінку висновкам митного органу про розбіжності у поданих декларантом до митного оформлення документах, а також перевіривши їх фактичну відповідність закону суд зазначає наступне.

Як уже було судом наведено вище, відповідно до п. 5.1. контракту № 15/10 від 15.10.2019 його сторонами узгоджено, що товари будуть поставлені на умовах FCA-Osenice-Dмtenice згідно правил Інкотермс 2010 .

При цьому, суд зауважує що відповідно до специфікації на поставку товару, що є доповненням № 1 до контракту № 15/10 від 15.10.2019 сторонами узгоджено інші умови поставки CPT-Луцьк згідно правил Інкотермс 2010 . Пунктом 12.3. контракту передбачено, що усі виправлення і доповнення до контракту дійсні тільки у випадку, якщо вони здійснені у письмовому вигляді і належним чином підписані уповноваженими представниками сторін. Підписана сторонами специфікація відповідає вимогам визначеним п. 12.3. контракту.

За таких обставин судом встановлено, що складаючи специфікацію на поставку товару № 1 від 15.10.2019, його сторонами було узгоджено умови поставки саме цієї партії товару та визначено їх у спосіб поставки CPT-Луцьк згідно правил Інкотермс 2010 . В такому разі, декларантом при подачі митної декларації № UA205090/2019/135122 у гр. 20 вказано достовірні умови поставки, що відповідає контракту та його доповненням. З огляду на викладене, суд вказує що зазначення у гр. 20 митної декларації № UA205090/2019/135122 умов поставок CPT-Луцьк не є розбіжностями у поданих до митного оформлення документах.

Перевіряючи доводи митного органу про не включення до складових митної вартості товару витрат на транспортування, страхування та навантаження товару суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Поставка товару здійснювалась на умовах CPT.

Суд вказує, що умови поставки CPT Інкотермс 2010 - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Таким чином, за правилами поставки на умовах СРТ-Луцьк, витрати на доставку товару на територію України покладаються на Продавця, у даному випадку на компанію Levnй sklady s.r.o., Чеська Республіка. Витрати на навантаження включаються у вартість товару, що відповідає вимогам п. 2.3. контракту та визначеним специфікацією умовам поставки. При цьому, умови поставки товару СРТ згідно правил Інкотермс 2010 не передбачають обов`язку покупця здійснювати страхування товару, тому доведення такої складової декларантом є безпідставним.

З огляду на викладене, доводи митного органу про не включення до митної вартості товару витрат, понесених покупцем на транспортування, страхування та навантаження тощо, як на підставу неможливості визначення митної вартості товару за основним методом є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

Судом також відхиляються доводи митного органу як необґрунтовані та безпідставні про те, що документи містять розбіжності в частині маси товару, зокрема доводи що в декларації країни відправлення № 19CZ61000023T4XYT0 вага тов. 1 - 9524,84, тов. 2 - 2962,50, а в МД UA205090/2019/135122 - тов. 1 - 9522,76, тов. 2 - 3062,50 кг.

Відповідно до п. 1.1. контракту кількість товару зазначається у специфікації. Відповідно до підписаної сторонами специфікації, загальна кількість товару становить 12585,26 кг, з яких товарна позиція 1 (плитка керамічна) - 3062,50 кг, товарна позиція 2 (сендвіч панелі) - 9522,76 кг.

Декларантом при заявлені відомостей про товар у митній декларації №UA205090/2019/135122 у графі 35, 38 в частині товару № 1 зазначено: вага брутто товару - 9522,76 кг, вага нетто - 9522,76 кг. Згідно відомостей зазначених декларантом у графах 35, 38 декларації до товару № 2 вага брутто товару - 3065,24 кг, вага нетто - 3062,50 кг.

Суд зазначає, що загальна вага брутто товару № 1 та № 2 відповідно до експортної декларації № 19CZ61000023T4XYT0 становить 12587,34 кг, загальна вага брутто що заявлена декларантом у митній декларації №UA205090/2019/135122 складає 12588,00 кг, що думку суду вказує про округлення декларантом загальної маси товару до кратного числа.

При цьому судом встановлено, що вага нетто товару, що заявлена декларантом у митній декларації №UA205090/2019/135122 становить 12585,26кг, що чітко відповідає укладеній сторонами специфікації № 1 до контракту № 15/10 від 15.10.2019. З огляду на викладене, розбіжності у масі товару які містяться у супровідних документах та відомостях заявлених позивачем до митного оформлення не знайшли свого підтвердження. Достовірність відображення відомостей про загальну вагу товару декларантом також підтверджується оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, згідно відомостей якого вага брутто/нетто товару № 1 зазначено - 9522,76 кг, вага брутто товару № 2 - 3065,24 кг, нетто - 3062,50 кг.

За таких обставин суд зазначає, що доводи митного органу про наявність розбіжностей в документах поданих позивачем разом з митною декларацією № UA205090/2019/135122 не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами даної справи. Подані позивачем документи були належними, достовірними та підтверджували митну вартість товару за ціною договору, тобто за першим методом визначення митної вартості товару.

Щодо не надання декларантом додатково витребуваних митним органом документів суд зазначає, що перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним: (1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) у разі якщо документи містять ознаки підробки; (3) у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас судом встановлено, що основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 МК України, декларант позивача митному органу надав у повному обсязі, такі документи не містили розбіжностей та ознак підробки, а також підтверджували усі складові митної вартості товару. З огляду на викладене, вимога митного органу адресована декларанту надати додаткові документи були прийнята з порушенням ч. 3 ст. 53 МК України.

Окрім цього, відповідно до установленої прецедентної практики Верховного Суду, зокрема в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При вирішенні адміністративного спору суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, що наведена у постановах №№21-56а10, 21-76а10, 21-213а11, 21-418а11, 21-245а12 від 21.01.2011, від 07.02.2011, від 14.11.2011, від 06.02.2012 та від 11.09.2012 (відповідно), за якою, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Відповідач зазначав про те, що в процесі консультацій декларанту було повідомлено про відсутність інформації щодо ціни угоди ідентичних та подібних товарів, наданих на експорт в Україну та про відсутність інформації щодо розрахунку митної вартості, а тому ним дотримано послідовність вибору останнього (резервного) методу визначення митної вартості. Разом з тим, саме по собі повідомлення про відсутність інформації не доводить факту проведення митним органом процедури консультацій, оскільки така процедура передбачає обмін інформацією, а не сповіщення декларанта про причини обрання останнього методу.

Крім того, суд зазначає що відповідачем не доведено і обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично.

Зокрема, відповідно до оскаржуваного рішення вбачається що митну вартість товару № 1 визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі інформації ЄАІС тов. 1 МД №UA807170/2019/24077 від 25.04.2019р. Рівень митної вартості товару 1 становить 2,02 доларів США/кг. Товар № 2 визначено згідно МД №UA209180/2019/52700 від 13.08.2019. Рівень митної вартості товару № 2 становить 0,57 доларів США/кг.

Разом з тим, отримана інформація в ЦБД ЄАІС Держмитслужби інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Окрім цього, суд звертає увагу що згідно акту експертизи № В-2120 від 25.11.2019, поставлені на адресу позивача товари, зокрема сендвіч-панелі перебували у використанні, тобто не є новими. При цьому, відомостей про те, що товар згідно МД №UA807170/2019/24077, яка слугувала підставою визначення митної вартості товару, був у використанні, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару у митній декларації від 25.11.2019 № UA205090/2019/135122, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на викладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2019 № UA205110/2019/002658/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/02658 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Волинської митниці Держмитслужби, судові витрати у сумі 2102грн, сплачені як судовий збір згідно з платіжним дорученням № 174 від 06.03.2020 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи знаходиться два платіжних доручення про сплату судового збору за один номером, однією датою проведення оплати на однакову суму. Згідно із випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по даній справі, судовий збір зарахований у сумі 2102 гривні, отже сума відшкодування судового збору складає 2102грн.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА205110/2019/002658/2 від 28 листопада 2019 рогку.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205110/2019/02658 від 28 листопада 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕШЕВІ СКЛАДИ за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 2102грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю"ДЕШЕВІ СКЛАДИ" (33016, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Є. Коновальця, 14, кв. 112; код ЄДРПОУ 42745227);

2) відповідач - Волинська митниця Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43350888).

Суддя Т.О. Комшелюк