ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року Справа № 160/8792/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
при секретарі судового засідання Піддубцеві О.В.,
за участю:
представника позивача Зарвія Р.Л.,
представника відповідача Бохан О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 18.12.2019 р. №ДН4181/1858/АВ/П та постанови про накладення штрафу від 11.03.2020 р. №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52, -
ВСТАНОВИВ:
30.07.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво (далі - ТОВ Міжнародне ділове співробітництво , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 18.12.2019 року №ДН4181/1858/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52 від 11.03.2020 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними постановою та приписом, зазначаючи, що позивачу не було надано часу для подання зауважень на акт інспекційного відвідування від 17.12.2019 року №ДН-4181/1858/АВ. Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво на виконання припису від 18.12.2019 року №ДН4181/1858/АВ/П здійснило всі необхідні дії на виконання вимог припису та надало необхідні підтверджуючі документи. Припис було отримано лише 02.01.2020 року, що свідчить про порушення надсилання припису. Вчинені з порушенням чинного законодавства обов`язкові дії інспектора з праці призвели до процесуального порушення порядку, і, як наслідок, дії та рішення вчинені і прийняті в результаті є очевидно недопустимими. Загальний розмір порушення, яке було допущено позивачем складає 368,93 грн., в той час як розмір відповідальності, застосований до позивача за вказані порушення складає 236150 грн., що є очевидно несумірним щодо допущених порушень. Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво з 2018 року зазнало скрутного економічного становища, різкого спаду продажу продукції, у зв`язку зі зменшенням попиту. Проте, позивач завжди нараховував індексацію заробітної плати, в той час як порушення, встановленні в ході інспекційного відвідування стались виключно через те, що програмне забезпечення не обрахувало індексацію заробітної плати особам, які звільнились в місяця нарахування індексації.
На думку позивача, оскаржувані припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8792/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанови, - задоволено частково; зупинено стягнення у виконавчому провадженні №62230962, що перебуває у віданні державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулініч Я.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.08.2020 року.
17.08.2020 року на електронну адресу суду представником відповідача направлено клопотання відкладення розгляду справи, оскільки строк на подання відзиву відповідачем станом на день судового засідання не сплинув.
В судове засідання, призначене на 19.08.2020 року, представники сторін не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 02.09.2020 року.
20.08.2020 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 19.08.2020 року.
25.08.2020 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що в ході інспекційного відвідування було встановлено ряд порушень трудового законодавства. Акт №ДН-4181/1858/АВ від 17.12.2019 року підписано директором позивача із зауваженнями. На підставі акта №ДН-4181/1858/АВ від 17.12.2019 року винесено припис про усунення порушень від 18.12.2019 року №ДН4181/1858/АВ/П. Відповідно до вимог Порядку про здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2108.2019 року №823, припис надіслано на адресу позивача 18.12.2019 року листом №212398 з описом вкладення. З метою перевірки стану виконання припису, відповідачем було повторно здійснено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт від 28.01.2020 року №ДН225/1858/АВ. Згідно з висновками, викладеними в акті, встановлено, що вимоги раніше виданого припису щодо усунення раніше виявлених порушень законодавства, не усунуті. Вказане стало підставою для винесення оскаржуваної постанови та застосування штрафу до позивача. Відповідач вказує на те, що законодавство України про працю не передбачало пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, не передбачало застосування принципу пропорційності з врахуванням виду встановленого порушення, розміру порушення, факту усунення порушення тощо.
В судове засідання, призначене на 02.09.2020 року, представники сторін не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 16.09.2020 року для надання представнику позивача часу для підготовки відповіді на відзив.
16.09.2020 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, викладеній у відзиві та зазначено, що при встановленні посадових окладів на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, має застосовуватись тарифна система оплати праці або інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Позивач вважає необґрунтованими висновки акту перевірки, оскільки при формуванні посадових окладів під час розрахунку було прийнято до уваги досвід за відповідною професією та загальний стаж роботи. На підприємстві відсутній колективний договір, орган первинної профспілкової організації, інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган, адже на момент затвердження положення про оплату праці станом на 11.05.2018 року з працівників на підприємстві були оформлені виключно директор та головний бухгалтер. Таким чином, формально, весь колектив був ознайомлений з вказаним положенням. Товариство не мало змоги та не було зобов`язано проводити індексацію заробітної плати за місяць, в якому працівники були звільнені, а тим паче за місяць, в якому працівники не були оформлені на підприємстві. Всі залучені до праці працівники у вихідні та святкові дні були належним чином ознайомлені з наказами, у позивача наявні заяви всіх залучених до праці у вихідні та святкові дні працівників для надання оплачуваної відпустки за працю у вихідні дні. Отже, позивачем не вчинені порушення, встановленні в актах інспекційного відвідування.
В судове засідання, призначене на 16.09.2020 року, представники сторін не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 05.10.2020 року для надання представнику відповідача часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив.
21.09.2020 року представником відповідача надані суду заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначено, що інспектору праці не було надано жодного наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у святковий день за період часу з 01 січня 2018 року по теперішній час та жодної заяви працівника щодо приєднання законно отриманого дня відпочинку у зв`язку з відпрацьованим робочим часом у святковий день до щорічної відпустки. При цьому жоден з наданих до перевірки табелів обліку робочого часу не містить відповідних позначок, а саме Ін - інший невідпрацьований час (надання дня відпочинку за роботу у вихідний день). Сам позивач листом повідомив про виконання припису та надав штатний розклад на підтвердження приведення у відповідність тарифної сітки із встановленням посадових окладів на підприємстві з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок; погоджений уповноваженим представником трудового колективу Положення про оплату праці; відомості щодо нарахування індексації заробітної плати звільненим працівникам; накази про надання за роботу у вихідні дні іншого дня відпочинку; та підтвердження проплати за роботу у святковий день ОСОБА_1 . На виконання припису позивачем була надана відомість виплати коштів від 21.01.2020 № 166 (заробітна плата та аванси) липень 2019 на карткові рахунки співробітників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та відомість розподілу виплат від 21.01.2020 № 200121СТ934016 ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати. Однак індексація заробітної плати 4 працівникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 на встановлену дату виконання припису була не сплачена. На виконання припису Товариством була надано платіжне доручення від 22.01.2020 № 2808 щодо оплати роботи у святковій день ОСОБА_1 . Однак робота у святковий день працівнику ОСОБА_1 на встановлену дату виконання припису була не сплачена.
В судове засідання, призначене на 05.10.2020 року, з`явились представники сторін, підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво (код ЄДРПОУ 42033976) зареєстровано 30.03.2018 року.
Керуючись Порядком №823, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 02 грудня 2019 року № 941-1 та направлення від 02 грудня 2019 року № 648-Н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні Мельничук С.В. у період з 05 грудня 2019 року по 17 грудня 2019 року було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного, контролю за додержанням законодавства про працю позивача ТОВ Міжнародне ділове співробітництво , адреса: 49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Повітрофлотська, буд. 2А, з питань повноти нарахування та виплати заробітної плати. Направлення від 02 грудня 2019 року № 648-н отримано ОСОБА_6 для передачі керівнику, пам`ятка Права та обов`язки об`єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань надана директору ТОВ Міжнародне ділове співробітництво ОСОБА_7 для ознайомлення, про що свідчить його особистий підпис,
За результатами інспекційного відвідування був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ.
Висновками акта перевірки встановлені наступні порушення:
- посадові оклади працівників встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, з порушенням вимог частини 3 статті 6 Закону України Про оплату праці та частини 4 статті 96 КЗпП України, відповідно до якої тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Згідно наданого до перевірки штатного розкладу, який вводиться в дію з початку 2019 року встановлено, що, наприклад, складальнику виробів деревини встановлений посадовий оклад у розмірі 6220,00 грн. (код за класифікатором посад 8285, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин), інженеру з метрології встановлений посадовий оклад у розмірі 5000,00 грн. (код за класифікатором посад 2149.2, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії професіонали);
- положення про оплату праці належним чином не погоджено з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, що порушує вимоги частини 1 статті 15 Закону України Про оплату праці та частини 2 статті 97 КЗпП України, відповідно до якої форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом;
- порушено вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, статті 33 Закону України Про оплату праці та частини 6 статті 95 КЗпП України, відповідно до якої заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. 4 працівникам: ОСОБА_2 (формувальник склопластикових виробів), ОСОБА_3 (комірник), ОСОБА_4 (розкрійник скловолокнистих матеріалів), ОСОБА_5 (директор з виробництва), - індексація заробітної плати за липень та серпень 2019 року не була нарахована;
- порушено вимоги статті 107 КЗпП України, відповідно до якої робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Відповідно до статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. Святкові дні у червні 2019 року 16 (Трійця) та 28 (День Конституції України).
Згідно табелю обліку використання робочого часу за червень 2019 року 16 червня працювали: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
28 червня 2019 року працювали: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 .
Святковий день у серпні 2019 року - 24 (День незалежності України).
Посада формувальника склопластикових виробів, комірника, розкрійник скловолокнистих матеріалів, директора з виробництва були наявні у штатному розписі з січня 2019 року, таким чином підстави для виплати індексації цим працівникам виникають у липні 2019 року. Відомості нарахування заробітної плати за липень та серпень 2019 року не містять інформації щодо нарахування індексації цим працівникам.
Згідно табелю обліку використання робочого часу за серпень 2019 року 24 серпня працювали: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 .
Святковий день у жовтні 2019 року -14 (День захисника України),
Згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2019 року 14 жовтня працювали: ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27
Розрахункові відомості за червень 2019 року, серпень 2019 року, жовтень 2019 не містять даних щодо належної оплати роботи у святкові дні вищезазначеним працівникам.
Разом з цим інспектору праці не було надано жодного наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у святковий день за період часу з 01 січня 2018 І року по теперішній час та жодної заяви працівника щодо приєднання законно отриманого дня відпочинку у зв`язку з відпрацьованим робочим часом у святковий день до щорічної відпустки. При цьому жоден з наданих до перевірки табелів обліку робочого часу не містить відповідних позначок, а саме Ін - інший невідпрацьований час (надання дня відпочинку за роботу у вихідний день)
Примірник акту перевірки від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ вручено директору ТОВ Міжнародне ділове співробітництво ОСОБА_7 17.12.2019 року, який ним підписано з поміткою з висновками акту не згоден, зауваження будуть надані у встановленому законодавством порядку .
На підставі акта № ДН-4181/1858/АВ винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН4181/1858/АВ/П від 18 грудня 2019 року, яким зобов`язано позивача усунути виявлені під час перевірки порушення у строк до 02.01.2020 року.
26.12.2019 року до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшли зауваження на акт від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ.
27.12.2019 року відповідачем надано відповідь на акт за вих. №339/4.1-10, якою повідомлено, що заперечення були розглянуті, проте вони не спростовують фактів порушень, викладених в акті інспекційного відвідування від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ.
Припис №ДН4181/1858/АВ/П надіслано на адресу позивача ТОВ Міжнародне ділове співробітництво 18.12.2019 року листом №212398 з описом вкладення.
Відповідно до припису № ДН4181/185В/АВ/П встановлено строки усунення виявлених в ході інспекційного відвідування порушень законодавства про працю, а саме, до 02 січня 2020 року, та необхідність письмового повідомлення про виконання вимог припису з долученням копій первинних документів.
Керуючись Порядком № 823, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15 січня 2020 року № 38-1 та направлення від 15 січня 2020 року № 39-Н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні Мельничук С.В. у період з 17 січня 2020 року по 28 січня 2020 року було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю позивача ТОВ Міжнародне ділове співробітництво , юридична адреса 49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Повітрофлотська, буд. 2А, з питань перевірки стану виконання раніше виданого припису № ДН4181/185 8/АВ/П.
Направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.01.2020 року №39-Н, пам`ятка Права та обов`язки об`єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань , вимога про надання/поновлення документів № ДН225/1858/НД надані директору ТОВ Міжнародне ділове співробітництво ОСОБА_7 для ознайомлення, про що свідчить його особистий підпис.
За результатами інспекційного відвідування був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 28.01.2020 року № ДН225/1858/АВ.
Актом інспекційного відвідування від 28.01.2020 року № ДН225/1858/АВ встановлено, що залишись не усунутими позивачем наступні порушення:
- порушено вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, статті 33 Закону України Про оплату праці та частини 6 статті 95 КЗпП України, відповідно до якої заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. 4 працівникам: ОСОБА_2 (формувальник склопластикових виробів), ОСОБА_3 (комірник), ОСОБА_4 (розкрійник скловолокнистих матеріалів), ОСОБА_5 (директор з виробництва), - індексація заробітної плати за липень та серпень 2019 року не була нарахована.
На виконання припису позивачем була надана відомість виплати коштів від 21.01.2020 № 166 (заробітна плата та аванси) липень 2019 на карткові рахунки співробітників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , та відомість розподілу виплат від 21.01.2020 № 200121СТ934016 ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати. Тобто індексація заробітної плати 4 працівникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 на дату виконання припису була не сплачена;
- порушено вимоги статті 107 КЗпП України, відповідно до якої робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі; на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
На виконання припису Товариством була надано платіжне доручення від 22.01.2020 року № 2808 щодо оплати роботи у святковій день ОСОБА_1 . Тобто робота у святковий день працівнику ОСОБА_1 на дату виконання припису була не сплачена.
Примірник акту перевірки від 28.01.2020 року № ДН225/1858/АВ вручено директору ТОВ Міжнародне ділове співробітництво ОСОБА_7 28.01.2020 року, який ним підписано з поміткою у разі надання зауважень, вони будуть надані у встановленому законодавством порядку .
На підставі виявлених порушень, відповідачем 11.03.2020 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52 за не проведення індексації заробітної плати та оплати роботи працівників у вихідні та святкові дні у встановленому законодавством порядку, на ТОВ Міжнародне ділове співробітництво накладено штраф у розмірі 236150 грн.
Не погоджуючись з процедурою направлення припису про усунення виявлених порушень від 18.12.2019 року №ДН4181/1858/АВ/П та прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно статті 162 Конвенції Міжнародної організації № 81 1947 року, ратифікованої Законом № 1985-ІV (1985-15) від 08.09.2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Відповідно до статті 16 Конвенції Міжнародної організації № 81 1947 року, ратифікованої Законом № 1985-ІV (1985-15) від 08.09.2004 року, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Конвенцію ратифіковано Законом №1985-IV від 08.09.2004) Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та
c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;
iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;
iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків
Так, відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, законодавець визначив, що порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), згідно із п. 2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пп. 5 п. 4 та п. 50 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340 (далі Положення № 340) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Частинами 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частини першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).
Відповідно до пункту 1 Порядку №823 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
Згідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
Отже, приписами пункту 5 Порядку №823 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться з такої підстави, як, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів.
Судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування стала інформація, надана листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області від 28.08.2019 року №17516/05-05/26 (вхід. № 18556 від 05 вересня 2019року).
Отже, інспекційне відвідування, оформлене актом від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ, проведено правомірно, за наявності достатніх підстав для його проведення.
Стосовно твердження представника позивача про передчасність винесення спірного припису до моменту подання позивачем зауважень, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Згідно з п. 18 Порядку №823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Пунктом 20 Порядку №823 передбачено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Відповідно до п. 21 Порядку №823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що припис виноситься не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта, і лише в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Станом на момент винесення спірного припису 18.12.2019 року зауваження позивачем надані не були, про них було зазначено в акті перевірки, що вони будуть надані відповідно до норм чинного законодавства.
Проте, у строки встановлені Порядком №823 зауваження на акт інспекційного відвідування надані не були, вони надійшли на адресу органу Держпраці лише 26.12.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії зауважень.
Більше того, Порядом №823 встановлено строк винесення припису - не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта.
Станом на 18.12.2019 року - наступний робочий день після підписання акта від 17.12.2019 року, жодних зауважень позивачем надано не було.
Відтак, у відповідача не було підстав продовжувати строк винесення припису про усунення порушень.
Стосовно тверджень позивача відносно порушення порядку направлення припису суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спірний припис було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку кур`єром 18.12.2019 р. о 15:00 год. з повідомленням про вручення поштового відправлення (накладна №212398 від 18.12.2019), що відповідає положенням п. 26 Порядку №823.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом не встановлено порушення порядку прийняття та направлення позивачу припису про усунення виявлених порушень від 18.12.2019 року №ДН4181/1858/АВ/П.
Стосовно суті встановлених порушених, суд зазначає наступне.
З аналізу оскаржуваної постанови, судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності не за всі порушення, встановлені актом інспекційного відвідування від 17.12.2019 року № ДН-4181/1858/АВ, а за не усунуті порушення, які були виявлені на момент проведення інспекційного відвідування, оформленого актом від 28.01.2020 року №ДН225/1858/АВ, а саме:
- порушено вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, статті 33 Закону України Про оплату праці та частини 6 статті 95 КЗпП України, відповідно до якої заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. 4 працівникам: ОСОБА_2 (формувальник склопластикових виробів), ОСОБА_3 (комірник), ОСОБА_4 (розкрійник скловолокнистих матеріалів), ОСОБА_5 (директор з виробництва), - індексація заробітної плати за липень та серпень 2019 року не була нарахована.
На виконання припису позивачем була надана відомість виплати коштів від 21.01.2020 № 166 (заробітна плата та аванси) липень 2019 на карткові рахунки співробітників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , та відомість розподілу виплат від 21.01.2020 № 200121СТ934016 ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати. Тобто індексація заробітної плати 4 працівникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 на дату виконання припису була не сплачена;
- порушено вимоги статті 107 КЗпП України, відповідно до якої робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі; на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
На виконання припису Товариством була надано платіжне доручення від 22.01.2020 року № 2808 щодо оплати роботи у святковій день ОСОБА_1 . Тобто робота у святковий день працівнику ОСОБА_1 на дату виконання припису була не сплачена.
Стосовно першого порушення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року № 1282 індексація грошових доходів громадян - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок № 1078). Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на всі підприємства, установи та організації(незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичних осіб, які використовують працю найманого персоналу. Також у Порядку зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих; співробітників підприємств у грошовому вираженні, яка включає кошти за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші постійні компенсаційні виплати.
Індексується заробітна плата всіх працівників (незалежно від її розміру), але тільки в межах прожиткового мінімуму для тих, хто працює (1921 грн. з 01 січня 2019 року, 2007 грн. з 01 липня 2019 року).
Відповідно до статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числи місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Пунктом 10 Порядку № 1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Посадові оклади працівникам позивача з 01 січня 2019 року встановлені наказом від 28 грудня 2019 року № ДС-4-К.
Встановлені на початку 2019 року посадові оклади до кінця липня 2019 року не переглядалися та залишалися без змін.
Підстави для нарахування індексації заробітної плати виникають у липні 2019 року. Сума індексації становить 62,22 грн.
Відомості нарахування та виплати заробітної плати підприємства містять відображення нарахування індексації працівникам при наявності підстав.
При цьому 4 працівникам: ОСОБА_2 (формувальник склопластикових виробів), ОСОБА_3 (комірник), ОСОБА_4 (розкрійник скловолокнистих матеріалів), ОСОБА_5 (директор з виробництва), - індексація заробітної плати за липень та серпень 2019 року не була нарахована.
Посада формувальника склопластикових виробів, комірника, розкрійник скловолокнистих матеріалів, директора з виробництва були наявні у штатному розписі з січня 2019 року, таким чином підстави для виплати індексації цим працівникам виникають у липні 2019 року. Відомості нарахування заробітної плати за липень та серпень 2019 року не містять інформації щодо нарахування індексації цим працівникам.
Позивач в обгрунтування протиправності винесених постанови та припису зазначає, що вказані працівники звільнились у липні 2019 року, відтак, заробітна плата, нарахована у місяці звільнення, не підлягає індексації.
Суд не погоджується з таким твердженням та зазначає, що чинне законодавство про індексацію та наведені вище положення не містять окремих винятків для нарахування чи не нарахування індексації заробітної плати в залежності від місяця звільнення працівника.
Твердження про те, що в серпні вказані працівники не працювали, не вплинуло на розрахунок суми штрафу, оскільки розрахунок проводиться в залежності від кількості працівники щодо яких встановлені порушення. А оскільки в липні 2019 року працівникам не було здійснено доплату індексації до заробітної плати, суд погоджується зі встановленими актами інспекційних відвідувань порушеннями.
Суд враховує, що на підтвердження виконання припису позивачем була надана відомість виплати коштів від 21.01.2020 № 166 (заробітна плата та аванси) липень 2019 на карткові рахунки співробітників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , та відомість розподілу виплат від 21.01.2020 № 200121СТ934016 ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати.
Проте, суд зазначає, що індексація заробітної плати 4 працівникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 на дату виконання припису була лише нарахована, проте не сплачена.
Доказів зворотного, позивачем суду не надано.
Стосовно другого порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Згідно зі статтею 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку.
Згідно табелю обліку використання робочого часу за червень 2019 року 16 червня працювали: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
28 червня 2019 року працювали: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 .
Святковий день у серпні 2019 року - 24 (День незалежності України).
Посада формувальника склопластикових виробів, комірника, розкрійник скловолокнистих матеріалів, директора з виробництва були наявні у штатному розписі з січня 2019 року, таким чином підстави для виплати індексації цим працівникам виникають у липні 2019 року. Відомості нарахування заробітної плати за липень та серпень 2019 року не містять інформації щодо нарахування індексації цим працівникам.
Згідно табелю обліку використання робочого часу за серпень 2019 року 24 серпня працювали: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 .
Святковий день у жовтні 2019 року -14 (День захисника України),
Згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2019 року 14 жовтня працювали: ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27
Розрахункові відомості за червень 2019 року, серпень 2019 року, жовтень 2019 не містять даних щодо належної оплати роботи у святкові дні вищезазначеним працівникам.
Разом з цим інспектору праці не було надано жодного наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у святковий день за період часу з 01 січня 2018 року по день проведення інспекційного відвідування та жодної заяви працівника щодо приєднання законно отриманого дня відпочинку у зв`язку з відпрацьованим робочим часом у святковий день до щорічної відпустки. При цьому жоден з наданих до перевірки табелів обліку робочого часу не містить відповідних позначок, а саме Ін - інший невідпрацьований час (надання дня відпочинку за роботу у вихідний день)
Під час розгляду справи судом встановлено, що у ТОВ Міжнародне ділове співробітництво наявні відповідні накази про залучення до роботи у вихідний день працівників, а саме: від 14.06.2019 року №ДС79, від 27.06.2019 року №ДС80, від 23.08.2019 року №ДС90, від 11.10.2019 року №ДС94.
Відтак, порушення стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 правомірно не були включені до розрахунку штрафної санкції, нарахованої оскаржуваною постановою.
Судом враховано, що на підтвердження виконання припису товариством було надане платіжне доручення від 22.01.2020 року № 2808 щодо оплати роботи у святковій день ОСОБА_1 . Проте, робота у святковий день працівнику ОСОБА_1 на дату виконання припису була лише нарахована та не сплачена.
Доказів зворотного, позивачем суду не надано.
Отже, суд погоджується з висновками акту інспекційного відвідування від 28.01.2020 року № ДН225/1858/АВ, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52 від 11.03.2020 року.
Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;
- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбувається на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено вищенаведені порушення трудового законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України Про оплату праці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.05.2013 року № 708/0/4-13 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за №114/8713. А отже, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою.
Дана позиція підтверджується судовою практикою, а саме: постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі № 816/2325/16, в якій вказано, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Також, в листі Державної служби України з питань праці від 07.05.2018 року №3570/4.1/4.1-ДП-18 вказується, що ненарахування індексації заробітної плата за наявності підстав є порушенням статті 95 КЗпП та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Розмір штрафу за оскаржуваною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.03.2020 року №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52 визначено відповідно до абзацу 4 частини 2 статті1 265 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи- підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, в тому числі,і недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 10 * 4723,00 грн. * 5 = 236 150,00 грн., де:
- 10 - коефіцієнт (десятикратний розмір);
- 4723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2020 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ;
- 5 - кількість працівників ТОВ Міжнародне ділове співробітництво , відносно яких встановлено порушення законодавства про працю ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ).
Таким чином, суб`єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену статтею 265 КЗпП України, оскільки в розумінні частини 3 статті 265 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), така відповідальність не належить до адміністративно-господарських санкцій, які спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, а є фінансовими санкціями - засобом впливу на порушника, що спрямований на недопущення повторення виявлених порушень у майбутньому.
Стосовно твердження представника позивача про те, що сума штрафу значно більше ніж сума встановлених порушень, суд зазначає, що законодавство України про працю не передбачає пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, не передбачає застосування принципу пропорційності з врахуванням виду встановленого порушення, розміру порушення, факту усунення порушення тощо.
Позивач не може бути звільнений від відповідальності за встановлені порушення лише через те, що сума штрафу є більше ніж сума виявлених порушень, оскільки статтею 265 КЗпП України передбачено застосування штрафу саме за виявлені порушення стосовно кожного працівника без врахування та проведення розрахунку суми коштів виявлених порушень.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на ч.2 ст. 17 Конвенції Міжнародної організації №81 1947 р. про інспекцію праці у промисловості та торгівлі, ратифіковану Законом України Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 р про інспекцію праці у промисловості та торгівлі від 08.09.2014 р. №1985-VI, оскільки чинне на час винесення припису законодавство не передбачало такого виду санкцій за порушення трудового законодавства як попередження чи порада.
Крім того, статтею 18 вказаної Конвенції зазначено не обов`язок, а можливість перевіряючого застосувати певний вид санкцій.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись, ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 18.12.2019 р. №ДН4181/1858/АВ/П та постанови про накладення штрафу від 11.03.2020 р. №ДН225/1858/АВ/МГ-ФС/52, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 09 жовтня 2020 року.
Суддя В.С. Віхрова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 13.10.2020 |
Номер документу | 92125717 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні