Рішення

від 12.10.2020 по справі 160/5710/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/5710/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК-України» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

Обставини справи : до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "НТК-Україна" до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА500020/2020/000019/2 від 24.02.2020 року, прийняте Одеською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00058, яка оформлена Одеською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що позивачем для митного оформлення і підтвердження митної вартості надано достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості, заявлених до митного оформлення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

24.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей виявлені розбіжності, зокрема: відсутність даних щодо включення складової митної вартості - тари, упаковки, витрачених розхідних матеріалів, транспортних витрат, пов`язаних з постачання; надання рахунку - фактури, який датовано 07.02.2020р., тобто датою значно пізніше ніж було здійснене міжнародне перевезення; надання експортної митної декларації від 07.01.2020р., в якій зазначено документ, який на дату видачі декларації не існував (коносамент від 12.01.2020р.); у наданому прайс-листі відсутня інформація на який період дійсна цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс; при наданні висновків про вартісні характеристики експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів та не проаналізована кон`юнктура ринку; надані банківські платіжні документи стосуються попередніх поставок, та не можуть розглядатися як документи для підтвердження заявленої митної вартості. Під час митних консультацій декларантом не усунуті вказані розбіжності.

12.08.2020р. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує на відсутність у відзиві достатніх обґрунтувань, заперечень та спростувань доводів адміністративного позову.

Станом на 12.10.2020р. до суду не надходили заперечення на відповідь на відзив від відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором визнається спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Отже, Одеська митниця Держмитслужби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

27.02.2019р. між ТОВ "НТК-Україна" (покупець) та JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (продавець), укладено договір №1, згідно умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві автомобільні запчастини (далі - Товар) згідно з описам, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього договору, що є невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Відповідно до п.3.1-3.2 та 4.1, 4.3, 5.1 вказаного договору ціна товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього договору. Ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу маркування, транспортні витрати та інші витрати пов`язані з постачанням товару за цим договором. Продавець зобов`язується поставити товар в терміни і на умовах, зазначених у відповідних інвойсах до цього договору. Поставка товару за цим договором здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) і по відвантажувальних реквізитів, узгоджених у відповідному додатку до цього договору, але в будь-якому випадку без обов`язку продавця вивантажити товар в місці доставки з транспортного засобу. Найменування і кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору визначаються сторонами в додатках до цього договору.

15.02.2020р. до Одеської митниці було подано митну декларацію №UA500020/2020/204555 на товари автомобільні частини які надійшли позивачу за вищезазначеним договором з JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD.

Для підтвердження митної вартості позивачем було надано до митниці пакет документів згідно вимогами ст.53 Митного кодексу України:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному виді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (наданий зовнішньоекономічний контракт №1 від 27.02.2019 та специфікація №7 від 02.12.2019р. до нього);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (наданий інвойс №1-7 від 07.01.2020);

- транспортні (перевізні) документи - договір перевезення №2210 від 22.03.2019р., рахунок на сплату морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України №UAIM0333872 від 07.02.2020 та довідка експедитора про вартість морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1304 від 10.02.2020р.)

- страховий поліс №3100220203300000000328 від 09.01.2020р.;

- виписка з бухгалтерської документації №632 від 20.02.2020р. та SWIFT - повідомлення по оплаті попередніх поставок за даним контрактом;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.12.2019р.;

- копія митної декларації країни відправлення №310120200519902239 від 07.01.2020р.;

- висновки про вартісні характеристики товару від 13.02.2020р. №316 та від 18.02.2020р. №345, видані спеціалізованою експертною організацією Державним підприємством Укрпромзовнішекспертиза Мінекономрозвитку України;

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000019/2, згідно якого за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час (в т.ч. зазначеного суб`єкта ТОВ "НТК- УКРАЇНА"):

- по товару №1 є більшим 6,16 дол США/ кг нетто (МД №UA500080/2019/201948 від 27.12.2019);

- по товару №4 є більшим 4,21 дол США/кг нетто (МД WUA204120/2019/306332 від 23.12.2019);

- по товару №5 є більшим 4,23 дол США/кг нетто (МД №UA500110/2020/1654 від 15.02.2020);по товару №7 є більшим 6,16 дол США / кг нетто (МД №UA204120/2019/306213 від 23.12.2019);

- по товару №10 є більшим 7,01 дол США/кг нетто (МД №UA100130/2019/106940 від 24.12.2019);

- по товару №11 є більшим 6,16 дол США/кг нетто (МД №UA500020/2020/202054 від 25.01.2020).

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно поданого до митного оформлення коносамента від 12.01.2020 №NBLG265227 вантаж у контейнері CMAU6481166 « Shipped on board СМА CGM URAL" - завантажено на борт судна 12 січня 2020, проте рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СІ15-0411 від 07.02.2020 такий, що містить одну зі складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваних товарів датований 07.02.2020, тобто значно пізніше, ніж було здійснене міжнародне перевезення;

- до митного оформлення подана експортна декларація країни відправлення від 07.01.2020 №310120200519902239, в якій зазначений документ, який на дату видачі цієї декларації не існував, так як дата коносаменту, наданого до митного оформлення - 12.01.2020, а дата експортної декларації - 07.01.2020;

- у наданому до митного оформлення прайс листі б/н від 01.12.2019 відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару;

- висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією від 13.02.2020 № 316 та від 18.02.2020 №345 зроблено на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізована кон`юнктура ринку;

- згідно доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.12.2019 №7 оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження товару з порту Нінбо (12.01.2020). Надані банківські платіжні документи датовані значно раніше, стосуються попередніх поставок, як наслідок, не можуть розглядатися як документи для підтвердження заявленої митної вартості.

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00058.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач з їх оскарженням звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України (надалі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України, оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст.257 МК України).

За положеннями ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1-2 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1-2 ст.53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо тверджень відповідача про надання банківських платіжних документів, які стосуються попередніх поставок, як наслідок, не можуть розглядатися як документи для підтвердження заявленої митної вартості, суд зазначає про їх безпідставність, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №1140/3242/18.

Щодо надання до митного оформлення комерційних документів в яких відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає також про їх безпідставність, з огляду на те, що відповідно до п.п. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В той же час вартість тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу маркування, та інші витрати пов`язані з постачанням товару за цим договором (п.3.2), були включені продавцем товару у його вартість, а тому подання позивачем до митного органу документів відносно проведення вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням є правом останнього, а не обов`язком, що свідчить про необґрунтованість наведених доводів.

Крім того, згідно Комерційного інвойсу 1-7 від 07.01.2020р. Додатку №7 від 02.12.2019р. до договору №1 від 27.02.2019р., визначені умовами поставки - FOB Ningbo, CHINA. Оскільки умови FOB передбачають, що за рахунок продавця здійснюються дії, зокрема, щодо пакування, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження та доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження, суд вважає, що узгоджуючи умови поставки сторони контракту погодились з тим, що ціна товару зазначена у Комерційному інвойсі вже включає в себе додаткові витрати, в тому числі витрати на вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Що стосується посилань відповідача на те, що згідно поданого до митного оформлення коносамента від 12.01.2020 №NBLG265227 вантаж у контейнері CMAU6481166 « Shipped on board СМА CGM URAL" - завантажено на борт судна 12 січня 2020, проте рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СІ15-0411 від 07.02.2020 такий, що містить одну зі складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваних товарів датований 07.02.2020, тобто значно пізніше, ніж було здійснене міжнародне перевезення, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.6.1 договору №2210 від 22.03.2019р. укладеного між ТОВ СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ УКРАЇНА (виконавець) та ТОВ "НТК-УКРАЇНА" (замовник) оплата послуг сторони 1, а також фрахту, демереджа, будь-яких інших платежів по даному договору здійснюється стороною 2 в національній валюті України за виставленим стороною 1 рахунком протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не обумовлено сторонами в договорі та/або в додаткових угодах до договору.

За надані послуги ТОВ СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ УКРАЇНА виставлено рахунок UAIM0333872 від 07.02.2020р. зі сплатою до 12.02.2020р. на суму 73263,62 грн., яка сплачена позивачем платіжним дорученням №13040 від 10.02.2020р.

Отже, позивачем сплачено фрахт в повному обсязі в порядку та у строки в межах договірних відносин між позивачем та СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ УКРАЇНА .

Щодо тверджень відповідача про відсутності у наданому до митного оформлення прайс листі б/н від 01.12.2019 інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару, суд зазначає про їх безпідставність, оскільки у наданій копії прайс - листа (PRICE-LIST) наявні посилання на договір (contract №1 dd 27.02.2109) та на період дії пропозиції (prices are valid for the period December 2019 - February 2020).

Щодо тверджень відповідача відносно подання експортної декларація країни відправлення від 07.01.2020 №310120200519902239, в якій зазначений документ, який на дату видачі цієї декларації не існував, так як дата коносаменту, наданого до митного оформлення - 12.01.2020, а дата експортної декларації - 07.01.2020, як підстави неможливості застосовування ціну договору для цілей митного оформлення, суд також зазначає про їх безпідставність з огляду на наступне.

Як зазначено позивачем у позові митні процедури щодо товарів, які експортуються морським транспортом здійснюються до моменту виходу судна з порту відправлення, та може починатися за декілька тижнів до моменту завантаження і відправлення судна. Тому контейнерна лінія видає відправнику номер коносаменту за кілька тижнів до моменту відправлення судна для цілей митного оформлення. Як свідчить переклад Декларація митної справи КНР на експортні товари (митний номер 310120200519902239) містить лише номер накладної NBLG265227, без зазначення дати, що відповідає твердженням позивача. Жодного спростування саме такого порядку присвоєння номерів коносаментів, відповідачем суду не надано, рівно які і не наведено інших правил ділового обороту в цій частині.

Разом з тим, позиція щодо якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання митної вартості товару, викладена також у постанові Верховного Суду від 19.03.2019р. у справі №810/4116/17

Відносно тверджень відповідача про відсутність інформації на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; не здійснення експертом аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не аналізування кон`юнктура ринку при надані висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією від 13.02.2020 № 316 та від 18.02.2020 №345, як підставу не прийняття за митної вартості за ціною договору, суд зазначає наступне.

За правилами ч.2 ст.11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, та згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018р. у справі №810/2593/15, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ). В даному випадку, жодного доказу реалізації зазначено права відповідачем суду не надано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1202 від 14.05.2020р., в розмірі 2870,89 грн., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1241 від 19.06.2020р. та в розмірі 2102,00 грн., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1246 від 22.06.2020р.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500020/2020/000019/2 від 24.02.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00058.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-УКРАЇНА" (вул.Республіканська, буд.44, кв.2, м.Кам`янське, 51909; код ЄДРПОУ 37620039) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7074,89 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул.Івана та Юрія Лип, буд.21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко