Постанова

від 16.03.2021 по справі 160/5710/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5710/20 Суддя І інстанції - Сидоренко Д.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-

Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НТК-України звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА500020/2020/000019/2 від 24.02.2020 року, прийняте Одеською митницею Держмитслужби;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00058, яка оформлена Одеською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Одеська митниця Держмитслужби посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що Одеська митниця ДФС при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено матеріали справи, які мають значення для вирішення справи по суті та порушено норми Митного кодексу України, оскільки надані позивачем документи мають неповні/недостовірні відомості про митну вартість.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.02.2019р. між ТОВ НТК-Україна (покупець) та JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (продавець), укладено договір №1, згідно умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві автомобільні запчастини (далі - Товар) згідно з описам, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього договору, що є невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Відповідно до п.3.1-3.2 та 4.1, 4.3, 5.1 вказаного договору ціна товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього договору. Ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу маркування, транспортні витрати та інші витрати пов`язані з постачанням товару за цим договором. Продавець зобов`язується поставити товар в терміни і на умовах, зазначених у відповідних інвойсах до цього договору. Поставка товару за цим договором здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) і по відвантажувальних реквізитів, узгоджених у відповідному додатку до цього договору, але в будь-якому випадку без обов`язку продавця вивантажити товар в місці доставки з транспортного засобу. Найменування і кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору визначаються сторонами в додатках до цього договору.

15.02.2020р. до Одеської митниці було подано митну декларацію №UA500020/2020/204555 на товари автомобільні частини які надійшли позивачу за вищезазначеним договором з JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD.

Для підтвердження митної вартості позивачем було надано до митниці пакет документів згідно вимогами ст.53 Митного кодексу України:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному виді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (наданий зовнішньоекономічний контракт №1 від 27.02.2019 та специфікація №7 від 02.12.2019р. до нього);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (наданий інвойс №1-7 від 07.01.2020);

- транспортні (перевізні) документи - договір перевезення №2210 від 22.03.2019р., рахунок на сплату морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України №UAIM0333872 від 07.02.2020 та довідка експедитора про вартість морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1304 від 10.02.2020р.)

- страховий поліс №3100220203300000000328 від 09.01.2020р.;

- виписка з бухгалтерської документації №632 від 20.02.2020р. та SWIFT - повідомлення по оплаті попередніх поставок за даним контрактом;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.12.2019р.;

- копія митної декларації країни відправлення №310120200519902239 від 07.01.2020р.;

- висновки про вартісні характеристики товару від 13.02.2020р. №316 та від 18.02.2020р. №345, видані спеціалізованою експертною організацією Державним підприємством Укрпромзовнішекспертиза Мінекономрозвитку України;

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000019/2, згідно з яким за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час (в т.ч. зазначеного суб`єкта ТОВ НТК- Україна ):

- по товару №1 є більшим 6,16 дол США/ кг нетто (МД №UA500080/2019/201948 від 27.12.2019);

- по товару №4 є більшим 4,21 дол США/кг нетто (МД WUA204120/2019/306332 від 23.12.2019);

- по товару №5 є більшим 4,23 дол США/кг нетто (МД №UA500110/2020/1654 від 15.02.2020);по товару №7 є більшим 6,16 дол США / кг нетто (МД №UA204120/2019/306213 від 23.12.2019);

- по товару №10 є більшим 7,01 дол США/кг нетто (МД №UA100130/2019/106940 від 24.12.2019);

- по товару №11 є більшим 6,16 дол США/кг нетто (МД №UA500020/2020/202054 від 25.01.2020).

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно поданого до митного оформлення коносамента від 12.01.2020 №NBLG265227 вантаж у контейнері CMAU6481166 Shipped on board СМА CGM URAL - завантажено на борт судна 12 січня 2020, проте рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СІ15-0411 від 07.02.2020 такий, що містить одну зі складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваних товарів датований 07.02.2020, тобто значно пізніше, ніж було здійснене міжнародне перевезення;

- до митного оформлення подана експортна декларація країни відправлення від 07.01.2020 №310120200519902239, в якій зазначений документ, який на дату видачі цієї декларації не існував, так як дата коносаменту, наданого до митного оформлення - 12.01.2020, а дата експортної декларації - 07.01.2020;

- у наданому до митного оформлення прайс листі б/н від 01.12.2019 відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару;

- висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією від 13.02.2020 № 316 та від 18.02.2020 №345 зроблено на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізована кон`юнктура ринку;

- згідно доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.12.2019 №7 оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження товару з порту Нінбо (12.01.2020). Надані банківські платіжні документи датовані значно раніше, стосуються попередніх поставок, як наслідок, не можуть розглядатися як документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеською митницею за результатом митного контролю було прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.02.2020 р. UА500020/2020/000019/2 та прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00058.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Спростовуючи доводи митного органу щодо необхідності надання до митного оформлення комерційних документів в яких відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд прешої інстанції вірно зазначив, що вартість тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу маркування, та інші витрати пов`язані з постачанням товару за цим договором (п.3.2), були включені продавцем товару у його вартість, а тому подання позивачем до митного органу документів відносно проведення вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням є правом останнього, а не обов`язком, що свідчить про необґрунтованість наведених доводів.

Крім того умови FOB передбачають, що за рахунок продавця здійснюються дії, зокрема, щодо пакування, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження та доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження, суд вважає, що узгоджуючи умови поставки сторони контракту погодились з тим, що ціна товару зазначена у Комерційному інвойсі вже включає в себе додаткові витрати, в тому числі витрати на вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до положень п.6.1 договору №2210 від 22.03.2019р. укладеного між ТОВ СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ Україна (виконавець) та ТОВ "НТК-УКРАЇНА" (замовник) оплата послуг сторони 1, а також фрахту, демереджа, будь-яких інших платежів по даному договору здійснюється стороною 2 в національній валюті України за виставленим стороною 1 рахунком протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не обумовлено сторонами в договорі та/або в додаткових угодах до договору.

За надані послуги ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ УКРАЇНА» виставлено рахунок UAIM0333872 від 07.02.2020р. зі сплатою до 12.02.2020р. на суму 73263,62 грн., яка сплачена позивачем платіжним дорученням №13040 від 10.02.2020р.

Отже, позивачем сплачено фрахт в повному обсязі в порядку та у строки в межах договірних відносин між позивачем та СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЄДЖЕНСІЗ Україна .

Зазначені обставини спростовують доводи митниці щодо о розбіжностей у оформлення коносамента від 12.01.2020 №NBLG265227 та рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СІ15-0411 від 07.02.2020

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що у наданій копії прайс - листа (PRICE-LIST) наявні посилання на договір (contract №1 dd 27.02.2109) та на період дії пропозиції (prices are valid for the period December 2019 - February 2020) зазначені обставини спростовують твердження митниці про відсутність у прайс листі б/н від 01.12.2019 інформації на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на інвойс.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і не спростовано відповідачем, процедури щодо товарів, які експортуються морським транспортом здійснюються до моменту виходу судна з порту відправлення, та може починатися за декілька тижнів до моменту завантаження і відправлення судна. Тому контейнерна лінія видає відправнику номер коносаменту за кілька тижнів до моменту відправлення судна для цілей митного оформлення. Як свідчить переклад Декларація митної справи КНР на експортні товари (митний номер 310120200519902239) містить лише номер накладної NBLG265227, без зазначення дати, а тому твердження відповідача відносно подання експортної декларація країни відправлення від 07.01.2020 №310120200519902239, в якій зазначений документ, який на дату видачі цієї декларації не існував, так як дата коносаменту, наданого до митного оформлення - 12.01.2020, а дата експортної декларації - 07.01.2020, як підстави неможливості застосовування ціну договору для цілей митного оформлення, не можуть братися до уваги.

Крім іншого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за правилами ч.2 ст.11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, при цьому у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

При цьому слід також зазначити, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Як вірно зазначив суд першої інстанції неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Крім того відповідачем не проведено процедуру консультацій з позивачем щодо вибору методів визначення митної вартості товарів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник