Рішення

від 24.09.2020 по справі 320/4696/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року № 320/4696/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Колесніковій О.І.,

за участю:

представників позивача Андрущенка А.О., Бежовця І.О.

представника відповідача Бордаченка О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 02.08.2019 № 267.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено планову перевірку ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 02.08.2019 №267, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» .

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» усунуло переважну частини порушень, встановлених за наслідками перевірки. Водночас та частина порушень, що залишилась не усунутою, не створює реальної загрози життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим застосування такого заходу як зупинення роботи ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» є непропорційним та необґрунтованим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Судом встановлено, що Головне управління ДСНС України у Київській області відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 № 661), здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 №692 було здійснено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю від 12.06.2019 № 66/1/8316 вручено директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" Мазурі М.К. 18.07.2019.

Позивачем 26.06.2019 видано посвідчення № 6414 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод", яке було вручено директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" ОСОБА_1 . 31.07.2019

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2019 № 267, у якому зафіксовано 45 порушень.

У подальшому наказом ГУ ДСНС у Київській області від 18.10.2019 № 1106 наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

Позивачем 18.10.2019 видано посвідчення № 9569 на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке було вручено директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" ОСОБА_2 21.10.2019.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2019 № 387, у якому зафіксовано 23 порушення.

У подальшому ГУ ДСНС у Київській області проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2019 № 418, у якому зафіксовано 15 порушень із 45 порушень, зазначених у акті від 02.08.2019 № 267, а саме:

1.пункт 1.10, глава 1, розділ ІІІ ППБУ: на елеваторі не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання , входів до будинків та споруд;

2. пункт 2.5, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: у адміністративному корпусі та вісовій, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), які оброблені вогнезахисною сумішшю не відповідають технічним характеристикам просочувальної суміші ДСА-2 ;

3. пункт 2.31, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення не вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

4. пункт 2.32, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: світлові покажчики Вихід постійно не утримуються справними;

5. пункт 1.6, глава 1, розділ ІV ППБУ: з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

6. пункт 1.21, глава 1, розділ ІV ППБУ: захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

7. пункт 1.2, глава 1, розділ V ППБУ: будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

8. пункт 1.4, глава 1, розділ V ППБУ: підтримання експлуатаційної придатності СНЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

9. підпункт 9, пункту 2.1, глава 2, розділ V ППБУ: біля місць розташування пожежних водойм не встановлені (відповідаль за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них;

10. підпункт 2, пункт 2.2., глава 2, розділ V ППБУ: кожен пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентеля. Елементи зєднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

11. підпункт 9, пункт 2.2., глава 2, розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

12. підпункт 9, пункт 2.2, глава 2, розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не справні і не доступні для використання;

13. ПТБ (наказ МВС від 05.11.2018 № 879) розділ ІІІ п. 7 Наказ МНС № 140 п. 7: не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності;

14. пункт 2, розділ ІІІ ПТБ: не проведено навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях;

15. пункт 4, глава 6, розділ V ПТБ: допуск до роботи працівників не здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Вважаючи, що наведені в акті перевірки порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення контролюючий орган звернувся до суду з позовом про необхідність застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління ДСНС України у Київській області у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.

Відповідно до положень ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Нормами ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Згідно з приписами ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до норм п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Положеннями ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, з аналізу вищенаведеного убачається, що застосування заходів реагування можливо, у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд наголошує на тому, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Підлягає врахуванню, що відповідачем проведено роботу з усунення порушень та недоліків, встановлених актом № 267 від 02.08.2019. Крім того, актом № 387 від 22.10.2019 та актом від 28.11.2019 № 418 також встановлено, що відповідач здійснював заходи на усунення виявлених порушень.

Крім того, відповідачем додано:

- акт надання послуг № 173 від 22.11.2019, згідно якого ТОВ «АГНІ-112» було надано послуги ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» з обробки протипожежним вогнезахисним покриттям конструкцій;

- акт перевірки відповідності вогнезахисту від 22.11.2019 № 26;

- посвідчення про проходження уповноваженими особами ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, що видані відповідним територіальним органом ДСНС;

- журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

Щодо порушення п. 1,10, гл. 1, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, то як слідує з інформаційної довідки із ДРРПНМ від 16.09.2019, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та інвентаризаційної справи на будівлі та споруди, у позивача відсутня така споруди як елеватор .

Щодо порушенняп. 2.5, гл. 2, розділу III ППБ України, то відповідно до акту надання послуг від 22.11.2019 № 173 ТОВ «АГНІ-112» було надано послуги ТОВ «Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод» з обробки протипожежним вогнезахисним покриттям дерев`яних конструкцій.

Згідно акту перевірки відповідності вогнезахисту від 22.11.2019 №25 ТОВ АГНІ-112 надало гарантію на експлуатацію відповідного вогнезахисту до 13.11.2022.

Також суд зазначає, що за результатом проведених робіт у 1983-1984 роках будівлі та споруди Переяслав-Хмельницького комбікормового заводу були введені в експлуатацію відповідно до діючих на той час вимог та нормативних актів без зауважень з оцінкою якості будівництва об`єкту добре , що підтверджується актом державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.12.1983 та актом державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.06.1984, а також актом приймання обладнання від 29.12.1983, актом приймання обладнання після індивідуального випробування від 29.12.1983, актом про приймання обладнання після комплексного випробування від 29.12.1983.

Згідно акту державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.12.1983 та акту державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.06.1984 були проведені заходи з охорони праці, забезпеченню вибухобезпеки, пожежобезпеки, що підтверджується підписом представника органу державного пожежного нагляду.

За таких обставин, під час реконструкції об`єктів відповідача у 1983-1984 були дотриманні усі правила та нормативні акти, у тому числі правила пожежної та техногенної безпеки, чинні на момент проведення ремонтних робіт, наслідком чого стало введення в експлуатацію цих будівель та споруд.

Щодо порушенняп. 1.6, глава 1, розділ IV ППБ України, то позивачем не зазначено, в яких саме приміщеннях є такі недоліки.

При цьому, як встановлено судом, ряд об`єктів не використовується відповідачем, вони виведені з експлуатації, об`єкти із електропостачанням знеструмлені, що підтверджується наказом №3 від 30.08.2019.

Щодо порушення п. 1.21, глави 1, розділ IV ППБ України, суд зазначає наступне.

пунктом 4.3. розділу 4 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що необхідність виконання блискавкозахисту об`єкта від прямого удару блискавки (ПУБ) і його рівень блискавкозахисту (РБЗ) визначаються за таблицею Додатка А в залежності від можливо очікуваної кількості уражень об`єкта блискавкою за рік N і суспільного значення і тяжкості наслідків від дії блискавки.

У п. 4.4 цього ж ДСТУ вказано, що очікувана кількість уражень об`єкта блискавкою за рік N визначається за формулами, що наведені у цьому ДСТУ і у подальшому показники із цих формул необхідно підставити у Додаток А.

Позивач не довів порушення Відповідачем цих приписів вказаного ДСТУ.

Так само, посилаючись на 1 пункт Додатку А щодо необхідності забезпечити 1-й рівень блискавкозахисту на усіх об`єктах відповідача, позивач не довів, що усі такі будівлі та споруди відповідача відносяться до зон класів 1 і 20 згідно НАПБ В.01.056-2005/111, а відтак, повинні мати відповідний рівень блискавкозахисту.

У п. 6.1.1 НАПБ В.01.056-2005/111 надано визначення таких зон. Так, згідно цього пункту вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище або воно може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чинників у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

Зони класу 1 розташовуються: - в просторі, де виділяються горючі гази чи пари ЛЗР у такій кількості і з такими властивостями, що можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи, наприклад при завантаженні чи розвантаженні технологічних апаратів, збереженні чи переливанні Л3P, що знаходяться у відкритих ємностях та інше; - простір біля зовнішніх технологічних установок, що містять горючі гази чи ЛЗР, біля наземних і підземних резервуарів із ЛЗР чи горючими газами (газгольдерів), біля естакад для зливу і наливу ЛЗР, біля відкритих нафто уловлювачів, ставків-відстійників з нафтовою плівкою, що плаває, та інше

Зона класу 20 - простір всередині обладнання, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, або простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.

Відтак, на жодному із об`єктів відповідача немає вибухонебезпечного середовища, у зв`язку з чим кожен із таких об`єктів не можна віднести до класу 1, 20 вибухонебезпечних зон, а отже відсутня необхідність виконання блискавкозахисту об`єктів згідно п. 4.3. розділу 4 ДСТУ Б В.2.5-38:2008.

Щодо порушень п. п. 1.2, 1.4 гл. 1 розділу IV ППБ України, то суд зазначає, що посилання позивача на ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту є безпідставним, оскільки навіть відповідно до п. 7.2.23 ДБН В.2.5-56:2014 і Додатку А до цього ДБН у відповідача відсутній обов`язок встановлювати систему пожежного захисту відносно його об`єктів. У Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 вказані критерії, у разі перевищення яких відповідна будівля чи споруда облаштовується СПС.

У п. 7.2.23 вказані додаткові винятки, коли система протипожежного захисту не встановлюється: у приміщеннях з мокрими процесами; санвузлах; виробничих та складських приміщеннях категорії Д за пожежною безпекою; сходів та сходових клітинах. Об`єкти Відповідача відносяться до винятків у п. 7.2.23 або ж не відповідають параметрам Додатку А, а тому не потребують встановлення СПС.

З огляду на відсутність у власності відповідача будівель та споруд, у яких повинні бути встановлені СПС, відповідачем не порушено п. 1.2 та п. 1.4, глава 1, розділ IV ППБ України.

Щодо порушень п.п. 2, 9, пункт 2.2., глави 2, розділу V ППБУ , суд зазначає, що відповідно до п. 8.4 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація , внутрішній протипожежний водопровід не треба передбачати у будівлях та спорудах, які мають менший об`єм, ніж вказаний у таблицях 3 і 4 (цього ж розділу); у виробничих та складських будівлях і спорудах І, ІІ та ІІІ ступеня вогнестійкості категорій Г і Д незалежно від об`єму; у виробничих, адміністративно-побутових будівлях і спорудах промислових підприємств, а також приміщеннях для зберігання овочів, фруктів та холодильниках, які не обладнанні питним або виробничим водопроводом, для яких передбачено гасіння пожеж із ємкостей; у виробничих будівлях і спорудах із переробки с/г продукції категорії В, І і ІІ ступеня вогнестійкості, об`ємом не більше ніж 5 000 м3.

У постановах від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 та від 31.10.2019 у справі №820/3704/16 Верховний Суд наголошує, що: поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства .

Позивачем не обґрунтовано чому саме зупинення роботи усіх будівель і споруд Відповідача є співмірним і адекватним способом реагування на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Отже, за результатами здійснення чергового перевірочного заходу відповідачем не було повністю усунуто всі порушення, проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не були усунуті призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи підприємства.

Так суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу, було усунуто суб`єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров`я людей та майна. Слід наголосити, що наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов`язком для виконання відповідачем, проте, виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.

Так, відповідно до п.12 ч.1 ст.67, ст.68 КЦЗ України заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць). Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи є крайнім заходом.

Відсутність доведеної загрози життю та здоров`ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, встановлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 05 жовтня 2020 р.